Рішення

від 27.04.2020 по справі 560/1684/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1684/20

РІШЕННЯ

іменем України

27 квітня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 16.05.2019, зарахувавши до стажу період роботи з 30.09.1993 по 30.06.2000 та з 25.07.2000 по 20.12.2003 в ПМП "Авангард ДВА".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після досягнення ним 60-річного віку (15.05.2019) він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком. Проте, отримав відмову, мотивовану недостатністю страхового стажу.

Позивач вважає, що його стаж роботи в ПМП "Авангард Два" складає 26 років 7 місяців. Відповідач протиправно не зарахував до стажу періоди роботи з 30.09.1993 по 30.06.2000 та з 25.07.2000 по 20.12.2003 в ПМП "Авангард ДВА" з підстав відсутності підтверджуючих документів, оскільки зайнятість на роботах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджено відповідними записами трудової книжки.

Звертає увагу на оформлення трудової книжки ОСОБА_1 відповідно до вимог законодавства.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що згідно з вимогами статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу у разі звернення в період з 01.01.2019 по 31.12.2019 не менше 26 років.

Позивач звернувся 25.06.2019 до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів, страховий стаж ОСОБА_1 становить 16 років 6 місяців 11 днів.

До страхового стажу позивача не враховано періоди роботи в ПМП "Авангард Два" з 30.09.1993 по 30.06.2000 та з 25.07.2000 по 20.12.2003, оскільки немає можливості підтвердити зазначені періоди первинними документами.

Вказує, що в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування немає відомостей про роботу позивача з 01.01.1999 по 31.12.2003.

За зареєстрованою адресою ( АДРЕСА_1 ) ПМП "Авангард Два" відсутнє, про що складено акт перевірки місцезнаходження від 20.09.2019 №19. На запит головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №25093/09 від 29.07.2019 щодо надання первинних документів відповідь з ПМП "Авангард Два" не надійшла.

Звертає увагу на те, що копії наказів про прийняття та звільнення, які долучені до позовної заяви, не відповідають вимогам до оформлення документів, встановленим ДСТУ 4163-2003. Крім того, позивач не надав жодних інших первинних документів, які б підтверджували періоди роботи в ПМП "Авангард Два" з 30.09.1993 по 30.06.2000 та з 25.07.2000 по 20.12.2003, зокрема, відомості про заробітну плату, особові картки, табель обліку робочого часу.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2020 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.04.2020 відмовлено у задоволенні клопотань головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін та про залучення третьої особи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою №6337 від 25.06.2019 про призначення пенсії за віком.

Згідно з розпискою-повідомленням до заяви було додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудову книжку, військовий квиток, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, довідку про зміну назви організації.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 , його:

- наказом від 30.09.1993 №5 прийнято у ПМП "Авангард ДВА" на посаду товарознавця;

- наказом від 30.06.2000 №2/6 звільнено за власним бажанням;

- наказом від 25.07.2000 №7 прийнято на посаду менеджера ПМП "Авангард ДВА" ;

- наказом від 20.12.2003 №15/3 звільнено за власним бажанням.

Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.09.2019 №222030003740 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (16 років 6 місяців 11 днів, при необхідному - 26 років).

Про відсутність підстав для задоволення заяви про призначення пенсії за віком відповідач повідомив позивача листом від 01.10.2019 №32080/03.

Позивач, вважаючи порушеним його право на пенсійне забезпечення, звернувся з позовом до суду.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Умови і порядок призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлюється законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, який набрав чинності 01.01.2004 (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 26 Закон №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 не менше 26 років.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637;

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року;

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи.

На підставі пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності);

4) видає пам`ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Як слідує з матеріалів справи та з пояснень представника відповідача у відзиві, підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком стала неможливість підтвердження первинними документами періоду роботи з 30.09.1993 по 30.06.2000 та з 25.07.2000 по 20.12.2003 в ПМП "Авангард ДВА".

Суд не погоджується з такими доводами, з огляду на таке.

Приписами частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Разом з тим, зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.09.2019 №222030003740, листа від 01.10.2019 №32080/03 та відзиву, відповідач не врахував до страхового стажу ОСОБА_1 саме той період, який міг бути підтверджений на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (періоди з 30.09.1993 по 30.06.2000 та з 25.07.2000 по 20.12.2003).

Положеннями статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №673), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Зміст наведених правових норм свідчить на користь висновку, що єдиною підставою для визначення трудового стажу є трудова книжка.

Як встановлено судом, у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 містяться записи про періоди його роботи з 30.09.1993 по 30.06.2000 та з 25.07.2000 по 20.12.2003 в ПМП "Авангард ДВА".

Вказані записи трудової книжки не містять виправлень, підчищень або описок, а тому належним чином підтверджують трудовий стаж позивача, набутий ним у цей період, та, як наслідок, не потребують будь-якого іншого доведення додатковими письмовими доказами.

На підтвердження записів копії трудової книжки до заяви про призначення пенсії позивач надав довідки по запиту №2 від 09.08.2019 та по запиту №1 від 09.08.2019, видані ПМП "Авангард ДВА", відповідно до яких ОСОБА_1 працював на цьому підприємстві з 30.09.1993 (наказ №5 від 30.09.1993) по 30.06.2000 (наказ №2/6 від 30.06.2000) та з 25.07.2000 (наказ №7 від 25.07.2000) по 20.12.2003 (наказ №15/3 від 20.12.2003).

Проте, начальником управління контрольно-перевірочної роботи подано на ім`я начальника управління застосування пенсійного законодавства службову записку №1029 від 23.09.2019, відповідно до якої повідомлено про неможливість проведення звірки відповідності запису в трудовій книжці ОСОБА_1 , який працював в ПМП "Авангард ДВА" за періоди роботи з 30.09.1993 по 20.12.2003, оскільки телефони, вказані в ОССВ та ОССВ 2 не відповідають. За даними персоніфікованого обліку відомості про застраховану особу ОСОБА_1 за період з 01.01.1999 по 31.12.2003 відсутні. На адресу ПМП "Авангард ДВА" направлено лист №25093/09 від 29.07.2019 щодо надання завірених копій первинних документів, однак, на момент складення службової записки відповідь не надходила. Згідно з переліком ліквідованих установ, документи з особового складу яких зберігаються в архівному відділі Хмельницької міської ради та КП "Об`єднаний трудовий архів сіл, селищ Хмельницького району" ПМП "Авангард ДВА" на зберігання не надходили.

Суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не надало жодного доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача та довідок по запиту №2 від 09.08.2019 та по запиту №1 від 09.08.2019 містять неправдиві або недостовірні відомості. Також відповідач не надав доказів оформлення трудової книжки позивача з порушення законодавчих вимог.

Крім того, суд зважає на надані позивачем накази №5 від 30.09.1993, №2/6 від 30.06.2000, №7 від 25.07.2000 та №15/3 від 20.12.2003, на які вказано в записах трудової книжки за спірний період.

Водночас, суд критично оцінює твердження відповідача про невідповідність вказаних наказів вимогам Національного стандарту України "Вимоги до оформлення документів" ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55. Так, як накази №5 від 30.09.1993, №2/6 від 30.06.2000, №7 від 25.07.2000 винесенні до затвердження ДСТУ 4163-2003.

Разом з цим, суд зазначає, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Твердження позивача про ненадання позивачем наказів №5 від 30.09.1993, №2/6 від 30.06.2000, №7 від 25.07.2000 та №15/3 від 20.12.2003 до заяви про призначення пенсії суд оцінює критично, оскільки пенсійний орган не був позбавлений права їх витребувати у тому числі в силу норм пункту 4.2 Порядку №22-1.

Щодо посилань відповідача на неможливість підтвердження обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату у зв`язку з відсутністю первинних документів у архіві, суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 07.02.2008 р., п. 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19.10.2004, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13.01.2011, п. 54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з статтею 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що, відповідно, позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

На переконання суду право особи на пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування конкретного документу, оскільки збереження таких відомостей не може контролюватися пенсіонером, а значить, на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність.

Крім того, суд вважає, що позивач не може бути позбавлений свого права на призначення пенсії через втрату первинних документів та/чи їх не передання до архівних установ, тобто у зв`язку з обставинами, що виникли не з вини ОСОБА_1 , та на які він не міг жодним чином впливати. Зі свого боку, позивач вчинив всі необхідні для призначення пенсії дії, а тому, не може нести тягар відповідальності за формування роботодавцем відповідних первинних документів та їх здачі на зберігання до архіву.

Доводи відповідача про необхідність додаткового підтвердження страхового стажу позивача індивідуальними відомостями про застраховану особу суд до уваги не бере, оскільки страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку лише з моменту впровадження цієї системи, тобто, з 01.01.2004.

Крім того, навіть відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) не може бути самостійною підставою для позбавлення особи права на врахування стажу або на пенсію. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 04.09.2018 у справі №482/434/17.

Посилання відповідача на відсутність ПМП "Авангард ДВА" (код ЄДРПОУ 14160339) за зареєстрованою адресою (м. Хмельницький, вул. Сковороди 11), суд вважає безпідставними, оскільки вони не спростовують наявності у позивача страхового стажу, що дає йому право на призначення пенсію за віком. Крім того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про припинення вказаної юридичної особи.

Ненадання ПМП "Авангард ДВА" первинних документів на лист Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №25093/09 від 29.07.2019 станом на час складення службової записки №1029 від 23.09.2019 не свідчить про протиправній дій та/або бездіяльності ОСОБА_1 та, відповідно не повинно створювати для нього негативних наслідків. Крім того, відповідач не зазначив про ненадання ПМП "Авангард ДВА" первинних документів станом на час розгляду цієї справи.

Щодо посилання відповідача на відсутність в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про роботу позивача з 01.01.1999 по 31.12.2003, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Враховуючи підтвердження періодів роботи позивача з 30.09.1993 по 30.06.2000 та з 25.07.2000 по 20.12.2003 в ПМП "Авангард ДВА" відомостями з його трудової книжки, врахування даних з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не є обов`язковим.

З врахуванням наведених обставин, суд вважає, що позивачу необхідно зарахувати до його страхового стажу період роботи з 30.09.1993 по 30.06.2000 та з 25.07.2000 по 20.12.2003 в ПМП "Авангард ДВА" і, як наслідок, страховий стаж ОСОБА_1 становитиме понад 26 років, що дає йому право на призначення пенсії за віком.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

У постанові Верховного Суду від 19.03.2018 у справі № 9901/414/18 зазначено, що під діями суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти активну поведінку, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних чи юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього слідує, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач, при цьому, повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

У той же час, зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, визначений пунктом 4 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Положеннями пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на те, що позовні вимоги викладені таким чином, що не дають змогу захистити правові інтереси позивача в повній мірі, суд вважає, що для ефективного його захисту та уникнення повторного звернення до суду з позовною заявою, необхідно вийти за межі позовних вимог і визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.09.2019 №222030003740, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, оскільки саме це рішення і є тим актом суб`єкта владних повноважень, на підставі якого була надана оскаржена відповідь.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсійного віку позивач досяг ІНФОРМАЦІЯ_2 , а з заявою про призначення пенсії звернувся 25.06.2019, у зв`язку з чим пенсія має бути призначена ОСОБА_1 , починаючи з 16.05.2019.

Таким чином, наявні правові підстави для зобов`язання головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до його страхового стажу періоди роботи з 30.09.1993 по 30.06.2000 та з 25.07.2000 по 20.12.2003 в приватному малому підприємстві "Авангард ДВА", а також призначити та виплачувати пенсію за віком з 16.05.2019.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією від 17.03.2020 №31. Тому, їх необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.09.2019 №222030003740.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до його страхового стажу періоди роботи з 30.09.1993 по 30.06.2000 та з 25.07.2000 по 20.12.2003 в приватному малому підприємстві "Авангард ДВА ".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 16.05.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 квітня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк