Ухвала

від 27.04.2020 по справі 211/2102/20

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/2102/20

Провадження № 2/211/1367/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2020 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Папарига В.А. розглянувши заяву представника Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ОСОБА_1 про повернення судового збору у цивільній справі за позовом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, третя особа Придніпровська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті про визнання права власності на самочинне будівництво , -

встановив:

09.04.2020 року позивач Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів звернулися до суду з позовом до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, третя особа Придніпровська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті про визнання права власності на самочинне будівництво. В обґрунтування своїх вимог послалися на те, що відповідно до абзацу п`ятого частини 1 статті 4 Закону України Про управління об`єктами державної власності уповноваженим органом управління державним майном є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. У власності позивача - Держпродспоживслужби та в оперативному управлінні Придніпровської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті знаходиться нежитловий будинок, 1952 року забудови, загальною площею 96,3 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . З 2006 року земельна ділянка під будівлею, площею 0,1897 га належить третій особі - Придніпровській регіональній службі державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті на праві постійного користування. У 2007 році до нежитлової будівлі було самовільно прибудовано: коридор(приміщення №1), площею -7,1 кв.м. та санвузол (приміщення №10), площею 10,2 кв.м., в зв`язку з чим площа нежитлової будівлі була збільшена та клала 113,6 кв.м.. У зв`язку з необхідністю приведення документації на нерухоме майно у відповідність до норм чинного законодавства України була виготовлена технічна документація, отримано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, проведено експертну грошову оцінку земельної ділянки та незалежну оцінку нерухомого майна, проведено інвентаризацію вищевказаних об`єктів та відображено їх вартість в бухгалтерському обліку, отримано витяг з єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, отримано технічний звіт про топографо-геодезичні роботи по здійсненню зйомки масштабу земельної ділянки, отримано технічний висновок про стан будівельних конструкцій будівлі. 26.02.2020 року третьою особою на адресу відповідача було направлено лист з вимогою вводу в експлуатацію даної нежитлової будівлі, однак у своєму листі відповідач послався на те, що прийняття в експлуатацію самочинно збудованого об`єкту можливо лише у випадку визнання права власності на нього за рішенням суду та за умови його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта. Посилаючись на положення ст.ст. 15, 16, 328, 376 ЦК України та ст. 30 ЦПК України, позивач просив суд визнати за ним право власності на нежитловий будинок, 1952 року забудови, загальною площею 113,6 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому самочинно збудований коридор (приміщення №1), площею -7,1 кв.м. та санвузол (приміщення №10), площею 10,2 кв.м..

Ухвалою суду від 14 квітня 2020 року відмовлено у відкритті провадження, на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.

До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про повернення сплаченого при подачі позову до суду, суми судового збору.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Так, згідно частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно пункту44ПостановиПленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 № 10, питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов`язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.

Згідно пункту 3 частини першої статті 7 ЗаконуУкраїни Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Згідно частини другої вказаної статті, у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем при подачі позову до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області сплачено судовий збір в сумі 7742,14 грн.

Враховуючи викладене, оскільки ухвалою суду позивачу відмовлено у відкритті провадження, суд вважає, що сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір в сумі 7742 грн. 14 коп. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 133 ЦПК України,-

ухвалив:

Заяву про повернення судового збору - задовольнити.

Зобов`язати Державну казначейську Службу України повернути Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів , код ЄДРПОУ 20293257, р\р НОМЕР_1 , МФО 820172 ( місце знаходження: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1), сплачений судовий збір в сумі 7742 ( сім тисяч сімсот сорок дві) гривні 14 коп., що внесений згідно з платіжним дорученням № 243 від 07.04.2020 року на розрахунковий рахунок ГУДКС України у Дніпропетровській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В. А. Папарига