Ухвала

від 27.04.2020 по справі 400/1639/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 квітня 2020 р. № 400/1639/20

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г. В., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомДепартаменту патрульної поліції, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ 48, 03048

доОСОБА_1 , АДРЕСА_1

треті особиУправління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, вул. Новозаводська, 1Б/1, м. Миколаїв, 54056

простягнення грошових коштів у сумі 1 217,72 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Департамент патрульної поліції звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 за участі третьої особи - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про стягнення з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб: 3295811250) на користь Департаменту патрульної поліції (рахунок UA578201720313261001202092745 в Державній казначейській службі України, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646, МФО 820172, призначення платежу: УПП в Миколаївській обл., ОСОБА_1 , повернення надмірно використаної відпустки за 2017 рік, 25 календарних днів) виплачені кошти надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року у розмірі 1217 (тисяча двісті сімнадцять) грн. 72 коп.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Всупереч вказаним вимогам, позивачем у позові не вказано своєї офіційної електронної адреси та свого засобу зв`язку, не зазначені причини їх неповідомлення.

Крім того, позивачем у позові не вказано офіційної електронної адреси та засобу зв`язку третьої особи - ОСОБА_1 , не зазначені причини їх неповідомлення.

Також, позивачем у позові не вказано ідентифікаційного коду, адреси електронної пошти та засобу зв`язку третьої особи - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, не зазначені причини їх неповідомлення.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем у якості третьої особи зазначено Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції.

Разом з тим, згідно частини 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Таким чином, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.

На підставі зазначеного, у відповідності до ст. 49 КАС України позивачу необхідно зазначити на боці кого, виступає третя особа з обґрунтуванням того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов`язки цієї особи.

Окрім того, відповідно до частини 2 статті 161 КАС України, суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Водночас, позивачем не надано доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви разом з додатками учасникам справи.

Також, згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Предметом позову в даному випадку є стягнення коштів у розмірі 1217, 72 грн.

Отже, адміністративний позов містить вимоги майнового характеру.

У відповідності до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2102 гривень.

Таким чином, за подачу даної позовної заяви позивачу необхідно сплатити суму судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Однак, Департаментом патрульної поліції не надано до позову доказів сплати судового збору.

Натомість, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд відстрочити Департаменту патрульної поліції сплату судового збору, яке обґрунтоване у позовній заяві тим, що позивачем підготвлено службову записку на сплату судового збору та до кінця розгляду справи буде сплачено судовий збір.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень ст.8 Закону України «Про судовий збір» , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, вказаною нормою чітко визначено умови, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Зазначене свідчить, що позивач не є суб`єктом, на якого поширюється дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Крім того, даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23.01.2015 року №2 із вказаного питання роз`яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд зазначає, що вказані норми законодавства встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення цих норм спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 8 КАС України) усіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, у зв`язку з чим застосування інституту звільнення від сплати судового збору, розстрочення чи відстрочення його сплати можливе у разі тяжкого фінансового становища сторони.

Разом з тим, суддя вважає, що наведені позивачем обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Позивач, в свою чергу, звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, зазначає, що у позивача не має можливості сплатити судовий збір за подання даного позову у зв`язку з тим, що представник позивача працює в УПП в Миколаївській області ДПП, яке є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції та не має власного фінансового відділу для проведення оплати судового збору. Представником було підготовлено службову записку на сплату судового збору, на підставі якої Департаментом патрульної поліції до кінця розгляду справи буде сплачено судовий збір.

Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення поданого клопотання і надані докази, та враховуючи приписи ст.8 Закону України «Про судовий збір» , що позивач не є суб`єктом, на якого поширюється дія законодавства щодо відстрочення його сплати, суддя доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання Департамента патрульної поліції про відстрочення сплати судового збору.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, а позивач не надав до суду документ про сплату судового збору у встановленому приписами Закону України «Про судовий збір» порядку та розмірі, суддя доходить до висновку, що позивачу необхідно надати докази сплати судового збору в розмірі 2102, 00 грн.

Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви.

Таким чином, позивачу необхідно зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додані до позовної заяви та перелічені у додатках до позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви із зазначенням своєї офіційної електронної адреси та свого засобу зв`язку;

- із зазначенням засобу зв`язку та адреси електронної пошти відповідача - ОСОБА_1 ;

- із зазначенням ідентифікаційного коду, засобу зв`язку та адреси електронної пошти третьої особи - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції;

- із зазначенням на боці кого, виступає третя особа з обґрунтуванням того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов`язки цієї особи;

- докази сплати судового збору в сумі 2102, 00 грн.;

- докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви разом з додатками відповідачу та третій особі;

- інформації про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Суддя вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

У відповідності до приписів статті 169 КАС України у разі не усунення вищевказаного недоліку позовна заява буде повернута позивачеві.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Департамента патрульної поліції про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Департамента патрульної поліції залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду уточнену позовну заяву із зазначенням своєї офіційної електронної адреси та свого засобу зв`язку; із зазначенням засобу зв`язку та адреси електронної пошти відповідача - ОСОБА_1 ; із зазначенням ідентифікаційного коду, засобу зв`язку та адреси електронної пошти третьої особи - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції; із зазначенням на боці кого, виступає третя особа з обґрунтуванням того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов`язки цієї особи; докази сплати судового збору в сумі 2102, 00 грн.; докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви разом з додатками відповідачу та третій особі; інформації про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Лебедєва