Постанова

від 27.04.2020 по справі 515/1288/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5013/20

Номер справи місцевого суду: 515/1288/19

Головуючий у першій інстанції Тимошенко С.В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Комлевої О.С.,

Цюри Т.В.,

за участю секретаря Ющак А.Ю.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відсутності учасників справиапеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Україна на ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 листопада 2019 року про призначення експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Україна про визнання договорів оренди землі недійсними та визначення порядку виконання судового рішення,

встановив:

19 серпня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в особі свого представника ОСОБА_6 , пред`явили до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма (далі - ТОВ ВКФ) Україна цивільний позов про визнання договорів оренди землі недійсними та визначення порядку виконання судового рішення, посилаючись на те, що вони є власниками земельних ділянок, що розташовані на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна їм стало відомо про те, що між ними та відповідачем у справі укладено договори оренди належних їм земельних ділянок, хоча про укладення зазначених договорів вони не знали, їх не підписували і, отже, не могли знати про їх реєстрацію.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачі вважають, що дані договори мають бути визнані судом недійсними.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 30.10.2019 р. було частково задоволено клопотання представника позивачів та зобов`язано відповідача надати у судове засідання оригінали договорів оренди земельних ділянок, належних позивачам, і залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_5 про визнання договору оренди землі недійсним. Крім того, за клопотанням сторони відповідача до участі у справі за цим позовом залучено в якості співвідповідачів державних реєстраторів Любашівського районного управління юстиції в Одеській області Ігнатовського М.А., Галіборщ Г.М.

В подальшому, у судовому засіданні представником позивачів було заявлено клопотання про призначення у даній справі судової почеркознавчої експертизи з метою встановлення всіх обставин у справі, належного вирішення її по суті та ухвалення законного рішення.

Представник відповідача ОСОБА_7 заперечував проти призначення зазначеної експертизи, посилаючись на її передчасність, оскільки у судовому засіданні не заслухані позивачі з питань щодо укладення ними договорів оренди землі та отримання орендної плати.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 листопада 2019 року було призначено у даній справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

- чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у договорі оренди земельної ділянки від 01.10.2015 р. за кадастровим № 5125081600:01:001:1154, укладеного між ТОВ ВКФ Україна та ОСОБА_2 (остання сторінка договору) саме ОСОБА_2 .?

- чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 у договорі оренди земельної ділянки від 01.10.2015 р. за кадастровим № 5125081600:01:001:2225, укладеного між ТОВ ВКФ Україна та ОСОБА_3 (остання сторінка договору) саме ОСОБА_3 .?

- чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у договорі оренди земельної ділянки від 01.10.2015 р. за кадастровим № 5125081600:01:001:1133, укладеного між ТОВ ВКФ Україна та ОСОБА_4 (остання сторінка договору) саме ОСОБА_4 .?

- чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у видатковому касовому ордері від 20.12.2018 р. (номер документа: 233, кореспондуючий рахунок, субрахунок: 6854), складеному ТОВ ВКФ Україна (графа підпис одержувача ) саме ОСОБА_1 .?

Проведення експертизи було доручено експертам ОНДІСЕ (65000, м.Одеса, вул.Ланжеронівська,21), попередивши їх про відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Провадження у справі на період проведення експертизи зупинено (а.с.121).

В апеляційній скарзі ТОВ ВКФ Україна ставить питання про скасування ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 листопада 2019 року, та просить направити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ТОВ ВКФ Україна про визнання договорів оренди землі недійсними та визначення порядку виконання судового рішення для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Про час і місце судового засідання, призначеного на 22.04.2020 року, на 14.00 год., учасники справи повідомлені належним чином (а.с.197-211), у тому числі ТОВ ВКФ Україна , яке за адресою реєстрації відсутнє (а.с.197, 208), що передбачено ч. 10 ст. 128, ч.ч. 4,10 ст. 130 та ч.1 ст.131 ЦПК України.

Колегія суддів також враховує, що у відповідності до п.п. 1,5 Розпорядження голови Одеського апеляційного суду № 1 від 16.03.2020 року, з наступними змінами (а.с.213), апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч.ч.1,2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.

Оскільки жоден із учасників даної цивільної справи не надав суду заяви про бажання прийняти участь у справі особисто, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів вирішила слухати справу за відсутності її учасників і без проведення судового засідання, на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене та у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення, яким є постанова суду, є 27.04.2020 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до п.1 ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Звертаючись до суду з даним позовом, всі позивачі, окрім ОСОБА_1 , посилались на те, що спірні договори оренди земельних ділянок вони не підписували, а тому просили суд призначити у справі судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставити питання про те, чи підписували позивачі спірні договори оренди земельних ділянок.

В свою чергу, представник позивача ОСОБА_8 просив суд призначити судову почеркознавчу експертизу стосовно позивачки ОСОБА_1 та просив поставити перед експертом питання про те, чи виконано підпис у видатковому касовому ордері від 20.12.2018 року саме ОСОБА_1 , що і було виконано судом в оскаржуваній ухвалі суду.

Оскільки суд не є фахівцем галузі почеркознавства, то з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, приймаючи до уваги, що для розв`язання питань, які мають значення для її вирішення, необхідні спеціальні знання в області судового почеркознавства, керуючись п.1 ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначив судову почеркознавчу експертизу. У відповідності до п.5 ч.1 ст. 252 ЦПК України суд зупинив провадження у справі.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що суд завчасно призначив у справі судову експертизу та зупинив провадження у справі, не допитавши у справі ні позивачів, ні свідків, є безпідставними, оскільки у відповідності до Глави 5 та ст. 110 ЦПК України висновок експерта є одним із доказів у справі, який оцінюється судом разом з іншими доказами.

Оскільки представник позивачів надав суду клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи (а.с.116-118), то саме з метою процесуальної економії суд призначив у справі судову експертизу.

Навпаки, на переконливу думку колегії суддів, подання 20.12.2019 року на вказану ухвалу суду від 28.11.2019 року апеляційної скарги із недоліками (а.с.172-173), які були виправлені лише 17.02.2017 року (а.с.175-179), а також неотримання відповідачем поштової кореспонденції від суду апеляційної інстанції за адресою реєстрації, про що вказано вище, свідчить про затягування відповідачем процесуальних строків розгляду даної справи.

Також є безпідставними доводи заявника апеляційної скарги про те, що відповідач був позбавлений можливості поставити перед експертом свої питання, оскільки, як було зазначено вище, представник відповідача ОСОБА_7 у судовому засідання 28.11.2019 року заперечував проти призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, посилаючись на її передчасність (а.с.120). Тобто, представник відповідача не був позбавлений можливості надати експерту свої питання, однак свідомо не скористався своїм правом у даній галузі процесуального права.

Враховуючи вищенаведені обставини в своїй сукупності, суд дійшов правильного і обгрунтованого висновку про те, що клопотання представника позивачів про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи є обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам та матеріалам справи, а тому суд правомірно його задовольнив.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвалу постановлено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Україна залишити без задоволення.

Ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 листопада 2019 року про призначення у цивільній справі судової почеркознавчої експертизи залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

О.С. Комлева

Т.В. Цюра