Справа № 457/1004/18
провадження №2/457/27/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
05 березня 2020 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Марчука В.І.,
секретар судового засідання Мазурик В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до головного редактора газети Джерела Трускавця ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети Джерела Трускавця про захист честі, гідності та ділової репутації, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до головного редактора газети Джерела Трускавця ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети Джерела Трускавця про захист честі, гідності та ділової репутації. Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті Джерела Трускавця http://djerela.com.ua опубліковано статтю під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_2 . У цій статі, серед іншого, зазначено наступне: Тож жодних підстав у міського голови ОСОБА_1 за підтримки його депутатської більшості виділяти земельну ділянку новоствореній фірмі Нові технології девелопмент не було . ОСОБА_1 обіймає посаду міського голови м. Трускавця. Зазначена інформація є фактичним твердженням про те, що позивач як міський голова за підтримки його депутатської більшості безпідставно виділив земельну ділянку новоствореній фірмі Нові технології девелопмент . Вважає, що зазначена негативна інформація є недостовірною, такою, що порушує особисті немайнові права, а саме право на повагу до честі гідності та недоторканність ділової репутації. Рішенням сесії Трускавецької міської ради від 26 вересня 2018 року ТОВ Нові технології девелопмент`надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Отже, міський голова як посадова особа жодних рішень щодо виділення зазначеної земельної ділянки ТОВ Нові технології девелопмент не приймав. Надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ще не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування, не свідчить про виділення земельної ділянки новоствореній фірмі ТОВ Нові технології девелопмент , як вказали автори статті.
Від представника відповідача ТОВ Редакції газети Джерела Трускавця - адвоката Крамара Ю.М. надійшов відзив, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем не наведено жодного доказу недостовірності інформації та вини відповідача. Крім цього, на даний час за результатами звернень у правоохоронні органи проводиться досудове розслідування та планується звернення до суду з вимогами про скасування державної реєстрації права власності та визнання незаконним і скасування рішень міської ради.
Представник позивача - адвокат Огородник І.І. надала суду відповідь на відзив, у якому зазначає, що представник відповідача не надав жодного доказу достовірності поширеної ним інформації.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Огородник І.І. просила у судовому засіданні позов задоволити з наведених у ньому підстав.
Представник відповідача ТОВ Редакції газети Джерела Трускавця - адвокат Крамар Ю.М., відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з`явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті Джерела Трускавця http://djerela.com.ua опубліковано статтю під назвою : ІНФОРМАЦІЯ_2 . Серед іншого, у вказаній статті стверджується, що жодних підстав у міського голови ОСОБА_1 за підтримки його депутатської більшості виділяти земельну ділянку новоствореній фірмі Нові технології девелопмент не було . Позивач по справі - ОСОБА_1 - міським головою м. Трускавець.
Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Згідно зі ст.34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Частиною 1 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Згідно зі статтею 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Під поняттям ділова репутація слід розуміти сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.
Відповідно до статті 200 Цивільного кодексу України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.
Згідно зі статтею 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Статтею 277 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Пунктами 24 і 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи роз`яснено, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, у разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. Якщо суд ухвалює рішення про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту.
На думку суду, інформація, опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 року на сайті Джерела Трускавця http://djerela.com.ua під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_2 порушує ділову репутацію позивача.
Пунктом 8 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 №01- 8/184 Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію зазначено, що за змістом приписів статті 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб`єкта (підприємця). Недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією. Отже, тягар доказування достовірності негативної інформації стосовно позивача покладається на відповідача, а на позивача покладено лише обов`язок доказування факту поширення такої інформації відповідачем.
Сторона відповідача у ході розгляду справи не надала доказів достовірності поширеної відносно позивача інформації.
Згідно з нормою статті 7 Закону України Про інформацію визначено, зокрема, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 8 липня 1986 року в справі Лінгенс проти Австрії ).
Отже, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, встановивши, що висловлювання відповідача є фактичними твердженнями негативного характеру, поширення яких завдавали шкоди його діловій репутації.
Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні від 28.03.2013 у справі Нова газета та Бородянський проти Російської Федерації Європейський Суд з прав людини відзначив особливу роль професії журналіста у суспільстві; визнав і право журналіста на оціночні судження, але із застереженням, що вони повинні базуватися на хоча б мінімальному наборі фактів, тому що в протилежному випадку таке судження буде зловживанням свободою слова. ЄСПЛ виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.
Таким чином, Європейський Суд з прав людини, за умови посиленого захисту ним свободи слова, визнав саме зловживанням свободою слова висловлення саме оціночних суджень, а не фактичних тверджень, які не базуються на хоча б мінімальному наборі фактів.
Автор тексту на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 року , опублікувавши статтю ІНФОРМАЦІЯ_2 , називає викладену ним інформацію фактами.
Позивач належним чином обґрунтував та довів належними доказами недостовірність поширеної відповідачами інформації.
Статтею 32 Конституції Українив становлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.
Згідно зі статтею 1 Закону України Про авторські і суміжні права веб-сторінка - складова частина веб-сайту. Відтак, оскільки веб-сторінка є складовою частиною веб-сайту, власник веб сайту, також являється відповідним власником певної веб-сторінки, та вправі видалити та розмістити спростування.
Якщо доступ до сайта є вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
У рішенні Європейського суду з прав людини Лінгенс проти Австрії суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання, поглядів, припущень не підлягає доведенню. Особа, яка висловлює не факти, а свої погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції.
Поширена відповідачами інформація щодо позивача не може вважатися оціночними судженнями на підставі ст. 30 Закону України Про інформацію , оскільки такі фактичні твердження відповідачів можливо перевірити на предмет їх відповідності дійсності, здійснивши відповідну перевірку істинності фактів.
Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що оприлюднена відповідачами щодо ОСОБА_1 інформація не відповідає дійсності і принижує ділову репутацію позивача.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму, якщо суд ухвалює рішення про право на спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту.
За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднене.
При цьому, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений при зверненні до суду, та судові витрати, понесені за надання правової допомоги.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137, 141, 263-265, 268, 284-285 ЦПК України, с у д,-
у х в а л и в:
Позов задовольнити.
Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, розміщену ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті http://djerela.com.ua в статті під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
Тож жодних підстав у міського голови ОСОБА_1 за підтримки його депутатської більшості виділяти земельну ділянку новоствореній фірмі Нові технології девелопмент не було .
Зобов`язати Головного редактор газети Джерела Трускавця ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ "ДЖЕРЕЛА ТРУСКАВЦЯ" (Код ЄДРПОУ: 30411899) у строк, що не перевищує п`ятнадцять днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом розміщення на веб-сайті http://djerela.com.ua спростування наступного змісту:
Спростування . В статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 , розміщеній на веб-сайті http://djerela.com.ua ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконно поширено недостовірну інформацію про міського голову міста Трускавця ОСОБА_1 . Не відповідає дійсності інформація про те, що міський голова ОСОБА_1 беле лсодних підстав виділив земельну ділянку новоствореній фірмі Нові технології девелопмент . Рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТзОВ Нові технології девелопмент по вул . С.Бандери,31 було прийнято на засіданні сесії Трускавецької міської ради 26 вересня 2018 року. Рішення про відведення земельної ділянки у власність чи користування зазначеному Товариству не приймалося. Приносимо вибачення ОСОБА_1 ! .
Стягнути з головного редактора газети Джерела Трускавця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5704,80 грн. судових витрат.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети Джерела Трускавця на користь ОСОБА_1 5704,80 грн. судових витрат.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано впродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Трускавецький міський суд Львівської області.
Суддя: В. І. Марчук
Суд | Трускавецький міський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2020 |
Оприлюднено | 28.04.2020 |
Номер документу | 88941130 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Трускавецький міський суд Львівської області
Марчук В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні