Рішення

від 23.09.2020 по справі 400/1639/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 р. № 400/1639/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції виплачені кошти надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року у розмірі 1217 грн. 72 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту патрульної поліції (надалі - позивач) до ОСОБА_1 (надалі - відповідач), за участі третьої особи - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про стягнення з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб: НОМЕР_1 ) на користь Департаменту патрульної поліції (рахунок UA578201720313261001202092745 в Державній казначейській службі України, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646, МФО 820172, призначення платежу: УПП в Миколаївській обл., ОСОБА_1 , повернення надмірно використаної відпустки за 2017 рік, 25 календарних днів) виплачені кошти надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року у розмірі 1217 (тисяча двісті сімнадцять) грн. 72 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції. 14.12.2016 року відповідачем на ім`я начальника Департаменту патрульної поліції подано рапорт з проханням надати щорічну чергову оплачувану відпустку тривалістю 31 добу з 05.01.2017 року по 04.02.2017 року. При цьому, ОСОБА_1 мав право на використання нарахованої щорічної основної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2017 році за січень-березень лише 5 діб. Наказом Департаменту патрульної поліції від 30.12.2016 року № 5103 відповідачу було надано щорічну чергову оплачувану відпустку тривалістю 31 добу з 05.01.2017 року по 04.02.2017 року. 03.03.2017 року відповідачем подано рапорт про звільнення його зі служби в поліції за власним бажанням. Наказом Департаменту патрульної поліції від 15.03.2017 року № 95 о/с "По особовому складу" лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора роти №3 батальйону №2 управління патрульної поліції у м. Миколаєві звільнено зі служби в поліції, із відрахуванням з грошового забезпечення за 25 діб використаної щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Відповідно до ст. 93 Закону України "Про Національну поліцію" при звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. У зв`язку з цим відповідач використав та отримав грошове забезпечення за 25 днів відпустки, право на яку не набув, та добровільно відмовився його відшкодувати. Заборгованість з надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини 2017 року повністю відповідачем не погашена та складає 1217, 72 грн., що і стало підставою для звернення позивачем до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 27.04.2020 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням своєї офіційної електронної адреси та свого засобу зв`язку; із зазначенням засобу зв`язку та адреси електронної пошти відповідача - ОСОБА_1 ; із зазначенням ідентифікаційного коду, засобу зв`язку та адреси електронної пошти третьої особи - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції; із зазначенням на боці кого, виступає третя особа з обґрунтуванням того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов`язки цієї особи; докази сплати судового збору в сумі 2102, 00 грн.; доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви разом з додатками відповідачу та третій особі; інформації про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви.

25.05.2020 року за вх. №10391 через канцелярію суду від позивача до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви разом із копією уточненого адміністративного позову для суду.

Ухвалою від 29.05.2020 року суд продовжив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 19.06.2020 року.

22.06.2020 року за вх. №12467 через канцелярію суду від позивача до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач виключив Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції зі статусу третьої особи.

Ухвалою суду від 26.06.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 26.08.2020 року.

Ухвалою від 26.08.2020 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою Департамента патрульної поліції до ОСОБА_1 за участі третьої особи - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про стягнення з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб: НОМЕР_1 ) на користь Департаменту патрульної поліції (рахунок UA578201720313261001202092745 в Державній казначейській службі України, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646, МФО 820172, призначення платежу: УПП в Миколаївській обл., ОСОБА_1 , повернення надмірно використаної відпустки за 2017 рік, 25 календарних днів) виплачені кошти надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року у розмірі 1217 (тисяча двісті сімнадцять) грн. 72 коп. та призначив справу № 400/1639/20 до судового розгляду по суті на 09 вересня 2020 року.

Позивач в судове засідання, призначене на 09.09.2020 року, не з`явивися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 09.09.2020 року, не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Відзив на позов у встановлений судом строк не подав, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Суд клопотання представника позивача задовольнив та ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області від 09.12.2015 року № 13 о/с та рапорту ОСОБА_1 від 07.12.2015 року, у відповідності до ч. 9 статті 65 Закону України "Про національну поліцію", ОСОБА_1 переведено з Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції та призначено на посаду інспектора.

14.12.2016 року відповідачем на ім`я начальника Департаменту патрульної поліції подано рапорт з проханням надати щорічну чергову оплачувану відпустку тривалістю 31 добу з 05.01.2017 року по 04.02.2017 року. При цьому, ОСОБА_1 мав право на використання нарахованої щорічної основної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2017 році за січень-березень лише 5 діб.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 30.12.2016 року № 5103 відповідачу було надано щорічну чергову оплачувану відпустку тривалістю 31 добу з 05.01.2017 року по 04.02.2017 року.

03.03.2017 року відповідачем подано рапорт про звільнення його зі служби в поліції за власним бажанням.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 15.03.2017 року № 95 о/с "По особовому складу" лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора роти №3 батальйону №2 управління патрульної поліції у м. Миколаєві звільнено зі служби в поліції, із відрахуванням з грошового забезпечення за 25 діб використаної щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини 2017 календарного року у розмірі 6750, 00 грн. Вказаний наказ не оскаржений та є чинним.

Згідно з розрахунком грошового забезпечення за місяць звільнення відповідачу здійснено нарахування грошового забезпечення за фактично відпрацьований час у березні 2017 року в сумі 5532,88 грн. та здійснено відповідне утримання.

Заборгованість з надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини 2017 року повністю відповідачем не погашена та складає 1217, 72 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

На підставі ч.1 ст.92 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII Про Національну поліцію (надалі - Закон №580-VIII) поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Отже, Основним законом та спеціальним законом передбачено, що поліцейський реалізує гарантоване право на відпочинок в тому числі шляхом використання чергової щорічної оплачуваної відпустки.

Згідно з ч.ч.2, 3, 4, 7, 9 ст.93 Закону №580-VIII тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.

За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів.

Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.

Чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року.

Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення.

З наказу від 15.03.2017 року № 95 о/с про звільнення відповідача суд встановив, що на час звільнення його стаж служби становив 1 рік 05 місяців та 13 днів.

Враховуючи фактично відпрацьований відповідачем час відповідно до даних його послужного списку з урахуванням наведених норм відповідач набув право на частину оплачуваної відпустки за 2017 рік тривалістю 5 діб, хоча відповідно до наказу від 30.12.2016 року №5103 відповідачу надано щорічну чергову оплачувану відпустку за 2017 рік з 05.01.2017 року по 04.02.2017 року, що з урахуванням 1 святкової доби становить 31 добу. Оскільки у лютому 2018 року відповідач ніс службу у загальному порядку, а звільнений з 15.03.2017 року, він не відпрацював робочих днів, за які перебував у відпустці. Отже, грошове забезпечення за 25 днів календарної відпустки, що склало 6750, 00 грн., отримано безпідставно.

Згідно з розрахунком грошового забезпечення за місяць звільнення відповідачу здійснено нарахування грошового забезпечення за фактично відпрацьований час у березні 2017 року в сумі 5532,88 грн. та здійснено відповідне утримання.

Отже, Заборгованість з надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини 2017 року повністю відповідачем не погашена та складає 1217, 72 грн.

Абз.2 ч.9 ст.93 Закону №580-VIII визначено, що при звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.

Також відповідно до абз.6, 9 п.8 Розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 (надалі - Порядок №260), при звільненні поліцейського зі служби в поліції проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Кількість днів надмірно нарахованої частини щорічної відпустки вказується в наказі про звільнення.

При звільнені поліцейського зі служби в поліції розрахунок суми грошового забезпечення, яка підлягає відрахуванню за надмірно нараховану частину щорічної відпустки, здійснюється, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав поліцейський за дні чергової відпустки.

На підставі п.2 ч.2 ст.127 Кодексу законів про працю України відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки.

Суд звернув увагу, що наказом про звільнення відповідача зі служби передбачено відрахування з грошового забезпечення позивача коштів за 25 днів надмірно нарахованої щорічної чергової основної відпустки за фактично відпрацьований час в 2017 році, сума яких з урахуванням часткової сплати становить 1217,72 грн.

Частина третя ст.233 Кодексу законів про працю України встановлено право власника або уповноваженого ним органу на звернення до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації.

Тому, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини 2017 року в сумі 1217,72 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач своїм правом не скористався, доказів погашення заборгованості суду не надав. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Таким чином, враховуючи відсутність станом на час розгляду даної адміністративної справи доказів сплати ОСОБА_1 коштів надмірно нарахованої та використаної відпустки за 2017 рік у розмірі 1217, 72 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Матеріали справи не містять доказів понесення Департаментом патрульної поліції судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 77, 78, 139, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Департамента патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ 48, 03048, ідентифікаційний код 40108646) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції виплачені кошти надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року у розмірі 1217 грн. 72 коп. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб: НОМЕР_1 ) на користь Департаменту патрульної поліції (рахунок UA578201720313261001202092745 в Державній казначейській службі України, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646, МФО 820172, призначення платежу: УПП в Миколаївській обл., ОСОБА_1 , повернення надмірно використаної відпустки за 2017 рік, 25 календарних днів) виплачені кошти надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року у розмірі 1217 (тисяча двісті сімнадцять) грн. 72 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 23.09.2020 року.

Суддя Г. В. Лебедєва