Ухвала

від 28.04.2020 по справі 826/12375/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

Київ

28 квітня 2020 року

справа №826/12375/18

адміністративне провадження №К/9901/11405/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Шипуліної Т. М., Хохуляка В. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2019

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020

у справі № 826/12375/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕНДЕР АГРО"

до Державної фіскальної служби України,

Головного управління ДФС в м. Києві

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі №826/12375/18, предметом спору у якій є визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 823561/41008205 від 02.07.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.05.2018, визнання протиправним та скасування Рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 20.07.2018 № 19881/41008205/2 про відмову в задоволенні адміністративної скарги, зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну № 2 від 31.05.2018, виписану Товариством з обмеженою відповідальністю Зендер Агро та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.06.2018. за №9118899580.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2019, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного провадження позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020, частково задоволено апеляційну скаргу Головного управління ДФС в м. Києві, змінено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2019, шляхом викладення другого абзацу резолютивної частини в такій редакції: Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 823561/41008205 від 02.07.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.05.2018 . В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2019 року - залишено без змін.

У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі № 826/12375/18, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, судом не встановлені, таких застережень касаційна скарга також не містить. Доводи касаційної скарги, фактично, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2019 року на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі № 826/12375/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕНДЕР АГРО" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

Т. М. Шипуліна

В. В. Хохуляк