Постанова
від 23.04.2020 по справі 513/1157/17
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 513/1157/17

провадження № 61-14144св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: голова правління Фермерського господарства Агрохолдинг 2007 Братінов Ігнат Васильович, Фермерське господарство Агрохолдинг 2007 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 27 червня 2019 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до голови правління Фермерського господарства Агрохолдинг 2007 Братінова І. В. (далі - голова правління ФГ Агрохолдинг 2007 Братінов І. В.), Фермерського господарства Агрохолдинг 2007 (далі - ФГ Агрохолдинг 2007 ) про розірвання договору оренди землі, зобов`язання орендаря виділити земельну частку в натурі, забезпечити доступ до земельної ділянки, про стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням інфляційних втрат.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що у жовтні 2007 року між ним і ФГ Агрохолдинг 2007 був укладений договір оренди належної позивачу земельної ділянки площею 4,35 га строком на 5 років. Договір був зареєстрований 29 вересня 2008 року в Державному реєстрі земель за № 040853300139. Орендар користувався землею 1 рік без державної реєстрації.

У вересні 2013 року строк дії договору оренди землі закінчився. Починаючи з цього року, згідно з пунктом 8 договору орендар повинен був не пізніше ніж за 30 днів повідомити його про намір продовжити дію договору. У 2015 - 2016 роках проєкт договору про подальше користування земельною ділянкою орендар не узгодив, не повернув позивачу земельної ділянки та продовжував користуватися нею. Проєкт договору в 2017 році, направлений позивачем орендарю, ним не підписано і позивачу не повернено.

ОСОБА_1 вказував, що протягом останніх чотирьох років та на час подання позову до суду орендар ігнорував його вимоги щодо укладення договору оренди землі на нових умовах, продовжував виплачувати йому кошти за користування земельною ділянкою на умовах договору оренди 2007 року, порушуючи права позивача як орендодавця.

Позивач зазначав, що з 2013 року виплата відповідачем орендної плати проводилась без урахування індексу інфляції.

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ФГ Агрохолдинг 2007 з вимогою про закінчення всіх сільськогосподарських робіт на належній йому земельній ділянці в АДРЕСА_1 .

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд розірвати договір оренди землі, укладений між ним і ФГ Агрохолдинг 2007 , зобов`язати орендаря виділити земельну частку в натурі та забезпечити доступ до неї, зобов`язати орендаря виплати йому борг за 2014, 2015, 2016 роки з урахуванням середньої вартості оренди землі в Україні за 2016 рік та індексу інфляції в загальній сумі 16 929,90 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 05 липня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано ФГ Агрохолдинг 2007 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою площею 4,35 га, розташованою на території АДРЕСА_1 , належної йому згідно з державним актом серії ІY-ОД № 010104, виданим на підставі розпорядження Саратської районної державної адміністрації від 12 грудня 2003 року № 795/А-2003.

У задоволенні вимог ОСОБА_1 до ФГ Агрохолдинг 2007 про розірвання договору оренди землі, зобов`язання виплатити борг з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 16 929,90 грн відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до голови правління ФГ Агрохолдинг 2007 Братінова І. В. відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди землі, укладений між позивачем і ФГ Агрохолдинг 2007 , є припиненим з 29 вересня 2013 року у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, а тому він не може бути розірваний судом. Отже вимога позивача про розірвання договору оренди землі з ФГ Агрохолдинг 2007 є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Разом з цим суд першої інстанції дійшов висновку, що строк дії договору оренди землі закінчився, а після закінчення строку дії договору оренди землі ФГ Агрохолдинг 2007 письмове повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та проєкт додаткової угоди до договору оренди землі на адресу позивача не надсилало, тому фермерське господарство без достатніх правових підстав користується належною позивачу земельною ділянкою. Враховуючи викладене, суд першої інстанції вважав, що є підстави для задоволення позовних вимог в частині усунення ФГ Агрохолдинг 2007 перешкод у користуванні позивачем належною йому земельною ділянкою.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 16 929,90 грн, суд першої інстанції вважав їх безпідставними, оскільки ОСОБА_1 не довів та не підтвердив належними і допустимими доказами ані факт нанесення йому збитків, зокрема наявність упущеної вигоди, внаслідок дій відповідача, ані їх розмір.

Зважаючи на те, що стороною спірного договору оренди є ФГ Агрохолдинг 2007 , а не голова правління ФГ Агрохолдинг 2007 Братінов І. В. , суд відмовив у задоволенні позовних вимог до відповідача Братінова І. В .

Додатковим рішенням Саратського районного суду Одеської області від 13 грудня 2018 року зобов`язано ФГ Агрохолдинг 2007 виділити в натурі земельну ділянку площею 4,35 га, розташовану на території АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_1 , та забезпечити позивачу доступ до ділянки.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що стосовно позовної вимоги про зобов`язання орендаря виділити земельну частку в натурі та забезпечити доступ до неї, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, суд рішення не ухвалив. При цьому вважав наявними підстави для задоволення цих позовних вимог.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 27 червня 2019 року рішення Саратського районного суду Одеської області від 05 липня 2018 року та додаткове рішення Саратського районного суду Одеської області від 13 грудня 2018 року скасовані. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Апеляційний суд дійшов висновку, що, вирішуючи вимогу про зобов`язання ФГ Агрохолдинг 2007 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування спірною земельною ділянкою, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог та порушив принцип диспозитивності, оскільки вимоги про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою позивач не заявляв.

Крім того, апеляційний суд виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 до голови правління ФГ Агрохолдинг 2007 Братінова І. В. задоволенню не підлягають, оскільки він не є стороною договірних відносин, пов`язаних з орендою землі, а тому він є неналежним відповідачем.

Апеляційний суд вважав, що позовна вимога ОСОБА_1 до ФГ Агрохолдинг 2007 про розірвання договору оренди задоволенню не підлягає через її недоведеність.

Оскільки на час звернення ОСОБА_1 до суду та вирішення спору судом першої інстанції договір оренди землі був чинним, то підстав для задоволення вимог про зобов`язання орендаря виділити земельну частку в натурі та забезпечити доступ до неї немає.

Апеляційний суд також дійшов висновку, що вимога ОСОБА_1 до ФГ Агрохолдинг 2007 про стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням інфляційних втрат не підлягає задоволенню, оскільки встановлено, що орендар повно і своєчасно сплачував орендну плату.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасуватипостанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд протиправно не застосував норми законів України Про оренду землі , Про охорону земель , Про оцінку земель . Апеляційний суд неправильно провів грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення, які належать позивачу, з посиланням на інформацію Держгеокадастру.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2019 року на адресу суду від голови правління ФГ Агрохолдинг 2007 Братінова І. В. надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними. Тому голова правління ФГ Агрохолдинг 2007 Братінов І. В. просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460- IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для її задоволення немає.

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,35 га, розташованої на території АДРЕСА_1 , цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5124581700:01:001:0038.

У 2007 році (число, місяць не зазначено) між ОСОБА_1 (орендодавець) та ФГ Агрохолдинг 2007 (орендар) в особі голови Братінова В. І. укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування (на п 'ять років) зазначену земельну ділянку.

Договір зареєстровано в Одеській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру 29 вересня 2008 року за № 040853300139.

За умовами цього договору після закінчення строку договору орендар має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору).

Відповідно до пункту 36 договору оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря; в інших випадках, передбачених законом (пункту 37 договору).

Згідно з пунктами 38 - 40 договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно з довідкою ФГ Агрохолдинг 2007 від 19 червня 2018 року № 61 19 березня 2018 року ОСОБА_1 перераховано за оренду землі за 2017 рік грошові кошти в сумі 9 761,00 грн на наданий позивачем рахунок, що також підтверджується випискою з карткового рахунка позивача.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відмовляючи в задоволенні позову до Братінова І. В. , апеляційний суд правильно виходив з того, що договірні відносини щодо оренди землі виникли між ОСОБА_1 та ФГ Агрохолдинг 2007 .

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частина третя статті 31 Закону).

Статтею 32 Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пунктів 38, 39 укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Агрохолдинг 2007 договору оренди землі передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

Ураховуючи, що взаємної згоди сторін договору оренди на розірвання договору немає, апеляційний суд обґрунтовано вважав, що для його розірвання за рішенням суду на вимогу ОСОБА_1 як однієї із сторін договору необхідна наявність передбачених законом підстав для цього.

Встановивши, що позовна заява ОСОБА_1 в частині вимог про розірвання договору оренди не містить ні підстав розірвання договору на вимогу однієї сторони, ні їх обґрунтування, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні таких вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до частин першої, шостої статті 33 Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Спірний договір набрав чинності 29 вересня 2008 року та діяв до 29 вересня 2013 року.

Оскільки після закінчення 29 вересня 2013 року строку, на який було укладено договір оренди землі, ФГ Агрохолдинг 2007 як орендар продовжив користуватися земельною ділянкою, а ОСОБА_1 (орендодавець) протягом одного місяця після закінчення строку договору не направив орендарю лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що за таких обставин відбулось поновлення договору на той самий строк (п'ять років до 29 вересня 2018 року) і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Установивши, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду у листопаді 2017 року, тобто під час дії договору, який не розірвано, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог про зобов`язання орендаря виділити земельну частку в натурі та забезпечити доступ до неї.

Статтею 21, частиною першою статті 22, частиною другою статті 23 Закону (в редакції, чинній на час реєстрації договору оренди землі) передбачалось, що орендна плата - платіж який орендар вносив орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлювались за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснювалось з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачалось договором оренди. Орендна плата могла справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Орендна плата за земельні ділянки, що перебували у власності фізичних та юридичних осіб, переглядались за згодою сторін.

Згідно з пунктом 9 договору оренди орендна плата вноситься орендарем у натуральній формі в розмірі 2 (дві) т зерна, в тому числі 1 (одна) т пшениці, 950 кг фуражного зерна, 50 кг соняшника.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції (пункт 10 договору).

Розмір орендної плати переглядається один раз на два роки у разі: зміни умов господарювання передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 договору).

Таким чином, натуральну форму орендної плати, розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю сторони договору встановили в договорі оренди. Вони також дійшли згоди про обчислення розміру орендної плати за землю без урахування індексів інфляції.

Доводи ОСОБА_1 в тій частині, що обчислення розміру орендної плати на землю підлягає здійсненню з урахуванням індексів інфляції незалежно від того, що зазначено в укладеному договорі оренди землі, є необґрунтованими, оскільки сторони в договорі дійшли згоди про обчислення розміру орендної плати за землю без урахування індексів інфляції, що узгоджується зі статтею 21 Закону.

Та обставина, що ОСОБА_1 за власним бажанням та за згодою орендаря отримував не товар (2 т зерна), а грошові кошти, не надає йому право вимагати інфляційні втрати, які не передбачені умовами договору.

Зміна орендної плати в установленому законом порядку проведена не була, отже, апеляційний суд обґрунтовано виходив з розміру та умов орендної плати, встановлених за згодою сторін у договорі оренди землі від 29 вересня 2008 року.

Дослідивши інформацію про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення, розміщену на офіційному сайті Держгеокадастру, та співставивши її з отриманою позивачем від ФГ Агрохолдинг 2007 орендною платою, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням інфляційних втрат, оскільки грошовий еквівалент вартості 2 т зерна за ринковими цінами, що сплачений позивачу, майже вдвічі більший від мінімального розміру орендної плати в Одеській області.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, а зводяться до переоцінки доказів і є наслідком помилкового трактування позивачем застосованих судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскільки постанова апеляційного суду прийнята з додержанням норм процесуального права і правильним застосуванням норм матеріального права, оскаржене судове рішення належить залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 27 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення23.04.2020
Оприлюднено27.04.2020
Номер документу88909509
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —513/1157/17

Постанова від 23.04.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Русинчук Микола Миколайович

Ухвала від 10.09.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Русинчук Микола Миколайович

Ухвала від 01.08.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Русинчук Микола Миколайович

Постанова від 27.06.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Вадовська Л. М.

Постанова від 27.06.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Вадовська Л. М.

Ухвала від 05.02.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Вадовська Л. М.

Ухвала від 05.02.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Вадовська Л. М.

Ухвала від 05.02.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Вадовська Л. М.

Ухвала від 30.01.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Вадовська Л. М.

Рішення від 13.12.2018

Цивільне

Саратський районний суд Одеської області

Бучацька А. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні