Ухвала

від 27.04.2020 по справі 922/1799/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/1799/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 (головуючий суддя Россолов В.В., судді Ільїн О.В., Хачатрян В.С.) та рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2019 (суддя Погорелова О.В.) у справі № 922/1799/19

за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області

до 1) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, 2) ОСОБА_1 , 3) Фермерського господарства "Новоогульчанське"

про скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування реєстрації та повернення земельної ділянки у відання держави,

ВСТАНОВИВ:

16.03.2020 Заступник прокурора Харківської області через Східний апеляційний господарський суд подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2019 у справі № 922/1799/19.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, яким внесено зміни до законодавчих актів України.

Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX, то подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже внесеними Законом України від 15.01.2020 №460-IX змінами право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведені законодавчі положення, скаржнику слід врахувати, що у касаційній скарзі необхідно зазначити підставу (підстави), на якій (яких) вона подається, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), із зазначенням у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, чітко вказати яку саме норму (закон) суди застосували не правильно, як її слід було б застосувати до спірних правовідносин (з обґрунтованим посиланням на висновки Верховного Суду, чи необхідність відступлення від такого висновку, чи відсутність такого висновку у подібних правовідносинах), і як це вплинуло на вирішення спору.

У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на такі доводи:

1) оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального (ст.ст. 15-16, 256, 257, 261, 267 ЦК України) та процесуального (ст.ст. 76-79, 86, 236 ГПК України) права;

2) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення;

3) суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного суду України від 18.05.2016 у справі № 6-248цс16;

4) правові позиції щодо неможливості одночасного набуття органом виконавчої влади статусу позивача і відповідача, які викладені у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 389/29/17-ц, від 11.02.2019 у справі № 183/4638/16 та від 06.02.2019 у справі № 587/430/16-ц;

5) справа підлягає касаційному оскарження, оскільки становить значний суспільний інтерес.

Касаційна скарга хоча і містить посилання на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, однак її зміст не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Наведенні вище доводи касаційної скарги щодо оскарження рішень суду, зазначених у пункті 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України мають відповідати вичерпному переліку випадків (пункти 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України) з точки зору зазначення (наявності) у кожному випадку, крім пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, трьох складових - конкретної норми права, наявності / відступлення / відсутності висновку Верховного Суду та подібності правовідносин.

Не може вважатися належним посилання на застосування судом "норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України)", якщо в касаційній скарзі не зазначено саму норму права.

Посилання скаржника на те, що згідно з пунктом в) частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначена справа підлягає касаційному оскарженню, оскільки становить значний суспільний інтерес, також не є належним виконанням приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що поняття "значний суспільний інтерес" застосовується у випадку касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але дана справа не є такою.

Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити конкретну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави).

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Підсумовуючи вище викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику для усунення недоліків касаційної скарги необхідно подати до суду письмові уточнення до касаційної скарги, де необхідно чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень, на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави).

Матеріали з усунення недоліків слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Усунувши недоліки, заявнику касаційної скарги необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для визначення судом чи було дотримано заявником встановлений у частині другій статті 174 Господарського процесуального кодексу України строк на усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1 . Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2019 у справі № 922/1799/19 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк до 22 травня 2020 року для усунення недоліків касаційної скарги.

3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Суховий В.Г.