Рішення

від 07.02.2007 по справі 376/17-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

376/17-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

07.02.07                                                                                           Справа №  376/17-06

За позовом  Управління Державної служби охорони при ГУМВС України

                     в Київській області

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю

                     Виробничо-комерційної фірми “Славутич ЛТД”

про                стягнення 5155,03 грн.

                                                                                                        Суддя  Суховий В.Г.

Представники:

позивача:        Заліщук І.М.;

відповідача:    не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми “Славутич ЛТД” про стягнення 5155,03 грн. заборгованості, з яких 3 920,89 грн. –основний борг, 733,99 грн. –пеня,  352,88 грн. - інфляційні та 147,27 грн. –3% річних.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по Договору № 1551 на охорону об'єкта від 01.09.2003р. щодо оплати охоронних послуг за липень та серпень 2004р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 17.01.2007р. представника відповідача, неподанням ним витребуваних документів та необхідністю витребуванням нових доказів, суд відклав розгляд справи на 07.02.2007р.

Позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання вдруге не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою господарського суду від 04.12.2006р., що підтверджується повідомленням про вручення від 22.12.2006р.                 № 04660739 та ухвалою господарського суд від 17.01.2007р.

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд         в с т а н о в и в:

01.09.2003р. між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми “Славутич ЛТД” було укладено Договір № 1551 на охорону об'єкта від 01.09.2003р. (далі-Договір) та додатки до нього. Відповідно до умов Договору (п. 1) Замовник (відповідач) передає, а Охорона (позивач) приймає під охорону об'єкт та/або його відокремлені приміщення (будівлі), перераховані у дислокації (додаток 1 до Договору) і позначені у план-схемі (далі-дислокація) об'єкт, що охороняється (далі –об'єкт).   

Відповідно до розділу ІІ та п. 2 Договору сума оплати за одну годину охорони за цим договором визначається на підставі узгодженої протоколом сторін договірної ціни охорони (додаток № 4 до договору) відповідно до розрахунку (додаток № 2 до договору). Оплата за охорону здійснюється щомісяця, але не пізніше 5 числа поточного місяця, у порядку передоплати згідно виставлених Охороною платіжних-вимог доручень.  В кінці місяця сторони проводять звірку розрахунків на підставі наданих охороною актів виконаних робіт.

На підставі Договору № 151 на охорону об'єкта від 01.09.2003р. та додатків до нього позивач прийняв об'єкт під охорону 01.09.20003р. згідно Наказу № 2511 від 29.08.2003р. про прийняття під охорону  Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми “Славутич ЛТД” за адресою: вул. Соборна, 60, м. Васильків та надав послуги по його охороні, що підтверджуються актами виконаних робіт (копії в матеріалах справи). На виконання умов договору щодо його оплати, позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури (копії в матеріалах справи).  

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач за надану позивачем охорону розрахувався частково, що підтверджується виписками з банку (копії в матеріалах справи).

Позивачем на адресу відповідача були направлені претензії (копії в матеріалах справи з вимогою погасити борг, які відповідач задовольнив частково, а саме, сплативши 59,51 грн.

Таким чином, на момент пред'явлення позову заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги згідно з Договором № 1551 на охорону об'єкта від 01.09.2003р. та додатків до нього становить 3920,89 грн.

Крім того, заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків підписаний сторонами із зазначенням в акті підстави –згідно договору № 1551.  

За змістом п.4 Прикінцевих положень ГК України та п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний   кодекс  України  та Господарський кодекс України застосовуються  до  правовідносин, що виникли після набрання ними чинності. Щодо правовідносин,  які виникли  до  набрання  чинності вказаними законами, їх положення застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ними чинності.

Отже, у зв'язку з існуванням обов'язку відповідача сплатити заборгованість перед позивачем на момент прийняття рішення у справі, господарський суд при винесенні даного рішення керується положеннями ГК України від 16.01.2003р. та ЦК України від 16.01.2003р.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.    

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  заборгованості за надані послуги по Договору № 1551 на охорону об'єкта від 01.09.2003р. та Додатків до нього в сумі 3920,89 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 352,88 грн. –інфляційних та 3% річних у розмірі 147,27 грн.

Ухвалою господарського суду від 17.01.2007р. позивача було зобов'язано подати суду обґрунтований розрахунок пені з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

Однак, поданий позивачем в судовому засіданні розрахунок пені не можна вважати обґрунтованим, оскільки він не враховує вимог п. 6 ст. 232 ГК України щодо терміну нарахування пені (шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано), також розрахунок за середньою обліковою ставкою НБУ не є обґрунтованим.   

Згідно з п. 5 частини першої ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, у разі, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Таким чином, оскільки позивачем не подано суду обґрунтованого розрахунку пені, господарський суд на підставі п. 5 частини першої ст. 81 ГПК України позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 733,99 грн. пені залишає без розгляду.  

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, п. 5 частини першої ст. 81, ст.ст.  82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми “Славутич ЛТД” (Київська обл., м. Васильків, в/м. 11, буд. 5, кв. 2, код 20611183) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області (м. Київ, вул. Гайдара, 8, код 08596914) 3920,89 грн. - основного боргу, 352,88 грн. –інфляційних, 147,27 грн. - 3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 87,47 грн. та 101,19 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.          В частині позову про стягнення 733,99 грн. пені позовні вимоги залишити без розгляду.

Суддя