Рішення

від 24.04.2020 по справі 760/29039/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/775/20

Справа №760/29039/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Горупа В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Департаменту з питань реєстрації виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи Департамент земельних ресурсів Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), ОСОБА_8 про визнання рішення №922/922 від 18.12.2008 року та договорів купівлі-продажу частково недійсними, скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та, з урахуванням зміни предмету позову, просив визнати рішення № 922/922 від 18.12.2008р. недійсним:

в частині затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передачі у приватну власність громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0838 (кадастровий номер 8000000000:72:531:0112) для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , в частині площі 0,0330 га земельної ділянки:

в частині затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передачі у приватну власність громадянину ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0838 (кадастровий номер 8000000000:72:531:0111) для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 , в частині площі 0,0439 га земельної ділянки;

в частині затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передачі у приватну власність громадянці ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0838 (кадастровий номер 8000000000:72:531:0113) для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3 , в частині площі 0,0232 га земельної ділянки.

Визнати частково недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0838 га (кадастровий номер 8000000000:72:531:0112) за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом КМНО Єременко Л.О. за № 794 від 29.08.2018 року на ім`я ОСОБА_3 , в частині площі 0,0330 га земельної ділянки.

Визнати частково недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0838 га (кадастровий номер 8000000000:72:531:0111) за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 , посвідченого приватним нотаріусом КМНО Футуйма В.Б. за № 239 від 10.03.2016року на ім`я ОСОБА_5 , в частині площі 0,0439 га земельної ділянки.

Визнати частково недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0838 га (кадастровий номер 8000000000:72:531:0113) за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3 , посвідченого приватним нотаріусом КМНО Єременко Л.О. за № 1168 від 01.09.20Іброку на ім`я ОСОБА_7 , в частині площі 0,0232 га земельної ділянки.

Скасувати частково запис про право власності № 27699961 від 29.08.2018 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - про державну реєстрацію за ОСОБА_3 , права власності на земельну ділянку площею 0,0838 га (кадастровий номер 8000000000:72:531:0112) за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 705252880000. Індексний номер 42767881 від 30.08.2018 р.). в частині площі 0,0330 га земельної ділянки.

Скасувати частково запис № 28722526 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - про державну реєстрацію за ОСОБА_5 , права власності на земельну ділянку площею 0,0838 га (кадастровий номер 8000000000:72:531:0111) за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (869819980000), в частині площі 0.0439 га земельної ділянки.

Скасувати частково запис № 16202119 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - про державну реєстрацію за ОСОБА_7 , права власності на земельну ділянку площею 0,0838 га (кадастровий номер 8000000000:72:531:0113) за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (1014749180389. Індексний номер 31214501 від 02.09.2016 р.), в частині площі 0,0232 га земельної ділянки.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він разом зі своєю родиною та батьками мешкає в будинку АДРЕСА_4 .

Батько позивача ОСОБА_9 в 1980 році придбав у ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу житловий будинок по АДРЕСА_4 , даний будинок знаходився на земельній ділянці розміром 0,10 га.

В подальшому на підставі Наказу № 366 від 27.12.1990 року ОСОБА_9 , було виділено додатково ще земельна ділянка площею 0,10 га, яка примикає до АДРЕСА_4 .

Друга земельна ділянка площею 0,05 га, яка розташована поряд з будинком за вищевказаною адресою, була надана батьку позивача на підставі наказу № 98 від 19.03.1985 року, під огородництво.

Отже, зазначена земельна ділянка загальним розміром 0,25 га використовувалась родиною позивача за призначенням, а також належно сплачувались податки.

Ще в 2005 році позивач ОСОБА_1 звернувся до Органу самоорганізації населення Комітет мікрорайону Жуляни м. Києва з питання надання йому дозволу на будівництво житлового будинку на земельній ділянці, яка належала (перебувала у користуванні) його батьку ОСОБА_9 .

Вищезазначеним органом самоорганізації 15.05.2005 р. було складено клопотання на ім`я голови Київської міської ради з проханням розглянути та позитивно вирішити питання про надання дозволу позивачу на будівництво та не заперечували про виділення йому земельної ділянки у власність, шляхом приватизації.

У 2007 році позивач ОСОБА_1 розпочав активно займатись питанням щодо надання йому у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку яка примикає до АДРЕСА_4 (та яка була у користувані його батька ОСОБА_9 ).

06.09.2012 року приватним нотаріусом КМНО Кучерук Н.В. була посвідчена заява ОСОБА_9 про те, що він не заперечує проти приватизації його сином ОСОБА_1 , земельної ділянки площею 0,10 га, що знаходиться у його користуванні та примикає до земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_4 .

22.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту земельних ресурсів з проханням надати йому відомості стосовно стану розгляду його заяви від 21.03.2007 року щодо передачі йому у власність земельної ділянки, яка перебуває у користуванні його родини та примикає до АДРЕСА_4 .

Листом від 19.10.2016 р. заступник директора Департаменту земельних ресурсів Мосійчук Ю. повідомив позивача, що його заява від 21.03.2007 р. про передачу йому земельної ділянки розглянута та була надана відповідь листом від 11.04.2007 р. № 03-16/10184. Вказаний лист від 11.04.2007 р. № 03-16/10184 не було вчасно отримано позивачем, що позбавило його на відповідне реагування та подальшого оформлення земельної ділянки.

У вказаному листі від 19.10.2016 р. викладено порядок набуття права власності на землю у м. Києві.

Крім того у вищевказаному листі зазначено, що земельна ділянка у АДРЕСА_9 , яка примикає до приватизованої земельної ділянки на АДРЕСА_4 передано у власність громадянину України на підставі рішення Київської міської ради від 18.12.2008 р. № 922/922.

Проект землеустрою щодо відведення у власність вказаної земельної ділянки на розгляд та погодження до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не надходив.

За поданням Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київська міська рада рішення від 18.12.2008 р. № 922/922 Про передачу громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом`янському та Голосіївському районах м. Києва в тому числі і цієї земельної ділянки не приймала.

З плану меж земельної ділянки виготовленого в жовтні 2019 року вбачається, що земельна ділянка яка і по теперішній час є в користуванні позивача та батька позивача ОСОБА_9 та відносно якої (її частини) звертався позивач, розташована частково в межах земельних ділянок переданих згідно Рішення № 922/922 від 18.12.2008року Київської міської ради II Сесії VI скликання за підписом голови Черновецько Л . Київської міської ради, а саме:

в частині 0,0330 га - ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку зі зміною адреси на АДРЕСА_1 ;

в частині 0,0439 га - ОСОБА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку зі зміною адреси на АДРЕСА_3 ;

в частині 0,0232 га - ОСОБА_6 , для будівництва і обслуговування житлового будинку зі зміною адреси на АДРЕСА_3 .

Позивач вважає такі дії Київської міської ради, щодо передання у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 земельної ділянки, яка була у користуванні позивача - незаконними.

Зазначив, що відповідач ОСОБА_2 не погоджував межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 під час її формування з суміжними землекористувачами (чим порушив норми ст. 198 Земельного кодексу України) та не виносив межі вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості). Вказана земельна ділянка обнесена парканом та є в складі будинковолодіння родини позивача, за адресою АДРЕСА_4 , а також, виходячи з відповіді Депертаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) проект землевідведення на спірну земельну ділянку взагалі не виготовлявся та не погоджувався.

Отже такі дії відповідача ОСОБА_2 свідчать про його недобросовісне набуття права власності на земельну ділянку.

В свою чергу, ОСОБА_8 , купуючи вказану земельну ділянку, (згідно до договору купівлі продажу від 21 серпня 2015 року), на думку позивача, усвідомлювала своє недобросовісне набуття, так як земельна ділянка не винесена в натуру та знаходиться в межах будинковолодіння батька позивача, так само як і ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Таким чином, враховуючи вищевикладене позивач вважає, що дії відповідача Київської міської ради стосовно прийняття Рішення 922/922 від 18.12.2008р., про затвердження проекту землеустрою:

щодо відведення земельної ділянки площею 0,0838 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 та передачі її у приватну власність громадянину ОСОБА_2 в частині 0,0330 га;

щодо відведення земельної ділянки площею 0,0838 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 та передачі її у приватну власність громадянину ОСОБА_4 в частині 0,0439 га;

щодо відведення земельної ділянки площею 0,0838 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3 та передачі її у приватну власність громадянці ОСОБА_6 в частині 0,0232 га є незаконними, а отже вказане рішення порушує права позивача, які підлягають поновленню судом.

Оскільки оскаржуване рішення 922/922 від 18.12.2008 р., є, на думку позивача, протиправним так як при його прийняті був порушений встановлений законодавством порядок, воно підлягає визнанню недійсним, в частині передачі ОСОБА_2 0,0330 га у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 , в частині передачі ОСОБА_4 0,0439 га у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 та в частині передачі ОСОБА_6 0.0232 га у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_3 .

На підставі викладеного просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.10.2019 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30.10.2019 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30.10.2019 року задоволено заяву позивача про витребування доказів.

02.12.2019 року від Департаменту культури надійшло клопотання про витребування інформації про погоджувальний висновок щодо проекту землеустрою про відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки АДРЕСА_1 , площею 0,0838 га.

Вказане клопотання судом не розглядалось, оскільки Департамент культури не є стороною у справі, клопотань про залучення його у якості співвідповідача або третьої особи від учасників справи не надходило.

05.12.2019 року від приватного нотаріуса КМНО Голій Л.І. на виконання ухвали суду від 30.10.2019 року надійшла копія матеріалів реєстраційної справи за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 21.08.2015 року Голій Л.І. приватним нотаріусом КМНО за реєстровим №794.

09.12.2019 року від представника Департаменту міського благоустрою на виконання ухвали суду від 30.10.2019 року надійшли пояснення, в яких він зазначив про неможливість надання витребуваних документів.

13.12.2019 року від представника Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надійшов відзив на позовну заяву в якому вона просила відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що позивач не звертався до відповідача з відповідною заявою про скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, передбаченою Законом та Порядком, а відтак не було відмови останнього.

Оскільки Департамент не порушував законних прав та інтересів позивача, департамент є неналежним відповідачем по справі.

14.12.2019 року від Київської міської ради на виконання ухвали суду від 30.10.2019 року надійшли пояснення в яких рада зазначила, що не має можливості надати витребувані документи на підставі яких ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку 0,0838 га (кадастровий номер 8000000000:72:531:0112) за адресою АДРЕСА_1 , оскільки запитувані документи у Департаменті земельних ресурсів відсутні.

Також, 14.12.2019 року від представника КМР надійшов відзив на позовну заяву в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що Київська міська рада, приймаючи рішення № 922/922 від 18.12.2008 Про передачу громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом`янському та Голосіївському районах м. Києва , діяла у порядку та у межах, передбачених Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , Земельним кодексом України, рішенням Київської міської ради № 313/1747 від 14 березня 2002 року Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві .

Рішення Київської міської ради від 18.12.2008 № 922/922 було реалізовано через оформлення відповідних документів на право власності земельних ділянок, а тому воно вважається таким, що вичерпало свою дію.

Також зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки рішення КМР від 18.12.2008 року, а позивач звернувся до суду 21.10.2019 року. Рішення Київської міської ради є загальнодоступною публічною інформацією, яка міститься у вільному доступі на офіційному веб-порталі Київради та друкуються в офіційній періодиці останньої.

Із аналізу вищевказаного вбачається, що строк звернення до суду із позовною заявою завершився 18.12.2011 року, у зв`язку з чим пропуск строку для звернення до суду з даним позовом представник КМР вважає ще однією підставою для відмови у позові.

На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позову.

28.11.2019 року від приватного нотаріуса КМНО Футуйма В.Б. на запит суду від 01.11.2019 року надано копія договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0838 га кадастровий номер 8000000000:72:531:0111, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Футуймою В.Б. 10.03.2016 року за реєстровим №239.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 16.01.2010 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено.

06.02.2020 року від приватного нотаріуса КМНО Єременко Л.О. на виконання ухвали суду від 16.01.2020 року надійшла копія договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Єременко Л.О. 01.09.2016 року за реєстровим №1168.

06.02.2020 року від представника Департаменту культури виконавчого органу КМР (КМДА) на виконання ухвали суду від 16.01.2020 року надійшли витребувані документи.

11.02.2020 року від представника Департаменту міського благоустрою виконавчого органу КМР (КМДА) надійшли пояснення щодо витребуваних документів та зазначено про неможливість їх надання.

25.02.2020 року від представника ОСОБА_8 надійшли пояснення в яких він проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що Рішенням Київської міської ради від 18.12.2008 р. № 922/922 Про передачу громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом`янському та Голосіївському районах м. Києва земельні ділянки за кадастровими номерами №№ 8000000000:72:531:0111, 8000000000:72:531:0112 та 8000000000:72:531:0113 по АДРЕСА_3 у Солом`янському районі м. Києва були передані у приватну власність ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_6 .

Відповідачі використали своє право на отримання земельних ділянок у передбаченом законом порядку.

Спірні земельні ділянки у приватній власності позивача або законному користуванні ніколи не перебували та йому не відводилися.

На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позову.

05.03.2020 року від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) надійшло повідомлення про неможливість надання витребуваних документів.

Від відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 у встановлений ухвалою суду від 30.10.2019 року строк відзиви не надійшли.

Від представника третьої особи Департаменту земельних ресурсів Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) у встановлений ухвалою суду від 30.10.2019 року строк пояснення не надійшли.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження учасники справи в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

18.12.2008 року Київською міською радою прийнято рішення №922/922 Про передачу громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом`янському та Голосіївському районах м. Києва .

Згідно цього рішення 975 громадянам передано у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у мікрорайоні Жуляни у Солом`янському та у Голосіївському районах міста Києва та 315 громадянам для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом`янському районі м. Києва.

Вказаним рішенням, зокрема, було затверджено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0838 (кадастровий номер 8000000000:72:531:0112) для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 площею 0,0330 га;

затверджено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0838 (кадастровий номер 8000000000:72:531:0113) для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3 площею 0,0439 га;

затверджено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передано у приватну власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,0838 (кадастровий номер 8000000000:72:531:0112) для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 площею 0,0232 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 19, ст. ст. 142 - 144 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які ходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, значених цією Конституцією.

Право розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності в порядку, передбаченому законом належить до повноважень Київської міської ради відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 34 частини 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад. Оскільки, Київська міська рада є колегіальним органом, вона приймає нормативні та інші акти у формі рішень на її пленарному засіданні для обговорення більшістю депутатів від загального складу ради в порядку, визначеному ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Тобто, вирішення питання про передачу землі у користування є виключним правом ради і це питання вирішується виключно на пленарному засіданні відповідної ради.

За змістом ч. 3 ст. 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Згідно з ч.ч. 7-10 ст. 118 ЗК України, відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд до відповідних місцевих державних адміністрацій або органу місцевого врядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та має рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Згідно з п. 7.1 розділу 7 рішення Київської міської ради № 313/1747 від 14 березня 2002 року Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві (із змінами та доповненнями), громадянин, що виявив бажання одержати земельну ділянку в межах м. Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд, індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подає заяву до Київської міської ради. У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування земельної ділянки, мета її використання і склад сім`ї і якщо ділянка передбачається для житлового будівництва).

За змістом п. 7.4 розділу 7 зазначеного вище рішення Управління земельних ресурсів узагальнює подані матеріали і готує запити до Головкиївархітектури, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві, міської санітарно-епідеміологічної станції із зазначенням умов та обмежень використання земельних ділянок, які мають міститись у їх висновках.

Відповідно до п. 7.5 розділу 7 вказаного рішення Київської міської ради, в місячний термін з дня отримання запитів Головкиївархітектура, Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві, міська санітарно-епідеміологічна станція подають до управління земельних ресурсів висновки відведення земельної ділянки відповідно до своєї компетенції із зазначенням умов та обмежень використання землі відповідно до ст. 111 Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів, при цьому розгляд запитів здійснюється всіма переліченими органами одночасно.

Згідно з п.п. 7.8, 7.9 розділу 7 рішення Київської міської ради, складений акт відведення земельної ділянки землевпорядна організація подає до управління земельних ресурсів. Управління розглядає подані матеріали і готує проект рішення Київської міської ради про затвердження проекту відведення та передачу у власність або в оренду земельної ділянки.

Після прийняття рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки у власність чи в оренду здійснюється перенесення її меж у натуру (на місцевість) та виготовлення документа, що посвідчує право користування землею або право власності на землю.

Із аналізу вище вказаного вбачається, що Київська міська рада, приймаючи рішення № 922/922 від 18.12.2008 Про передачу громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом`янському та Голосіївському районах м. Києва , діяла у порядку та у межах, передбачених Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , Земельним кодексом України, рішенням Київської міської ради № 313/1747 від 14 березня 2002 року про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві .

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України. За приписами наведеної норми держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ст. 21 ч. 1 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно вимог ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Рішенням Київської міської ради від 18.12.2008 р. № 922/922 Про передачу громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд а для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом`янському та Голосіївському районах м. Києва земельні ділянки за кадастровими номерами №№ 8000000000:72:531:0111, 8000000000:72:531:0112 та 8000000000:72:531:0113 по АДРЕСА_3 у Солом`янському районі м. Києва були передані у приватну власність ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Відповідачі використали своє право на отримання земельних ділянок у передбаченому законом порядку.

Встановлено, що спірні земельні ділянки у приватній власності позивача або законному користуванні ніколи не перебували та йому не відводилися, що підтверджується матеріалами справи.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 ЗК України.

Ч. 1 ст. 123 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином, вказаними вище нормами встановлено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад вирішувати питання у галузі земельних відносин, зокрема, приймати рішення щодо безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

За таких обставин у позивача відсутнє порушене суб`єктивне матеріальне право або охоронюваний законом інтерес, на захист якого подано позов, з огляду на наступне.

Позивач як на підставу наявності в нього прав щодо зазначених у справі земельних ділянок посилався на те, що його батько ОСОБА_9 1980 році придбав будинок за адресою по АДРЕСА_4 , який знаходився на земельній ділянці розміром 0,1 та, що підтверджується архівною довідкою. Згідно наказу №366 від 27.12.1990 ОСОБА_9 було виділено додатково ще земельну ділянку площею 0,1 та, яка примикає до АДРЕСА_4 .

Друга земельна ділянка площею 0,05 та, яка розташована поряд з будинком за вищевказаною адресою, була надана батьку позивача на підставі наказу №98 від 19.03.1985 року під огородництво.

В 2005 році позивач звернувся до Органу самоорганізації населення Комітет мікрорайону Жуляни в м. Києві з питання надання йому дозволу на будівництво житлового будинку на земельній ділянці, яка належала (перебувала у користуванні) його батька ОСОБА_9

15.05.2005 року ОСН Комітет мікрорайону Жуляни в м. Києві було складено клопотання на КМР з проханням розглянути питання про надання дозволу позивачу на будівництво та не заперечували про виділення йому земельної ділянки у власність шляхом приватизації, на що слід зазначити наступне.

Так, в матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу 25.04.1980 року незавершеного будівництвом будинку за адресою по АДРЕСА_4 . Проте, відповідно до зазначеного договору батько позивача придбав будинок, а не земельну ділянку. Такий договір не місить жодного положення щодо переходу права власності на земельну ділянку, її розмір та місцезнаходження.

В договорі міститься лише інформація, що будинок розміщений на земельній ділянки. Реєстраційний запис щодо приватної власності ОСОБА_9 стосується лише житлового будинку (а.с. 13). Про земельну ділянку інформації немає.

Що стосується архівної довідки №06-04/1282 від 16.11.2016 року згідно якої у погосподарській книзі за 1980-1982 роки у графі будівлі значиться житловий будинок та ділянка площею 0,1 га., та наказу виробничого об`єднання плодоовочевого господарства Совки № 98 від 19.03.1985 р. та наказ № 366 від 27.12.1990 р., то вони також не підтверджують обставини, на які посилається позивач.

Зазначені накази та архівна довідка не мають жодного відношення до земельних ділянок за адресами по АДРЕСА_9

Архівна довідка та наказ №335 стосуються одній і тієї ж земельної ділянкою за адресою АДРЕСА_4 , оскільки мають одну і ту ж адресу. Позивач безпідставно зазначає у позові, що наказом №366 його батьку передали у користування ділянку, що примикає до АДРЕСА_4 .

Наказ № 98 містить інформацію лише щодо закріплення за батьком позивача ОСОБА_9 земельної ділянки площею 0,05 га по АДРЕСА_4 . Проте, зазначений наказ не визначає місце розташування такої ділянки, отже посилання позивача на те, що така ділянка розташована поряд з будинком та те, що вона передана під огородництво, жодним чином не підтверджується належними та достатніми доказами.

Належний батьку позивача ОСОБА_9 будинок, розташований на земельній ділянці розміром 0,1 га з кадастровим номером 8000000000:72:531:0056 за адресою: АДРЕСА_4 , яка зареєстрована за батьком позивача у Державному земельному кадастрі, є іншим об`єктом землекористування, ніж ділянки 4, 6 та 8 площа яких дорівнює 0,838 га кожна.

Відповідно до поданих документів та пояснень позивача він стверджує, що земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_4 володіє його батько. Отже, сам позивач, жодного відношення (у тому числі права) до згадуваних земельних ділянок як по АДРЕСА_9 не має. Його права та інтереси жодним чином не порушені оскільки він не є власником чи особою, якій виділялась земельна ділянки за зазначеними адресами.

Щодо посилання на накази радгоспу Совки як на підтвердження наявності у батька позивача прав на зазначені земельні ділянки, то слід зазначити наступне.

Згідно ст. 20 цього Кодексу право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад народних депутатів.

Згідно ст. 22 цього Кодексу приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.

Посилаючись на виділення батьку позивача ОСОБА_9 ділянки під город, позивач всупереч приписам ч.3 ст.12, ст.81 ЦПК України, яка покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надає належних, допустимих та достатніх доказів у розумінні ст.ст.77-80 ЦПК України, які б підтверджували факт реалізації наказу радгоспу Совки № 98 від 19.03.1985 року про виділення ділянки 0,05 га та факту реалізації наказу радгоспу Совки №366 від 27.12.1990 про закріплення ділянки 0,1 у передбаченому законом порядку у 1990 році га, встановлення її меж та цим радгоспом та внесення відповідного запису до реєстрової книги виконавчого комітету Київської міськради.

Спірні ділянки за адресами по АДРЕСА_9 є окремими об`єктами землекористування, сформованими у Державному земельному кадастрі, і не мають жодного відношення до ділянок розміром 0,05 га чи 0,1 га, яка раніше закріплювалась за батьком позивача ОСОБА_9 зазначеними наказами по радгоспу Совки .

Зазначене підтверджено матеріалами справи.

Щодо звернення позивача до Органу самоорганізації населення Комітет мікрорайону Жуляни в м. Києві з питання надання йому дозволу на будівництво житлового будинку на земельній ділянці, то слід зазначити наступне.

Орган самоорганізації населення не є органом, що відповідно до чинного законодавства вирішує питання щодо відведення земельних ділянок чи надання дозволів на будівництво.

Щодо Листів Головного управління земельних ресурсів №03-16/10184 від 11.04.2007, №03 16/11703 від 24.04.2007, ДП Інститут генерального плану міста Києва Леї528 від 18.05.2007; заступника КМРХ°225-032-1747 від 21.03.2007, то зазначені листи жодним чином не підтверджують вимоги позивача, а лист ДП Інститут генплану м. Києва взагалі стосується ділянки за адресою АДРЕСА_10 .

Стосовно відсутності погодження меж земельної ділянки та проектів землевідведення на спірні земельні ділянки, то слід зазначити, що погодження проектів землевідведення по спірним ділянкам під час прийняття рішення 922/922 від 18.12.2008 здійснювалось не за окремими адресами, а колективно.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України №К/800/478/13 від 08.05.2014 по справі 2а-11452/10/2670 судом було встановлено законність розроблення проектів землеустрою щодо всіх ділянок приватизованих згідно рішення КМР №922/922 від 18.12.2008.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так в ухвалі суду зазначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок третіми особами у цій справі замовлялись як індивідуально, так і колективно. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у мікрорайоні Жуляни в кварталі обмеженому АДРЕСА_9, в кварталі обмеженому АДРЕСА_4 розроблялись колективно на підставі укладених договорів.

Оскільки зазначені обставини вже були встановлені ухвали Вищого адміністративного суду України №К/800/478/13 від 08.05.2014 року відносно земельних ділянок у зазначеному кварталі у тому числі по АДРЕСА_9 , вони не підлягають встановленню та дослідженню по справі повторно.

Щодо посилання на план меж земельної ділянки, що виготовлений в жовтні 2019 року, та на думку позивача є технічною документацією, яка підтверджує його вимоги, то слід зазначити, що вказаний документ не є технічною документацією оскільки не є складовою проекту та не встановлює жодних правовідносин. Це лише проект плану меж неіснуючої земельної ділянки, оскільки на плані вона відображена поверх вже відведених земельних ділянок, які знаходяться у приватній власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ч. 4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог.

Також, слід зазначити, що індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією.

Такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.97 N 2-зп в справі N 3/35-313 вказано, що ... за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію. .

В пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 N 9- рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акту індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Оскільки рішення Київської міської ради від 18.12.2008 № 922/922 було реалізовано через оформлення відповідних документів на право власності земельних ділянок, то являється таким, що вичерпало свою дію.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання рішення № 922/922 від 18.12.2008р. недійсним в частині затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передачі у приватну власність громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0838 (кадастровий номер 8000000000:72:531:0112) для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , в частині площі 0,0330 га земельної ділянки; в частині затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передачі у приватну власність громадянину ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0838 (кадастровий номер 8000000000:72:531:0111) для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 , в частині площі 0,0439 га земельної ділянки; в частині затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передачі у приватну власність громадянці ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0838 (кадастровий номер 8000000000:72:531:0113) для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3 , в частині площі 0,0232 га земельної ділянки.

Суд прийшовши до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання рішення № 922/922 від 18.12.2008р. частково недійсним, приходить до висновку і про відмову інших позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки вони є похідними.

Ще однією підставою для відмови у позові є пропуск позивачем строку звернення до суду за захистом свого права, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось вище, оскаржуване рішення Київської міської ради № 922/922 прийнято 18.12.2008 року.

У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі Меньшакова проти України Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли поступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути посягнута (див. пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі Ашинґдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною другою статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відтак, ст. 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

При цьому встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Визначення початку відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Водночас ст. 655 ЦК України передбачено однорічний строк позовної давності. Стосовно цього в абз. 4 пп. 3.1 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів від 29.05.2013 р. № 10, прописано: річний строк застосовується щодо договорів купівлі-продажу (ст. 655 ЦКУ).

Рішення Київської міської ради є загальнодоступною публічною інформацією, яка міститься у вільному доступі на офіційному веб-порталі Київради та друкуються в офіційній періодиці останньої.

З аналізу вищевказаного вбачається, що строк звернення до суду із позовною заявою завершився 18.12.2011 року, у зв`язку з чим пропуск позивачем строку позовної давності, про який заявлено стороною у справі, є ще однією підставою для відмови у позові.

Керуючись ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 19, ст. ст. 142 - 144 Конституції України, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 116 118, 120, 121, 123 ЗК України, ст.ст. 9, 256, 257, 267, 655 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 141, 158, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Департаменту з питань реєстрації виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи Департамент земельних ресурсів Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), ОСОБА_8 про визнання рішення №922/922 від 18.12.2008 року та договорів купівлі-продажу частково недійсними, скасування державної реєстрації відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя