Ухвала

від 17.04.2020 по справі 280/2244/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 квітня 2020 року

Київ

справа №280/2244/19

адміністративне провадження №К/9901/4790/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі №280/2244/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАП-АЛ до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАП-АЛ звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області 17.02.2020 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2020 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зв`язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, а особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку та у зв`язку з несплатою судового збору у розмірі визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про доплату судового збору.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржником, в межах відведеного судом строку, на адресу суду направлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині надання платіжного документа. Вказане клопотання мотивовано відсутністю на рахунку Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області грошових коштів необхідних для сплати судового збору та необхідністю додаткового часу для усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Проте, податковим органом не надано належних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги.

Посилання Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на відсутність грошових коштів щодо сплати судового збору не може бути поважною причиною невиконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху у відведений судом строк, оскільки відповідач є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому неухильне виконання останнім своїх службових обов`язків, зокрема, в частині дотримання вимог процесуального закону щодо оформлення касаційної скарги у відповідності до вимог КАС України (форма і зміст), в тому числі щодо оплати судового збору, не повинно ставитись в залежність внутрішніх питань роботи податкового органу, оскільки вказані обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи останнього.

Одночасно суд зазначає, що у відповідача було достатньо часу для сплати судового збору та надання платіжного доручення, а тому вищенаведені заявником обставини не можуть бути підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги задоволенню не підлягає.

В той же час, 02.04.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо.

Суд звертає увагу на те, що вказаним законом доповнено розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Враховуючи наведене, Суд вважає за необхідне продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги, надавши скаржнику строк тривалістю п`ять днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Керуючись пунктом 3 розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

у х в а л и в:

Продовжити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Запорізькій області строк на усунення недоліків касаційної скарги у справі №280/2244/19 на 5 днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

..........................

..........................

..........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду