Ухвала

від 24.04.2020 по справі 947/1431/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/1431/20

Провадження № 2-з/947/559/20

УХВАЛА

24.04.2020 року

Київський районний суд м. Одеси:

головуючого судді Маломуж А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ), третя особа - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою ,-

ВСТАНОВИВ:

24.01.2020 року позивач звернувся до Київського районного суду з позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І. від 30.01.2020 року відкрито провадження у вказаній справі.

25.03.2010 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ), третя особа - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23.04.2020 року було прийнято зустрічно позовну заяву до розгляду.

22.04.2020 року до суду надійшла заява від позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову, відповідно до якої вона просить заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), товариству з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ ТАУН" (код СДРПОУ 42882153), обслуговуючому кооперативу Будапешт (код ЄДРПОУ 41754928), Одеський міській раді (код ЄДРПОУ 26597691), Еоловному управлінню Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871) чи будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо надання чи отримання дозволів, розроблення документів, оформлення, реєстрації прав на земельну ділянку від паркану:- який встановлено на точках присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_5 (X -7038,4810 У -753,1190), 5 (X -7036,7576 У -754,6815), 6 (X -7029,9556 У -761,4895), 7 (X -7027,8564 У -763,8274), 8 (X -7026.1506 У -765,7982). 9 (X - 7025,9463 У -765,9510) Одеської місцевої системи координат, що є орієнтовно від точки 4 до точки 9 кадастрового плану земельної ділянки 5110136900:17:002:0141, до межі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 :17:002:0137 по АДРЕСА_6 кадастрового плану земельної ділянки 5110136900:17:002:0137).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України , забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України , заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до п. 6 ст. 431 ЦПК України , за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених ст. 150 цього кодексу .

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову, по суті, це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з цією постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачеві реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч.1, ч.3 ЦПК України , суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України , забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити в подальшому неможливим виконання рішення суду.

Частиною 2 ст. 152 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для розгляду заяви судом.

Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому, відповідно до вимог законодавства, це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову позивачем висловлено припущення щодо подальшої неможливості виконання рішення суду, необхідність у застосуванні обраного ним виду забезпечення позову необґрунтовано, додані до позову докази не дають суду можливості пересвідчитися у тому, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, обставин справи, вимог, викладених в заяві про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову у задоволені заяви, оскільки описані в заяві про забезпечення позову обставини не є підставами для застосування такого виду забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150 , 151 , 153 Цивільного процесуального кодексу України , -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ), третя особа - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження ухвали суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.04.2020 року.

Суддя Маломуж А. І.