Рішення

від 29.04.2020 по справі 640/6931/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року м. Київ № 640/6931/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро

до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі,

Державної фіскальної служби України,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро звернулося до суду з позовом про визнання протиправними бездіяльність, дії Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної фіскальної служби України щодо не списання податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 11 150,15 грн та про зобов`язання Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державну фіскальну службу України списати заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 11 150,15 грн.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, закони України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України , Порядок надання довідок про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 733 від 03.09.2018, та зазначає, що податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 11 150,15 грн, що міститься в інтегрованій картці платника є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, в зв`язку з чим підлягає списанню.

Від відповідачів надійшли відзиви на позов, в яких представник відповідачів посилається на Податковий кодекс України, Закон України Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України та зазначає, що законом не визначено порядок списання заборгованості та/або виключення з інтегрованих карток платників податкового боргу будь-яких податків і зборів визначених податковим законодавством.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро взято на облік як платник податків 23.01.2001 Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управлінні ДФС у м. Києві та в 2014 році взятий на облік в органах державної податкової служби платником фіксованого сільськогосподарського податку.

У листопаді 2018 року позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управлінні ДФС у м. Києві із заявою про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справляння яких покладено на контролюючі органи.

Листом від 04.12.2018 за № 116359/10/26-15-56-07 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило позивача про відсутність підстав для видачі довідки, оскільки згідно інтегрованої картки платника, станом на 04.12.2018 по Товариству з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро обліковується заборгованість по платежу 18050500.

З метою списання податкового боргу Товариство з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро звернулося до Державної фіскальної служби України.

Листом від 13.12.2018 за № 40372/6/99-99-12-03-05-15 Державна фіскальна служба України повідомила позивача, що Законом України Про створення вільної економічної зони Крим не визначено порядок списання заборгованості та/або виключення з інтегрованих карток платників податкового боргу з будь-яких податків і зборів, визначених податковим законодавством.

18.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро звернулося до начальника Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі із заявою № 58 про скасування заборгованості згідно із Законом України Про створення вільної економічної зони Крим .

Листом від 16.01.2019 за № 979/10/21-22-12-04-08 Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомило позивача, що здійснення нарахувань податкових зобов`язань не відповідає положенням Закону України Про створення вільної економічної зони Крим , оскільки сума податкового боргу утворилась після дати початку окупації АР Крим. Одночасно в листі вказано, що на даний час відсутні нормативно-правові акти, які визначають порядок виконання положень Закону України Про створення вільної економічної зони Крим . При цьому, в листі зазначено, що платники податків, які мають об`єкти оподаткування на території Автономної Республіки Крим та по яких обліковується податковий борг, не мають можливості здійснити перерахування коштів до бюджету.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, яким, зокрема, встановлено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Суд зауважує, що нормативно-правові та інші акти застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

У відповідності з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Отже невиконання платником податку обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Разом з тим, Законом України від 12.08.2014 року №1636-VII Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України (далі також - Закон №1636), положення якого набрали чинності 27.09.2014 року, підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнено пунктом 26 такого змісту: На період дії Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України цей Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України .

Пунктом 1 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15.04.2014 року №1207-VII Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (далі також - Закон №1207-VII), який набрав чинності з 27.04.2014 року, установлено, що цей Закон втрачає чинність з моменту повернення тимчасово окупованої території під загальну юрисдикцію України за умови попереднього і повного відшкодування збитків, нанесених внаслідок такої тимчасової окупації, у тому числі моральних збитків примусово переміщених осіб, або з дня прийняття Верховною Радою України рішення про визнання цього Закону таким, що втратив чинність.

За змістом частини другої статті 2 Закону №1207-VII датою початку тимчасової окупації є 20.02.2014 року.

У відповідності до положень підпункту 12 пункту 12.3 статті 12 Закону №1636 під час тимчасової окупації справляння податків і зборів, єдиного соціального внеску та застосування реєстраторів розрахункових операцій відносно території ВЕЗ Крим діють з урахуванням того, що зупиняється застосування до платників податків із місцезнаходженням на території ВЕЗ Крим норм статей 59, 60, 87 - 101, 124, 126 і 129 ПК України.

При цьому пунктом 15.1 статті 15 Закону №1636 визначено, що будь-якій юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України списується податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань за будь-якими податками (зборами, обов`язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до Сакської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку від 31.01.2014, відповідно до якої самостійно визначив грошове зобов`язання на 2014 рік в розмірі 11 537,45 грн із щомісячною сплатою в період січень-червень в розмірі 384,58 грн., липень-вересень в розмірі 1 922,91 грн, жовтень-листопад в розмірі 1 153,75 грн, за грудень - 1 153,74 грн.

Згідно з платіжним дорученням від 24.02.2014 № 46, позивачем сплачено фіксований сільськогосподарський податок за січень 2014 року в розмірі 384,58 грн.

Як вбачається з витягу з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом за цільовими формами, за позивачем у Головному управлінні ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі обліковується податковий борг у сумі 11 150,15 грн.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що грошове зобов`язання позивача у сумі 11 150,15 грн виникло після тимчасової окупації, дату якого визначено 20.02.2014, суд приходить до висновку про наявність права у позивача на списання податкового боргу.

При цьому, як вбачається з листів та відзивів відповідачів, вони не заперечують вказаних обставин.

Відносно доводів відповідачів щодо відсутності порядку списання заборгованості, суд зазначає наступне.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

При цьому, невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав осіб, які наділені такими правами.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави щодо виконання власних повноважень.

Зокрема, згідно з пунктами 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України) заява № 29979/04, у якому проаналізовано поняття "належне урядування".

Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), п. 38).

З урахуванням наведеного суд приймає до уваги позицію позивача щодо порушення його права на списання податкового боргу в розмірі 11 150,15 грн.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

Статтею 19-1 Податкового кодексу України визначені функції контролюючих органів. Так, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів (підпункт 19-1.1.10); здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу (підпункт 19-1.1.10).

При цьому, згідно із статтею 19-2 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики виконує такі функції: здійснює координацію діяльності контролюючих органів; затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції контролюючих органів; прогнозує, аналізує надходження податків, зборів, платежів, визначених Податковим та Митним кодексами України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників, законодавства, угод про вступ до міжнародних організацій, інших міжнародних договорів України на надходження податків, зборів, платежів, надає пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету; узагальнює практику застосування законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, розробляє проекти нормативно-правових актів; видає узагальнюючі податкові консультації відповідно до цього Кодексу; виконує інші функції, передбачені законом.

Таким чином, списання податкового боргу не належить до повноважень Державної фіскальної служби України та віднесено до компетенції контролюючих органів.

З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені у суді обставини щодо наявності права у позивача на списання податкового боргу, суд приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо не списання податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 11 150,15 грн та про наявність правових підстав для зобов`язання Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі списати заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 11 150,15 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

В частині вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 08.04.2019, додаткової угоди № 1 до договору, довіреності, акту приймання-передачі послуг з надання правової допомоги від 21.10.2019, рахунку-фактури № 6 від16.04.2019, платіжного доручення № 165 від 17.04.2019.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, виходячи з документально підтвердженого розміру оплачених послуг адвоката в розмірі 6 800 грн., суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмір 3 400 грн.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро (вул. Ярославська, 39-г, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 31281669) до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (проспект Ушакова, 75, м. Херсон, 73026, код ЄДРПОУ 39394259), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292187) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо не списання податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 11 150,15 грн.

3. Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі списати заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 11 150,15 грн.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро (вул. Ярославська, 39-г, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 31281669) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (проспект Ушакова, 75, м. Херсон, 73026, код ЄДРПОУ 39394259).

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро (вул. Ярославська, 39-г, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 31281669) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (проспект Ушакова, 75, м. Херсон, 73026, код ЄДРПОУ 39394259).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева