Ухвала

від 28.04.2020 по справі 826/4546/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4546/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

28 квітня 2020 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Глущенко Я.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДРІМТЕХ ІТ до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю ДРІМТЕХ ІТ звернулось у суд з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, апелянт, ДФС України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, 04 березня 2020 року відповідач подав апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - подана з пропущенням тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини 2 наведеної правової норми закріплено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного судового рішення.

Як убачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення складено 17 вересня 2019 року. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги було 17 жовтня 2019 року. Проте апеляційну скаргу направлено до суду першої інстанції лише 04 березня 2020 року, тобто поза межами встановленого приписами Кодексу адміністративного судочинства України процесуального строку.

В апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Однак, будь-яких доводів на обґрунтування такого апеляційна скарга не містить.

До того ж, матеріали справи свідчать, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено 22 жовтня 2019 року, що підтверджується платіжним дорученням №236.

Тим часом, апеляційна скарга подана відповідачем лише 04 березня 2020 року.

Слід зазначити, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №820/4420/18.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює останніх добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших поважних причин пропущення цього строку відповідач не зазначає.

Згідно частин 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, передбачених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, залишається без руху.

Ураховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху та надання апелянту строку для усунення визначених у даній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних причин пропущення процесуального строку.

Керуючись статтями 169, 248, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження - неповажними .

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без руху .

Встановити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги - не пізніше десяти днів з дня закінчення карантина, установленого постановою Уряду від 11 березня 2020 року №211.

Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Б. Глущенко