Ухвала

від 27.04.2020 по справі 320/883/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Суддя-доповідач: Епель О.В.

УХВАЛА

27 квітня 2020 року Справа № 320/883/19

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г. у м. Києві, перевіривши клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вод-Теплоком до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Вод-Теплоком звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року адміністративний позов було задоволено.

У липні 2019 року, не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Київській області подало апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року було залишено без руху.

Далі, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу повернуто внаслідок не усунення її недоліків.

У березні 2020 року відповідач - Головне управління ДФС у Київській області повторно подало апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено, а апеляційну скаргу - залишено без руху через пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Перевіривши зазначене клопотання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

1. Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Так, клопотання апелянта в частині зазначених вимог обґрунтовано тим, що у зв`язку зі складним матеріальним положенням, контролюючий орган був позбавлений можливості здійснювати будь-які платежі, у тому числі і щодо сплати судового збору.

Перевіривши доводи апелянта в цій частині вимог та дослідивши відповідні матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суд встановив, що оскаржуване рішення було винесено 27 травня 2019 року, а дана апеляційна скарга подана 18 березня 2020 року, що підтверджується відтиском штампу суду першої інстанції на апеляційній скарзі, тобто зі спливом тридцятиденного строку, регламентованого статтею 295 КАС України.

При цьому, у поданому клопотанні апелянт не зазначає поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим, дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку звернення зі скаргою в цій справі не є поважними, а тому його клопотання в частині поновлення строку на апеляційне оскарження у цій справі задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

У ч. 1, 3, 6 ст. 121 КАС України закріплено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.

Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що пунктом 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину, а також регламентовано, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 року по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291 до зазначеної постанови № 211 внесено зміни, відповідно до яких карантин продовжено до 11.05.2020.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що строк для усунення недоліків апеляційної скарги у цій справі підлягає продовженню на строк дії карантину.

Керуючись ст.ст. 118, 121, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити частково.

Продовжити апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

У задоволенні зазначеного клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області в частині поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач

Судді: