Рішення

від 27.04.2020 по справі 540/62/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/62/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонський області про визнання протиправними дій, скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

I. Зміст позовних вимог

09 січня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області), у якому просить:

- визнати протиправними дії керівництва Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, скасувавши наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 06.12.2019 р. № 5708-СГ;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути його заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Брускинської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Відповідно до змісту позовної заяви, вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результати розгляду відповідачем його клопотання про надання дозволу на розробку проектної документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,5 га для ведення особистого селянського господарства, наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 06.12.2019 р. № 5708-СГ відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку з тим, що визначена на графічних матеріалах земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах. Позивач вважає вказану відмову протиправною, оскільки до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставляються на земельні торги, може бути включено земельну ділянку лише за умови присвоєння їй кадастрового номеру, тобто сформовану земельну ділянку у відповідності до ст. 79-1 Земельного кодексу України, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладені у постановах від 03.04.2018 р. у справі № 815/3059/17 та від 17.10.2019 р. у справі №823/1120/16.

26.02.2020 р. представником відповідача надано суду відзив на позов, яким заперечує проти задоволення позову, оскільки при розгляді клопотання позивача про надання дозволу на розробку проектної документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка, яка зображена у графічних матеріалах, є частиною земельної ділянки площею 9,6463 га. з кадастровим номером 6520981500:05:001:0454, яка наказом ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 15.10.2019 р. № 3516-СГ включена в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах. З огляду на вказані обставини та приписи ч. 3 ст. 136 ЗК України, якою встановлено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів, відповідач вважає оскаржувану відмову такою, що відповідає вимогам земельного законодавства. Крім того, відповідач звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.01.2020 р. у справі №620/1058/19, згідно якої віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу прав на них на земельних торгах є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03.02.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. (ст. 258 КАС України).

Згідно з частиною 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

При цьому, суд враховує положення постанови КМ України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", зі змінами, внесеними постановами КМ України від 25.03.2020 р. № 239 та від 22.04.2020 р. № 291, якими запроваджено до 11 травня 2020 року на усій території України карантин.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, у т.ч. щодо розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження тощо продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки, встановлені вказаною нормою КАС України продовжуються на строк дії такого карантину.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

07.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із клопотанням (отримане відповідачем 13.11.2019, зареєстроване за № 8678/0/94-19-СГ), яким відповідно до статей 118 та 121 Земельного кодексу України просив надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (секція А, підрозділ 01.03 - відповідно до КВЦПЗ), орієнтовною площею 1,5000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Брускинської сільської ради.

До вказаного клопотання позивачем, серед іншого, було додано викопіювання з кадастрової карти (плану земель) Брускинської сільської ради Великоолександрівського району.

06.12.2019 року ГУ Держгеокадастру у Херсонській області видано наказ №5708-СГ, яким на підставі статтей 15-1, 118, 122, 136 Земельного кодексу України та враховуючи наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 15.10.2019 р. № 3516-СГ відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Брускинської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 1,5000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з тим, що земельна ділянка входить до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону.

Не погоджуючись з вказаним рішення відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом ч. 1 - 3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У ст. 121 ЗК передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Так, частиною 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частиною 7 цієї статі ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 134 ЗК земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною другою вказаної статті передбачено земельні ділянки, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Статтею 136 ЗК визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах.

Організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

VI. Оцінка суду

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що за наслідками розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про надання такого дозволу або відмову у його наданні. При цьому, підставами для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є обставини, перелічені у частині 7 ст. 118 ЗК України.

Разом з тим, аналіз приписів статті 136 ЗК свідчить про те, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, це є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №815/3059/17 та від 17.10.2019 у справі №823/1120/16, від 08.11.2019 у справі № 420/914/19. .

При цьому, фактично формуванню переліку земельної ділянки передує процедура підготовки лоту до торгів, в межах якої організатор торгів, зокрема, здійснює відведення такої земельної ділянки та державну реєстрацію останньої із присвоєнням відповідного кадастрового номеру (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №815/905/17).

Як встановлено судом, в оскаржуваному рішенні ГУ Держгеокадастру у Херсонській області підставою для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки зазначає включення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону.

При цьому, мотивувальна частина оскаржуваного рішення ГУ Держгеокадастру у Херсонській області містить посилання на наказ ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 15.10.2019 р. № 3516-СГ, яким включено земельні ділянки в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах згідно з додатком, копія якого наявна в матеріалах справи.

Дослідивши копію додатку до наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 15.10.2019 р. № 3516-СГ судом встановлено, що під лотом 293 значиться земельна ділянка, площею 9,6463 га, з кадастровим номером 6520981500:05:001:0454, розташована на території Брускинської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.

При цьому, за позицією відповідача, викладеною у відзиві на позов, земельна ділянка, зображена на графічному матеріалі, є частиною земельної ділянки площею 9,6463 га, з кадастровим номером 6520981500:05:001:0454.

Таким чином, за твердженням відповідача, на момент прийняття наказу від 06.12.2019 р. № 5708-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", земельна ділянка, частина якої зазначена позивачем у графічних матеріалах, доданих до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 6520981500:05:001:0454.

Перевіряючи вказаний довід відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 № 3613-VI (далі Закон України № 3613-VI) кадастрова карта (план) - графічне зображення, що містить відомості про об`єкти Державного земельного кадастру.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 35 Закону України № 3613-VI кадастрова карта (план) ведеться для актуалізованого відображення у часі об`єктів Державного земельного кадастру у межах кадастрового кварталу, кадастрової зони, у цілому в межах території адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, місто, район, область, Автономна Республіка Крим). Викопіювання з кадастрової карти (плану) може бути надане фізичним та юридичним особам.

Згідно викопіювання з кадастрової карти (плану земель) Брускинської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, яке долучено позивачем до клопотання від 07.11.2019 р., судом встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 1,5 га, щодо відведення якої звертався позивач, не є окремою земельною ділянкою, що також підтверджується відомостями Публічної кадастрової карти (https://map.land.gov.ua).

Крім того, з відомостей Публічної кадастрової карти вбачається, що земельна ділянка, позначена позивачем у графічних матеріалах, розташована на території двох земельних ділянок з кадастровими номерами 6520981500:05:001:0454 та 6520981500:05:001:0469.

Таким чином, суд погоджується з позицією відповідача щодо знаходження частини бажаної земельної ділянки на території земельної ділянки з кадастровим номером 6520981500:05:001:0454, права на яку виставлені на земельні торги наказом від 15.10.2019 р. № 3516-СГ.

Відповідно до ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Частина 1 ст. 79-1 ЗК України передбачає, що формування земельних ділянок здійснюється, серед іншого: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Тобто, за приписами ЗК України розподілено способи формування земельної ділянки, а саме: у порядку відведення земельної ділянки із земель комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок) та шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки.

На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже ч. 2 ст. 79 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Враховуючи існування земельної ділянки з кадастровим номером 6520981500:05:001:0454, яка має загальну площу 9,6463 га, реєстрація іншої земельної ділянки в таких межах є неможливою для державного кадастрового реєстратора, адже відповідно до абз. 4 п. 6 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр , підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

З урахуванням викладеного можна зробити висновок, що передача бажаної для позивача земельної ділянки за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6520981500:05:001:0454 шляхом надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є неможливою з точки зору чинного законодавства, оскільки стосується частини земної поверхні, де вже сформована та зареєстрована земельна ділянки.

Аналогічні положення викладені в ч. 1 ст. 79-1 ЗК України - відведення земельної ділянки за рахунок існуючої і зареєстрованої є неможливим з точки зору законодавства.

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, викладеною у постанові від 23.01.2020 р. у справі №620/1058/19.

З огляду на вказане, суд не приймає до уваги, позицію позивача про те, що зазначена ним у графічних матеріалах земельна ділянка не має кадастрового номеру, а тому не може бути включена до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами.

При цьому, посилання позивача на правові висновки Верховного Суду у постановах від 03.04.2018 р. по справі № 815/3059/17 та від 17.10.2019 р. по справі № 823/1120/16, згідно яких включення до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, що в силу приписів частини третьої статті 136 Земельного кодексу України є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підтверджують правильність висновку суду у даній справі.

Вказаний правовий висновок Верховного Суду залишився незмінним на момент вирішення даної справи, що підтверджується постановою Верховного Суду від 23.01.2020 р. у справі №620/1058/19.

З огляду на вказане та враховуючи приписи ст. 136 ЗК України, згідно якої земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися до завершення торгів, суд вважає правомірною відмову відповідача у надані позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав, зазначених в оскаржуваному рішенні.

При цьому, суд вважає, що відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою не створює перешкод ОСОБА_1 на шляху реалізації ним права на отримання земельної ділянки у власність, оскільки позивач не позбавлений права вибрати іншу земельну ділянку сільськогосподарського призначення та звернутися до відповідача для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою.

VIII. Висновок суду

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені судом обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного наказу, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

IX. Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в сумі 840,80 грн., відповідно до ст. 139 КАС України, стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Херсонський області (місце знаходження 73036, м. Херсон, вул. Університетська, буд. 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) про визнання відмову протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, але не пізніше 30-денного строку з дня закінчення карантину. При цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 109020100