Постанова

від 28.04.2020 по справі 904/5816/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2020 року Справа № 904/5816/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укренергоремонт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 у справі №904/5816/19 (суддя Фещенко Ю.В., повне рішення складено 27.01.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис", м. Харків

до Приватного акціонерного товариства "Укренергоремонт", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості 65 423 грн 70 коп

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" (надалі позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Укренергоремонт" (надалі відповідач) та просило стягнути заборгованість 55 271,20 грн, пеню - 9 313,53 грн, 3% річних - 838,97 грн, а також судові витрати у справі - судовий збір 1921 грн та витрати на правову допомогу - 4700 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором №34 від 02.07.2018 в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем у період з 03.05.2019 по 31.05.2019 товару та наявністю боргу - 55 271,20 грн, що також є підставою для стягнення пені та застосування відповідальності згідно положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач участі у розгляді справи в суді першої інстанції не приймав, відзиву на позов не надавав.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 у справі №904/5816/19 (суддя Фещенко Ю.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Укренергоремонт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" 55 271 грн 20 коп - основного боргу, 9288 грн 40 коп - пені, 835 грн 83 коп - 3% річних, 1 920 грн 17 коп - частину витрат по сплаті судового збору, 4 697 грн 97 коп - частину витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач довів належними доказами факт постачання товару, строк оплати якого відповідно до умов договору настав, та суму заборгованості, втім допустив помилки при розрахунку пені та річних, тому вимоги в цій частині суд задовольнив частково.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне дослідження судом усіх обставин справи, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ним втрачено свій примірник договору, тому він ставить під сумнів надану позивачем копію цього договору та з рішення суду не вбачається, що було досліджено оргигінал договору. Вважає, що строки оплати за товар не настали.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Укренергоремонт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 у справі №904/5816/19. Розгляд апеляційної скарги визначено проводити в порядку письмового провадження відповідно до положень ст.12, ч. 10 ст. 270 ГПК України.

Відповідач надіслав суду відзив, в якому проти доводів апелянта заперечив, посилаючись на те, що в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії всіх документів, зокрема і договору. Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, але незгоду з будь-якою обставиною не висловлював, тому в силу ст. 165 ГПК України позбавляється права заперечувати проти такої обставини. Клопотання про витребування оригіналу договору відповідач не заявляв, тому у суду були відсутні підстави для його витребування. Жодних доказів на спростування положень договору відповідачем не надано. Просить рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про необгрунтованість апеляційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис", як постачальником, та Приватним акціонерним товариством "Укренергоремонт", як покупцем, було укладено договір №34 від 02.07.2018 (надалі - договір, а.с.13-14), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставляти, а покупець приймати й оплачувати на визначених договором умовах підшипники та іншу продукцію технічного призначення (надалі - товар), партіями, в асортименті, номенклатурі, кількості і за ціною, відповідно до накладних та/або специфікацій, які є невід`ємною частиною договору (пункт 1.1. договору).

Строк дії договору з врахуванням умов додаткової угоди №1 від 28.12.2018 встановлено з моменту його підписання сторонами по 31.12.2019 включно.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна сума договору визначається сукупністю погоджених накладних та/або специфікацій у грошовому виразі.

У розділі 4 договору сторонами були визначені умови постачання товару.

Відповідно до п. 3.1. договору оплату товару покупець зобов`язаний здійснити протягом 30 календарних днів з моменту одержання товару.

У пункті 8.1. договору сторони передбачили, якщо покупець у термін, зазначений у пункті 3.1. договору, не здійснить оплату товару постачальнику, то покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від вартості поставленого, але не сплаченого товару за кожен день прострочення.

На виконання умов договору позивачем в період з 03.05.2019 по 31.05.2019 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 63 271, 20 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними та не заперечується відповідачем:

- №67760 від 03.05.2019 на суму 30 333 грн 78 коп (а.с.16);

- № 75007 від 15.05.2019 на суму 65 грн 88 коп (а.с.20);

- № 76544 від 16.05.2019 на суму 227 грн 16 коп (а.с.21);

- № 80229 від 22.05.2019 на суму 18 796 грн 20 коп (а.с.18);

- № 80232 від 27.05.2019 на суму 5 869 грн 38 коп (а.с.19);

- № 88215 від 31.05.2019 на суму 7 978 грн 80 коп (а.с.22).

На оплату цього товару відповідачу разом з накладними були надані рахунки №79003 від 25.04.2019 на суму 54 999 грн 36 коп (а.с.23), №90714 від 15.05.2019 на суму 65 грн 88 коп (а.с.24), №92341 від 16.05.2019 на суму 227 грн 16 коп (а.с.25), №97443 від 22.05.2019 на суму 7 978 грн 80 коп (а.с.26).

Відповідачем отриманий товар оплачено частково в загальній сумі 8 000 грн 00 коп, що підтверджується банківськими виписками від 02.10.2019 на суму 3 000,00 грн (а.с.27) та від 06.11.2019 на суму 5 000,00 грн (а.с.28).

Посилаючись на заборгованість в сумі 55 271,20 грн, позивач звернувся з даним позовом про її стягнення та також просить стягнути пеню за період прострочення з 03.06.2019 по 27.11.2019 в загальній сумі 9 313,53 грн та 3% річних - 838,97 грн за цей же період.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

З аналізу спірних правовідносин, що склалися між сторонами, суд доходить висновку, про наявність правовідносин з постачання товару.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України до договорів поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що відповідно до п.3.1. договору строк оплати товару - 30 календарних днів з моменту одержання товару. Факт одержання товару відповідачем не заперечується.

Як вірно встановлено судом першої інстанції строки оплати товару є такими, що настали відповідно 03.06.2019, 14.06.2019, 18.06.2019, 21.06.2019, 26.06.2019 та 01.07.2019. Оплата товару відповідачем здійснена лише частково в сумі 8 000,00 грн, заборгованість становить 55 271,20 грн. Доказів сплати цього боргу відповідачем не надано та в цій частині суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як встановлено судом вище, умовами договору передбачена сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від вартості поставленого, але не сплаченого товару за кожен день прострочення.

Також, положеннями ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням наведених положень позивач правомірно заявив до стягнення пеню та річні за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд першої інстанції вірно визначив їх розмір з врахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, пункту 30.1. статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", які в загальній сумі складають: пеня - 9288,40 грн та 3% річних - 835,83 грн.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо невірного визначення пені та річних, тому в цій частині рішення суду є законним та обгрунтованим.

Судом першої інстанції здійснено розподіл судових витрат, зроблено висновок про обгрунтованість і доведеність заявлених позивачем витрат на професійну правову допомогу, та стягнуто з відповідача 1 920 грн 17 коп - витрат по сплаті судового збору, 4 697 грн 97 коп - витрат на професійну правничу допомогу.

У зв`язку з обгрунтованістю судового рішення щодо часткового задоволення позовних вимог, апеляційний суд доходить висновку про правомірність стягнення з відповідача і судових витрат, зокрема, і витрат на професійну правову допомогу пропорційно задоволеним вимогам, сума яких не оспорювалася відповідачем ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі.

Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне. В матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія договору №34 від 02.07.2018 та додаткова угода №1 від 28.12.2018 до нього. Відповідно до положень ст. 165 ГПК України відповідач в установлені строки не висловлював заперечень щодо наданої позивачем копії договору та його змісту, як не наводить таких заперечень і в апеляційній скарзі. Тільки посилається на те, що ним втрачено свій примірник договору. Втім, як зауважує позивач у відзиві на апеляційну скаргу, позовні вимоги грунтуються на договорі №34 від 02.07.2018, а відповідач зазначає про вимоги грунтуються на договорі №34 від 02.07.2018, відповідач заявляє про втрату договору №34 від 02.07.2019 (тобто з іншою датою укладання), та не обгрунтовує, яким же чином втрата ним договору впливає на його зміст, зокрема і щодо строків виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин з врахуванням положень ст. 165 ГПК України апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та відхиляє їх.

Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення чинного законодавства апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його зміни чи скасування, в зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судови витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги підлягають віднесенню на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укренергоремонт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 у справі №904/5816/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 у справі №904/5816/19 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Приватне акціонерне товариство "Укренергоремонт".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків визначених в ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна