Рішення

від 27.04.2020 по справі 914/164/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2020 справа № 914/164/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіс Індастріз» , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітофюелс» , м. Львів

про стягнення 700 000, 00 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/164/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіс Індастріз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітофюелс» про стягнення 700 000, 00 грн заборгованості.

Ухвалою суду від 24.01.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіс Індастріз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітофюелс» про стягнення 700 000 грн заборгованості залишено без руху, надавши позивачу строк, до 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, а саме надати суду належний доказ сплати судового збору за подання позовної заяви до господарського суду.

Оскільки до господарського суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої ним долучено оригінал платіжного доручення від 27.12.2020 № 318 про сплату судового збору у розмірі 10 500 грн, ухвалою суду від 17.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 16.03.2020.

10.03.2020 на адресу Господарського суду Львівської області від представника позивача надійшло клопотання, згідно якого він просить забезпечити проведення судового засідання у даній справі, призначеного на 16.03.2020 о 10:40 год., у режимі відеоконференції, проведення якої доручити Господарському суду міста Києва. Відмовляючи в задоволенні зазначеного клопотання, суд виходив з того, що для проведення судового засідання, початок якого призначено на 16.03.2020 о 10:40 год., у вказаний час в режимі відеоконференції немає технічної можливості, у зв`язку з заздалегідь заброньованим залом судових засідань у Господарському суді міста Києва, для проведення інших судових засідань.

Представник позивача у судове засідання 16.03.2020 не з`явився, у клопотанні про участь в судовому засіданні призначеному на 16.03.2020 о 10:40 год. в режимі відеоконференції, просив суд проводити розгляд справи на підставі наявних у справі матеріалів. Представник відповідача у судове засідання 16.03.2020 не з`явився, причин неявки суду не повідомив. Розгляд справи було відкладено на 06.04.2020.

Представник позивача у судове засідання 06.04.2020 не з`явився, 03.04.2020 на електронну адресу суду надіслав клопотання в якому повідомив, що не заперечує щодо розгляду справи на підставі наявних у справі матеріалів та разом з тим просив суд здійснювати розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Представник відповідача у судове засідання 06.04.2020 не з`явився, на адресу суду повернувся надісланий на адресу відповідача поштовий конверт з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням встановленого строку зберігання". Розгляд справи було відкладено на 27.04.2020.

В судове засідання 27.04.2020 представник позивача не з`явився, 24.04.2020 на електронну адресу суду надіслав заяву про проведення судового засідання без його участі. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, 22.04.2020 на адресу суду повернувся поштовий конверт з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно приписів п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011р. №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, суд вбачає наявність підстав для розгляду справи по суті та прийняття рішення, при цьому, згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексіс Індастріз» (надалі позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітофюелс» (надалі відповідач) про стягнення 700 000, 00 грн заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 18.01.2016 між сторонами справи було укладено договір купівлі - продажу № 33999_160001S1RIMI (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, сторони домовились про те, що позивач зобов`язується поставити, а відповідач прийняти і оплатити теплолічильники, лічильники холодної і гарячої води, модульні автоматизовані теплові вузли, інше теплоенергетичне, регулююче, комунікаційне і сантехнічне обладнання, в подальшому - товар, в кількості, асортименті і в строки, згідно специфікації (згідно затвердженого додатку № 1), який є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що строк поставки товару - по кожній специфікації - 30 календарних днів з дня оплати відповідачем авансу по даній специфікації, як зазначено в п. 4.2 договору. Датою відвантаження вважається дата оформлення дорожньої вантажної відомості, виписаної на ім`я відповідача.

Згідно п. 3.4 договору, позивач на момент передачі товару відповідачу, разом з товаром передає відповідачу рахунок - фактуру.

Відповідно до п. 4.2 договору позивач поставляє товар для відповідача на умовах 100% передоплати.

Всупереч п. 4.2 договору, позивач у 2016-2017 р.р. поставив відповідачу товар на загальну суму 4 222 595, 12 грн. Проте, поставлений позивачем товар був сплачений відповідачем частково в розмірі 3 516 795, 12 грн.

У 2017 між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків в якій сторони підтвердили заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 2 008 212, 98 грн. Надалі, звірка взаєморозрахунків між сторонами не поводилася.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, згідно договору купівлі - продажу від 18.01.2016 № 33999_160001S1RIMI, становить 700 000, 00 грн, яку останній просить стягнути з відповідача на свою користь.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив.

Обставини справи встановлені судом.

Між сторонами у справі. 18.01.2016 було укладено договір купівлі - продажу № 33999_160001S1RIMI . Відповідно до п. 1.1. договору, сторони домовились про те, що позивач зобов`язується поставити, а відповідач прийняти і оплатити теплолічильники, лічильники холодної і гарячої води, модульні автоматизовані теплові вузли, інше теплоенергетичне, регулююче, комунікаційне і сантехнічне обладнання, в подальшому - товар, в кількості, асортименті і в строки, згідно специфікації (згідно затвердженого додатку № 1), який є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що строк поставки товару - по кожній специфікації - 30 календарних днів з дня оплати відповідачем авансу по даній специфікації, як зазначено в п. 4.2 договору. Датою відвантаження вважається дата оформлення дорожньої вантажної відомості, виписаної на ім`я відповідача.

Згідно п. 3.4 договору, позивач на момент передачі товару відповідачу, разом з товаром передає відповідачу рахунок-фактуру.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що моментом переходу права власності на товар від продавця до покупця вважається дата отримання кінцевого платіжного доручення покупцем в якому зазначена дата і номер рахунку на товар.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 4 222 595, 12 грн, що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи, зокрема: від 06.01.2016 № РН-000001, 28.03.2016 № РН-00000202, від 15.04.2016 № РН - 0000005, від 19.08.2016 № РН - 0000020, від 21.09.2016 № РН - 0000024, від 09.12.2016 № РН - 0000058, від 19.12.2016 № РН - 0000060, 28.12.2016 № РН - 0000062, від 28.12.2016 № РН - 0000063, від 27.01.2017 № РН - 0000002, від 15.02.2017 № 3, від 24.03.2017 № 5, від 11.04.2017 № 6, від 11.04.2017 № 8, від 10.10.2017 № 22, від 20.10.2017 № 23.

Відповідачем оплату було проведено частково, що підтверджується банківськими виписками, копії яких долучені позивачем до матеріалів справи.

Частково неоплаченим залишився товар поставлений позивачем відповідачу 28.12.2016 згідно видаткової накладної № РН - 0000062 на суму 1 282 006, 66 грн, що підписана без жодних зауважень представниками сторін. Зазначена видаткова накладна була оплачена відповідачем лише частково (01.02.2017 в розмірі 160 178, 26 грн, 28.02.2017 в розмірі 280 457, 10 грн та 27.04.2017 в розмірі 141 371, 30 грн), у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 700 000, 00 грн.

В результаті невиконання відповідачем свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача вищевказаної заборгованості.

Норми права та мотиви з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно із ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції, однак представник відповідача в судові засідання не з`явився, відзиву у справі не подав, позовні вимоги не заперечив.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача 700 000, 00 грн заборгованості.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 231, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фітофюелс (79026, м. Львів, вул. Похила, 5, оф. 8, код ЄДРПОУ 40103056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіс Індастріз» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41, 3-й поверх, код ЄДРПОУ 39050195) суму в розмірі 710 500, 00 грн, з яких:

- 700 000, 00 грн основного боргу;

- 10 500, 00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повне рішення складене та підписане 28.04.2020 року.

Суддя Манюк П.Т.