Постанова

від 23.04.2020 по справі 572/3172/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2020 року

м. Рівне

Справа № 572/3172/19

Провадження № 22-ц/4815/498/20

Головуючий суддя в суді 1 інстанції : Ведяніна Т.О.

Рішення ухвалене в м. Сарни Рівненської області

Дата ухвалення повного тексту рішення 21 січня 2020 року

Рівненський апеляційний суд:

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий : Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Тхоревський С.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 16 січня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Коростської сільської ради Сарненського району Рівненської області про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті тітки - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 позов мотивує тим, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її тіткою. За життя, 18 жовтня 2013 року , ОСОБА_2 склала на користь позивачки заповіт стосовно належного їй майна.

ОСОБА_1 зазначає, що вона звернулась своєчасно до нотаріальної контори, сплатила витрати за інформаційну довідку зі спадкового реєстру та послуги нотаріуса Сарненської РДНК, через що вона була впевнена, що вчинила усі дії з прийняття спадщини. Однак, в жовтні 2019 року позивач звернулась до цієї ж нотаріальної контори по питанню оформлення спадщини і їй було роз`яснено, що нею не подано заяву про прийняття спадщини та вона має право звернення з цього питання до суду. Вказані обставини ОСОБА_1 просить врахувати та визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви для прийняття спадщини за заповітом.

Заочним рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 16 січня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Коростської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено повністю, за безпідставністю позовних вимог.

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з ухваленим рішенням, вважає його незаконним та не обґрунтованим, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Вказує, що визначення поважності пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини це суб`єктивне ставлення суду до тієї чи іншої ситуації, яка склалася у зв`язку з оформленням спадщини.

Зазначає, що вона в шестимісячний строк після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася в Сарненську районну державну нотаріальну контору Рівненської області, провела оплату за інформаційну довідку зі спадкового реєстру та за послуги нотаріуса. Проте у шестимісячний строк, після смерті ОСОБА_2 від позивачки не зажадали написання заяви про прийняття спадщини. Отже, вважає, що по незалежних від неї обставинах вона не подала вчасно заяву про прийняття спадщини. Переконана, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущений нею з поважних причин, через об`єктивні обставини, незалежні від неї.

З цих міркувань просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити та визначити ОСОБА_1 додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - оскільки строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважної причини.

Інші учасники справи правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала заяву в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, апеляційну скаргу підтримала повністю та просила її задовольнити.

Представник Коростської сільської ради Сарненського району Рівненської області в судове засіданні не з`явився, подав заяву в якій просив слухати справу за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі. В зв`язку з відсутністю кошторисних призначень в сільському бюджеті просить звільнити сільську раду від сплати судового збору.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, судом першої інстанції встановлено, що спадкоємцем не подано своєчасно заяву про прийняття спадщини після смерті тітки через неналежне роз`яснення порядку прийняття спадщини працівниками нотаріальної контори. Копії наданих позивачем суду квитанцій №30 та №31 від 31 травня 2019 року про оплату нотаріальних послуг доводять, що позивач вчиняла певні дії по оформленню спадщини за заповітом. Однак, правильно встановивши обставини справи, місцевий суд дійшов помилкового висновку, що вказані позивачкою обставини не можуть бути визнані поважною причиною для пропуску строку для звернення із заявою про прийняття позивачем спадщини, оскільки вказані позивачем обставини не відносяться до об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З копії свідоцтва про смерть вбачається, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

За життя нею було складено заповіт посвідчений 18 жовтня 2013 року Коростською сільською радою Сарненського району Рівненської області, яким ОСОБА_2 на випадок смерті усе належне їй майно заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).

Тобто, відповідно до ст.1223, 1233, 1235 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 ..

Наявність у спадкодавця, ОСОБА_2 спадкового майна підтверджено копіями Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯА №027250, серії ЯА №047663 від 22 вересня 2004 року, а також свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП серії РВ №0088121 (а.с.12-14).

По справі встановлено, що інші спадкоємці, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 відсутні, що підтверджується копіями довідок №2105 від 8 травня 2019 року та №14 від 10 квітня 2019 року, згідно яких ОСОБА_2 на момент смерті проживала одиноко в АДРЕСА_1 . Поховання останньої здійснила позивач, ОСОБА_1 , за власний рахунок.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Однак, згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом установлено, що шестимісячний строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 сплив 08 жовтня 2019 року, а позов до суду ОСОБА_1 пред`явила 16 жовтня 2019 року, тобто пропущений нею строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним.

Крім того, з копій наданих позивачем суду квитанцій №30 та №31 від 31 травня 2019 року про оплату нотаріальних послуг свідчать, що позивач вчиняла певні дії по оформленню спадщини за заповітом.

Глава 87 ЦК України не містить чітко визначеного вичерпного переліку підстав, які можуть бути визнані чи не визнані поважною причиною для пропуску строку для звернення із заявою про прийняття позивачем спадщини, отже таке визначення є оціночним в кожному конкретному випадку.

Відповідно до ст.5 Закону України Про нотаріат , нотаріус зобов`язаний сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

Колегія суддів бере до уваги доводи апеляційної скарги, що після смерті ОСОБА_2 позивачка звернулась до нотаріуса, щодо необхідного обсягу документів для прийняття спадщини, замовляла відповідні витяги з реєстрів. В силу своєї правової необізнаності та неналежного роз`яснення нотаріусом обов`язку подати заяву про прийняття спадщини саме у шестимісячний термін після смерті спадкодавця ОСОБА_2 було пропущено строк, який вона просить поновити.

Такі доводи позивачки узгоджуються з письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи та не спростовувались учасниками справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснювала поховання ОСОБА_2 . Інші спадкоємці, які б у передбачені законом строки та порядок прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 відсутні.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Суд першої інстанції, не врахував принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, у порушення статей 89, 263-264, ЦПК України суд на зазначені положення закону уваги не звернув та дійшов передчасного висновку, що позивачем не наведено поважних причин пропущення строку для подання заяви до нотаріальної контори.

Апеляційний суд бере до уваги, що позивачем лише на 8 днів пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини та вона є єдиним спадкоємцем за заповітом майна померлої ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вчиняла спроби щодо оформлення спадкового майна, з врахування принципу пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод приходить до висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 та надання додаткового строку в два місці для подання зави про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення.

Що стосується понесених ОСОБА_1 судових витрат, то вони відносяться на її рахунок.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 16 січня 2020 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Коростської сільської ради Сарненського району Рівненської області про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживає за адресою : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додатковий строк - два місяці з дня набрання постанови законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складений 24 квітня 2020 року.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.О. Гордійчук

С.С. Шимків