Рішення

від 01.08.2007 по справі 16/445-06-11994

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/445-06-11994

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2007 р.Справа  № 16/445-06-11994

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:      Подолько Г.П.- за довіреністю №958 від 29.08.2006р.;

Від відповідача:  не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” до  приватного підприємства „Іскра”  про стягнення 891397, 05 грн., -  

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” (далі по тексту ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з приватного підприємства „Іскра”  (далі по тексту ПП „Іскра”) 677541,54 грн. заборгованості за договорами купівлі-продажу №104/1 від 05.01.2005р., № 109/1 від 05.07.2005р., № 14/1 від 04.01.2006р., № 18/1 від 04.01.2006р., № 189 від 27.03.2006р., а також за договорами зберігання № 43 від 01.07.2005р., № 17 від 01.07.2006р.  Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням ПП „Іскра” договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати вартості одержаних від ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” товарів та наданих послуг.

Крім того, посилаючись на ухилення відповідача від виконання прийнятих ним на себе договірних зобов'язань, ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів”  було заявлене клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ПП „Іскра”  в межах суми заявленої до стягнення.

З огляду на викладене, а також з урахуванням обставин, покладених позивачем в обґрунтування заявлених вимог у даній справі, ухвалою від 17.11.2006р. господарським судом в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України були вжиті заходи до забезпечення позову шляхом накладення  арешту на майно, що належить ПП „Іскра” в межах заявленої до стягнення суми у розмірі 677541,54 грн.

У зв'язку з надходженням 13.12.2006р. до господарського суду апеляційної скарги ПП „Іскра” на ухвалу господарського суду Одеської області про забезпечення позову від 17.11.2006р. по даній справі,  ухвалою від 15.12.2006р. відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарським судом провадження у справі № 16 / 445 –06 –11994 було зупинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2007р. по справі № 16 / 445 –06 –11994 апеляційну скаргу ПП „Іскра” на ухвалу господарського суду Одеської області від 17.11.2006р. у вказаній справі було залишено без задоволення, а матеріали даної справи було передано до місцевого господарського суду для подальшого розгляду заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим ухвалою суду від 23.01.2007р. провадження по справі №16 / 445 –06 –11994 було поновлено.

Ухвалою від 05.02.2007р. господарським судом провадження у справі № 16 / 445 –06 –11994 було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України  касаційної скарги ПП „Іскра” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2007р. по справі № 16 / 445 –06 –11994 та повернення матеріалів справи до місцевого господарського суду.

Постановою Вищого господарського суду України  від 28.03.2007р. по справі № 16 / 445 –06 –11994 касаційну скаргу ПП „Іскра” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2007р. у даній справі було залишено без задоволення. Ухвалою від 10.05.2007р. Верховним Судом України було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови  Вищого господарського суду України  від 28.03.2007р. по справі № 16 / 445 –06 –11994, а матеріали даної справи було передано до місцевого господарського суду для подальшого розгляду по суті заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим ухвалою від 11.06.07р. господарським судом Одеської області провадження у даній  справі було поновлено.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на вимогу суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

В свою чергу, згідно заяви про уточнення позовних вимог, наданої представником позивача у судовому засіданні 02.07.2007р., ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” позовні вимоги були збільшені, у зв'язку з чим останній просить суд стягнути з відповідача 891397,05 грн. загальної суми заборгованості,  у тому числі  677541,54 грн. заборгованості за договорами купівлі-продажу №104/1 від 05.01.2005р., № 109/1 від 05.07.2005р., № 14/1 від 04.01.2006р., № 18/1 від 04.01.2006р., № 189 від 27.03.2006р., договорами зберігання № 43 від 01.07.2005р., № 17 від 01.07.2006р., 213855,51 грн. –збитків, які були понесені позивачем внаслідок знаходження на відповідальному зберіганні у позивача майна ПП „Іскра” під час виконання ухвали суду про вжиття заходів до забезпечення позову від 17.11.2006р.    

Наведена редакція позовних вимог ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів”  є остаточною та приймається судом до розгляду по суті викладених в ній вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” (Продавець) та ПП „Іскра” (Покупець) було укладено договір № 104/1 від 05.01.2005р., відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого Продавець зобов'язався поставити Покупцю паливно-мастильні матеріали згідно з  видатковими накладними на загальну суму 400000 грн.

Відповідно  до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору № 104/1 від 05.01.2005р., вимог ст. 265 ГК України, згідно накладних за № 2313 від 31.08.2005р., 2370 від 31.08.2005р., 2498 від 19.09.2005р., 2653 від 30.09.2005р., 2782 від 30.09.2005р., 3100 від 31.10.2005р., 3036 від 31.10.2005р., 3526 від 30.11.2005р., 3915 від 31.12.2005р. /містяться в матеріалах справи/ ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів”  було відвантажено, а представниками ПП „Іскра” – одержано паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 219737,34 грн.

05.07.2005р. між ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” (Продавець) та ПП „Іскра” (Покупець) було укладено договір № 109/1 від 05.07.2005р., за умовами п.п. 1.1, 1.2 якого позивачем було прийнято на себе зобов'язання з  поставки відповідачу комбікорму та борошна згідно з видатковими накладними на загальну суму 100000 грн. На виконання умов договору № 109/1 від 05.07.2005р. згідно накладних за № 1822 від 02.08.2005р., 1860 від 08.08.2005р., 1980 від 06.08.2005р., 2036 від 22.08.2005р., 2333 від 07.09.2005р., 2638 від 04.10.2005р., 2714 від 07.10.2005р., 2614 від 30.09.2005р., 2926 від 26.10.2005р., 3034 від 04.11.2005р., 3070 від 08.11.2005р., 3080 від 09.11.2005р., 3094 від 10.11.2005р., 3473 від 06.12.2005р., 3731 від 21.12.2005р. позивачем було відвантажено, а ПП „Іскра” одержано борошна та комбікорму на загальну суму 89680,41 грн.

04.01.2006р. за договором № 14/1, укладеним між сторонами по справі, позивачем були прийняті на себе зобов'язання з поставки ПП „Іскра” паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 200000 грн. На виконання умов договору № 14/1 від 04.01.2006р.,  вимог ст. 265 ГК України, згідно накладних за № 4336 від 31.01.2006р., 5004 від 28.02.2006р., 5392 від 31.03.2006р., 5930 від 30.04.2006р., 6381 від 31.05.2006р., 6461 від 31.05.2006р., 6938 від 30.06.2006р., 7173 від 31.07.2006р., 7499 від 31.07.2006р. /містяться в матеріалах справи/ ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” було відвантажено на користь відповідача паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 191286,31 грн.

Крім того, між ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” (Продавець) та ПП „Іскра” (Покупець) було укладено договір № 18/1 від 04.01.2006р., відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого Продавцем було прийняте на себе зобов'язання поставити відповідачу комбікорм та борошно за видатковими накладними на загальну суму 200000 грн. На підставі вказаного договору ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” було відвантажено ПП „Іскра” згідно накладних № 3908 від 12.01.2006р., 3910 від 12.10.2006р., 3934 від 13.01.2006р., 4110 від 27.01.2006р., 4438 від 14.02.2006р., 4441 від 14.02.2006р., 4488 від 17.02.2006р., 4489 від 17.02.2006р., 4823 від 28.02.2006р., 4824 від 28.02.2006р., 4828 від 28.02.2006р., 5205 від 23.03.2006р., 5529 від 13.04.2006р., 5537 від 13.04.2006р., 5904 від 06.05.2006р., 6031 від 16.05.2006р., 6252 від 29.05.2006р., 6399 від 06.06.2006р., 6658 від 20.06.2006р., 6753 від 26.06.2006р., 6917 від 05.07.2006р., 7073 від 13.07.2006р., 7285 від 28.07.2006р., 7346 від 01.08.2006р., 7530 від 11.08.2006р., 7576 від 15.08.2006р., 7627 від 18.08.2006р. комбікорму та борошна на загальну суму –140520,72 грн.

Нарешті, у відповідності до умов договору № 189, укладеного між сторонами 27.03.2006р., позивачем було прийнято на себе зобов'язання із поставки ПП „Іскра” ячменю на загальну суму 15350,20 грн. На виконання умов договору № 189 від 27.03.2006р., вимог ст. 265 ГК України, згідно накладної за № 5343 від 31.03.2006р. /міститься в матеріалах справи/ ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів”  було відвантажено, а представниками ПП „Іскра”–одержано ячменю на суму 15350,20 грн.

При цьому, у відповідності до п. 2.1 договорів купівлі-продажу №104/1 від 05.01.2005р., № 109/1 від 05.07.2005р., № 14/1 від 04.01.2006р., № 18/1 від 04.01.2006р., № 189 від 27.03.2006р. ПП „Іскра” було прийнято на себе зобов'язання з оплати вартості поставленої за вказаними договорами продукції та товарів. Сторонами було обумовлено, що розрахунок Покупцем здійснюється протягом 5-ти банківських днів після отримання кожної партії продукції та товарів.   

Крім того, згідно накладної № 1894 від 09.08.2005р. відповідачем було одержано від ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” запчастин на суму 56952,04 грн.; згідно з накладними  №№ 2751 від 11.10.2005р., 4072 від 24.01.2006р., 6991 від 08.07.2006р. ПП „Іскра” було отримано від позивача дошки на загальну суму 2129,40грн.; згідно з накладною № 2589 від 30.09.2005р. - крупи та макаронні вироби на суму 972,63 грн.; згідно  з  накладною № 2679 від 06.10.2005р. - соняшник сім'яний, вагою 1200 кг на суму 5000; нарешті, згідно  з накладною № 7638 від 18.08.2006р. відповідачем від ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” було отримано  ячмінь фуражний, вагою 100 т, вартістю 63000 грн.

Положеннями  ст. 208 ЦК України передбачено обов'язкову письмову форму для правочинів між юридичними особами. В свою чергу, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. При цьому, у відповідності до ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Проаналізувавши наведені положення чинного законодавства України суд доходить висновку, що шляхом підписання сторонами по справі  накладних № 1894 від 09.08.2005р., 2751 від 11.10.2005р., 4072 від 24.01.2006р., 6991 від 08.07.2006р., 2589 від 30.09.2005р.,  2679 від 06.10.2005р., 7638 від 18.08.2006р. з додержанням встановленої законом форми між  ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” та ПП „Іскра” було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу товарів, що були передані за вказаними накладними та позивачем належним чином з дотриманням вимог ст. 655 ЦК України виконані прийняті за вказаними угодами зобов'язання з передачі покупцю товарів.

Відповідно до умов договору  зберігання № 43, укладеного між сторонами по справі 01.07.2005р., ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” (Зберігач) було прийнято на себе зобов'язання із збереження зерна, зернобобових та/або маслінічних  культур, переданих йому ПП „Іскра” (Власник). В свою чергу, ПП „Іскра” було прийнято на себе зобов'язання по спливу строку зберігання (до 01.06.2006р.)  прийняти здану ним на зберігання зернову продукцію та оплатити надані послуги із зберігання відповідно до умов вказаного договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

На виконання умов вказаного договору, ст. 936 ЦК України позивачем були надані послуги із зберігання зернової продукції  на загальну суму 23241,34 грн., що підтверджується актами виконаних робіт №№ 93 від 16.08.2005р., 94 від 16.08.2005р., 101 від 23.08.2005р., 102 від 23.08.2005р., 248 від 31.08.2005р., 143 від 30.09.2005р., 292 від 30.09.2005р., 361 від 31.10.2005р., 180 від 31.10.2005р., 412 від 30.11.2005р., 454 від 31.12.2005р., 501 від 16.01.2006р., 274 від 14.04.2006р., 275 від 14.04.2006р.

01.07.2006р. між ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” (Зберігач) та ПП „Іскра” (Власник) було укладено договір зберігання №17, відповідно до умов п.п. 1.1, 4.1 якого позивачем було прийнято на себе зобов'язання із збереження зерна, зернобобових та/або маслінічних  культур, переданих йому відповідачем до 01.06.2007р.

Як вбачається з актів виконаних робіт за №№ 384 від 11.08.2006р., 488 від 19.10.2006р., 489 від 19.10.2006р., 490 від 19.10.2006р., 491 від 19.10.2006р., 499 від 19.10.2006р. ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” було надано послуг відповідачу із зберігання зернової продукції за договором № 17 від 01.07.2006р. на загальну суму 15251,67 грн.

У відповідності до п.п. 2.3, 3.2 договорів зберігання № 43 від 01.07.2005р., № 17 від 01.07.2006р.  ПП „Іскра” було прийнято на себе зобов'язання з оплати вартості наданих послуг згідно виставлених рахунків.

Як вбачається з акту № 525 від 06.02.2006р., ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” було надано відповідачу послуги з сушки та калібрування насіння кукурудзи вартістю 32416,88 грн.

Крім того, протягом 2005-2006 років позивачем було надані ПП „Іскра” послуги з перевезення вантажу. Як вбачається з актів № 237 від 31.08.2005р., 216 від 31.08.2005р., 308 від 30.09.2005р., 285 від 30.09.2005р., 379 від 31.10.2005р., 373 від 31.10.2005р., 638 від 31.03.2006р., 952 від 31.07.2006р., 909 від 31.07.2006р., 1003 від 31.08.2006р., 1104 від 30.09.2006р., 1149 від 31.10.2006р. загальна вартість наданих відповідачу послуг з перевезення вантажу складає 53177,75 грн.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положеннями ст. 909 ЦК України передбачено, що  за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Виходячи з наведених по тексту рішення міркувань та положень чинного законодавства України, суд доходить висновку, що шляхом  підписання вказаних актів  сторонами по справі було досягнуто згоди стосовно всіх істотних умов відповідних договорів про надання послуг, у тому числі з перевезення вантажів, зобов'язання за якими, прийняті на себе позивачем, були виконанні останнім повністю.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України  договір  є  обов'язковим  для  виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення умов п.2.1 договорів купівлі-продажу №104/1 від 05.01.2005р., № 109/1 від 05.07.2005р., № 14/1 від 04.01.2006р., № 18/1 від 04.01.2006р., № 189 від 27.03.2006р., п.п. 2.3, 3.2 договорів зберігання № 43 від 01.07.2005р., № 17 від 01.07.2006р., вимог ст.ст. 525, 526, 655, 901, 909, 936  ЦК України, ст. 265 ГК України ПП „Іскра” була фактично погашено заборгованість у сумі 231175,15 грн., внаслідок чого за відповідачем  утворилась заборгованість перед ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” по вказаним договорам на загальну суму у розмірі 677541,54  грн., яку відповідачем до теперішнього часу у добровільному порядку сплачено не було.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, представник ПП „Іскра” на неодноразові вимоги господарського суду в судове засідання не зявився.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На думку суду, розмір основної суми боргу ПП „Іскра” перед ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” у сумі 677541,54  грн. витікає з умов укладених між сторонами по справі угод, підтверджується накладними про передачу ПП „Іскра”  обумовленого товару, товарно-транспортними накладними на перевезення хлібопродуктів автомобільним транспортом, актами виконаних робіт та наданих послуг, а також обґрунтованим розрахунком позовних вимог, доданим позивачем до позовної заяви. З огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження факту погашенням ним заборгованості за вказаними угодами, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість вимог ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” в частині стягнення з відповідача 677541,54  грн. загальної заборгованості.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення з ПП „Іскра”  213855,51 грн.  збитків, які були понесені ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” внаслідок знаходження на відповідальному зберіганні у позивача майна ПП „Іскра” під час примусового виконання ухвали суду про вжиття заходів до забезпечення позову від 17.11.2006р.,  суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступному.

          Як вбачається з уточнень до позовної заяви, згідно яких було заявлено до стягнення вказану суму, позивачем  не було наведено суду жодного правового обґрунтування  вимог про стягнення з відповідача  збитків у розмірі 213855,51грн., що позбавляє суд можливості надати їм правову оцінку з точки зору їх законності та  правомірності. При цьому, суду не вбачається за правомірне самостійно наводити будь-яке правове обґрунтування вимог ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” в цій частині позову.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на положення ст.55 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року № 606-XIV, якими передбачено, що  під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Кошти, витрачені на перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника належать до витрат на організацію та проведення виконавчих дій у відповідності до положень ст. 45 цього Закону. Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

Згідно з п. 5.8 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року N 74/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 р. за N 865/4158, майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в пункті 5.6.4 цієї Інструкції, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігач), під розписку в акті опису і арешту майна. Копія акта опису і арешту майна видається боржникові та стягувачу, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві. Зберігач, якщо ним призначено не боржника або члена його сім'ї, має право на одержання за зберігання майна винагороду або прибуток від зберігання майна, розмір яких установлюється за угодою зберігача з державним виконавцем, укладеною відповідно до вимог глави 66 Цивільного кодексу України. При цьому, розмір винагороди зберігачу встановлюється державним виконавцем за згодою зберігача, але не більше 5 відсотків вартості переданого на зберігання майна за 1 місяць. Розмір винагороди за зберігання тварин збільшується на 50 відсотків установленої плати за зберігання майна. Зберігачу відшкодовуються витрати, необхідні для збереження майна, якщо такі витрати були. Зберігачі майна, які є працівниками боржника - юридичної особи, виконують обов'язки із збереження довірених їм цінностей в порядку виконання службових обов'язків (коменданти, комірники тощо), не користуються правом на отримання винагороди за зберігання описаного майна. Таким чином, суд звертає увагу позивача, що законом чітко визначено процедуру відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, у тому числі із виконання ухвал суду про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в частині вимог щодо стягнення з ПП „Іскра”  213855,51 грн.  збитків, які були понесені ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” внаслідок знаходження на відповідальному зберіганні у позивача майна ПП „Іскра” під час примусового виконання ухвали суду про вжиття заходів до забезпечення позову від 17.11.2006р.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” позовних вимог в частині стягнення з відповідача 677541,54 грн. заборгованості за укладеними між сторонами по справі угодами та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 615, 617, 625 ЦК України, у зв'язку з чим з відповідача слід стягнути на користь ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів”  677541,54 грн. загальної заборгованості.  В свою чергу, у задоволенні позову в  частині  стягнення з ПП „Іскра”  213855,51 грн.  збитків, які були понесені ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” внаслідок знаходження на відповідальному зберіганні у позивача майна ПП „Іскра” під час примусового виконання ухвали суду про вжиття заходів до забезпечення позову від 17.11.2006р., слід відмовити у повному обсязі.

При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступному. Відповідно до п/п “а” п. 2 ст. 3 Декрету КМУ від 21.01.1993р. №7-93 “Про державне мито” з урахуванням заявлених ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” позовних вимог про стягнення 891397,05 грн. вказані позовні вимоги підлягають оплаті позивачем шляхом справляння до державного бюджету України державного мита у розмірі 1% від ціни позову, що складає 8913,97 грн. Але, в порушення наведених вимог Декрету КМУ від 21.01.1993р. №7-93 “Про державне мито” позивачем, згідно платіжних доручень № 3763 від 27.06.2007р., № 363 від 10.11.2006р. було сплачено до держбюджету лише суму в розмірі 3400 грн., у зв'язку з чим сума недоплаченого державного мита у розмірі 5513,97 грн. підлягає стягненню з позивача відповідно до п/п “а” п. 2 ст. 3 Декрету КМУ від 21.01.1993р. №7-93 “Про державне мито”, ст. 46 ГПК України.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподілити між сторонами  згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства „Іскра” / 67700, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Н. Царичанка, вул. Радянська, р/р 26002301510511 в Білгород-Дністровському відділенні ПІБ, МФО 328458, р/р 26004000158021 у філії Одеської дирекції АТ „Індексбанк”, МФО 388335, код ЄДРПОУ 03768641 /  на користь відкритого акціонерного товариства „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” / 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, р/р 260023015110664 в Білгород-Дністровському відділенні ПІБ, МФО 328458, код ЄДРПОУ 00952120 / 677541 грн. 54 коп. / шістсот сімдесят сім  тисяч п'ятсот сорок одна грн.  54 коп./ - боргу;  6775 грн. 41 коп. / шість тисяч сімсот сімдесят п'ять грн. 41 коп./ - держмита; 89 грн. 69 коп. / вісімдесят дев'ять грн. 69 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.  

3.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” / 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, р/р 260023015110664 в Білгород-Дністровському відділенні ПІБ, МФО 328458, код ЄДРПОУ 00952120 / до державного бюджету України через управління Держказначейства в  Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства  в  Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 -  недоплачене держмито у сумі 5513  грн. 97 коп./ п'ять тисяч п'ятсот тринадцять грн. 97 коп./. Наказ видати.  

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          Заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від  17.11.2006р., - скасувати.

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Накази видати після набрання рішенням законної сили.

     Рішення підписане 22.08.2007р.

Суддя