Рішення

від 27.04.2020 по справі 906/101/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/101/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод" Трансмаш" (м.Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Малинський ливарний завод" (м.Малин)

про стягнення 132173,65грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Трансмаш" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Малинський ливарний завод" про стягнення заборгованості в сумі 128520,00грн, пені в сумі 3653,65грн, а також судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 26.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.02.2020 відкладено підготовче засідання на 26.03.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/101/20 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 27.04.2020.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Позивач свого представника в судове засідання 27.04.2020 не направив, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений вчасно. На адресу Господарського суду Житомирської області 23.04.2020 від ТОВ "Завод "Трансмаш" надійшло клопотання №83 від 21.04.2020 про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами. В даному клопотанні зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання 27.04.2020 не направив, відзиву на позов не подав. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення №1000231617756 про вручення поштового відправлення (а.с.69).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на те, що неявка в засідання суду представників сторін та неподання відповідачем письмового відзиву, не перешкоджають розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Малинський ливарний завод" (постачальник/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Трансмаш" (покупець/позивач) було укладено договір постачання №МЛЗ-ТСМ/005-19 (далі - договір) (а.с.7-11, 54-58).

Згідно з ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору, найменування продукції: ланцюг пластичний. Виробники продукції: ТОВ "МЛЗ" Україна.

Дата виготовлення продукції - не раніше 01.10.2019 р. У випадку порушення цієї умови, покупець має право не приймати продукцію від постачальника (пункт 2.4 договору).

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що ціна визначається даним договором і приймається сторонами: в національній валюті України - гривні, на умовах ЕХW (склад постачальника - м.Малин, вул.Огієнка, 55). Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації до даного договору. Ціна продукції, узгоджена у Специфікації до даного договору, включає: вартість продукції, тари, всі податки і збори, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до пункту 4.3 договору, предметом даного договору є продукція (товар), загальна кількість, номенклатура, асортимент, якісні характеристики, одиниці виміру, ціна одиниці та загальна ціна якої визначаються сторонами в додатках до договору (Специфікаціях), що складають його невід`ємну частину.

Розділом 5 договору сторони узгодили умови та терміни постачання:

5.1. Постачальник здійснює поставку продукції на умовах ЕХW (склад постачальника - м.Малин, вул.Огієнка,55), (відповідно до вимог "ІНКОТЕРМС" ред. 2010).

5.2. Поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової заявки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у заявці, несе покупець.

5.2.1. Заявка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлення поштою цінного листа з описом вкладення та направленням сканкопії заявки електронним листом із застосуванням електронної пошти (Е-mаіІ). Після отримання заявки по електронній пошті (Е-mаіІ) Постачальник повинен протягом доби направити Покупцю лист на електронну пошту (Е-mаіІ), що підтверджує отримання заявки, та повідомлення про готовність виконання рознарядки у зазначені терміни.

5.2.2. Кожна партія продукції постачається протягом 20 календарних днів з дати письмової заявки покупця, якщо інше не вказано у заявці.

5.2.3. Покупець не несе відповідальності за ненадання заявок (надання не в повному обсязі), якщо це є наслідком зміни планів постачання покупця.

5.2.4. За необхідності, заявка може бути відкоригована покупцем про що обов`язково повідомляється постачальнику.

5.3. Датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції покупцем на складі постачальника, що підтверджується актом приймання-передачі та видатковою накладною.

5.4. Після готовності продукції до відвантаження, постачальник направляє покупцю наступні документи: - рахунок-фактуру; - видаткову накладну та акт прийому-передачі; - документи, що підтверджують якість продукції, зазначені у п.2.2 даного договору.

За змістом пункту 6.1 договору, оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться покупцем наступним чином:

50% вартості продукції (відповідно обсягу продукції, зазначеному у заявці покупця) - протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання рахунку;

50% вартості продукції (відповідно обсягу продукції, зазначеному у заявці покупця) - після повідомлення постачальником про готовність партії продукції до відвантаження. Дані умови оплати приймаються сторонами за основні, якщо інші умови не зазначаються у додатках (Специфікаціях) до цього договору.

Повідомлення про готовність продукції до постачання направляється постачальником на електронну адресу покупця (пункт 6.1.1 договору).

Згідно з пунктом 6.2 договору, датою оплати вважається дата відправлення коштів покупцем за банківськими реквізитами постачальника.

Відповідно до пункту 12.2 договору, Специфікації до даного договору є його невід`ємними частинами.

Термін дії даного договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 30.12.2019р. Проте в частині оплати - до повного виконання сторонами зобов`язань та в разі наявності потреби покупця, що підтверджено відповідним повідомленням та заявкою, направленими на адресу постачальника, - до повного виконання (пункт 12.6 договору).

До договору постачання №МЛЗ-ТСМ/005-19 від 24.10.2019 сторонами 24.10.2019 підписано Додаток №1, яким визначено найменування продукції - ланцюг пластинчастий крок 130мм; кількість - 140м.п.; ціна за одиницю в грн без ПДВ - 1400,00; сума в грн без ПДВ - 196000,00; разом з ПДВ - 235200,00грн (а.с.12, 59).

Згідно пункту 1 загальна сума поставки по Специфікації №1 становить 235200,00грн.

Пунктами 2 та 3 Додатку №1 до договору сторони визначили, що умови поставки: ЕXW (склад постачальника - м.Малин, вул.Огієнка, 55). Товар поставляється партіями. Партія поставки зазначається покупцем у заявці, яку той надає постачальнику. Форма оплати: оплата здійснюється у відповідності п.6.1. договору №МЛЗ-ТСМ/005-19 від 24.10.2019 року.

Пунктом 4 Додатку №1 до договору сторони погодили, що термін поставки товару: протягом 2019 року, але не пізніше 30 грудня 2019 року. За домовленістю сторін термін поставки може бути збільшений.

Договір та додаток до нього підписані представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.

Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором постачання №МЛЗ-ТСМ/005-19 від 24.10.2019, просить стягнути з відповідача 128520,00 боргу, який фактично є поверненням попередньої оплати, а також пеню в сумі 3653,65грн за несвоєчасне виконання зобов`язань по поставці продукції.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що на виконання умов додаткової угоди до договору №МЛЗ-ТСМ/005-19 від 24.10.2019, відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру №РФ-19-0055 від 28.10.2019 на оплату продукції - ланцюга пластинчастого крок 130мм, 095М-5030-020Е; кількістю - 153м.п.; ціна за одиницю в грн без ПДВ - 1400,00; сума в грн без ПДВ - 214200; разом з ПДВ - 257040,00грн (а.с.13,60). Відповідно до вказаного рахунку-фактуру умови оплати: 50% авансовий платіж; 50% протягом 5-ти днів з моменту 10ти днів з моменту монтажу.

Слід зазначити, що зміст рахунку-фактури щодо сплати другої частини вартості товару "50% протягом 5-ти днів з моменту 10ти днів з моменту монтажу" суд вважає помилковим, оскільки договором не передбачено монтаж поставленого обладнання відповідачем, а також тому, що пунктом 6.1 договору встановлено сплату другої частини (50%) поставленої продукції після повідомлення постачальником про готовність партії продукції до відвантаження і такі умови оплати є основними і діють, якщо інші умови не зазначаються у додатках (Специфікаціях) до цього договору, і при цьому, інші умови оплати саме у додатках (Специфікаціях) не зазначались.

На підставі рахунку-фактури №РФ-19-0055 від 28.10.2019 позивачем 29.10.2019 здійснено попередню оплату на суму 128520,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №4163 від 29.10.2019 (а.с.14,61).

В подальшому, позивач направляв на адресу відповідача лист №11 від 09.01.2020, в якому просив повідомити на якому етапі виконання знаходиться замовлення та у випадку неможливості виконання взятих на себе зобов`язань просив повернути на розрахунковий рахунок позивача перераховану передплату в розмірі 128520,00грн (а.с.16, докази надіслання та вручення - а.с.15,52). Однак, відповідач відповіді на зазначений лист позивача не надав, розрахунки з позивачем не провів.

За ст.ст. 626, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.526 ЦК України, яка кореспондуються зі ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця поставити товар (п.1 ч.1 ст.664 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.693 ЦК України попередньою оплатою визначається встановлений договором обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем.

При цьому, ч.2 ст.693 ЦК України встановлено: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Тобто, у даному випадку, позивачем було обрано такий варіант правової поведінки боржника, як повернення суми попередньої оплати у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо передачі продукції, що узгоджується з положеннями ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України.

Слід зазначити, що строк поставки продукції чітко не визначений в договорі та додатку, а також чітко не обумовлено здійснення процедури повідомлення про наявність готової продукції постачальником.

Разом з тим, суд оцінює в сукупності наступні умови договору та фактичні обставини справи:

- в п.2.4 договору вказано дата виготовлення продукції - не раніше 01.10.2019р.;

- в п.5.2. договору передбачено, що поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової заявки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до прийому продукції;

- в п.5.4. зазначено, що після готовності продукції до відвантаження, постачальник направляє покупцю наступні документи: рахунок-фактуру; видаткову накладну та Акт прийому-передачі; документи, що підтверджують якість продукції, зазначені у п.2.2 даного договору;

- при цьому, за п.6.1. договору оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться покупцем наступним чином:

50% вартості продукції (відповідно обсягу продукції, зазначеному у заявці покупця) - протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання рахунку;

50% вартості продукції (відповідно обсягу продукції, зазначеному у заявці покупця) - після повідомлення постачальником про готовність партії продукції про відвантаження. Дані умови оплати приймаються сторонами за основні, якщо інші умови не зазначаються у додатках (Специфікаціях) до цього договору;

- п.6.1.1 сторони погодили, що повідомлення про готовність продукції до постачання направляється постачальником на електронну адресу покупця;

- в п.3 та п.4 додатку №1 до договору вказано форму оплати: оплата здійснюється у відповідності п.6.1. договору №МЛЗ-ТСМ/005-19 від 24.10.2019 року. Термін поставки товару: протягом 2019 року, але не пізніше З0 грудня 2019 року;

- рахунок-фактуру №РФ-19-0055 виставлено ТОВ "ТД Малинський ливарний завод" 28.10.2019 на оплату ТОВ "Завод "Трансмаш" за ланцюг пластинчастий крок 130мм в кількості 153 загальною вартістю 257040,00грн (а.с.13);

- платіжне доручення №4163 від 29.10.2019 про сплату ТОВ "Завод "Трансмаш" ТОВ "ТД Малинський ливарний завод" 128520,00грн (50% вартості продукції) має призначення платежу "сплата за ланцюг згідно рах.№РФ-19-0055 від 25.10.2019 у сумі 107100,00грн, ПДВ-20%" (а.с.14).

Таким чином, перелічені вище умови договору щодо здійснення оплати продукції при поставці зі складу постачальника дають суду підстави вважати умови п.4 додатку №1 до договору №МЛЗ-ТСМ/005-19 від 24.10.2019 року, п.2.4, 5.2, 5.4, 6.1, 6.1.1, як такі, що в сукупності за наявності узгодженої кількості, ціни у додатку №1 до договору №МЛЗ-ТСМ/005-19 від 24.10.2019 року передбачають здійснення на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури попередньої оплати (50% вартості продукції) позивачем. При цьому, відповідач виставив рахунок-фактуру на оплату продукції, однак не повідомив позивача про готовність продукції до постачання і не виконав своїх зобов`язань у строк - не пізніше З0 грудня 2019 року, надавши лише рахунок-фактуру без виконання умов п.5.4 договору. Судом враховується, що уся інформація, яка за умовами договору мала бути зазначена у Специфікації і заявці, була визначена та погоджена сторонами у додатку №1 до договору, при цьому визначальним є те, що відповідно до умов п.5.2 договору, поставка здійснюється тільки протягом терміну дії договору, термін дії якого погоджений до 30.12.2019. Разом з тим, поставку продукції до 30.12.2019 відповідачем здійснено не було, як і не здійснено її станом на зараз.

Відтак, з матеріалів справи вбачається як факт перерахування позивачем відповідачу 128520,00грн (50% вартості продукції) попередньої оплати за продукцію 29.10.2019, так і факт непоставки продукції відповідно до умов договору, а також невиконання відповідачем вимоги (за вих.№11 від 09.01.2020) повідомлення про виконання замовлення, а у випадку неможливості виконання свого господарського зобов`язання за договором - повернення перерахованої передоплати в розмірі 125520,00грн відповідачем.

За таких обставин, у даному випадку наявні підстави для застосування приписів ч.2 ст.693 ЦК України та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Малинський ливарний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Трансмаш" 128520,00грн сплаченої суми попередньої оплати за непоставлену на виконання договору продукцію.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Малинський ливарний завод" заборгованості в сумі 128520,00грн, яка фактично є поверненням попередньої оплати, є правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить також стягнути з відповідача 3653,65грн пені.

Згідно зі встановленими обставинами справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання №МЛЗ-ТСМ/005-19 від 24.10.2019.

Відповідно позовної заяви позивачем заявлено також вимоги про стягнення з відповідача 3653,65грн пені за порушення строків постачання продукції (розрахунок а.с.2).

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, господарський суд враховує таке.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 9.1 договору, сторони домовились, що за порушення термінів постачання постачальник оплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах передбачених п.5.2. даного договору, за кожен день прострочення, але подвійної облікової ставки НБУ за час затримки поставки продукції від вартості партії продукції, але не більше ніж за півроку. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань допоставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

Враховуючи, що за умовами договору та додатку №1 до нього - Специфікацією №1, відповідач зобов`язаний був поставити продукцію на суму 235200,00грн, суд вважає обґрунтованим обрахування позивачем суми пені відповідно до вказаної вартості непоставленого товару.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга:Закон" розрахунок пені суд встановив, що правомірно заявленою до стягнення з відповідача є сума пені у розмірі 3643,67грн, яка нарахована за період з 01.01.2020 по 21.01.2020 на вартість партії непоставленої продукції в сумі 235200,00грн.

Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 3643,67грн. В частині стягнення з відповідача пені в сумі 9,98грн (3653,65 - 3643,67= 9,98грн) вимоги позивача є безпідставними, а тому у їх задоволенні суд відмовляє.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 128520,00грн основного боргу та 3643,67грн пені є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні позову в частині стягнення 9,98грн пені суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Малинський ливарний завод" (11603, Житомирська область, м.Малин, вулиця Огієнко, буд.55; ідентифікаційний код 42863958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Трансмаш" (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вулиця Молодогвардійська, буд. 17; ідентифікаційний код 04832737):

- 128520,00грн основного боргу,

- 3643,67грн пені,

- 2101,84грн витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 27.04.20

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2,3 - сторонам (рек. з пов.).