Постанова

від 28.04.2020 по справі 826/4349/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року Справа № 826/4349/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Єфанової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2020 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби

у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

У березні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2017 № 0036621304.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2019 року адміністративний позов було задоволено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року зазначене рішення суду першої інстанції - скасовано, а в задоволенні позову - відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року скасовано вказані рішення судів першої та апеляційної інстанції та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалюючи таку постанову, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не встановили обставини щодо проведення обох перевірок (як пп. 78.1.11 та пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України), не перевірили, чи є друга перевірка похідною від першої, не дослідили питання щодо можливості застосування результатів проведення перевірки, призначеної у межах кримінального провадження, для збільшення грошових зобов`язань шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення до закінчення такого провадження.

Крім того, Верховний Суд звернув увагу на те, що суди попередніх інстанцій не встановили та не дослідили результатів проведеної перевірки на підставі підпункту 78.1.11, а саме яким документом оформлена ця перевірка, його зміст, наслідки цієї перевірки, питання щодо їх застосування податковим органом при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення, а також на те, що суди попередніх інстанцій не перевірили правомірності проведення ГУ ДФС у Донецькій області перевірки, проведення якої ухвалою слідчого судді було доручено Державній фіскальній службі України.

За результатами нового розгляду цієї справи рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача не було правових підстав для проведення позапланової перевірки позивача, за результатами якої ним складено акт та винесено оспорюване в цій справі податкове повідомлення-рішення, а також порушено порядок її проведення, а також з того, що вказаний акт не може вважатися допустимим доказом і не надає підстав для винесення податкового повідомлення-рішення.

Крім того, суд зазначив, що відповідачем не доведено вчинення позивачем порушення податкового законодавства, за яке його притягнуто до відповідальності.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог апелянт посилається на те, що у довідці, складеній за результатами першої перевірки позивача, зокрема, було вказано, що в разі отримання інформації, яка свідчить про можливе ухилення ОСОБА_1 від сплати податків і зборів, буде розглянуто питання щодо проведення його додаткової перевірки, що після отримання певної інформації (висновку) від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та проведення службового розслідування серед працівників, які проводили перевірку вперше, було знову призначено та проведено позапланову перевірку позивача, за результатами якої складено акт та прийнято оспорюване позивачем податкове повідомлення-рішення.

Крім того, апелянт наполягає, що така перевірка (друга перевірка позивача) була ним проведена у відповідності з вимогами чинного законодавства і що під час її здійснення контролюючим органом установлено, що платежі на загальну суму 95 000 063,84 грн., які були перераховані ПрАТ КУА Альтера Ессет Менеджмент від імені ЗНВПІФ Альтера Перший на розрахунковий рахунок позивача у 2013-2014 рр. під виглядом дивідендів, не відповідають вимогам пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а оплата придбаних інвестиційних сертифікатів ЗНВПІФ Альтера Перший проводилась позивачем за рахунок коштів, отриманих від подальшого продажу вказаних інвестиційних сертифікатів на умовах передоплати за відсутності у нього власних коштів, які б могли бути використані для здійснення інвестиційної діяльності.

Також апелянт наголошує на тому, що рішення про виплату дивідендів було прийнято ще до покупки позивачем цінних паперів та, навіть, до укладання договорів їх купівлі-продажу.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 відкрито апеляційне провадження у справі, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та стверджуючи, що судом повно та всебічно встановлено всі обставини цієї справи, зокрема щодо незаконності перевірки та безпідставності її висновків, а також з приводу того, що висновок Комісії, яким апелює податковий орган, складений у відношенні іншої особи та виключно на підставі аналітичних даних .

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2020 та від 13.04.2020 відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про розгляд цієї справи в режимі відеоконференції з іншим судом.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 за клопотаннями позивача та відповідача призначено розгляд цієї справи 28.04.2020 о 12:45 год. у режимі відеоконференції, в якій сторони приймають участь поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідач з технічних причин не забезпечив участі його представника у вказаній відеоконференції, яка була організована та проведена Шостим апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до частини п`ятої статті 195 КАС України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши у межах доводів апелянта повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09.03.2017 у справі № 761/7660/17 (провадження № 1-кс/761/4779/2017) за клопотанням прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції Леськіва C.B. у рамках кримінального провадження № 12017100100001648 було призначено позапланову документальну перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог податкового законодавства України при проведенні фінансових операцій з ПАТ Альтера Фінанс , ПАТ Укргазотрейд , ПрАТ Новьюенерго та ПАТ КУА Альтера Ессет Менеджмент за період 12.12.2013 по 31.12.2015.

Листом від 04.04.2017 № 8266/7/99-99-13-04-01-17 ДФС України зобов`язала ГУ ДФС у Донецькій області невідкладно вжити заходів для виконання вимог ухвали та проведення документальної позапланової перевірки, зазначеного в ухвалі платника податків на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеної ухвали суду та листа ДФС України відповідачем було прийнято наказ від 20.04.2017 № 348, яким на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1, пункту 78.2 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призначено позапланову невиїзну документальну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 .

Зазначений наказ було направлено позивачу засобами поштового зв`язку, а повідомлення про проведення вказаної перевірки від 20.04.2017 № 50 - вручено позивачу під підпис.

За результатами проведення вказаної перевірки відповідачем складено довідку від 15.05.2017 № 138/05-99-13-04/ НОМЕР_1 , яку позивачу направлено листом від 16.05.2017 № 7406/10/05-99-13-04.

У зазначеній довідці контролюючим органом вказано, що керуючись пунктом 9 статті 8 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні від 30.10.1996 № 448/96-ВР, до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку було спрямовано лист від 15.05.2017 № 7285/10/05-99-13-04 щодо проведення перевірки ПАТ КУА Альтера Ессет Менеджмент з питань правомірності визначення прибутку та виплату дивідендів учасникам фонду за результатами діяльності за період з 12.12.2013 до 31.12.2015.

Також, у цій довідці зазначено, що в разі отримання інформації, яка свідчить про можливе ухилення ОСОБА_1 від сплати податків та зборів буде розглянуте питання щодо додаткової перевірки.

При цьому, як вбачається з вказаної довідки, перевіркою правильності визначення валових доходів ОСОБА_1 у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2013-2015 роки порушень не встановлено .

У висновку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07.07.2017 № 13/03/13448 вказано про неможливість виплати доходу ОСОБА_1 у вигляді дивідендів за інвестиційними сертифікатами Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду Альтера Перший Публічного акціонерного товариство КУА Альтера Ессет Менеджмент за наявністю ознак відмивання коштів, ухилення від сплати податків або інших протиправних діянь в проведених операціях.

Листом ДФС України від 01.08.2017 № 20283/7/99-99-13-04-02-17 ГУ ДФС у Донецькій області було зобов`язано провести службове розслідування стосовно фахівців, які проводили перевірку фізичної особи ОСОБА_1 та опрацювати матеріали Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07.07.2017 № 13/03/13448 і довідку ДФС України від 17.07.2019 № 514/99-99-16-03-18 про результати аналітичного дослідження.

ГУ ДФС у Донецькій області видано наказ від 02.08.2019 № 832 Про проведення службового розслідування .

Листом ГУ ДФС у Донецькій області від 03.08.2017 № 4024/8/05-99 ДФС України було повідомлено про засідання Дисциплінарної комісії.

Наказом ДФС України від 09.08.2017 № 531, у зв`язку з проведенням службового розслідування стосовно посадових осіб ГУ ДФС у Донецькій області, які проводили перевірку фізичної особи ОСОБА_1 , на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України було зобов`язано забезпечити організацію та проведення працівниками ГУ ДФС у Донецькій області документальної позапланової перевірки фізичної особи ОСОБА_1 .

На виконання зазначеного наказу ГУ ДФС у Донецькій області видано наказ від 11.08.2017 № 887 Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 .

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 31.08.2017 № 522/05-99-13-04/ НОМЕР_1 , в якому встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14, статті 36, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.2 пункту 164.1 статті 164, підпункту 164.1.20 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, а саме: заниження суми чистого оподатковуваного доходу за 2013-2014 роки на загальну суму 95 000 063,00 грн., внаслідок чого занижено суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті фізичною особою ОСОБА_1 самостійно в сумі 16 150 010,85 грн., у тому числі за 2013 рік в сумі 9 205 491,60 грн. та за 2014 рік в сумі 6 944 519,25 грн.

При цьому, враховуючи вимоги пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, сума грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті фізичною особою ОСОБА_1 за 2013 рік самостійно, не визначається.

Висновки акта перевірки від 31.08.2017 обґрунтовані, зокрема тим, що платежі на загальну суму 95 000 063,84 грн., які перераховані ПАТ КУА Альтера Ессет Менеджмент , що діє від імені Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду Альтера Перший на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 у 2013-2014 роках під виглядом дивідендів, не відповідають вимогам, встановленим підпунктом 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, а оплата придбаних інвестиційних сертифікатів Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду Альтера Перший проводилася позивачем за рахунок коштів, отриманих від подальшого продажу вказаних інвестиційних сертифікатів на умовах передоплати за відсутності у нього власних (залучених, позикових) коштів, що могли б бути використані для інвестиційної діяльності.

Також, відповідно до висновків акта перевірки від 31.08.2017 № 522/05-99-13-04/ НОМЕР_1 , отримані кошти у повному обсязі у розмірі 95 000 063,84 грн., задекларовані фізичною особою ОСОБА_1 у деклараціях про майновий стан і доходи за 2013-2014 роки у рядку як інші доходи, при цьому ОСОБА_1 не виконав податковий обов`язок щодо самостійного нарахування у деклараціях належних до сплати в бюджет сум податку на доходи фізичних осіб з отриманих доходів.

На підставі висновків акта перевірки від 31.08.2017 № 522/05-99-13-04/ НОМЕР_1 ГУ ДФС у Донецькій області складено податкове повідомлення-рішення від 17.10.2017 № 0036621304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 8 680 649,06 грн., з яких: за основним платежем 6 944 519,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 736 129,81 грн.

Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо порядку призначення та проведення податкової перевірки позивача.

Пунктом 78.1 статті 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

У пп.пп. 78.1.11, 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону; контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з п.п. 78.4, 78.5 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пунктом 79.2 статті 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У ст. 42 ПК України закріплено, що податкові повідомлення - це рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, на яких наполягає відповідач.

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України встановлено, що податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.49. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дивіденди - це платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Підпунктом 14.1.54 а пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

У підпункті 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 ПК України закріплено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Пунктом 170.5 статті 170 ПК України встановлено особливості оподаткування дивідендів.

Відповідно до підпункт 170.5.1 пункту 170.5 статті 170 ПК України, податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Підпунктом 170.5.2 пункту 170.5 статті 170 ПК України визначено, що будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб`єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Згідно з підпунктом 170.5.3 пункту 170.5 статті 170 Податкового кодексу України, дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з підпунктом 153.3.7 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

Підпунктом 170.5.4 пункту 170.5 статті 170 Податкового кодексу України визначено, що доходи, зазначені в цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною у пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз вищенаведених норм законодавства дозволяє стверджувати, що законодавством регламентовано чіткий та послідовний порядок проведення податкової перевірки, який передбачає, зокрема, обов`язкове визначення у наказі про призначення перевірки відповідної підстави для її проведення, що повинна відповідати підставі, указаній в акті перевірки, та направлення такого наказу особі, у відношенні якої призначено перевірку.

Разом з тим, порушення способу перевірки доводить неналежне виконання контрольної функції податковим органом та унеможливлює прийняття будь-яких рішень за наслідками не проведення перевірки. Податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі незаконної перевірки не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 810/1438/17 та, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, є обов`язковими для врахування апеляційним судом при розгляді цієї справи.

Перевірячи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що підстави для проведення перевірки позивача, які зазначені в наказі ГУ ДФС у Донецькій області від 11.08.2017 № 887, та в акті перевірки від 31.08.2017 № 522/05-99-13-04/ НОМЕР_1 , складеному за її результатами, не є тотожними, зокрема у наказі не зазначено такої підстави для призначення перевірки позивача як ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.03.2017 у справі № 761/7660/17, а у вказаному акті така підстава наведена.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що вказаною ухвалою слідчого судді дійсно була призначена перевірка позивача, але така перевірка вже була проведена у травні 2017 року з цих же питань та за той самий період операцій (12.12.2013 - 31.12.2015), а за її результатами було складено довідку від 15.05.2017 № 138/05-99-13-04/ НОМЕР_1 , в якій не встановлено жодних порушень податкового законодавства. Тобто, така ухвала слідчого судді на момент призначення відповідачем перевірки ОСОБА_1 у серпні 2017 року вже була реалізована та вичерпала свою дію.

Крім того, ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачем не було надано доказів вручення позивачу (отримання ним) наказу від 11.08.2017 № 887 про призначення у відношенні нього спірної позапланової документальної невиїзної перевірки. Тобто, відповідачем не доведено, що позивач був обізнаний щодо проведення зазначеної перевірки.

Водночас, відсутність достатніх та необхідних відомостей щодо обізнаності позивача про проведення відповідної перевірки у відповідності до вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України виключало правові підстави для її проведення.

Отже, зазначена перевірка позивача була здійснена відповідачем з порушенням порядку її проведення, регламентованого податковим законодавством, що зумовлює протиправність як самої перевірки, так і результатів її проведення, зокрема, невідповідність акту такої перевірки вимогам щодо допустимості доказів та протиправності податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі висновків такого акта, і необхідності його скасування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 810/1438/17.

Судова колегія також враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в п.п. 70, 71 рішення у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE ( Рисовський проти України ) заява № 29979/04, в якому ЄСПЛ підкреслено особливу важливість принципу належного урядування , відповідно до якого, в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Крім того, в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року Європейський суд з прав людини наголосив, що саме на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій та мінімізують ризик помилок.

Разом з тим, повно та всебічно аналізуючи всі доводи апелянта, колегія суддів також звертає увагу й на те, що висновок Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07.07.2017 № 13/03/13448, на який контролюючий орган посилається як на основний доказ порушення позивачем вимог податкового законодавства, складено відносно іншої особи та виключно з використанням аналітичних даних .

Крім того, твердження контролюючого органу вказують, переважно, на вчинення неправомірних дій ПАТ КУА Альтера Ессет Менеджмент , а не безпосередньо позивача.

Твердження апелянта про те, що протоколи Наглядової ради Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду Альтера Перший , в яких було зафіксовано рішення про виплату дивідендів учасникам Закритого недиверсифікований венчурний пайовий інвестиційний фонд, оформлені після проведення таких виплат, не відповідають дійсності, оскільки оскільки протоколи, на підставі яких ОСОБА_1 отримав дивіденди, були складені 25.11.2013 та 05.02.2014, а грошові кошти отримані ним 12.12.2013 та 12.03.2014, відповідно.

При цьому, апелянтом не доведено факту недійсності правочинів, укладених позивачем з метою купівлі-продажу цінних паперів при проведенні фінансових операцій з ПАТ Альтера Фінанс , ПАТ Укргазотрейд , ПрАТ Новьюенерго та ПАТ КУА Альтера Ессет Менеджмент за період 12.12.2013 - 31.12.2015, а навпаки - під час перегляду цієї справи у Верховному Суді, представник контролюючого органу підтвердив, що відповідні угоди недійсними не визнавались.

Разом з тим, як було правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами цієї справи, суми податку на доходи фізичних осіб та штрафні санкції розраховані контролюючим органом без урахування сум податку, які були сплачені податковими агентами під час виплати позивачу дивідендів.

Крім того, під час розгляду цієї адміністративної справи контролюючим органом підтверджено, що позивачем відповідно до порядку, установленого чинним законодавством, було складено та подано до контролюючого органу відповідні податкові декларації, в яких відображено у повному обсязі отримані суми дивідендів, а також визнано факт сплати відповідного податку під час виплати таких дивідендів.

Надаючи оцінку всім доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Отже, апелянтом не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 17.10.2017 № 0036621304.

Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (частина друга статті 77 КАС України).

У свою чергу податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України).

Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов`язку доказування в податкових спорах на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковим для колегії суддів при вирішенні даної справи.

Такий правовий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності та необхідності скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2017 № 0036621304.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Отже, судом першої інстанції повно і правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2020 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 195, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 28.04.2020.

Головуючий суддя

Судді: