Ухвала

від 22.04.2020 по справі 908/1791/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/187/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.04.2020 Справа № 908/1791/19

м. Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Юсубовій Д.В., розглянувши матеріали заяви ФОП Філатової Юлії Валеріївни від 08.04.20 про відстрочку виконання рішення у справі № 908/1791/19

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Вівавуд", 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 82 А

до відповідача: фізичної особи-підприємця Філатової Юлії Валеріївни, АДРЕСА_1

про стягнення 69 691,35 грн.

Присутні представники учасників:

від позивача: не з`явився

від відповідача (заявник): Артеменко Є.А. , договір про надання правничої допомоги від 25.09.19 № 13

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.10.19 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Вівавуд" про стягнення з фізичної особи-підприємця Філатової Юлії Валеріївни 69 691,35 грн. попередньої оплати за договором купівлі-продажу від 03.07.18 № 021 задоволено.

Вказаним рішенням суд вирішив стягнути з ФОП Філатової Юлії Валеріївни на користь ТОВ "Вівавуд" 69 691,35 грн. попередньої оплати та 1 921,00 грн. судового збору.

На виконання вказаного вище рішення суду 11.11.19 видано відповідний наказ.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.20 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Філатової Юлії Валеріївни - залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області - без змін.

09.04.20 до господарського суду Запорізької області надійшла заява ФОП Філатової Ю.В. від 08.04.20 за підписом представника Артеменко Є.А. про надання відстрочки виконання рішення у справі № 908/1791/19 на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи № 908/1791/19 раніше визначеному складу суду від 09.04.20, вказана заява передана на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 10.04.20 судом прийнято вказану заяву ФОП Філатової Ю.В. від 08.04.20 про надання відстрочки виконання судового рішення до розгляду у засіданні призначеному на 22.04.20.

22.04.20 на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи за вих. від 22.04.20, в якому представник позивача просить суд відкласти розгляд заяви на інший день, у зв`язку із карантинними заходами.

Свою правову позицію щодо вказаної заяви у спосіб передбачений чинним ГПК України (заперечень, пояснень і т.і.) представник позивача не висловив, на адресу суду та заявнику не надав. Доказів зворотнього матеріали цієї справи станом на 22.04.20, тобто станом на час розгляду цієї заяви, не містять.

Представник заявника (відповідача) в судовому засіданні 22.04.20 підтримав заяву про відстрочення виконання рішення за вих. від 08.04.20 та просить суд відстрочити виконання рішення у справі № 908/1791/19 на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни.

Розглянувши заяву ФОП Філатової Ю.В. від 08.04.20 про надання відстрочки виконання судового рішення у справі № 908/1791/19, суд дійшов до висновку про наступне.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що згідно постанови Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11.03.20 № 211, відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , з метою запобігання поширення на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.20 Кабінетом Міністрів України постановлено - установити з 12.03.20 до 03.04.20 на усій території України карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.20 № 215 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 введено заборону залізничних, авіа- та автобусних міжміських та міжобласних пасажирських перевезень, а також робота метрополітенів; заборонено проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб. Дозволено лише заходи, необхідні для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Також, з 17.03.20 заклади громадського харчування (ресторани, кафе), торговельно-розважальні центри, інші заклади розважальної діяльності, фітнес-центри, заклади культури повинні тимчасово припинити свою роботу. В подальшому карантин було продовжено до 24.04.20. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, критерієм розумних строків розгляду справи є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.10, Смірнова проти України від 08.11.05 , Антоненков та інші проти України, заява № 14183/02, §41).

З огляду на вище викладене, представник відповідача (заявника) просить суд відстрочити виконання судового рішення господарського суду від 10.10.19 у справі № 908/1791/19 на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни.

Судом враховано, що відповідно до ст.129 1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно із нормами ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ч. 1). Заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у 10-денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2). Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3). Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4). Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5). Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення … постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч. 7).

Відповідно до п. 7. 1. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому, слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Згідно п. 7.2 наведеної вище постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених відповідною статтею ГПК України не вимагається. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Обов`язковою умовою надання відстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до вимог ст.74 ГПК України. При цьому, рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника. А для юридичних осіб - суд зобов`язаний врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Згідно із ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є змагальність.

Статтею 13 ГПК України встановлено такий принцип господарського судочинства, як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

На підтвердження своїх доводів ФОП Філатовою Ю.В. (її прредставником) до матеріалів заяви від 08.04.20 про надання відстрочки виконання судового рішення у справі № 908/1791/19 надано належним чином засвідчені копії: постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.01.20 серії ВП № 61031263, ордеру надання правничої допомоги від 07.04.20 серії АР № 1013549 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.03.16 серії ЗП № 001136.

Проаналізувавши надані ФОП Філатовою Ю.В. докази та пояснення в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.20 № 211, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.20, з 12 березня до 24 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Статтею 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.20 № 1645-ІІІ закріплено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати" від 02.12.97 № 671/97-ВР, торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно (ч. 1 ст. 14 1 Закону від 02.12.97 № 671/97-ВР).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), …, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, … (ч. 2 ст. 14 1 Закону від 02.12.97 № 671/97-ВР).

Разом з тим, у матеріалах доданих до заяви від 08.04.20 про надання відстрочки відсутній сертифікат (чи ін. документ) Торгово-промислової палати України чи уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат, який би засвідчував факт наявності форс-мажорних обставин (введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України) за відповідним зверненням ФОП Філатовою Юлії Валеріївни.

З урахуванням викладеного, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, зважаючи на те, що заявником (відповідачем у справі) не додано жодних доказів, які б підтверджували обставини, які б ускладнювали виконання рішення суду, або роблять його не можливим, судом відмовляється в задоволені заяви ФОП Філатової Юлії Валеріївни від 08.04.20 про відстрочку виконання рішення у справі № 908/1791/19.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 18, 24, 42, 46, 74, 76, 77, 78, 80, 233-235, 240, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволені заяви ФОП Філатової Юлії Валеріївни від 08.04.20 про відстрочку виконання рішення у справі № 908/1791/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Ухвалу підписано - 27.04.2020 .

Суддя В.Л. Корсун