Ухвала

від 18.11.2020 по справі 457/1004/18

ТРУСКАВЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/1004/18

провадження №2-п/457/7/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючої-судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Мазурик В.В.,

розглянувши заяву головного редактора газети Джерела Трускавця Куц Ольги Володимирівни про перегляд заочного рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 05 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до головного редактора газети Джерела Трускавця Куц Ольги Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальності Редакція газети Джерела Трускавця про захист честі, гідності та ділової репутації , -

в с т а н о в и в:

У провадженні Трускавецького міського суду знаходиться заява головного редактора газети Джерела Трускавця Куц Ольги Володимирівни про перегляд заочного рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 05 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до головного редактора газети Джерела Трускавця Куц Ольги Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальності Редакція газети Джерела Трускавця про захист честі, гідності та ділової репутації.

Заява про перегляд заочного рішення мотивована тим, що в порушення вимог закону відповідачку ОСОБА_2 належним чином не було повідомлено про розгляд справи. Зазначає, що судом не було досліджено ряд фактичних обставин справи, не було допитано свідків і було позбавлено сторону відповідача навести свої доводи та аргументи по справі. Окрім цього, вважає пропущений строк на перегляд заочного рішення поважним, так як рішення було вручено представнику відповідача у період дії карантину на території України. Просить поновити пропущений строк та скасувати заочне рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 05 березня 2020 року та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання учасники розгляду заяви не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Отже, метою процедури перегляду заочного рішення є надання можливості відповідачу, який не брав участі у судовому засіданні з поважних причин, і при цьому не був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у встановленому процесуальним законом порядку, подати суду свої обґрунтовані доказами заперечення проти позову.

Судом встановлено, що заочне рішення, яке відповідач просить переглянути, було ухвалено Трускавецьким міським судом Львівської області 05 березня 2020 року.

З рішення суду вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 та представник відповідачки захисник - адвокат Крамар Ю.М. у судове засідання не з`явилися, при цьому були належним чином повідомлені про час, день та місце судового розгляду.

Твердження сторони відповідача щодо неналежного повідомлення їх судом про розгляд справи і ухвалене заочне рішення по справі і як наслідок не дослідження ряду важливих фактичних обставин справи, не знаходить свого належного підтвердження. Так, як вбачається з матеріалів справи, судом в період з 07 червня 2019 року, дата на яку було призначено справу до судового розгляду по суті вперше, і до 05 березня 2020 року, судові засідання 07 червня 2019 року, 15 серпня 2019 року, 14 листопада 2019 року, 05 березня 2020 року були відкладені за клопотаннями стророни відповідача, при цьому сторони були належним чином повідомлено про час судового розгляду шляхом направлення повісток про виклик сторін до суду на відому адресу чи вручення таких з особистим підписом сторін про підтвердження їх повідомлення.

А тому, суд критично ставиться до покликань адвоката Крамара Ю.М. про те, що сторону відповідачки належним чином не було повідомлено про день, час та місце розгляду справиі вважає, що в межах розгляду даної справи судом було дотримано процедуру повідомлення сторону відповідача про розгляд справи.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Крім цього, Європейський суд в своїх рішеннях наголошує про те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки ( Каракуця проти України , 18986/06 від 16.02.2017, Смірнова проти України , 36655/02 від 08.11.2005).

Так, вказане заочне рішення суду представник відповідачки адвокат Крамар Ю.М. отримав особисто 18 травня 2020 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про вручення, з його особистим підписом (арк. справи 185).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Зі змісту ч. 3 ст. 284 ЦПК України вбачається, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Однак вказана норма закону не може бути розповсюджена на обставини подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, оскільки отримавши копію заочного рішення суду від 05 березня 2020 року - 18 травня 2020 року - двадцятиденний термін для подання заяви про перегляд заочного рішення закінчився, оскільки така заява була подана ним 03 вересня 2020 року.

За змістом ч. 4 ст. 284 ЦПК України строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно ч.3 ст. 127 ЦПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Як підставу для поновлення пропущеного процесуального строку представником відповідачки адвокатом Крамаром Ю.М. зазначено те, що копію заочного рішення йому було вручено в період дії карантину на території України.

Відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року постановою КМУ від 11 березня 2020 року № 211 зі змінами Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 12 березня 2020 року на всій території України установлений карантин.

При цьому, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , на підставі якого з метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) внесено зміни до п. 3 Розділу XII Прикінцеві положення .

Так, відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України, в редакції Закону від 18 червня 2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суддя відповідно до ст. 89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникла об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Заявником в поданій заяві не наведено причин, які є поважними та давали б підстави для поновлення строку з урахуванням того, що обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином зумовили неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законодавством строк, а тому така підстава не може бути визнана поважною.

Крім цього, сторона відповідача у поданій заяві не повідомляє суд і не посилається на будь-який новий доказ, що має суттєве значення для правильного вирішення справи, як того вимагає ст. 288 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України , заочне рішення підлягає скасуванню, лише якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволені заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та залишення без розгляду заяву про перегляд заочного рішення, оскільки відповідач пропустив строк для подання заяви про перегляд заочного рішення та заява про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення не містить обґрунтованих підстав для поновлення строку, а також не містить доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву головного редактора газети Джерела Трускавця Куц Ольги Володимирівни про перегляд заочного рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 05 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до головного редактора газети Джерела Трускавця Куц Ольги Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальності Редакція газети Джерела Трускавця про захист честі, гідності та ділової репутації- залишити без задоволення .

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: В. І. Марчук