Постанова

від 24.04.2020 по справі 637/924/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

24 квітня 2020 року

м. Харків

справа № 637/924/19

провадження № 22-ц/818/1055/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Коваленко І.П., Тичкової О.Ю.,

ім`я (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_1 ,

позивач - ОСОБА_2 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Укрзернопром-Шевченкове ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Улановського Олександра Юхимовича - представника Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзернопром-Шевченкове на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 12 листопада 2019 року в складі судді Тордія Е.Н.,

у с т а н о в и в :

В липні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з уточненим в подальшому позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзернопром - Шевченкове ( далі - ТОВ Укрзернопром - Шевченкове ) та просили:

- розірвати договір оренди землі площею 6,0002 га з кадастровим номером 6325785500:02:002:0364, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Укрзернопром - Шевченкове ;

- стягнути з ТОВ Укрзернопром - Шевченкове на їх користь орендну плату в загальному розмірі 69 773,96 грн.

Позов мотивовано тим, що їх мати ОСОБА_4 була власницею земельної ділянки площею 6,0241 га з кадастровим номером 6325785500:02:002:0365, а батько ОСОБА_3 - власником земельної ділянки площею 6,0002 га з кадастровим номером 6325785500:02:002:0364, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Новомиколаївської сільської ради Шевченківського району Харківської області.

18 червня 2007 року між ОСОБА_4 та ТОВ Укрзернопром - Шевченкове укладено договір оренди земельної ділянки, який 18 червня 2007 року зареєстровано у Шевченківському районному відділі ХРФ ДП Центр державного земельного кадастру , про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 040770400297.

Між ОСОБА_3 та ТОВ Укрзернопром - Шевченкове укладено договір оренди земельної ділянки, який 29 грудня 2012 року зареєстровано у Держкомземі Шевченківського району Харківської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 632570004002468.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина була розподілена наступним чином: 2/3 частини земельних ділянок успадкував ОСОБА_1 ; 1/3 частину земельних ділянок успадкував ОСОБА_2 .

Зазначають, що орендар впродовж кількох років не виконує договірні зобов`язання в частині сплати орендної плати, чим порушує їх права як власників земельних ділянок.

28 серпня 2019 року ОСОБА_5 - представник ТОВ Укрзернопром-Шевченкове надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволені вимог позивачів.

Відзив мотивовано тим, що позов є недоведеним, оскільки позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог. Зазначав, що після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом позивачі з заявами про виплату орендної плати до товариства не звертались, про спадкоємців відповідачу стало відомо з поданої позовної заяви, отже позов у частині розірвання договору оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати задоволенню не підлягає. Крім того, позивачам з 2013 року було відомо про спадкову масу, однак до суду з позовом вони звернулися в 2019 році, тобто з пропуском строку для звернення до суду за захистом порушених прав.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 12 листопада 2019 року позов задоволено. Розірвано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Укрзернопром-Шевченкове , зареєстрований 29 грудня 2012 року за реєстровим номером - 632570004002468, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,0002 га з кадастровим номером - 6325785500:02:002:0364. Стягнуто з ТОВ Укрзернопром-Шевченкове на користь ОСОБА_1 орендну плату в розмірі 38 763,34 грн, на користь ОСОБА_2 - 19 382,01 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору. Сторонами не заперечується факт отримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 орендної плати за 2012 рік в сумі 4 130,27 грн кожним, однак належних та допустимих доказів розрахунку з позивачами за період з 2013 року по 2017 рік відповідачем не надано. Оскільки товариство систематично не виконує своїх обов`язків щодо своєчасної сплати орендної плати, що істотно порушує права власників земельних ділянок, а звернення позивачів до відповідача з пропозицією про виконання зобов`язання за договорами оренди землі залишені останнім без відповіді, то за таких обставин порушені права позивачів підлягають захисту в судовому порядку в спосіб, який просять позивачі.

17 грудня 2019 року ОСОБА_6 О ОСОБА_7 - представник ТОВ Укрзернопром-Шевченкове подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позов є недоведеним, оскільки позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог. Після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом позивачі з заявами про виплату орендної плати до товариства не звертались, про спадкоємців відповідачу стало відомо з поданої позовної заяви. З копій зворотних повідомлень, що були долучені до матеріалів справи, неможливо встановити які саме документи були направлені позивачами на адресу товариства, оскільки опис вкладення у цінний лист або у будь - який інший документ, в якому зазначено найменування відправлення відсутній. Зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відомо про існування правовідносин з березня 2016 року, однак позивачі звернулися до суду з позовом в травні 2019 року, тобто після спливу позовної давності, що є підставою для відмови у позові. Вважає, що судом першої інстанції здійснено невірний розрахунок орендної плати. Вартість земельної ділянки станом на 2019 рі складає 32 237,00 грн, проте у рішенні не надано обгрунтування вартості 1 га земельної ділянки за кожен рік, за який стягується орендна плата, а саме - з 2013 року по 2017 рік.

19 лютого 2020 року ОСОБА_8 - представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанцїі залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі поданих позивачами доказів, яким надана належна оцінка; доводи викладені в апеляційній скарзі спростовуються матеріалами справи.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу Улановського О.Ю. - представника ТОВ Укрзернопром-Шевченкове на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 12 листопада 2017 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами з підстав, передбачених частиною першою статті 369 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частинами першою, другою статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Указаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає в частині вирішення спору про стягнення орендної плати.

Матеріали справи свідчать, що згідно з копією витягу з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 22 липня 2019 року: ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 6,0241 га з кадастровим номером 6325785500:02:002:0365; ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 6,0002 га з кадастровим номером 6325785500:02:002:0364, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Новомиколаївської сільської ради Шевченківського району Харківської області.

18 червня 2007 року між ОСОБА_4 та ТОВ Укрзернопром-Шевченкове укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_4 надала, а ТОВ Укрзернопром-Шевченкове прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 6,0241 га з кадастровим номером 6325785500:02:002:0365, строком на 10 років. Договір оренди землі зареєстровано у Шевченківському районному відділі ХРФ ДП Центр ДЗК Харківської області 18 червня 2007 року за № 040770400297.

29 грудня 2012 року між ОСОБА_3 та ТОВ Укрзернопром-Шевченкове укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_3 надав, а ТОВ Укрзернопром-Шевченкове прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 6,0002 га з кадастровим номером 6325785500:02:002:0364, строком на 10 років. Договір оренди землі зареєстровано у Шевченківському районному відділі ХРФ ДП Центр ДЗК Харківської області 29 грудня 2012 року за № 632570004002468.

Батьки позивачів померли: ІНФОРМАЦІЯ_1 року - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 .

Згідно з інформаційних довідок зі Спадкового реєстру, наданих приватним нотаріусом Шевченківського районного нотаріального округу Харківської області від 30 вересня 2019 року за № 404/01-16 та № 405/01-16 після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 17 жовтня 2013 року відкриті спадкові справи.

Спадщина була розподілена наступним чином: 2/3 частини земельних ділянок успадкував ОСОБА_1 ; 1/3 частину земельних ділянок успадкував ОСОБА_2 .

Згідно з статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою та другою статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України Про оренду землі ).

Положеннями статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства, з врахуванням положень ЦК України щодо оренди, дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають підставу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша - третя статті 89 ЦПК України).

В судовому засіданні суду першої інстанції сторонами не заперечувався факт отримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 орендної плати за 2012 рік в сумі 4 130,27 грн кожним, однак належних та допустимих доказів розрахунку з позивачами за період з 2013 року по 2017 рік відповідачем не надано.

Таким чином, встановивши, що відповідач не сплачував орендну плату протягом періоду з 2013 року по 2017 рік, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати.

Однак з визначенням розміру стягнутої з ТОВ Укрзернопром - Шевченкове на користь позивачів орендної плати судова колегія не погоджується з таких підстав.

Згідно з частинами першою та другою статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до пукнтів 5, 9, 10 договору оренди землі від 18 червня 2007 року орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 2 % (два відсотки) від грошової оцінки землі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 57 818 грн.

Відповідно до пукнтів 5, 9, 10 договору оренди землі від 29 грудня 2012 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній або відробітковій формі та розмірі 3 % (три відсотки) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 72 529 грн.

Указом Президента України Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) від 2 лютого 2002 року № 92/2002 визначалося, що одним із пріоритетних завдань розвитку аграрного сектора економіки є забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема, шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Указом Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 внесено зміни до Указу Президента України від 2 лютого 2002 року № 92/2002 і збільшено розмір плати за оренду земельних ділянок з 1,5 до 3 відсотків вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

З урахуванням викладеного, обчислення орендної плати слід розраховувати наступним чином: нормативно - грошова оцінка земельної ділянки х 3 % = сума орендної плати х індекс інфляції.

Розмір орендної плати за договором від 18 червня 2007 року становить 10 110,62 грн із розрахунку:

- 2013 рік - 57 818 грн х 3% х 100,5 % = 1 743,21 грн;

- 2014 рік - 57 818 грн х 3% х 124,9 % = 2 166, 44 грн;

- 2015 рік - 57 818 грн х 3% х 143,3 % = 2 485,59 грн;

- 2016 рік - 57 818 грн х 3% х 100,5 % = 1 743, 21 грн;

- 2017 рік - 57 818 грн х 3% х 113,7 % = 1 972, 17 грн.

Розмір орендної плати за договором від 29 грудня 2012 року становить 12 683, 14 грн із розрахунку:

- 2013 рік - 72 529 грн х 3% х 100,5 % = 2 186, 75 грн;

- 2014 рік - 72 529 грн х 3% х 124,9 % = 2 717,66 грн;

- 2015 рік - 72 529 грн х 3% х 143,3 % = 3 118,02 грн;

- 2016 рік - 72 529 грн х 3% х 100,5 % = 2 186, 75 грн;

- 2017 рік - 72 529 грн х 3% х 113,7 % = 2 473,96 грн.

Таким чином, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню орендна плата в розмірі 15 195, 83 грн, а на користь ОСОБА_9 - 7 597,92 грн.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є : невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи ; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення спору щодо стягнення орендної плати з ухваленням в цій частині нової постанови про стягнення орендної плати в іншому розмірі.

Доводи апеляційної скарги щодо строку позовної давності судова колегія не приймає до уваги з огляду на таке.

За змістом статей 256 - 258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Про права стосовно спірних земельних ділянок та порушення відповідачем обов`язків щодо сплати орендної плати позивачі дізнались після оформлення в 2017 році спадщини та отримання відповідних документів. З позовом до суду позивачі звернулись в 2019 році, тобто в межах стороку позовної давності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

ОСОБА_2 з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір має пільги щодо сплати судового збору, оскільки має другу групу інвалідності.

Таким чином, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за вимогами майнового характеру в розмірі 901, 18 грн (58 145,35 грн. - заявлені позивачем вимоги : 22 793, 76 - задоволені позовні вимоги = 2,55 частина задоволених вимог; 2 298 грн : 2,55 = 901, 18 грн), а також судовий збір за одну немайному вимогу в розмірі 704, 89 грн. Таким чином, загальна сума судового збору становить 1 606, 07 грн (901, 18 грн + 704, 89 грн).

З ОСОБА_1 на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 405, 61 грн (58 145,35 грн. - заявлені позивачем вимоги - заявлені позивачем вимоги : 35 351, 59 грн - вимоги, у задоволенні яких позивачеві відмовлено = 1,64 частина вимог, в задоволенні яких відмовлено; 2 305,20 грн. : 1,64 = 1 405, 61 грн).

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

На підставі вказаного, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 200, 46 грн (1 606, 07 грн - 1 405, 61 грн = 200, 46 грн).

Керуючись ст. ст. 141, 367, ч. 1 ст. 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3,4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Улановського Олександра Юхимовича - представника Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзернопром-Шевченкове - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 12 листопада 2019 року - скасувати в частині вирішення спору про стягнення орендної плати і судового збору, ухвалити в цій частині нову постанову.

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзернопром-Шевченкове про стягнення орендної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзернопром-Шевченкове на користь ОСОБА_1 орендну плату в розмірі 15 195, 83 (п`ятнадцять тисяч сто дев`яносто п`ять грн 83 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзернопром-Шевченкове на користь ОСОБА_2 орендну плату в розмірі 7 597, 92 грн (сім тисяч п`ятсот дев`яносто сім грн 92 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзернопром-Шевченкове на користь ОСОБА_1 судовий збір в загальному розмірі 200, 46 грн (двісті тисяч грн 46 коп.).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 24 квітня 2020 року.

Головуючий - А.В. Котелевець

Судді - І.П. Коваленко

О.Ю. Тичкова