Рішення

від 27.04.2020 по справі 136/1684/19

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1684/19

провадження № 2/136/515/19

РІШЕННЯ

іменем України

"27" квітня 2020 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства Липовецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги Липовецької районної ради Вінницької області, третя особа: Липовецька районна рада Вінницької області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на підготовку фахівця за рахунок місцевого бюджету, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство Липовецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги Липовецької районної ради Вінницької області (далі - позивач, КНП ЛРЦПМСД ) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення коштів в розмірі 92 256, 00 грн., обґрунтовуючи підставність вимог тим, що на 15 сесії 6 скликання Липовецької районної ради Вінницької області прийнято рішення Про районну Програму місцевих стимулів для медичних працівників Липовецького району на 2012-2014 роки від 20.04.2012 за № 175, яким передбачено за рахунок коштів місцевого бюджету направити на навчання до Вінницького Державного медичного університету 2-х жителів сільської місцевості з послідуючим їх працевлаштуванням в сільські АЗПСМ та ЦРЛ. Дію програми продовжено до 2020 року наступними рішеннями ради.

Згідно із наказом Вінницького національного медичного університету ім.. М.І.Пирогова від 17.08.2012 за № 223, до цього навчального закладу була зарахована ОСОБА_1 за спеціальністю: Лікувальна справа на медичному факультеті, денної форми навчання, освітньо-кваліфікаційним рівнем - спеціаліст, з 01.09.2012 по 01.07.2018.

31.08.2012 між Вінницьким національним медичним університетом ім.. М.І.Пирогова та Комунальним закладом Центр первинної медико-санітарної допомоги Липовецької районної ради Вінницької області було укладено договір про навчання №2322-Л, який був підписаний матір`ю абітурієнтки ОСОБА_2 , згідно з умовами якого Вінницький національним медичний університет ім.. М.І.Пирогова взяв на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання відповідача за денною формою, освітньо - кваліфікаційним рівнем - спеціаліст, за спеціальністю лікувальна справа на медичному факультеті, загальний строк навчання за спеціальністю 6 років (з 01.09, 2012 по 01.07.2018), розмір плати за договором за весь строк надання освітньої послуги узгоджено 92 256 (дев`яносто дві тисячі двісті п`ятдесят шість ) гривень.

КЗ ЦПМСД оплату за навчання проведено в повному обсязі, отож виконано умови договору від 31.08.2012.

Наказом Вінницького національного медичного університету ім.. М.І.Пирогова від 27.06.2018 за № 428, ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію лікаря із видачею диплома і сертифікату ліцензійного іспиту.

01.08.2018 згідно з наказом Вінницького національного медичного університету ім.. М.І. Пирогова за № 322, ОСОБА_1 зарахована в інтернатуру згідно фаху Акушерство і гінекологія .

Ураховуючи те, що між КЗ ЦПМСД та ОСОБА_1 укладено договір про отримання освітньої послуги у Вінницький національний медичний університет ім.. М.І.Пирогова за фахом лікар загальної практики сімейної медицини та позивачем здійснено оплату за таку освітню послугу, отож потреба була у такому спеціалісті, утім відповідач після закінчення університету до роботи в КЗ ЦПМСД за відповідним фахом не приступила, чим порушила договірні зобов`язання, у добровільному порядку не відшкодовує витрачені на її навчання кошти, наведене стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Відповідачем не було надано до суду відзиву у визначений судом строк.

Ухвалою суду від 17.10.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В межах визначеного судом строку відповідач не надала до суду заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тому суд здійснює розгляд справи у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що 17.08.2012 згідно наказу Вінницького національного медичного університету ім.. М.П. Пирогова (далі - ВНМУ ім.. Пирогова) за №223 (а.с.90), ОСОБА_1 було зараховано абітурієнтом вказаного навчального медичного закладу на денну форму навчання за рахунок коштів юридичних осіб на медичний факультет за спеціальністю лікувальна справа (а.с.90).

31.08.2012 між КЗ Центр первинної медико - санітарної допомоги в особі головного лікаря Казімірко А.Н. , як замовником, та ОСОБА_1 , як громадянином, було укладено Договір №б/н, відповідно до якого замовник, у відповідності до вимог п.2.1. та п.2.2. Договору зобов`язався направити ОСОБА_1 на отримання освітньої послуги до ВНМУ ім.. Пирогова, за фахом лікар загальної практики сімейної медицини , здійснити оплату освітніх послуг за фахом з 01.09.2012 по 01.07.2018, у тому числі проходження очної та заочної форми інтернатури на умовах та в порядку згідно договору з ВНМУ ім.. Пирогова, що буде надавати освітню послугу та після закінчення ВНМУ ім. Пирогова забезпечити останню робочим місцем для проходження інтернатури за фахом лікар загальної практики сімейної медицини .

Відповідно до п.2.2. Договору відповідач зобов`язалась успішно пройти навчальний процес згідно з програмою та умовами, що будуть визначені ВНМУ ім.. Пирогова, після закінчення ВНМУ ім.. Пирогова та отримання документа вступити в трудові відносини за фахом із замовником на 10 років.

Вказаний договір був підписаний сторонами за участі законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та набрав чинності з моменту його підписання, а його дію визначено до 01.07.2018.

31.08.2012 між Вінницьким національним медичним університетом ім. М.П. Пирогова (виконавець) та КЗ Центр первинної медико - санітарної допомоги Липовецької районної ради в особі головного лікаря Казімірко А.Н. (замовник) було укладено Договір про навчання №23221, відповідно до якого виконавець взяв на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання ОСОБА_1 за денною формою навчання, освітньо - кваліфікаційним рівнем спеціаліст, за спеціальністю лікувальна справа на медичному факультеті з 01.09.2012 по 01.07.2018 у Вінницькому національному медичному університеті ім.. М.П. Пирогова.

Згідно із додатком №1 до Договору, його сторони узгодили календарний план бюджетного платежу за навчання студента ОСОБА_1 у ВНМУ ім.. Пирогова в період з 01.09.2012 по 01.07.2018.

Згідно платіжних доручень (а.с.25-46), КЗ ЦПМСД за період з 01.09.2012 по 01.07.2018 було сплачено грошові кошти за навчання ОСОБА_1 в розмірі 92 256, 00 грн. Вказані обставини підтверджено також Актами виконаних робіт, що підписані КЗ ЦПМСД та ВНМУ ім.. Пирогова (а.с.47-77, 79-86, 88, 89).

27.06.2018 згідно із наказом ВНМУ ім.. Пирогова за №428 (ас103-105), ОСОБА_1 на підставі рішення Державної екзаменаційної комісії було присвоєно кваліфікацію лікаря із видачею сертифікату ліцензійного іспиту.

Як убачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань Комунальний заклад Центр первинної медико - санітарної допомоги Липовецької районної ради Вінницької області, 31.05.2018 було внесено запис про припинення юридичної особи за рішенням засновників, правонаступником якого є позивач - Комунальне некомерційне підприємство Центр первинної медико - санітарної допомоги Липовецької районної ради Вінницької області.

Позивач вказує у позові, що згідно із договором укладеним між КЗ ЦПМСД та ОСОБА_1 , остання була направлена на отримання освітньої послуги до ВНМУ ім.. Пирогова за фахом лікар загальної практики сімейної медицини , однак після закінчення університету до роботи в КЗ ЦПМСД для проходження інтернатури не приступила за фахом обумовленим ними як сторонами договору, чим порушила договірні зобов`язання, у зв`язку із чим позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти, що були сплачені за отриману освітню послугу в розмірі 92 256, 00 грн.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до ст..61 Закону України Про вищу освіту від 01.07.14 р. № 1556-VІІ (далі - Закон № 1556) в редакції на час виникнення спірних правовідносин, до інтернів належать особи, які мають ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування і навчаються з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських спеціальностей інтернатури.

Організаційні та фінансові питання стосовно інтернування та стажування регулюються Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом МОЗ від 19.09.96 р. № 291 (далі - Положення № 291).

Вказаним Положенням №291, визначено, що спеціалізація (інтернатура) є обов`язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти ІІІ - ІV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора)- спеціаліста певного фаху. Основним завданням інтернатури є підвищення рівня практичної підготовки випускників вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти ІІІ - ІV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, їх професійної готовності до самостійної лікарської (провізорської) діяльності.

Зарахування випускника медичного ВНЗ (медичного факультету університету) до інтернатури здійснюється після складання державних іспитів та присвоєння кваліфікації лікаря й отримання диплома з певної лікарської спеціальності. Молоді спеціалісти зараховуються до інтернатури наказами Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров`я обласної, Київської, Севастопольської міської держадміністрації, обласного, міст Києва та Севастополя ВО "Фармація", обласної, міст Києва та Севастополя санітарно-епідеміологічної станції. Зарахування проводиться на посади лікарів(провізорів)-інтернів. У наказі про зарахування в інтернатуру вказується спеціальність інтернатури, заклад освіти, в якому проводитиметься очна частина навчання та базова установа чи заклад (підприємство), де проводитиметься стажування.

Відповідно до п. 2.3 Положення № 291 підставою для видання наказу слугує диплом лікаря, посвідчення про направлення на роботу за персональним розподілом або довідка про право самостійного працевлаштування.

Згідно із п. 7.10 Положення № 291 передбачено, що проходження інтернатури на умовах договорів, укладених між МОЗ АР Крим, управлінням охорони здоров`я обласної, Київської, Севастопольської міської держадміністрації, вищим закладом освіти та юридичними і фізичними особами, які будуть фінансувати навчання в інтернатурі.

Згідно з п.3.2.2. Положенням № 291 стажування відбувається в базовому закладі чи установі охорони здоров`я, де лікар-інтерн працює під керівництвом лікаря, призначеного його безпосереднім керівником.

Аналіз вказаних норм вказує на те, що проходження післядипломної підготовки у формі інтернатури випускників медичних вищих закладів освіти ІІІ - ІV рівнів акредитації, є обов`язковим для здобуття відповідної кваліфікації лікаря. Проходження інтернатури пов`язується з наявністю договірних зобов`язань між вищим закладом освіти та базовою установою, де буде проходити лікар інтернатуру, а між останніми виникають трудові правовідносини, оскільки на лікаря-інтерна під час його стажування в базовому закладі охорони здоров`я поширюються встановлені для працівників цього закладу правила внутрішнього трудового розпорядку.

Як убачається із п.2.1.1. Договору від 31.08.2012 (а.с.20), сторони цього договору узгодили, що замовник зобов`язався оплатити весь термін отримання освітньої послуги у ВНМУ ім.. Пирогова ОСОБА_1 за фахом лікаря загальної практики сімейної медицини з 01.09.2012 по 01.07.2018, у тому числі проходження очної та заочної форми інтернатури на умовах та в порядку згідно Договору з ВНМУ ім.. Пирогова, що буде надавати освітню послугу.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (стаття 13 ЦПК України).

Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка проявляється в тому, що як зазначається в частині 3 статті 12 ЦПК України, сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

Згідно пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Аналізуючи зібрані у справі докази судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що після 01.07.2018 між КНП ЛРЦПМСД та ВНМУ ім.. Пирогова укладався договір про проходження інтернатури ОСОБА_1 , відсутні підтвердження про направлення ОСОБА_1 на роботу за персональним розподілом саме до КЗ ЦПМСД , доказів виконання позивачем вимог договору від 31.08.2012 щодо оплати усього терміну навчання, зокрема інтернатури ОСОБА_1 також відсутні.

Тобто правові підстави вступати із позивачем у трудові відносини у відповідача були відсутні.

Вказане свідчить про часткове невиконання договору саме зі сторони позивача, оскільки доказів ухилення відповідача від проходження інтернатури за кошт позивача- суду не надано..

Судом встановлено, що 23.07.2018 між ВНМУ ім.. Пирогова та ОСОБА_1 було укладено договір про навчання в інтернатурі за №13/18 (а.с.109), відповідно до якого ВНМУ ім.. Пирогова узяв на себе зобов`язання здійснити навчання в інтернатурі за спеціальністю Акушерство і гінекологія , а ОСОБА_1 самостійно зобов`язалась оплатити освітні послуги в розмірі 41 640 грн. Договір був підписаний його сторонами та діє до 30.06.2021.

01.08.2018 відповідно до наказу ВНМУ ім.. Пирогова за №373 (а.с.105), ОСОБА_1 була зарахована в інтернатуру І року навчання за фахом Акушерство і гінекологія Вінниця згідно поданої заяви на контракту форму навчання з 01.08.2018 на підставі договору укладеного між ВНМУ ім.. Пирогова та ВМК Пологовий будинок №2 від 04.07.2018 за №4 (а.с.107).

Наведене свідчить, що відповідач скористалась правом на самостійне працевлаштування.

Із Договору від 31.08.2012 встановлено, що відповідальність відповідача була узгоджена п.2.2. щодо відшкодування витрат, здійснених замовником на освітню послугу в повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника (кількість платежів визначається замовником) у випадку розірвання даного договору із власної ініціативи (крім поважних причин, передбачених п.9 постанови Кабінету Міністрів України за №992 від 22.08.1996 із змінами та доповненнями) (п.2.2.3. Договору).

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 ЦК України, підста вою для зміни або розірвання договору є згода сторін. Розірвання або зміна договору з інших підстав може мати місце, якщо це встанов лено договором чи законом.

Цивільний кодекс України безпосередньо пе редбачає можливість зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін (ч. 2 ст. 651 ЦК) та у разі односторонньої відмови від договору (ч. 3 ст. 651 ЦК) у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що умовами договору від 31.08.2012 не передбачено можливості розірвання договору за згодою сторін, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження розірвання вказаного договору від 31.08.2012 між сторонами цього спору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, тощо.

З огляду на встановлені судом обставини, в контексті правових норм регулювання предмета даного спору, суд не вбачає правових підстав для юридичної відповідальності відповідача щодо стягнення з неї грошових коштів за договором від 31.089.2012 за невиконання нею договірних зобов`язань обумовлених ним.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги недоведені позивачем належними та допустимими доказами, відтак в його задоволенні слід відмовити у повному обсязі.

Питання судових витрат, суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст..13, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства "Липовецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Липовецької районної ради Вінницької області (місцезнаходження: вул. Пирогова 9, м. Липовець, Липовецький р-н, Вінницька обл., 22500, ЄДРПОУ - 37336813), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Липовецька районна рада (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, 4, м. Липовець, Липовецький р-н., Вінницька обл., 22500, ЄДРПОУ - 21728272) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) про стягнення коштів, витрачених на підготовку фахівця за рахунок місцевого бюджету, - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Т. Кривенко