Постанова

від 29.04.2020 по справі п/811/870/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2020 року

Київ

справа №П/811/870/16

касаційне провадження №К/9901/43913/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Берназюка Я.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова фірма Побут на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 (головуючий суддя: Баранник Н.П., судді: Дурасова Ю.В., Щербак А.А.) у справі №П/811/870/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова фірма Побут до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова фірма Побут (далі - ТОВ Промислова фірма Побут або позивач) звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України або відповідач), в якому просило скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1011-3/46/1346 від 30.06.2016.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним вживалися заходи по виконанню вимог припису, проте з незалежних від суб`єкта містобудування причин вимоги припису на момент прийняття оскаржуваної постанови залишились не виконаними, про що останній повідомив контролюючий орган та просив продовжити строки на усунення порушень, встановлених у приписі від 18.03.2016. Таким чином, з огляду на вжиття позивачем заходів по виконанню вимог припису, притягнення його до відповідальності на підставі абз. 3 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Закон №208/94-ВР) є передчасним.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 адміністративний позов задоволено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного рішення посадовою особою відповідача не було враховано письмового повідомлення суб`єкта містобудування про об`єктивну неможливість виконати припис у встановлений в ньому строк, що свідчить про неповне з`ясування суб`єктом владних повноважень обставин у справі. Такі дії, на переконання суду першої інстанції, позбавили позивача можливості використати додатковий розумний час, необхідний для виконання обов`язку, визначеного приписом.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підставою для притягнення суб`єкта містобудування до відповідальності є задокументований факт невиконання ним в повному обсязі вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Та обставина, що на момент проведення перевірки з питань виконання позивачем вимог припису від 18.03.2016 №53/2016ю-КД вимоги останнього були невиконані суб`єктом містобудування сторонами не заперечується. Суд апеляційної інстанції також констатував, що позивач мав достатній час для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проте вчасно такі не усунув, а отже обґрунтовано підданий стягненню. Не залишив без уваги суд апеляційної інстанції і той факт, що про неможливість виконання вимог припису позивач повідомив контролюючий орган вже після спливу встановленого в ньому строку на усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначене судове рішення, а постанову суду першої інстанції залишити в силі. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення. Скаржник зазначає, що невиконання вимог припису було зумовлене наявністю об`єктивних на те обставин, хоча ним вживались достатні заходи по усуненню порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Відтак, з огляду на відсутність у діях позивача протиправної поведінки, притягнення останнього до відповідальності є необґрунтованим.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.05.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 10.06.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Відповідач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII) з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами відповідача на підставі наказу від 08.09.2015 та направлення від 01.03.2016 №167 проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ Промислова фірма Побут вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: Будівництво комплексу будівель по провулку Цеховому, 1-В в м. Кіровограді , результати якої оформлені актом від 16.03.2016 №184/2016ю-Кд. Перевірка призначена за вимогою правоохоронних органів.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 2 частини першої статті 34, абзацу 1 частини другої статті 36 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI), а саме: виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції та будівництва об`єкту без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт.

За наслідками проведеної перевірки та встановлених порушень посадовими особами відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.03.2016 №21/2016ю-Кд та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.03.2016 №53/2016ю-Кд, яким вимагалось від позивача в термін до 16.06.2016 подати до Управління для реєстрації декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Позивач 17.06.2016 звернувся до відповідача із проханням відтермінувати виконання вимог припису №53/2016ю-КД від 18.03.2016 в зв`язку з великим об`ємом роботи для проектної організації.

22.06.2016 з метою проведення перевірки виконання позивачем вимог припису від 18.03.2016 №53/2016ю-Кд посадовою особою відповідача здійснено вихід на об`єкт будівництва за адресою: м. Кіровоград, пров. Цеховий, 1-в, за результатами якого складено акт від 23.06.2016 №618/2016ю-Кд.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту а пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону №3038-VI, а саме: не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.03.2016 №53/2016ю-Кд.

Одночасно посадовою особою відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.06.2016 №44/2016ю-Кд та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.06.2016 №182/2016-ю-Кд, яким вимагалося від позивача в термін до 23.08.2016 подати до Управління для реєстрації декларацію про початок виконання будівельних робіт.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову від 30.06.2016 №1011-3/46/1346, якою ТОВ Промислова фірма Побут визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону №208/94-ВР, та накладено штраф у розмірі 14 500 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 10 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV Про архітектурну діяльність передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону №3038-VI

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом №3038-VI.

Відповідно до положень статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема, мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт врегульована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №553).

Відповідно до пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, в т.ч., у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Відповідно до вимог пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Колегія суддів зазначає, що припис є формою реагування органу державного архітектурно-будівельного контролю на виявлені під час перевірки порушення, що направлений на їх усунення та/або зупинення робіт, що виконуються без документів, що дають дозвіл на виконання будівельних робіт.

Під правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності слід розуміти протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами (стаття 1 Закону №208/94-ВР).

Абзацом 3 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону №208/94-ВР передбачено, що суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Аналіз зазначених норм права дає підстави стверджувати, що суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання законних вимог органів державного архітектурно-будівельного контролю направлених на усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Як правильно з`ясували суди попередніх інстанцій, підставою для винесення припису від 18.03.2016 №53/2016ю-Кд слугували висновки перевіряючих про порушення позивачем вимог пункту 2 частини першої статті 34, абзацу 1 частини другої статті 36 Закону №3038-VI, що виразилося у виконанні будівельно-монтажних робіт з реконструкції та будівництва об`єкту без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Позивачем наявність зазначеного порушення не заперечується.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на 23.06.2016 вимоги припису від 18.03.2016 №53/2016ю-Кд (строк виконання до 16.06.2016) позивачем не виконані з підстав завантаженості організації з виготовлення проектної документації, у якій власне товариство і замовило проектну документацію по об`єкту Реконструкції комплексу будівель з будівництвом адміністративної будівлі, адміністративно-складської будівлі, складської будівлі, гаража-складу, складу по пров. Цеховому,1-в у м. Кіровограді .

Фактично вимогу органу державного архітектурно-будівельного контролю виконано позивачем у липні 2016 року шляхом подання до Управління для реєстрації декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Колегія суддів зазначає, що законодавець передбачив звільнення суб`єкта містобудування від відповідальності у разі виконання ним в повному обсязі вимог органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Вжиття суб`єктом містобудування дій на виконання вимог контролюючого органу, проте без фактичного виконання, незалежно від обставин, не може вважатися належним виконанням вимог припису.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про обґрунтованість притягнення суб`єкта містобудування до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 14 500 грн (1 450 грн*10) за невиконання вимог припису від 18.03.2016 №53/2016ю-Кд у встановлений в ньому строк.

Також суд апеляційної інстанції слушно зауважив про те, що позивач мав достатній строк для усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності встановлених у приписі (майже три місяці), та що про неможливість виконання вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю у строк встановлений у приписі (до 16.06.2016), суб`єкт містобудування повідомив відповідача після його спливу (17.06.2016), хоча про ці обставини був проінформований проектною організацією листом від 13.06.2016.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в позовній заяві, та з урахуванням яких судом апеляційної інстанції вже надана оцінка встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга позивача не містить.

Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова фірма Побут залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 у справі №П/811/870/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

Я. О. Берназюк