Рішення

від 27.04.2020 по справі 560/3719/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 560/3719/19

РІШЕННЯ

іменем України

27 квітня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області звернулась до суду з позовом до Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні, в якому просить прийняти рішення про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) шляхом призупинення діяльності Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні, в частині скиду господарсько-побутових стічних вод на асенізаційне поле до укладення договору із спеціалізованою організацією про передачу рідких відходів для їх подальшої утилізації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач проводить діяльність з порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме: господарсько-побутових стічних вод на асенізаційне поле на яке не розроблено паспорт місця видалення відходів, що є порушенням пунктів 5, 19 Постанови КМУ від 03.08.1998 № 1216 Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів , в зв`язку із чим його діяльність забороняється законом і повинна бути зупинена.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18.12.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просив суд в задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні про застосування заходів реагування - відмовити в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначав, що позивачем не доведені порушення з боку відповідача, наявність яких є підставою для заборони (зупинення) діяльності підприємства.

Ухвалою суду від 28.01.2020 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 17.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, проте 13.04.2020 подав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи проводити за відсутності представника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату і час судового засідання, 17.03.2020 надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі відповідача.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною дев`ятою статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

В період з 19 липня 2017 року по 28 липня 2017 року посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні.

За результатами проведеної перевірки складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №417/02 від 28.07.2017.

Відповідно до вказаного акту перевірки позивачем встановлено, що лікарня здійснює скид господарсько-побутових стоків на асенізаційне поле, на яке не розроблено паспорт місця видалення відходів, чим порушено пункти 5, 19 Постанови Кабінету міністрів України від 03.08.1998 №1216 Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів .

З метою усунення вказаного порушення вимог природоохоронного законодавства, Інспекцією складено припис №417/02 від 01.08.2017, який скеровано до Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні для виконання.

09 листопада 2017 року Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні.

За результатами проведеної перевірки складений акт №645/02 від 09.11.2017.

Відповідно до вказаного акту перевірки позивачем встановлено, що відповідач не виконав вимоги припису за №417/02 від 01.08.2017, а саме не розробив паспорт місця видалення відходів на вищевказане асенізаційне поле. За вказане порушення вимог природоохоронного законодавства посадову особу - головного лікаря Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП.

Інспекцією з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства складено припис за №645/02 від 14 листопада 2017 року, який скеровано до Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні для виконання.

В період з 10 по 11 квітня 2018 року Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні.

За результатами проведеної перевірки складений акт №122/02 від 11.04.2018.

Відповідно до вказаного акту перевірки позивачем встановлено, що лікарня не виконала вимоги припису за №645/02 від 14 листопада 2017 року, а саме не розробила паспорт місця видалення відходів на вищевказане асенізаційне поле. За вказане порушення вимог природоохоронного законодавства посадову особу - головного лікаря Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП.

З метою усунення вказаних порушень вимог природоохоронного законодавства, Інспекцією складено припис за №122/02 від 16 квітня 2018 року, який направлено до Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні для виконання.

22 серпня 2018 року відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні, в частині перевірки виконання припису за №122/02 від 16 квітня 2018 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт №404/02 від 22.08.2018.

Під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що припис №122/02 від 16 квітня 2018 року не виконаний, чим порушено ст. 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

За вказане порушення вимог природоохоронного законодавства посадову особу - головного лікаря Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП.

З метою усунення вказаних порушень вимог природоохоронного законодавства, відповідачем складено припис за №404/02 від 23 серпня 2018 року, який скеровано до Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні для виконання.

16 січня 2019 року позивачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні в частині перевірки виконання припису за №404/02 від 23 серпня 2018 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт №09/02 від 16.01.2019.

Під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що припис №404/02 від 23 серпня 2018 року не виконаний, чим порушено ст. 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . За вказане порушення вимог природоохоронного законодавства посадову особу - головного лікаря Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП.

З метою усунення вказаних порушень вимог природоохоронного законодавства, Інспекцією складено припис від 18 січня 2019 року за №09/02, який скеровано до Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні для виконання.

29 травня 2019 року Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Голозубинецької обласної протитубельозної лікарні, в частині перевірки виконання припису за №09/02 від 18 січня 2019 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт № 257/04 від 29.05.2019.

Відповідно до вказаного акту перевірки позивачем встановлено, що відповідачем не виконано припис від 18 січня 2019 року за №09/02, а саме не розроблено паспорт місця видалення відходів на вищевказане асенізаційне поле чим порушено ст. 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . За вказане порушення вимог природоохоронного законодавства посадову особу - головного лікаря Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП.

З метою усунення вказаних порушень вимог природоохоронного законодавства, Інспекцією складено припис за №257/04 від 31 травня 2019 року, який скеровано до Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні для виконання.

В період з 02 вересня по 04 вересня 2019 року Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Голозубинецької обласної протитубельозної лікарні.

За результатами проведеної перевірки складений акт № 520/04 від 04.09.2019, в якому зазначено, що на момент проведення перевірки потрапляння стоків з накопичувачів у р. Студениця та не рельєф місцевості не виявлено. Крім того, під час перевірки встановлено, що лікарня здійснює викачування з септиків знезаражених господарсько-побутових стоків з послідуючим вивезенням їх на асенізаційне поле.

З метою виконання припису Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області лікарнею розроблено паспорт місця видалення відходів на вказане поле, який затверджено у Департаменті природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації (реєстраційний номер №194 від 18.07.2019). Разом з тим, встановлено, що вищезазначений паспорт МВВ не погоджено у ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, чим порушено вимоги ст. 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 16 Конституції України передбачено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Відповідно до статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 50 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Стаття 1 Протоколу Першого Конвенції з прав людини і основоположних свобод зазначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Статтею 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов`язані:

1) економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;

2) використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання;

3) дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;

4) використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;

5) не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища;

6) утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;

7) здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами;

8) здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;

9) здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;

10) безперешкодно допускати на свої об`єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію;

11) своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства;

12) своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень;

13) здійснювати невідкладні роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об`єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством;

14) виконувати інші обов`язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

Скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Відповідно до статті 70 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони:

1) можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання;

2) містять цінні відходи, що можуть бути вилучені;

3) містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів;

4) містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації;

5) перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань;

6) за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи;

7) призводять до підвищення температури води водного об`єкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період;

8) є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.

Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар`єри тощо), забороняється.

Відповідно до статті 71 Водного кодексу України у разі перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин скидання стічних вод у поверхневі водні об`єкти може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) чи припинено в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з статтею 95 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об`єктам), може бути припинена за рішенням суду.

Частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Пунктом "в" частини 1 статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:

- обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Стаття 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначає, що екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей. Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов`язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

Пунктом "б" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов`язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Згідно з статтею 167 Земельного кодексу України господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Стаття 35 Закону України "Про охорону земель" встановлює, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані:

дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів;

сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;

своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;

забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям;

уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі Закон №877-V) встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з пунктом 1 розділу І Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017 №652 (далі - Положення №652), згідно з пунктом 1 розділу І якого, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі Держекоінспекція) та їй підпорядковується.

Пункт 2 розділу ІІ Положення №652 визначив, що Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Положення №652 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 4 статті 4 Закону №877-V визначено, що виключно законами встановлюються, зокрема, вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Отже, право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Підставою для звернення позивача до суду в даному випадку слугували висновки, викладені в акті № 520/04 від 04.09.2019, а саме відповідач здійснює викачування з септиків знезаражених господарсько-побутових стоків з послідуючим вивезенням їх на асенізаційне поле. На виконання вимог припису Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області розроблено паспорт місця видалення відходів на асенізаційне поле, який затверджено у Департаменті природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації (реєстраційний номер №194 від 18.07.2019), проте не погоджено у ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, чим порушено вимоги ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідачем 26.02.2018 розроблено Паспорт місця видалення відходів (МВВ) - сміття звалище твердих побутових відходів, власником яких є Голозубинецька обласна протитуберкульозна лікарня.

Паспорт МВВ зареєстрований 18.07.2019 за реєстраційним номером № 194 та затверджений директором Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької державної адміністрації, однак судом з останнього встановлено, що паспорт МВВ не погоджено в ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, про що свідчить відсутність відмітки органів Держпродспоживслужби на зазначеному паспорті МВВ.

Доказів на спростування зазначеного представником відповідача до суду не надано, як і не надано належних доказів укладення відповідачем договору із спеціалізованою організацією про передачу рідких відходів для їх подальшої утилізації Голозубинецькою обласною протитуберкульозною лікарнею.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в зв`язку з тим, що подальша діяльності Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні, в частині скиду господарсько-побутових стічних вод на асенізаційне поле створює загрозу навколишньому природному середовищу, життю та здоров`ю людей, діяльність скиду господарсько-побутових стічних вод на асенізаційне поле необхідно тимчасово призупинити до усунення порушень природоохоронного законодавства, зокрема, до укладення договору із спеціалізованою організацією про передачу рідких відходів для їх подальшої утилізації.

Суд не погоджується із твердженням представника відповідача у поданому до суду відзиві на позовну заяву стосовно того, що позивачем не додано до позовної заяви жодного доказу, який би підтверджував факт настання реальної загрози життю і здоров`ю людей, зокрема результатів лабораторних досліджень, вимірювань, експертиз, тощо, оскільки як встановлено судом в ході розгляду справи позивачем надано до суду протокол № 67-07-17 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 31.07.2017, з якого встановлено забруднення асенізаційного поля лікарні від скиду господарсько-побутових стічних вод Голозубинецькою обласною протитуберкульозною лікарнею, що є порушенням статті 35 Закону України Про охорону земель .

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз. За відсутності вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення, а вимога в частині стягнення судового збору з відповідача, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування щодо державного нагляду (контролю) шляхом призупинення діяльності Голозубинецької обласної протитуберкульозної лікарні, в частині скиду господарсько-побутових стічних вод на асенізаційне поле до укладення договору із спеціалізованою організацією про передачу рідких відходів для їх подальшої утилізації.

Судові витрати в порядку статі 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області (вул. І. Франка, 2/2, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29001 , код ЄДРПОУ - 38045514) Відповідач:Голозубинецька обласна протитуберкульозна лікарня (вул. Лікарняна, 2, с. Голозубинці, Дунаєвецький район, Хмельницька область, 32466 , код ЄДРПОУ - 02004278)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький