Ухвала

від 23.09.2020 по справі 357/7429/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №357/7429/19Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/824/2407/2020 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

Іменем України

« 23 » вересня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

з участю прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами заступника прокурора Київської області ОСОБА_8 та прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2020 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , гр.України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше судимого:

1) 13.08.2010р. Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки на підставі ст.ст.75,104 КК України;

2) 02.08.2011р. Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, 70,71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

3) 24.06.2014р. Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.3 ст.185, 70 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

4) 25.07.2014р. Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст.187, ч.4 ст.70 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

5) 25.02.2020р. Голосіївським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки на підставі ст. 75 КК України;

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України та призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України 4 роки позбавлення волі; за ч.2 ст.190 КК України 2 роки позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_7 покарання - 4 роки позбавлення волі; на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань за даним вироком і вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 25.02.2020 р. остаточно призначено ОСОБА_7 покарання - 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто із ОСОБА_7 майнову шкоду на користь: ОСОБА_10 у розмірі 3 283,12 грн.; на користь Комунального вищого навчального закладу Київської області «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж» у розмірі 3 133,33 грн.; на користь ОСОБА_11 у розмірі 5 175 грн., віншій частині залишено без розгляду.

Цим же вироком вирішено питання судових витрат та речових доказів.

в с т а н о в и л а :

За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за вчинення злочинів за наступних обставин.

ОСОБА_7 , будучи неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, 15 квітня 2019 року близько 12:07 год., перебуваючи в кабінеті № 309 Комунального вищого навчального закладу Київської області «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж», що розташований з адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 37, побачивши ноутбук марки Aser E1-532-35564, вирішив його викрасти.

Близько 12:12 год. ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, умисно, повторно, таємно від оточуючих, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з приміщення вищезазначеного кабінету взяв ноутбук марки Aser E1-532-35564, вартістю 3 133,33 грн., який виніс із закладу та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив Комунальному вищому навчальному закладу Київської області «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж» матеріальної шкоди в розмірі 3 133,33 грн.

Окрім цього, 24 квітня 2019 року близько 16:00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні дитячого садку № 22 «Ластівка», що розташований за адресою: вул. Першотравнева, буд. 54 «а», м. Біла Церква, Київської області, побачивши на столі в кухонному приміщенні закладу телефон марки Huawei Y6 2019, блакитного кольору в захисному прозорому силіконовому чохлі марки Transparent, вирішив його викрасти.

В подальшому ОСОБА_7 , реалізуючи свій умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, умисно, повторно, таємно від оточуючих, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв із столу зазначений телефон марки Huawei Y6 2019, блакитного кольору в захисному прозорому силіконовому чохлі марки Transparent вартістю 3 283,12 грн., який поклавши в кишеню виніс із закладу та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 майнової шкоди на загальну суму 3 283,12 грн.

Окрім цього, 11 травня 2019 року близько 10:00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні дитячого садку № 9 «Тополинка», що розташований за адресою: вул. Дачна 43, м. Біла Церква, Київської області, побачивши на столі в розважальній кімнаті для дітей першого поверху мобільний телефон марки Samsung Galaxy J2 Prime, кольору Metallic Gold, який знаходився в червоному шкіряному чохлі-книжці марки «Mercury», вирішив його викрасти.

Реалізуючи свій умисел ОСОБА_7 , продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, умисно, повторно, таємно від оточуючих, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв із столу вищезазначений телефон вартістю 1 880,40 грн. та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_12 майнової шкоди на загальну суму 1 880,40 грн.

Окрім цього, ОСОБА_7 будучи неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, 23 жовтня 2019 року близько 13:00 год., перебуваючи в адміністративній будівлі Білоцерківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 9 із поглибленим вивчення іноземних мов Білоцерківської міської ради Київської області, що розташована за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Водопійна, буд. 22, де зазираючи по кабінетам з метою вчинення крадіжки, в кабінеті № 28 помітив монітор марки «LG» модель FLETRON L 1742S-SF, розміром 17 дюймів, чорно-сірого кольору, який належить Білоцерківській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 9 із поглибленим вивченням іноземних мов Білоцерківської міської ради Київської області.

В подальшому, маючи намір не незаконне збагачення за рахунок чужого майна, умисно, повторно, з корисливого мотиву, користуючись тим, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку монітору марки LG» модель FLETRON L 1742S-SF, розміром 17 дюймів, чорно-сірого кольору, вартістю 500 грн.

Після цього, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив Білоцерківській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 9 із поглибленим вивченням іноземних мов Білоцерківської міської ради Київської області майнової шкоди у розмірі 500 грн.

Окрім цього, ОСОБА_7 , 21 лютого 2020 року близько 15:00 год., перебуваючи біля магазину «Золота Рибка», що знаходиться біля ЗОШ № 17, за адресою: Київська область м. Біла Церква, вул. Зарічанська, буд. 42, побачив раніше незнайомого малолітнього ОСОБА_13 , який перебував разом з велосипедом марки Totem Shark 24, синього кольору з жовтою вилкою, в той момент у ОСОБА_7 виник умисел на викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_13 , неправдиві відомості з приводу того, що останнього кличе вчителька в ЗОШ № 17, після чого ОСОБА_13 , залишивши велосипед біля входу до школи, зайшов в середину будівлі, тим самим ОСОБА_7 створив собі умови для таємного викрадення чужого майна.

Після чого, ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, умисно, повторно, таємно від оточуючих, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав велосипед марки Totem Shark 24, вартістю 2 412,57 грн. та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_14 майнової шкоди в розмірі 2 412,57 грн.

Окрім цього, 04 вересня 2019 року близько 12:30 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в кабінеті Білоцерківської загальної школи І-ІІІ ступенів № 3, що знаходиться по вул. Павліченко, 22 в м. Біла Церква Київської області повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшовши до підсобки вказаного кабінету зі столу викрав, мобільний телефон марки «HUAWEI Y5II CUN U29», вартістю 1 500 грн. та гроші в сумі 600 грн., належні потерпілій ОСОБА_15 , взявши їх із столу та заховавши в кишені кофти, виніс із школи.

В подальшому, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_15 майнової шкоди на суму 2 100 грн.

Окрім цього, 05 вересня 2019 року близько 18:00 год., ОСОБА_7 , перебуваючи в палаті № 23 КЗ КОР «Київська обласна дитяча лікарня № 2», що знаходиться по вул. Шолом-Алейхема, буд. 46 в м. Біла Церква Київської області повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав зі стільця, ноутбук марки «ASUS X550CC-XX282D», вартістю 5 175 грн., належний потерпілій ОСОБА_16 , взявши його із стільця та заховавши в свій рюкзак, виніс його із лікарні.

В подальшому ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_16 майнової шкоди на суму 5 175 грн.

Окрім цього, 11 березня 2019 року близько 09:00 год., ОСОБА_7 , перебуваючи в «Київському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів», що розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, буд. 37, в кабінеті № 403, маючи намір на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, умисно, повторно, з корисливого мотиву, користуючись тим, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, таємно, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку зі столу мобільного телефону марки Samsung Galaxy J3, вартістю 1 979,18 грн. та мобільного телефону марки Nokia 225 Dual вартістю 700 грн., належних потерпілій ОСОБА_17 .

Після цього, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_17 майнової шкоди на загальну суму 2 679,18 грн.

Окрім цього, 01 травня 2019 року близько 13:30 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні студії засмаги «Miami Beach», що розташоване за адресою: пров. 2-й Партизанський 31 м. Біла Церква Київської області, маючи намір не незаконне збагачення за рахунок чужого майна, умисно, повторно, з корисливого мотиву, користуючись тим, що власниця закладу вийшла з приміщення, та його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, таємно, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку зі стійки адміністратора мобільного телефону Samsung 7S вартістю 6 051,61 грн., належного потерпілій ОСОБА_18 .

Після цього, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_18 майнової шкоди на загальну суму 6 051,61 грн.

Окрім цього, ОСОБА_7 , будучи неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став і знову вчинив корисливий злочин за таких обставин.

12 червня 2019 року близько 13:30 год., перебуваючи поруч із будинком АДРЕСА_2 , помітив припаркований біля паркану велосипед марки «Ardis Fold» червоного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_19 .

В подальшому, маючи намір на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, умисно, повторно, з корисливого мотиву, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку велосипеда марки «Ardis Fold», вартістю 2 993,10 грн.

Після цього, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_19 майнової шкоди на суму 2 993,10 грн.

Органами досудового розслідування, такі дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Окрім цього, 16 січня 2020 року близько 10:00 год., ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля котельні, що розташована біля будинку 4 по вул. Крижанівського м. Біла Церква Київської області, повторно, умисно, маючи намір незаконного збагачення за рахунок чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_20 , попросив останнього скористатись його мобільним телефоном марки «HUAWEI Y5», IMEI: НОМЕР_1 не маючи при цього наміру його повертати.

Потерпілий ОСОБА_20 , добросовісно помиляючись у тому, що ОСОБА_7 поверне йому телефон, надав останньому свій мобільний телефон марки «HUAWEI Y5», IMEI: НОМЕР_1 , вартістю 1 800 грн.

Після цього, ОСОБА_7 зробив вигляд, що здійснює дзвінок, відійшов за господарську споруду та з місця вчинення злочину зник розпорядившись мобільним телефоном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_20 майнової шкоди на загальну суму 1 800 грн.

Органами досудового розслідування, такі дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Київської області ОСОБА_8 , не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів та вірності кваліфікації його дій, просив вирок щодо нього змінити в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, виключити з резолютивної частини вироку застосування судом ч. 4 ст. 70 КК України та вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого та остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 25.02.2020 р., яким його засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки постановивши виконувати самостійно.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначив, що суд І інстанції призначаючи покарання ОСОБА_7 , в порушення абз.2 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», незаконно застосував положення ч.4 ст.70 КК України та приєднав до покарання, призначеного оскаржуваним вироком, покарання, призначене вироком від 25.02.2020р. Голосіївського районного суду м. Києва, який слід виконувати самостійно.

В апеляційній скарзі прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_9 , не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні злочинів і правильність кваліфікації його дій, просила вирок щодо ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання визначити ОСОБА_7 покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі; вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 25.92.2020 р., яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та на згідно ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки виконувати самостійно.

Обґрунтовуючи свої вимоги прокурор зазначила, що суд І інстанції в порушення абз.2 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», незаконно застосував положення ч.4 ст. 70 КК України та приєднав до покарання, призначеного за даним вироком, покарання призначене вироком від 25.02.2020р. Голосіївського районного суду м. Києва, оскільки особа щодо якої застосовано звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить виконувати реально, то застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області ОСОБА_8 підтримав повністю, а апеляційну скаргу прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 підтримав частково, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку суду та кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 190 КК України в апеляційній скарзі не заперечуються.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд 1 інстанції розглянув справу щодо ОСОБА_7 у відповідності з вимогами ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, що характеризують його особу, який повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів, дав детальні пояснення з приводу обставин їх вчинення, а тому суд обґрунтовано визнав недоцільним дослідження інших доказів у справі.

Враховуючи те, що фактичні обставини справи ніким не оспорювалися і докази щодо них, на підставі ч.3 ст.349 КПК України не досліджувалися, висновки суду щодо цих фактичних обставин перевірці апеляційним судом не підлягають згідно з вимогами ч.1 ст.404 КПК України.

Перевіряючи доводи апеляційних скарг щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання ОСОБА_7 , колегія суддів вважає їх обґрунтованими.

Відповідно до ст.ст. 50,65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 65 КК України суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що суд, призначаючи ОСОБА_7 покарання не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Так, в матеріалах кримінального провадження наявний вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 25.02.2020р., яким ОСОБА_7 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України та йому призначене покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. ст.75,76 КК України з іспитовим строком.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими встатті 72 цього Кодексу.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003р. у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі частини 1 статті 70 КК остаточного покарання, виходячи з його виду й розміру.

Коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Під час розгляду провадження встановлено, що всі епізоди злочинної діяльності, за які ОСОБА_21 засуджено вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.04.2020р. вчинені ним до ухвалення вироку Голосіївським районним судом м.Києва від 25.02.2020р., яким ОСОБА_21 призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки на підставі ст.75 КК України.

За оскаржуваним вироком ОСОБА_21 призначено реальне покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Враховуючи зазначені обставини, приймаючи до уваги п.23 постанови ПВСУ №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» вироки від 25.02.2020р. та від 29.04.2020р. підлягають самостійному виконанню.

Отже, Білоцерківським міськрайонним судом Київської області застосовано закон України про кримінальну відповідальність ч.4 ст.70 КК України, який не підлягає застосуванню, а тому відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.409 КК України, вирок від 29.04.2020р. підлягає зміні в частині призначення покарання.

Керуючись ст.ст. 404,405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 задовольнити частково апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області ОСОБА_8 - задовольнити.

Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2020 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання - змінити.

Виключити з вироку застосування ч.4 ст.70 КК України.

Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч.2 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ч.2 ст.190 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 вважати засудженим на 4 роки позбавлення волі.

В решті вирок залишити без зміни.

Вирок Голосіївського районного суду м.Києва від 25 лютого 2020 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч.2ст.15, ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі ; на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки - виконувати самостійно.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Судді