Рішення

від 27.04.2020 по справі 910/1970/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.04.2020Справа № 910/1970/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОХОРТ

до Приватної науково-виробничої компанії ІНТЕРБІЗНЕС

про стягнення 200 721,60 грн,

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОХОРТ (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватної науково-виробничої компанії ІНТЕРБІЗНЕС (відповідач) з вимогами про стягнення заборгованості за Договором поставки № 100419 від 10.04.2019 у сумі 200 721,60 грн.

Позовні вимоги обгрнтовані тим, що позивач поставив відповідачу товар на підставі вищевказаного договору, який відповідач оплатив лише частково, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у визначеній позивачем сумі.

Безпосередньо у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОХОРТ залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

02.03.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов лист, згідно якого позивачем надано докази на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОХОРТ до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1979/20 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

13.03.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач повідомив суд про те, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, оскільки, на його думку, всі претензії, які виникли у позивача щодо оплати поставки товару, повинні бути адресовані до підприємства, яке фактично отримало товар, а саме: до Філії Бахмутська птахофабрика ПНВК ІНТЕРБІЗНЕС .

23.03.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив про безпідставність та необгрунтованість відзиву. Позивач просив суд задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі.

В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем та відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 про відкриття провадження у справі № 910/1970/20.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позовну заву, відповідь на відзив та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до стст 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

10.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОХОРТ (постачальник, позивач) та Приватною науково-виробничою компанією ІНТЕРБІЗНЕС (покупець, відповідач) було укладено Договір поставки № 100419 (далі - Договір або Договір № 100419 від 10.04.2019), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним Договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплати комбікорм (далі - товар). Ціна товару, який поставляється відповідно до Договору, визначається сторонами у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору від дати їх підписання сторонами (п. 2.1 Договору). Кількість та вартість фактично поставленого товару визначається відповідно до належним чином оформлених видаткових накладних постачальника, які є невід`ємною частиною Договору. Сторони домовились, що всі видаткові накладні, відповідно до яких покупцю було поставлено товар в межах строку дії Договору, є невід`ємною частиною цього Договору (п. 2.2 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору поставка здійснюється на умовах DAP - склад покупця: Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Берестове, пров. Молодіжний, буд. 7. Право власності на товар і ризик випадкової загибелі товару переходить від постачальника до покупця в момент фактичної передачі товару. Моментом фактичної передачі товару є підписання покупцем видаткової накладної постачальника (п. 3.2 Договору). Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару, що проводиться після розвантаження в місці призначення. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом (п. 3.5 Договору).

Відповідно до Специфікації № 1 від 19.04.2019 до Договору поставки № 100419 від 10.04.2019 сторони погодили, що на умовах DAP - склад покупця: Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Берестове, пров. Молодіжний, буд. 7 (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС - 2010) покупцю в період з 23.04.2019 по 30.04.2019 передається товар - 75 тон комбікорму загальною вартістю 537 000,00 грн.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що ціна за одиницю товару, загальна вартість товару, що поставляється, кількість поставки відображаються у відповідних видаткових накладних на товар.

Розрахунки за поставлений згідно Договору товар здійснюються шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника у строк, передбачений Специфікацією, яка являється невід`ємною частиною Договору. Якщо інше не передбачене Специфікацією (-ями), яка є невід`ємною частиною цього Договору, у випадку передоплати покупець здійснює оплату за товар в наступному порядку: 80% вартості товару - попередня оплата до дати поставки товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який визначений у цьому Договору; 20% вартості товару - після реєстрації постачальником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою поставки товару є дата підписання покупцем видаткової накладної, якщо інша дата не визначена в графі прийнято під час підпису видаткової накладної уповноваженою особою покупця (п. 4.2 Договору).

Згідно п. 12.2 Договорі набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2019, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному Договору.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, вірогідними (ст. 76-79 ГПК України).

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як визначено ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору № 100419 від 10.04.2019 свідчать про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначають права та обов`язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

По матеріалам справи судом встановлено, що на виконання умов Договору № 100419 від 10.04.2019 позивачем на підставі видаткових накладних 47 від 23.04.2019, № 48 від 25.04.2019, № 50 від 26.04.2019 та № 51 від 29.04.2019 позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 535 281,60 грн.

Матеріали справи містять відзив, поданий відповідачем 13.03.2020 через відділ діловодства суду, зі змісту якого вбачається, що, на думку представника відповідача, поставка зазначеного в позовній заяві товару позивачем Приватній науково-виробничій компанії ІНТЕРБІЗНЕС не здійснювалась, оскільки, як вбачається зі змісту видаткових накладних 47 від 23.04.2019, № 48 від 25.04.2019, № 50 від 26.04.2019 та № 51 від 29.04.2019, позивач здійснив поставку товару на адресу Філії Бахмутська птахофабрика ПНВК ІНТЕРБІЗНЕС . У відзиві відповідач стверджує, що Філія Бахмутська птахофабрика ПНВК ІНТЕРБІЗНЕС не є стороною Договору № 100419 від 10.04.2019.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд відхиляє твердження відповідача, викладені у відзиві, як безпідставні та необгрунтовані, з огляду на таке.

Спірний Договір поставки № 100419 від 10.04.2019 укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОХОРТ та Приватною науково-виробничою компанією ІНТЕРБІЗНЕС . Проте, як вбачається зі змісту розділу 6 Договору Реквізити сторін окрім реквізитів ПНВК ІНТЕРБІЗНЕС також зазначено реквізити Філії Бахмутська птахофабрика ПНВК ІНТЕРБІЗНЕС .

Даний Договір зі сторони покупця підписано Генеральним директором І.С. Ярмоленком та скріплено круглою печаткою № 1 Бахмутська птахофабрика Ідентифікаційний код 42421837 .

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що Філія Бахмутська птахофабрика Приватної науково-виробничої компанії ІНТЕРБІЗНЕС (ідентифікаційний код 42421837) є відокремленим підрозділом Приватної науково-виробничої компанії ІНТЕРБІЗНЕС (ідентифікаційний код 01200244), директором якої є Ярмоленко Ігор Сергійович .

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч. 3 ст. 95 ЦК України).

Частиною 1 ст. 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, враховуючи що філії не визнаються суб`єтами цивільного права, а відповідальність за дії філії і її посадових осіб несе юридична особа, яка утворила ці філії, суд дійшов висновку про те, що Приватна науково-виробничою компанію ІНТЕРБІЗНЕС (відповідач) є відповідальною перед позивач за виконання зобов`язань щодо повної та вчасної оплати за отриманий згідно Договору № 100419 від 10.04.2019 товар.

Крім того суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 3.1 Договору та Специфікації № 1 від 19.04.2019 поставка здійснюється на умовах DAP - склад покупця: Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Берестове, пров. Молодіжний, буд. 7. Вказана адреса відповідає адресі, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в якості місцезнаходження Філії Бахмутська птахофабрика Приватної науково-виробничої компанії ІНТЕРБІЗНЕС

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п 4.2 Договору, Розрахунки за поставлений згідно Договору товар здійснюються шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника у строк, передбачений Специфікацією, яка являється невід`ємною частиною Договору. Якщо інше не передбачене Специфікацією (-ями), яка є невід`ємною частиною цього Договору, у випадку передоплати покупець здійснює оплату за товар в наступному порядку: 80% вартості товару - попередня оплата до дати поставки товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який визначений у цьому Договору; 20% вартості товару - після реєстрації постачальником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою поставки товару є дата підписання покупцем видаткової накладної, якщо інша дата не визначена в графі прийнято під час підпису видаткової накладної уповноваженою особою покупця.

08.11.2019 позивач направив на адресу відповідача вимогу № 1/11-19 від 07.11.2019 про оплату заборгованості за товар, отриманий по Договору поставки № 100419 від 10.04.2019, відповідно до якої просив останнього протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання даної вимоги оплатити заборгованість у розмірі 200 721,60 грн.

З огляду на зазначене, станом на час розгляду справи по суті строк оплати товару, поставленого згідно видаткових накладних 47 від 23.04.2019, № 48 від 25.04.2019, № 50 від 26.04.2019 та № 51 від 29.04.2019, є таким, що настав.

Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, у встановлений Договором строк, відповідач виконав свої зобов`язання лише частково в сумі 334 560,00 грн, чим порушив умови Договору № 100419 від 10.04.2019.

Факт здійснення відповідачем часткових оплат в сумі 334 560,00 підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 9854278844 від 22.04.2019, № 9854278874 від 26.04.2019, № 9854278888 від 08.05.2019 та № 9854278979 від 24.05.2019.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати поставленого згідно Договору № 100419 від 10.04.2019 товару, позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки № 100419 від 10.04.2019 у сумі 200 721,60 грн.

Оскільки факт поставки товару позивачем та його прийняття відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати вартості товару в повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 200 721,60 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 3 010,83 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 3 010,83 грн покладається на відповідача.

Керуючись стст 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії ІНТЕРБІЗНЕС (03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 121-В; ідентифікаційний код 01200244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОХОРТ (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бульв. Машинобудівників, буд. 30, оф. 203; ідентифікаційний код 41701380) 200 721,60 грн (двісті тисяч сімсот двадцять одну гривню 60 коп.) заборгованості та 3 010,83 грн (три тисячі десять гривень 83 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням частини 4 Розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 27.04.2020.

Суддя Гумега О.В.