Рішення

від 27.04.2020 по справі 922/331/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2020 р. Справа № 922/331/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Джерелій В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Меркурій-2006", м. Харків про стягнення коштів 56288, 21 грн за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", м. Харків (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Меркурій-2006" , м. Харків (далі за текстом - ідповідач) 56288,21 грн., з яких:

52379,04 грн. боргу за електричну енергію;

3077,07 грн. пені;

420,65 грн. 3% річних;

411,45 грн. індексу інфляції.

Позов обґрунтовано з посиланням на невиконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 011455 від 01.01.2019 щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за спожиту електричну енергію.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.02.2020 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для судового розгляду справи по суті на 10.03.2020.

Позивач звернувся до суду з уточненою позовною заявою (вх. № 3440 від 11.02.2020), в якій за наслідками розгляду справи просить суд стягнути з відповідача 54025,59 грн., з яких:

50116,42 грн. боргу за електричну енергію;

3077,07 грн. пені;

420,65 грн. 3% річних;

411,45 грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.03.2020 вирішено продовжено розгляд позову в межах даної справи з урахуванням уточненої позовної заяви (вх. № 3440 від 11.02.2020).

Протокольними ухвалами господарського суду Харківської області від 10.03.2020, від 23.03.2020 та від 06.04.2020 розгляд справи відкладався, в т.ч. за відповідними клопотаннями представників сторін.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строки, встановлені ухвалою господарського суду Харківської області від 10.02.2020.

На судове засідання 27.04.2020 сторони своїх уповноважених представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відповідач надіслав на адресу суду клопотання (вх. № 9664 від 24.04.2020), в якому просить суд відкласти розгляд справи на інший день, в зв`язку з введенням в державі карантину.

Розглянувши зазначене клопотання, суд відмовляє в його задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд зазначає, що введення в державі карантину жодним чином не впливає на обов`язок суду виконувати завдання господарського судочинства. Сторона відповідача в зв`язку з введенням карантину не була позбавлена можливості реалізувати власні процесуальні права щодо подання відзиву на позов та документів в обґрунтування своїх доводів, однак даною можливість з невідомих причин не скористалася.

Дане судове засідання в справі вже четверте, і в четверте відповідач звертається до суду з клопотанням про його відкладення. Попередні клопотання відповідача суд задовольняв з огляду на надання можливість останньому реалізувати власні процесуальні права, а також з огляду на введення в державі карантину. Однак з часу проведення судового засідання 10.03.2020 будь-яких пояснень або документів по суті спору сторонами не надано.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

У даному випадку, обставин які визначені вказаними положеннями закону, та які б могли зумовити необхідність для відкладення судового засідання у даній справі відсутні.

Наявність певних обмежень, які пов`язані з введенням карантину та на які посилається представник відповідача, в силу вказаних вище положень закону не є обставинами, які зумовлюють обов`язковість відкладення судового розгляду справи по суті.

До того ж, згідно з ч. 3 названої статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд також враховує, що явку представників сторін на судове засідання не визнано обов`язковою. Зазначене в свою чергу також свідчить про безпідставність чергового відкладення підготовчого провадження.

За таких обставин, в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи слід відмовити, а розгляд справи по суті суд вважає за необхідне здійснювати за відсутності представників сторін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, ПрАТ "Харківенергозбут" (позивач), як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Таким чином, розрахунки за поставлену електроенергію зі споживачем ПрАТ "Харківенергозбут" проводить на підставі переданих від оператора системи розподілу показів приладу обліку у відповідності до наведених вимог згідно з умовами договору.

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України Про ринок електроенергії , постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно з п. 13 розділу ХVII зазначеного Закону, фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

у відповідності до п.п. 4.12, 4.13 «Правил роздрібного ринку електричної енергії-» , затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі -Правила) розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - Кодекс комерційного обліку). На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно з вимогами п. 1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку та затверджуються Регулятором.

Пункт 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 наголошує, що до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу, яким на території Харківської області є АТ «Харківобленерго» .

Таким чином у відповідності до встановлених норм оператором системи розподілу АТ «Харківобленерго» адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, спожитої споживачем, та надає цю інформацію постачальнику електроенергії, на підставі яких ПрАТ «Харківенергозбут» і проводить розрахунки зі споживачами згідно з умовами договору.

За переданими даними від оператора системи розподілу АТ «Харківобленерго» з 01.01.2019 року відповідач споживає електричну енергію у постачальника універсальних послуг ПрАТ «Харківенергозбут» за об`єктами за адресою: вул. Олімпійська, 9А, м. Харків, облік електричної енергії за якими здійснюється за загальнобудинковими приладами обліку електричної енергії, що підтверджується довідкою про перелік, яка містить підписи уповноважених представників постачальника електроенергії та споживача (а. с. 16).

Враховуючи наведене, відповідач акцептував договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 за № 011455 (далі - Договір) на умовах комерційної пропозиції № 9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення (є невід`ємним додатком до договору, Договір та комерційна пропозиція розміщені на офіційному сайті ПрАТ «Харківенергозбут» : zbutenergo.kharkov.ua).

Згідно з умовами даного договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).

За змістом п. п. 5.1, 5.8 договору споживач розраховується с постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктами 5.9 та 5.13 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника.

При цьому, відповідно до п. п. 3-5 комерційної пропозиції № 9 для установ, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, що є невід`ємним додатком до договору про закупівлю електричної енергії та постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг 011455 від 01.01.2019 (а. с. 15, далі за текстом - комерційна пропозиція) розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.

Рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії здійснюється шляхом фактичного обсягу спожитої електричної енергії оформлення між споживачем та постачальником "Акту прийому-передачі електричної енергії", сформованого згідно з даними на останній день розрахункового періоду споживача.

За змістом п. 7 комерційної пропозиції, у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, З% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору протягом січня-жовтня 2019 року здійснював постачання на користь відповідача електроенергії, про що позивачем були сформовані та направлені наступні рахунки на оплату електричної енергії (а. с. 44-53):

- нараховану в січні 2019 електричну енергію у розмірі 7744,80 грн. (рахуй направлено представнику споживача 29.05.2019, строк оплати рахунку по 05.06.2019 включно) не сплачено відповідачем на день подачі позову;

- нараховану в лютому 2019 електричну енергію у розмірі 11363,52 грн. (рахунок вручено представнику споживача 07.03.2019, строк оплати рахунку по 15.03.2019 включно) не сплачено Відповідачем на день подачі позову;

- нараховану в березні 2019 електричну енергію у розмірі 4132,80 грн. (рахунок вручено представнику споживача 03.04.2019, строк оплати рахунку по 10.04.2019 включно) не сплачено Відповідачем на день подачі позову;

- нараховану в квітні 2019 електричну енергію у розмірі 1500,24 грн. (рахунок вручено представнику споживача 07.05.2019, строк оплати рахунку по 14.05.2019 включно) не сплачено Відповідачем на день подачі позову;

- нараховану в травні 2019 електричну енергію в розмірі 3769,92 грн. (рахунок вручено представнику споживача 06.06.2019, строк оплати рахунку по 13.06.2019 включно) не сплачено Відповідачем на день подачі позову;

- нараховану в червні 2019 електричну енергію в розмірі 4898,88 грн. (рахунок вручено представнику споживача 08.07.2019, строк оплати рахунку по 15.07.2019 включно) не сплачено Відповідачем на день подачі позову;

- нараховану в липні 2019 електричну енергію в розмірі 1384,32 грн. (рахунок вручено представнику споживача 07.08.2019, строк оплати рахунку по 14.08.2019 включно) не сплачено Відповідачем на день подачі позову;

- нараховану в серпні 2019 електричну енергію в розмірі 1545,60 грн. (рахунок вручено представнику споживача 03.09.2019, строк оплати рахунку по 10.09.2019 включно) не сплачено Відповідачем на день подачі позову;

- нараховану у вересні 2019 електричну енергію у розмірі 8344.56 грн. (рахунок вручено представнику споживача 02.10.2019, строк оплати рахунку по 09.10.2019 включно) не сплачено Відповідачем на день подачі позову;

- нараховану у жовтні 2019 електричну енергію у розмірі 7694.40 грн. (рахунок вручено представнику споживача 07.11.2019, строк оплати рахунку по 14.11.2019 включно) сплачено Відповідачем частково 18.11.2019 у розмірі 2262.62 грн. З урахуванням оплати сума заборгованості складає 5431,78 грн.

З посиланням на зазначені обставини позивач вказує, що відповідач має перед ним заборгованість за договором № 011455 від 01.01.2019, що підлягає стягненню в судовому порядку, в сумі 50116,42 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач надсилав на адресу відповідача претензії № 17-РЦ/04-244 від 29.05.2020 (а. с. 81), № 17-РЦ/04-388 від 26.07.2019 (а. с. 82), № 17-РЦ/04-643 від 18.10.2019 (а. с. 83) та № 01-10/747 від 15.02.2019 (а. с. 84-85) з вимогою про сплату існуючої заборгованості, проте зазначені претензії залишені відповідачем без задоволення викладених у них вимог.

Обставини щодо стягнення зазначеного боргу в судовому порядку стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язань, що мали місце в процесі виконання умов договору, позивачем на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства України, нараховано до стягнення з відповідача 411,45 грн. інфляційних, 420,65 грн. 3% річних та 3077,07 грн. пені.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За змістом ч. 6-7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/ визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 011455 від 01.01.2019 щодо сплати на користь позивача вартості спожитої електроенергії протягом січня-жовтня 2019 року підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується. Строк виконання цих зобов`язань є таким, що настав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині та стягнення з відповідача на користь позивача 50116,42 грн. боргу за електричну енергію.

Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань щодо сплати заборгованості за спожиту протягом січня-жовтня 2019 року електроенергію підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовується. Зазначене надає позивачу право на нарахування інфляційних та 3% річних за таке прострочення в порядку, визначеному ст. 625 ЦК України.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок інфляційних та річних суд констатує, що його здійснено арифметично вірно, а тому в даному випадку є підстави для задоволення позову в зазначеній частині, та стягнення з відповідача на користь позивача 411,45 грн. інфляційних та 420,65 грн. 3% річних.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7 комерційної пропозиції встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки.

Як вже зазначалося, факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань щодо сплати заборгованості за спожиту протягом січня-жовтня 2019 року електроенергію підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовується. Зазначене надає позивачу право на нарахування пені в порядку та за правилами, визначеними вказаними умовами договору.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок пені суд констатує, що його також здійснено арифметично вірно, а тому є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 3077,07 грн. пені.

З урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Меркурій-2006" (адреса: 61060, м. Харків, вул. Олімпійська, буд. 9-А; код ЄДРПОУ 34390375) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (адреса: 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126; код ЄДРПОУ 42206328):

50116,42 грн. заборгованості за електричну енергію, (на п/р із спеціальним режимом використання НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» , МФО 351823);

3077,07 грн. пені, 420,65 грн. 3% річних, 411,45 грн. індексу інфляції та 2102,00 грн. судового збору (на п/р НОМЕР_2 в АТ «Мегабанк» , МФО 351629).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "29" квітня 2020 р.

Суддя О.І. Байбак