Вирок

від 29.04.2020 по справі 357/7429/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/7429/19

1-кп/357/517/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Біла Церква кримінальне провадження № 12019110030001105 внесене до ЄРДР від 16 квітня 2019 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2010 року за ч. 2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі, від відбування якого звільнений на підставі ст. 75, 104 КК України з випробуванням з іспитовим строком два роки,

вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2011 року, на підставі ст. 70, ст. 71 КК України, за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців, від відбування якого звільнений на підставі ст. 81 КК України - 08 січня 2014 року,

вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2014 року, на підставі ст. 70 КК України, за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців,

вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2014 року, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за ч. 1 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців, яке відбув повністю, дата звільнення 27 вересня 2018 року,

вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, від відбування якого звільнений на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком два роки,

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, 15 квітня 2019 року близько 12:07 год., перебуваючи в кабінеті № 309 Комунального вищого навчального закладу Київської області «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж», що розташований з адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 37, побачивши ноутбук марки Aser E1-532-35564, вирішив його викрасти.

Близько 12:12 год. ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, умисно, повторно, таємно від оточуючих, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з приміщення вищезазначеного кабінету взяв ноутбук марки Aser E1-532-35564, вартістю 3 133,33 грн., який виніс із закладу та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив Комунальному вищому навчальному закладу Київської області «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж» матеріальної шкоди в розмірі 3 133,33 грн.

Окрім цього, 24 квітня 2019 року близько 16:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні дитячого садку № 22 «Ластівка», що розташований за адресою: вул. Першотравнева, буд. 54 «а», м. Біла Церква, Київської області, побачивши на столі в кухонному приміщенні закладу телефон марки Huawei Y6 2019, блакитного кольору в захисному прозорому силіконовому чохлі марки Transparent, вирішив його викрасти.

В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, умисно, повторно, таємно від оточуючих, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв із столу зазначений телефон марки Huawei Y6 2019, блакитного кольору в захисному прозорому силіконовому чохлі марки Transparent вартістю 3 283,12 грн., який поклавши в кишеню виніс із закладу та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 3 283,12 грн.

Окрім цього, 11 травня 2019 року близько 10:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні дитячого садку № 9 «Тополинка», що розташований за адресою: вул. Дачна 43, м. Біла Церква, Київської області, побачивши на столі в розважальній кімнаті для дітей першого поверху мобільний телефон марки Samsung Galaxy J2 Prime, кольору Metallic Gold, який знаходився в червоному шкіряному чохлі-книжці марки «Mercury», вирішив його викрасти.

Реалізуючи свій умисел ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, умисно, повторно, таємно від оточуючих, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв із столу вищезазначений телефон вартістю 1 880,40 грн. та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 1 880,40 грн.

Окрім цього, ОСОБА_4 будучи неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, 23 жовтня 2019 року близько 13:00 год., перебуваючи в адміністративній будівлі Білоцерківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 9 із поглибленим вивчення іноземних мов Білоцерківської міської ради Київської області, що розташована за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Водопійна, буд. 22, де зазираючи по кабінетам з метою вчинення крадіжки, в кабінеті № 28 помітив монітор марки «LG» модель FLETRON L 1742S-SF, розміром 17 дюймів, чорно-сірого кольору, який належить Білоцерківській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 9 із поглибленим вивченням іноземних мов Білоцерківської міської ради Київської області.

В подальшому, маючи намір не незаконне збагачення за рахунок чужого майна, умисно, повторно, з корисливого мотиву, користуючись тим, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку монітору марки LG» модель FLETRON L 1742S-SF, розміром 17 дюймів, чорно-сірого кольору, вартістю 500 грн.

Після цього, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив Білоцерківській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 9 із поглибленим вивченням іноземних мов Білоцерківської міської ради Київської області майнової шкоди у розмірі 500 грн.

Окрім цього, ОСОБА_4 , 21 лютого 2020 року близько 15:00 год., перебуваючи біля магазину «Золота Рибка», що знаходиться біля ЗОШ № 17, за адресою: Київська область м. Біла Церква, вул. Зарічанська, буд. 42, побачив раніше незнайомого малолітнього ОСОБА_8 , який перебував разом з велосипедом марки Totem Shark 24, синього кольору з жовтою вилкою, в той момент у ОСОБА_4 виник умисел на викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 , неправдиві відомості з приводу того, що останнього кличе вчителька в ЗОШ № 17, після чого ОСОБА_8 , залишивши велосипед біля входу до школи, зайшов в середину будівлі, тим самим ОСОБА_4 створив собі умови для таємного викрадення чужого майна.

Після чого, ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, умисно, повторно, таємно від оточуючих, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав велосипед марки Totem Shark 24, вартістю 2 412,57 грн. та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 майнової шкоди в розмірі 2 412,57 грн.

Окрім цього, 04 вересня 2019 року близько 12:30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в кабінеті Білоцерківської загальної школи І-ІІІ ступенів № 3, що знаходиться по вул. Павліченко, 22 в м. Біла Церква Київської області повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшовши до підсобки вказаного кабінету зі столу викрав, мобільний телефон марки «HUAWEI Y5II CUN U29», вартістю 1 500 грн. та гроші в сумі 600 грн., належні потерпілій ОСОБА_10 , взявши їх із столу та заховавши в кишені кофти, виніс із школи.

В подальшому, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_10 майнової шкоди на суму 2 100 грн.

Окрім цього, 05 вересня 2019 року близько 18:00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи в палаті № 23 КЗ КОР «Київська обласна дитяча лікарня № 2», що знаходиться по вул. Шолом-Алейхема, буд. 46 в м. Біла Церква Київської області повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав зі стільця, ноутбук марки «ASUS X550CC-XX282D», вартістю 5 175 грн., належний потерпілій ОСОБА_11 , взявши його із стільця та заховавши в свій рюкзак, виніс його із лікарні.

В подальшому ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_11 майнової шкоди на суму 5 175 грн.

Окрім цього, 11 березня 2019 року близько 09:00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи в «Київському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів», що розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, буд. 37, в кабінеті № 403, маючи намір на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, умисно, повторно, з корисливого мотиву, користуючись тим, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, таємно, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку зі столу мобільного телефону марки Samsung Galaxy J3, вартістю 1 979,18 грн. та мобільного телефону марки Nokia 225 Dual вартістю 700 грн., належних потерпілій ОСОБА_12 .

Після цього, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_12 майнової шкоди на загальну суму 2 679,18 грн.

Окрім цього, 01 травня 2019 року близько 13:30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні студії засмаги «Miami Beach», що розташоване за адресою: пров. 2-й Партизанський 31 м. Біла Церква Київської області, маючи намір не незаконне збагачення за рахунок чужого майна, умисно, повторно, з корисливого мотиву, користуючись тим, що власниця закладу вийшла з приміщення, та його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, таємно, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку зі стійки адміністратора мобільного телефону Samsung 7S вартістю 6 051,61 грн., належного потерпілій ОСОБА_13 .

Після цього, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_13 майнової шкоди на загальну суму 6 051,61 грн.

Окрім цього, ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став і знову вчинив корисливий злочин за таких обставин.

12 червня 2019 року близько 13:30 год., перебуваючи поруч із будинком АДРЕСА_3 , помітив припаркований біля паркану велосипед марки «Ardis Fold» червоного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_14 .

В подальшому, маючи намір на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, умисно, повторно, з корисливого мотиву, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку велосипеда марки «Ardis Fold», вартістю 2 993,10 грн.

Після цього, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_14 майнової шкоди на суму 2 993,10 грн.

Органами досудового розслідування, такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Окрім цього, 16 січня 2020 року близько 10:00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля котельні, що розташована біля будинку 4 по вул. Крижанівського м. Біла Церква Київської області, повторно, умисно, маючи намір незаконного збагачення за рахунок чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_15 , попросив останнього скористатись його мобільним телефоном марки «HUAWEI Y5», IMEI: НОМЕР_1 не маючи при цього наміру його повертати.

Потерпілий ОСОБА_15 , добросовісно помиляючись у тому, що ОСОБА_4 поверне йому телефон, надав останньому свій мобільний телефон марки «HUAWEI Y5», IMEI: НОМЕР_1 , вартістю 1 800 грн.

Після цього, ОСОБА_4 зробив вигляд, що здійснює дзвінок, відійшов за господарську споруду та з місця вчинення злочину зник розпорядившись мобільним телефоном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_15 майнової шкоди на загальну суму 1 800 грн.

Органами досудового розслідування, такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно.

В судовому засіданні ОСОБА_4 надав покази, що узгоджуються і відповідають викладеному вище, кваліфікацію своїх дій не оспорював, вину у межах пред`явленого йому обвинувачення визнав, проти задоволення цивільних позовів не заперечував, розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати.

Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, отримавши згоду учасників судового провадження, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо обставин, які ними не оспорювалась, оскільки вони розуміли правильно їх зміст, сумнівів у добровільності їх позиції не було, а їм роз`яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд зазначає, що згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 27 вересня 2018 року, справа № 686/6613/16-к, у разі визнання особи винуватою у вчиненні декількох діянь, які відповідають складу злочину, передбаченого однією і тією самою статтею (частиною статті) закону про кримінальну відповідальність, всі ці діяння кваліфікуються в сукупності за відповідною статтею (частиною статті) лише один раз і окремої кваліфікації не потребують.

Отже, дії ОСОБА_4 вчинені ним 16 січня 2020 року суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, а вчинені в інші дати за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Згідно ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 КК України, крадіжка, вчинена повторно, - карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Згідно ч. 2 ст. 190 КК України, шахрайство, вчинене повторно, - карається штрафом від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Суд вважає, що обставиною, яке пом`якшує покарання ОСОБА_4 належить визнати щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, обставинами, які обтяжують покарання вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, вчинення злочину щодо малолітнього.

Відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Згідно правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 658/4172/17, якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яку передбачено у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознаку злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом ч. 4 ст. 67 КК як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Таким чином, оскільки повторність впливає на кваліфікацію злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, суд не враховує рецидив злочинів, як обтяжуючу обставину.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Отже, враховуючи ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 злочинів, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про його особу, який раніше судимий, у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває, за місцем проживання скарг на нього не надходило, має високий ризик вчинення нових злочинів та високий рівень небезпеки для суспільства, думку потерпілих, суд дійшов висновку, що досягнення мети покарання, а саме виправлення ОСОБА_4 і попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів неможливе без його ізоляції від суспільства, в зв`язку із чим йому потрібно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі та ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком два роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання більш суворим покарання менш суворого, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, від відбування якого звільнений із випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком два роки.

Останній злочин вчинений ОСОБА_4 21 лютого 2020 року, тобто до постановлення вироку Голосіївським районним судом міста Києва.

Відповідно до ч .4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Згідно правового висновку викладеного у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі № 199/1496/17, кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком.

Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК.

Згідно правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 496/1215/18, самостійне виконання вироків порушує приписи ч. 4 ст. 70 КК України, які не визначають відмінних варіантів призначення покарання залежно від того, чи застосовано при призначенні покарання звільнення від його відбування з випробуванням. Закон про кримінальну відповідальність в ч. 1 цієї статті встановив три альтернативних способи призначення покарання: поглинення менш суворого більш суворим, повне складання покарань, часткове складання покарань. Зміст ст. 70 КК України не передбачає самостійного виконання вироків.

Саме тому суд при призначенні покарання за злочин, про який стало відомо після ухвалення першого вироку, за яким призначено покарання, від відбування якого особу звільнено згідно з положеннями ст. 75 згаданого Кодексу, має вирішити питання про можливість звільнення від відбування покарання з іспитовим строком з урахуванням усіх вчинених злочинів (застосувавши ст. 70 КК України).

Отже, самостійне виконання даного вироку і вироку Голосіївського районного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року не засноване на вимогах закону.

Таким чином, суд вважає, що згідно ч. 4 ст. 70 КК України, остаточне покарання ОСОБА_4 належить визначити шляхом часткового складання покарань за даним вироком і вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року, у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

Суд зазначає, що враховуючи ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 злочинів, той факт, що ОСОБА_4 шкоду потерпілим в повному обсязі не відшкодував, дані про його особу, який раніше судимий за злочини проти власності та вчинив нові, підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням передбачених ч. 1 ст. 75 КК України, немає.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, витрати на залучення експерта у розмірі 785,05 грн. належить стягнути із ОСОБА_4 на користь держави.

Зважаючи на тяжкість призначеного ОСОБА_4 покарання, те, що ОСОБА_4 раніше судимий, вчинив нові злочини, міцних соціальних зв`язків не має, місця роботи не має, існує ризик, що опинившись на волі він може вчиняти спроби переховуватись від суду, вчинити нові злочини, запобіжний захід обраний ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_16 від 12 березня 2020 року у виді тримання під вартою, суд залишає без змін до набрання вироком законної сили.

Разом з тим, 01 листопада 2019 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди у розмірі 3 283,12 грн.

24 грудня 2019 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов цивільний позов Комунального вищого навчального закладу Київської області «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж» до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди у розмірі 3 133,33 грн.

25 лютого 2020 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов цивільний позов ОСОБА_17 до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди у розмірі 5 175 грн. та моральної шкоди у розмірі 15 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ч. 1 ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, у разі завдання майнової шкоди, завдана неправомірними діями особи, вона відшкодовується в повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Отже, з огляду на те, що завданим злочином ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_6 , Комунальному вищому навчальному закладу Київської області «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж», ОСОБА_17 майнової шкоди, розмір якої доведений і яку ОСОБА_4 не відшкодував, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цивільних позовів ОСОБА_6 , Комунального вищого навчального закладу Київської області «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж», ОСОБА_17 про стягнення майнової шкоди.

Разом з тим, цивільний позов ОСОБА_17 в частині моральної шкоди належить залишити без розгляду, оскільки її представник ОСОБА_18 звернулась 10 квітня 2020 року із заявою про залишення позову ОСОБА_17 в частині моральної шкоди.

Керуючись, ст.ст. 367-371, 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком чотири роки;

за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком два роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання більш суворим покарання менш суворого, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, визначити остаточне покарання ОСОБА_4 , шляхом часткового складання покарань за даним вироком і вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року, у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2020 року у виді тримання під вартою, - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 12 березня 2020 року.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі 3 283,12 грн.

Цивільний позов Комунального вищого навчального закладу Київської області «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж» до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь Комунального вищого навчального закладу Київської області «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж» майнову шкоду у розмірі 3 133,33 грн.

Цивільний позов ОСОБА_17 до ОСОБА_4 про стягнення майнової та моральної шкоди задовольнити в частині стягнення майнової шкоди.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_17 майнову шкоду у розмірі 5 175 грн.

В іншій частині залишити без розгляду.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 785,05 грн.

Речові докази:

- мобільний телефон марки Samsung Galaxy J3 кольору GOLD, IMEI-1: НОМЕР_2 , IMEI-2: НОМЕР_3 переданий за розпискою від 15 травня 2019 року ОСОБА_12 , мобільний телефон марки Samsung 7S золотого кольору, IMEI-1: НОМЕР_4 , IMEI-2: НОМЕР_5 переданий за розпискою від 03 травня 2019 року ОСОБА_13 , велосипед марки «Ardis» - переданий за розпискою від 27 червня 2019 року ОСОБА_14 , мобільний телефон марки «HUAWEI Y5II CUN U29», IMEI-1: НОМЕР_6 , IMEI-2: НОМЕР_7 в чохлі червоного кольору із шкірозамінника переданий за розпискою від 24 вересня 2019 року ОСОБА_10 , велосипед марки Totem Shark 24, size 13 (2017 року), блакитного кольору, з вилкою жовтого кольору переданий за розпискою від 29 лютого 2020 року ОСОБА_9 , - вважати повернутими власникам;

- коробку від мобільного телефону марки Samsung Galaxy J2 Prime, IMEI-1: НОМЕР_8 , IMEI-2: НОМЕР_9 , яка належить ОСОБА_7 , коробку від мобільного телефону Huawei Y6 2019, IMEI-1: НОМЕР_10 , IMEI-2: НОМЕР_11 та квитанцію на його придбання, які належать ОСОБА_6 , - повернути власникам.

товарний чек № 674-0000540 від 30 березня 2019 року з ТОВ «ТРЕЙД РОЯЛ ЛТД», оптичний диск, на якому містяться відеозаписи з камер відеоспостереження розташовані в приміщенні КВНЗ КОР «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж», що за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, буд. 37, де зображена особа яка вчинила крадіжку ноутбуку з кімнати № 309, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили в порядку визначеному ст. 532 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, в порядку встановленому законом, протягом тридцяти днів з дня його оголошення, з особливостями визначеними ч. 2 ст. 394 КПК України.

Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя

Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_1

Київської області