Рішення

від 23.04.2020 по справі 914/245/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2020 справа № 914/245/20

За позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Цюцюри Андрія Ярославовича, м.Львів

про: стягнення боргу в розмірі 6300,41 грн за договором №Г-71-2017(П) від 30.03.2017

Cуддя У.І.Ділай

Секретар В.Д. Андрусик

За участі представників сторін:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до відповідача: Фізичної особи-підприємця Цюцюри Андрія Ярославовича про стягнення боргу в розмірі 6300,41 грн за договором №Г-71-2017(П) від 30.03.2017.

Ухвалою суду від 05.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 27.02.2020.

Ухвалами від 27.02.2020 та від 24.03.2020 розгляд справи відкладено.

03.04.2020 представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без участі Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. А також подав довідку про стан заборгованості, відповідно до якої відповідач з 01.11.2019 по теперішній час не оплачував орендної плати за спірним договором.

Відповідач в судове засідання 23.04.2020 повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача зазначено: 79035, м. Львів, вул. Пимоненка, 15а/55. На таку ж адресу скеровано судом ухвали у цій справі. При цьому, поштовий конверт з ухвалою про відкриття провадження від 05.02.2020 повернутий поштовим відділенням до суду із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" із датою поштового штемпеля від 11.03.2020, а поштовий конверт з ухвалою від 27.02.2020 повернутий поштовим відділенням до суду із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" із датою поштового штемпеля від 04.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин.

Згідно із матеріалами справи, конверт з ухвалою про відкриття провадження від 05.02.2020 надіслана судом відповідачу за належною адресою та повернута поштовим відділенням 11.03.2020 (дата поштового штемпеля), тобто до запровадження карантину на території України. Таким чином, ФОП Цюцюра А.Я. своєю суб`єктивною поведінкою ухилився від отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.12.2016 №1125 затверджено Положення про управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, згідно пункту 1.1. якого управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали міської ради від 26.05.2016 № 505 "Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, утвореним відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Пунктом 2.1. Положення визначено, що основними завданнями управління, зокрема є виконання функції органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження (приватизація) майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.

30.03.2017 між сторонами укладено договір № Г-71-2017(П) на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення відкритого літнього майданчика.

Відповідно до п. 2.1.1 предметом цього договору є надання позивачем відповідачу права на тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності площею 28,40 м.кв. (тротуар, газон, тощо) для розміщення відкритого літнього майданчика за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців,3 (Проїзд Крива Липа).

Відповідно до розділу 6 договору, термін дії договору встановлюється: з 01.04.2017 до 31.10.2019.

За умовами договору (п.3.1.) передбачено, що орендар сплачує орендодавцеві плату за користування Об`єктом площею 28,40 м.кв. щомісячно до 25 числа поточного місяця у розмірі: (75,72*28,40*0,8) = 1 720,36 грн за місяць без ПДВ.

Згідно з п. 3.5. договору, орендна плата для літніх майданчиків нараховується у межах терміну дії паспорта відкритого літнього майданчика.

Пунктом 2.2.2 договору визначено обов`язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендодавцю вартість оренди окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності за діючими на день сплати розрахунковими ставками, визначеними згідно з Положенням про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об`єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення.

Проте, згідно з довідками про заборгованість, долученими до матеріалів справи, орендна плата відповідачем не вносилась, тому станом на 15.01.2020 допущено заборгованість в сумі 6300,41 грн за період з 01.04.2019 по 31.10.2019.

Спір виник внаслідок того, що відповідач несвоєчасно виконав договірні зобов`язання, відтак Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради направило до Господарського суду Львівської області позов про стягнення з відповідача заборгованість за в сумі 6 300,41 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір № Г-71-2017(П) на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення відкритого літнього майданчика від 30.03.2017, у зв`язку із чим набули взаємних прав і обов`язків.

Термін дії договору встановлюється: з 01.04.2017 до 31.10.2017, з 01.04.2018 до 31.10.2018, з 01.04.2019 до 31.10.2019 (розділ 6 договору).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічну норму містить частина 1 статті 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (частина 1 статті 284 Господарського кодексу України).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України)

Разом із тим передача в оренду майна, яке є комунальною власністю, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання такого майна, регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як встановлено судом розмір орендної плати за користування орендним майном встановлено сторонами в пункті 3.1 договору оренди, відповідно до якого орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди ПС і становить суму 1 720,36 грн за місяць без ПДВ.

Орендну плату за користування об`єктом та розміри орендованої площі встановлюють сторони при укладенні цього Договору. Розмір орендної плати щорічно на кожен наступний рік визначається способом коригування розміру орендної плати попереднього року на рівень інфляції за цей рік. Індексацію орендної плати проводить Орендодавець без внесення змін до Договору (п. 3.2 договору).

Відповідач про дійсність користування орендованим майном та проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Укладений між сторонами договір оренди є дійсним і обов`язковим для виконання сторонами, а отже, в силу положень статті 179 Господарського кодексу України, статей 204, 629 Цивільного кодексу України породжує для його сторін відповідні права та обов`язки, зокрема право Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради як орендодавця отримати орендну плату та обов`язок ФОП Цюцюри А.Я. як орендаря сплатити цю плату у визначені договором розмірі та строки.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати заборгованості за оренду майна у розмірі 6300,41 грн за період з 01.04.2019 по 31.10.2019.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судовий збір покладається на останнього.

Керуючись Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020, статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Цюцюри Андрія Ярославовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) 6300,41 грн заборгованості за оренду майна та 2102,00грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 28.04.2020.

Суддя Ділай У.І.