Постанова

від 28.04.2020 по справі 805/429/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2020 року

Київ

справа №805/429/17-а

адміністративне провадження №К/9901/36029/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Покровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2017 (суддя Бабіч С.І.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 (головуючий суддя Арабей Т.Г., судді: Геращенко І.В., Міронова Г.М) у справі №805/429/17-а за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Донецьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин ДП ПАТ ДХК СШБ до Покровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Донецьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин ДП ПАТ ДХК СШБ (далі - ПАТ Донецьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин ДП ПАТ ДХК СШБ , позивач) звернулось до суду з позовом до Покровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 04.04.2016 №0001271201 та №0001281201.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2017, яка залишена без змін та постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОДПІ звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2017, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОДПІ на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 у справі №805/429/17-а.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою суду від 27.04.2020 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 28.04.2020.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено вимоги норм матеріального права, а саме підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, згідно якої платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, а також вказує, що судами порушено норми процесуального права, зокрема положення статтей 90, 242 КАС України, постановлено рішення без урахування обставин, що мають значення для справи. Як зазначає відповідач, за наслідками проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, що зафіксовано актом перевірки. Позивач скористався правом на адміністративне оскарження. Підприємству повідомлено про термін розгляду акту перевірки та вручено копію наказу на проведення перевірки.

Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає її розгляду судом.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є юридичною особою (код ЄДРПОУ 00180350), місцезнаходження: 85306, Донецька обл., м.Красноармійськ, вул.Шмідта, буд.228, перебуває на обліку у Покровській ОДПІ ГУ ДФС в Донецькій області як платник податків та зборів. Діє на підставі Статуту.

21.06.2016 посадовими особами податкового органу проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань несвоєчасної сплати податку на додану вартість по податкових деклараціях за вересень, грудень 2014 року, травень - серпень 2015 року та по уточнюючому розрахунку за серпень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.06.2016 № 494/05-16-12-01/00180350, згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення товариством пункту 203.2 статті 203 Податкового Кодексу України щодо несвоєчасної сплати податкових зобов`язань по податкових деклараціях за вересень, грудень 2014 року, травень - серпень 2015 року та по уточнюючому розрахунку за серпень 2015 року.

На підставі акту перевірки контролюючим органом 04.07.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0001271201, яким позивачу визначено штраф у сумі 9315,71грн.;

№0001281201, яким позивачу визначено штраф у сумі 77580,98грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними, ПАТ Донецьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин ДП ПАТ ДХК СШБ звернулося до суду з адміністративним позовом про їх скасування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено встановлений Податковим кодексом України порядок повідомлення позивача про проведення документальної невиїзної перевірки.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2017, яка залишена без змін та постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018, адміністративний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення рішення від 04.04.2016 №0001271201 та №0001281201.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що обов`язковою умовою проведення документальної невиїзної перевірки є вручення копії наказу про проведення такої перевірки до початку її проведення, оскільки лише у такому випадку платник податку може реалізувати своє право на оскарження наказу про проведення такої перевірки, право на подання документів, пояснень з питань перевірки, тощо. Судами встановлено, відповідачем порушено визначений Податковим кодексом України порядок повідомлення позивача про проведення документальної невиїзної перевірки. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідачем не дотримано умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов`язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Податковою адресою платника податків-фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (пункт 45.1 статті 45 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 названого Кодексу. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, що документальна невиїзна перевірка суб`єкта господарювання, за результатами якої прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, проведена на підставі наказу Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (відповідач у справі - правонаступник) від 10.06.2016 №568.

Суд першої інстанції вказав та у суді апеляційної інстанції не спростовано, що за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що докази направлення наказу та повідомлення про проведення перевірки на адресу позивача надані як позивачем так і відповідачем (поштовий конверт, чек, повідомлення про вручення поштового відправлення та їх копії).

Згідно досліджених доказів, що містяться в матеріалах справи, наказ про проведення перевірки від 10.06.2016 №568 направлено позивачу 22.06.2016 разом з актом перевірки, тобто вже після проведення перевірки, яка згідно акту була проведена 21.06.2016.

Судами зауважено, що у наказі на проведення перевірки та акті перевірки не зазначені встановлені положеннями статті 78 ПК України підстави її проведення.

Враховуючи вищевикладене, суди правильно вважали, що нормами ПК України встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. З наказом про перевірку платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

На підставі викладеного, керуючись нормами права, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, касаційний суд зауважує, що лише дотримання балансу публічних і приватних інтересів, встановлених умови та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних може бути належною підставою для проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

З урахуванням встановлених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 ПК України є підставою для визнання неправомірними дій щодо проведення та правових наслідків такої перевірки. Відповідач не виконав всіх обов`язкових умов, передбачених чинним законодавством, для здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, відтак, дії щодо її проведення та відповідно прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення є неправомірними.

Крім того, судом апеляційної інстанції правомірно відхилено посилання відповідача на наявність у позивача податкового боргу, як на підставу для відмови у задоволенні позову про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки такі рішення мають бути прийняті виключно на підставах та з додержанням норм права, які податковим органом не дотримані.

За наслідками касаційного розгляду, Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що судами повно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, надано належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

Пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Покровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду