Ухвала

від 28.04.2020 по справі 522/15069/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/15069/19

Провадження № 1-«кс»/522/4819/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю заявника адвоката ОСОБА_3

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 вінтересах ОСОБА_4 про скасуванняарешту майна в рамках кримінального провадження №42019160000000440 від 21.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2, 190 ч. 4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.09.2019 року, в рамках кримінального провадження №42019160000000440 від 21.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2, 190 ч. 4 КК України, на відчуженнята заборонибудь-якимсуб`єктам державноїреєстрації речовихправ нанерухоме майно,які уповноваженіздійснювати реєстраційнідії вДержавному реєстріречових правна нерухомемайно,в томучислі нотаріусам,іншим акредитованимсуб`єктам,посадовим особамздійснювати будь-якіреєстраційні діїщодо об`єктунерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1792789951101).

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що арешт накладено необґрунтовано та він підлягає скасуванню, оскільки фактичним власником об`єктунерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 , який не є учасником кримінального провадження, в рамках якого накладено арешт.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не сповістив.

Дослідивши матеріали, надані в обґрунтування клопотання, вислухавши думку заявника, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наданихматеріалів вбачається,що впровадженні Приморського ВПв м.Одесі ГУНПв Одеськійобласті перебувають матеріали кримінального провадження №42019160000000440 від 21.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2, 190 ч. 4 КК України.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.09.2019 року, клопотання слідчогоСВ ПриморськогоВП вм.Одесі ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_5 про арешт майна задоволено частково та накладено арештна відчуженнята заборонитибудь-якимсуб`єктам державноїреєстрації речовихправ нанерухоме майно,які уповноваженіздійснювати реєстраційнідії вДержавному реєстріречових правна нерухомемайно,в томучислі нотаріусам,іншим акредитованимсуб`єктам,посадовим особамздійснювати будь-якіреєстраційні діїщодо об`єктунерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1792789951101).

Згідно зазначеної ухвали, об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1792789951101) є об`єктом кримінально протиправних дій, право на яке набуте протиправним шляхом, зберігає сліди та інші відомості що можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження.

Метою накладання арешту стало запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно дост. 9 КПКпід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України,КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

В силуст. 16 КПКпозбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченомуКПК.

Сукупність наведених норм кримінального провадження, їх внутрішній, змістовний зв`язок між собою свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Процесуальним законом визначено, що обов`язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.

Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосуваннясвоїх повноважень має забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов`язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.

Особливої актуальності та гостроти це питання набуває у відношенні здійснення судового контролю за діяльністю сторони обвинувачення, представники якої наділені значними можливостями застосування заходів примусового характеру.

Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об`єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Отже, накладення арешту на об`єкт права власності є позбавленням його власника можливості на власний розсуд користуватися та розпоряджатися таким майном, що є тотожним позбавленню права власності.

Практичне застосування встановленоїКонституцією Українигарантії охорони власності, доводить, що обмеження права будь-якої особи (фізичної або юридичної) розпорядження належним їй майном без достатніх підстав є протиправним.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових частин права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік (далі Узагальнення), правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Пунктом 6 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на приписи п.18 ч. 1ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

Як вбачається з матеріалів клопотання, власником об`єктунерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1792789951101) є ОСОБА_4 .

На теперішній час ОСОБА_4 не повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження №42019160000000440 від 21.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2, 190 ч. 4 КК України, в рамках якого прийнято рішення про арешт майна, тобто останній не належать до кола осіб, наведених у ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене, вважаю, що на теперішній час відсутні підстави для збереження заходу забезпечення у вигляді арешту майна, потреба узастосуванні заходузабезпечення,у виглядіарешту на вищезазначене майно, відпала та арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.09.2019 року, підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 174 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 вінтересах ОСОБА_4 про скасуванняарешту майна в рамках кримінального провадження №42019160000000440 від 21.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2, 190 ч. 4 КК України, - задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.09.2019 року, в рамках кримінального провадження №42019160000000440 від 21.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2, 190 ч. 4 КК України, на відчуженнята заборонибудь-якимсуб`єктам державноїреєстрації речовихправ нанерухоме майно,які уповноваженіздійснювати реєстраційнідії вДержавному реєстріречових правна нерухомемайно,в томучислі нотаріусам,іншим акредитованимсуб`єктам,посадовим особамздійснювати будь-якіреєстраційні діїщодо об`єктунерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1792789951101) скасувати.

Слідчий суддя

28.04.2020