ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" квітня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/463/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, б. 57/59; код ЄДРПОУ: 03359552) до Фізичної особи-підприємця Підгорної Лариси Ігорівни (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
17 лютого 2020 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Підгорної Лариси Ігорівни, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Підгорної Лариси Ігорівни вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в сумі 104 039,58 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 154,40 грн. та інфляційні нарахування на суму боргу у розмірі 624,30 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн. та витрати на проведення експертного трасологічного дослідження в сумі 4 158,00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем внаслідок несанкціонованого відбору природного газу порушено норми Кодексу газорозподільних систем, в результаті чого останньому донараховано об`єм природного газу, у зв`язку з яким у відповідача виникла заборгованість.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 лютого 2020 року постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви (вх.№463/20 від 17 лютого 2020 року) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/463/20. Зазначено, що розгляд справи № 922/463/20 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (ст. 251 ГПК України) та строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (ч.4 ст.250 ГПК України). Позивачу встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання (ст. 251 ГПК України). Роз`яснено сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не подання позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 березня 2020 року заяву (вх. №5889 від 05 березня 2020 року) Фізичної особи-підприємця Підгорної Лариси Ігорівни про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву у справі №922/643/20 задоволено. Продовжено процесуальний строк для надання відповідачем відзиву на позовну заяву, встановлений ухвалою господарського суду Харківської області від 19 лютого 2020 року, на 10 календарних днів.
17 березня 2020 року через канцелярію господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№6865 від 17 березня 2020 року), в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що під час розгляду акту про порушення Фізична особа-підприємець Підгорна Лариса Ігорівна особисто не підписувалась в цьому акті, а в графі "споживач" міститься підпис невідомої неуповноваженої на підписання від імені ФОП Підгорна Л. І. особи. Разом з тим, за позицією відповідача, ФОП Підгорна Лариса Ігорівна не підтверджувала порушення, а підтвердила лише свою обізнаність в тому, в чому її намагається звинуватити позивач та про необхідність бути присутньою під час проведення експертизи стосовно її газового лічильника. Також відповідач вважає, що позивач дійшов невірних висновків та неправильно застосував положення Кодексу газорозподільних систем, а відтак факт саме несанкціонованого втручання відповідачем в роботу ЗВТ не встановлено.
01 квітня 2020 року через канцелярію господарського суду Харківської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№8133 від 01 квітня 2020 року), в якій просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зазначає, що відповідно до висновків експертизи ХНДІСЕ ім. М. С. Бокаріуса та акту експертизи позивача виявлене несанкціоноване втручання в газовий лічильник є свідченням того, що було встановлено факт викривлення даних обліку природного газу.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.
При цьому суд зазначає, що відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі відкрито 19 лютого 2020 року, таким чином строк розгляду справи закінчується 19 квітня 2020 року, однак, суд вважає, що в розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, розумний строк розгляду справи - це такий строк, який гарантує всім учасникам справи права на судовий захист. Так, для справедливого та неупередженого вирішення даного спору та у зв`язку з відпусткою судді Пономаренко Т. О. суд вважає за необхідне вийти за межі розгляду справи №922/463/20 встановлені статтею 248 ГПК України.
Разом з цим, суд наголошує, що здійснення подальшого перерозподілу означеної справи з підстав неможловості розгляду справи у строки визначені ГПК України, призвело б до більш тривалого строку розгляду справи та до порушення принципу доступу до правосуддя.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Рішенням річних загальних зборів акціонерів ПАТ "Харківміськгаз" змінено тип Товариства з публічного на приватне, у зв`язку з чим також змінено найменування ПАТ "Харківміськгаз" на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (АТ "Харківміськгаз"). Відповідно до інформації з ЄДРПОУ державну реєстрацію змін було проведено 14.05.2019.
Таким чином, AT Харківміськгаз є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ Харківміськгаз .
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2494 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1379/27824.
Дія Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 N 2494 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за N 1379/27824 поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників (п.3 гл.1 розділу І Кодексу газорозподільних систем).
Згідно Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2494, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 №1379/27824, договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу. Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. На письмову вимогу споживача Оператор ГРМ зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати споживачу підписану уповноваженою особою Оператора ГРМ письмову форму договору розподілу природного газу.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2016 між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (оператор ГРМ) та Фізичною особою-підприємцем Підгорною Ларисою Ігорівною (споживач) було укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання Фізичною особою-підприємцем Підгорною Ларисою Ігорівною заяви-приєднання № 09426DD202AP016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (надалі -договір) (а.с.10,т.1).
Згідно п. 1.3 договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Положеннями Договору передбачено, що оператор ГРМ зобов`язувався надати послуги з розподілу природного газу відповідачу, а останній зобов`язувався прийняти послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначених договором.
Так, відповідно до додатку №4 до договору розподілу природного газу №09426DD202AP016 від 01.01.2016 на об`єкті споживача ФОП Підгорна Л.І. за адресою АДРЕСА_3 , встановлено газовий лічильник Samgas RS/5 G6 №4306294 (а.с.11,т.1).
Власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ в порядку, визначеному Кодексом та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
23.03.2017 представниками Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз", при огляді газового обладнання за адресою м. Харків, вул. Основ`янська, 52/54, було встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (тип Samgas RS/5 G6, зав.№4306294).
Представниками Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" було складено Акт про порушення № 371/17 від 23.03.2017 та Протокол № 185/17 до нього в присутності споживача (а.с.20,т.1).
Вищезазначений акт про порушення та протокол до нього відповідачем (споживачем) було засвідчено підписом особисто.
Так, 23.03.2017 у зв`язку із виявленим несанкціонованим втручання в роботу ЗВТ, газовий Samgas RS/5 G6, зав.№ 4306294 було демонтовано та направлено на експертизу в сервісний центр з ремонту та повірки газових лічильників AT Харківміськгаз .
Експертиза ЗВТ та/або пломби має бути проведена протягом десяти робочих днів з дня складання протоколу (п.2 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем).
Результати огляду фіксуються в акті експертизи. Акт експертизи підписується всіма членами комісії, а також споживачем (п. 7 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем).
Так, 23.03.2017 комісія у складі представників Оператора ГРМ, а також за участі уповноваженого представника від метрологічної організації ДП Харківстандартметрологія було проведено експертизу лічильника газу та затверджено Акт експертизи ЗВТ та пломб від 23.03.2017 (а.с.15,т.1).
За результатами перевірки цілісності заводської пломби та повірочного тавра встановлено:
1. Відповідність місць фактичних розташувань пломб: відповідає .
2. Цілісність та місцезнаходження пломб: пломба з правої сторони відлікового механізму не відповідає встановленому зразку .
3. Цілісність заводських та повірочного тавра на ЗВТ: пломба з правої сторони відлікового механізму не відповідає встановленому зразку .
4. Цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ: механічні пошкодження корпусу відлікового пристрою знизу зліва та в місцях встановлення пломб .
За висновками комісії виявлено втручання в газовий лічильник.
Відповідачем вищезазначений акт було засвідчено підписом з зазначенням: "з висновками комісії не згодна".
За результатами комісійного розгляду акту про порушення №371/17 від 23.03.2017 було складено протокол №36 від 05.04.2017 та прийнято рішення про проведення додаткової експертизи у Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. засл. проф. Н.С. Бокаріуса (а.с.12,т.1).
Вищезазначений протокол було засвідчено відповідачем з зазначенням: "з висновками комісії ПАТ "Харківміськгаз" спільно з ДП Харківстандартметрологія не згодна".
В результаті проведення експертного трасологічного дослідження №5442 від 26.02.2018 у ХНДІСЕ ім. Н.С. Бокаріуса було встановлено:
1. Пломба заводу-виробника та відбиток тавра не відповідають зразкам відповідних пломб заводу-виробника та державного повірника.
2. На корпусі та кришці відлікового пристрою досліджуваного лічильника газу (знизу зліва) є пошкодження у вигляді слідів дії сторонніх інструментів.
3. Від`єднання відлікового пристрою лічильника внаслідок пошкоджень його корпусу знизу зліва та у місцях встановлення пломб заводу-виробника та державного повірника без пошкоджень та переустановлення пломб неможливо (а.с.16-19,т.1).
Як свідчить протокол №1110, 30.08.2019 відбулося засідання постійно діючої комісія з питань, пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень, споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовими, вимог Кодексу газорозподільних систем, яке за зверненням споживача було перенесено на 05.09.2019.
На засіданні постійно діючої комісія з питань, пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень, споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовими, вимог Кодексу газорозподільних систем 05.09.2019 протоколом №1132 було задоволено акт про порушення. Зазначено, що нарахування провести згідно Кодексу оператора ГРМ (а.с.14,т.1).
Вищезазначений протокол було засвідчено підписом відповідача з зазначенням: "з висновками комісії не згодна".
На підставі виявленого порушення позивачем було складено акт-розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за цінами закупівлі від 23.03.2017 (а.с.25,т.1).
Згідно розрахунку за період з 20.12.2016 по 23.03.2017 вартість необлікованих (донарахованих) об`ємів природного газу становить 104 039,58 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2019 ФОП Підгорна Л.І. отримала рахунок на оплату №69003436 від 27.08.2019 на суму 104 039,58 грн. за необлікований (донарахований) об`єм природного газу та рахунок №1066 від 19.04.2017 за проведення експертного дослідження №5442 на суму 4 158,00 грн., про що свідчить підпис відповідача на відповідних рахунках (а.с.22-23,т.1).
Проте, зазначена вартість природного газу так і не була сплачена відповідачем, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
В свою чергу відповідач з вищезазначеними обставинами не погоджується. Зазначає, що під час розгляду акту про порушення не було прийнято до уваги, що остання особисто не розписувалась в цьому акті, а в графі "споживач" міститься розпис невідомої особи.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
В статті 903 ЦК України зазначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 8 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про:
1) пошкодження пломб;
2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу);
3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу;
4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору;
5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ;
6) наявність несанкціонованого газопроводу;
7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
Розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу.
Згідно пп. 3 п. 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
Пунктом 1 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання споживача (несанкціонованого споживача) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Пунктом 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем встановлено, що Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.
Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом (п. 8 гл. 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем).
Разом з тим пунктом 8 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем визначено, що якщо за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки ЗВТ буде підтверджений факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках витрати, пов`язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ, та витрати, пов`язані з експертизою або позачерговою чи експертною повіркою ЗВТ, компенсуються за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ).
Як свідчать матеріали справи, висновком комісії позивача спільно з уповноваженим представником від метрологічної організації ДП Харківстандартметрологія від 23.03.2017 та висновком експертного трасологічного дослідження №5442 від 26.02.2018 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. Н.С. Бокаріуса, на підставі яких позивачем було задоволено Акт про порушення, встановлено факт втручання в газовий лічильник Samgas RS/5 G6 №4306294, розташованого на об`єкті споживача ФОП Підгорна Л.І. за адресою: АДРЕСА_3 .
Перевіривши технічний розрахунок необлікованих об`ємів природного газу та акт-розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, здійснені позивачем, суд встановив, що зазначені розрахунки здійснено арифметично вірно, вартість газу була розрахована за період з 20.12.2016 по 23.03.2017.
Згідно статті 20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси кожного суб`єкта господарювання захищаються шляхом застосування, зокрема оперативно-господарських санкцій.
В частині 1 статті 235 Господарського Кодексу України зазначено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.
Положення частини 3 статті 235 Господарського Кодексу України передбачає, що оперативно - господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.
Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання (ч.1 ст.237 Господарського Кодексу України).
Водночас стаття 236 Господарського Кодексу України визначає види оперативно-господарських санкцій, які сторони вправі передбачити у господарських договорах та містить правило про те, що їх перелік не є вичерпним, і що сторони вправі передбачити в договорі інші види таких санкцій.
Таким чином, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною, не тільки такого, що виникло з господарського договору.
В свою чергу, пунктом 1.2 Типового договору розподілу природного газу прямо передбачено, що умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України Про ринок природного газу і Кодексу газорозподільних систем.
Тим самим, застосування правил Кодексу ГРМ є умовою Типового договору розподілу природного газу, що не потребує дублювання його норм (процедур) у сам договір.
За таких обставин донарахований споживачу оператором ГРМ об`єм розподіленого природного газу не є фактично спожитим у спірному періоді, а є технічним розрахунком, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що визначений розрахунково об`єм розподіленого природного газу має санкційний характер, в тому числі, за процедурою його встановлення (виключно в результаті задоволення акта про порушення).
Про це свідчить і право споживача оскаржити об`єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу оператором ГРМ у судовому порядку, надане йому пунктом 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ.
Якщо природний ресурс фактично спожито, навіть у більших обсягах, ніж передбачено у договорі, він підлягає оплаті за договірною ціною без застосування регламентних процедур, передбачених у розділі ХІ Кодексу ГРМ.
Враховуючи вищевикладене, суд критично оцінює доводи відповідача щодо незаконності та невідповідності підпису останньої в Акті про порушення № 371/17 від 23.03.2017 в графі "споживач", невідповідності кількісного складу експертної комісії позивача, порушення процедури складання акту про проведення експертизи №32БЕ від 23.03.2017, а також посилання відповідача на висновки Верховного Суду від 12.02.2020 по справі №922/1850/19, від 18.06.2019 по справі № 022/1573/18, від 24.10.2018 по справі №914/2384/17, від 05.11.2019 по справі № 922/137/19 та від 12.02.2020 справі № 922/1850/19, оскільки в матеріалах справи не міститься жодного доказу оскарження чи скасування ані акту про проведення експертизи №32БЕ від 23.03.2017, ані висновків експертної комісія у складі представників Оператора ГРМ та метрологічної організації ДП Харківстандартметрологія , ані висновків експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. Н.С. Бокаріуса, ані рішення постійно діючої комісія з питань, пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень, споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовими, вимог Кодексу газорозподільних систем від 05.09.2019 протоколом №1132 про задоволення акту про порушення № 371/17 від 23.03.2017, ані самого акту про порушення №371/17 від 23.03.2017.
Разом з тим суд зазначає, що відповідач не зверталася до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення постійно діючої комісія з питань, пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень, споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовими, вимог Кодексу газорозподільних систем від 05.09.2019 протоколом №1132 про задоволення акту про порушення № 371/17 від 23.03.2017.
За наведених обставин заперечення відповідача щодо порушення останнім норм Кодексу газорозподільних систем судом до уваги не приймаються, оскільки нарахування вартості необлікованого (донарахованого) природного газу Оператором ГРМ за своєю правовою природою є оперативно-господарскою санкцією, яка застосовується незалежно від наявності вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, та не потребує встановлення повного складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для притягнення до цивільно-правової відповідальності, а докази оскарження відповідачем даної оперативно-господарської санкції в судовому порядку відсутні.
Докази оплати Фізичною особою-підприємцем Підгорною Ларисою Ігорівною рахунку на оплату №69003436 від 27.08.2019 вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в матеріалах справи також відсутні.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 104039,58 грн. вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 154,40 грн. та інфляційні нарахування на суму боргу у розмірі 624,30 грн.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору; а тому інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.
Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Умовами Типового договору, з якими погодився відповідач підписавши заяву-приєднання, передбачена відповідальність сторін.
Так, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.
Таким чином, оскільки відповідач не виконав обов`язку щодо оплати рахунків на оплату необлікованого об`єму природного газу, то у позивача виникло право на стягнення 3% річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань, як наслідок відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) за користування утримуваними боржником грошовими коштами.
Перевіривши надані позивачем до позовної заяви розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними, а тому суд задовольняє позов у цій частині.
Разом з тим, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми витрат на проведення експертного трасологічного дослідження в розмірі 4 158,00 грн.
Так, у випадку проведення експертизи ЗВТ та/або пломби суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність таких суб`єктів регулюється Законом України "Про судову експертизу" та такі суб`єкти мають відповідну кваліфікацію.
При цьому витрати, пов`язані з проведенням такої експертизи, мають бути компенсовані їх ініціатором, а якщо за результатами експертизи ЗВТ та/або пломби буде підтверджено факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, витрати, пов`язані з проведенням такої експертизи, та інші витрати, передбачені пунктом 8 глави 9 розділу Кодексу ГРМ, компенсуються за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ).
З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення комісії позивача спірне експертне трасологічне дослідження було проведено у Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. засл. проф. Н.С. Бокаріуса та складено висновок експертного трасологічного дослідження №5442 від 26.02.2018 (а.с.16-19,т.1).
Також в матеріалах справи міститься рахунок №1066 від 19.04.2017 за проведення експертного дослідження №5442 на суму 4 158,00 грн. (а.с.22,т.1).
Проте, з наявних в матеріалах справи документів не вбачається жодного доказу (платіжне доручення, квитанція тощо), який би підтверджував оплату вищезазначеного рахунку №1066 від 19.04.2017 за проведення експертного дослідження №5442 на суму 4 158,00 грн. саме позивачем, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" до Фізичної особи-підприємця Підгорної Лариси Ігорівни задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Підгорної Лариси Ігорівни (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, б. 57/59; код ЄДРПОУ: 03359552, п/р НОМЕР_2 в АБ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ", м. Київ, Код ЄДРПОУ: 03359552) вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в сумі 104 039 (сто чотири тисячі тридцять дев`ять) грн. 58 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 154 (одна тисяча сто п`ятдесят чотири) грн. 40 коп. та інфляційні нарахування на суму боргу у розмірі 624 (шістсот двадцять чотири) грн. 30 коп., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі дві) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У стягненні витрат на проведення експертного трасологічного дослідження в сумі 4 158,00 грн. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "28" квітня 2020 р.
Суддя Т.О. Пономаренко
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2020 |
Оприлюднено | 28.04.2020 |
Номер документу | 88954563 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Пономаренко Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні