Ухвала

від 29.04.2020 по справі 629/1268/20

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/1268/20

Провадження № 1-кс/629/440/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року слідчий суддяЛозівського міськрайонногосуду Харківськоїобласті ОСОБА_1 ,за участюсекретаря ОСОБА_2 ,слідчого ОСОБА_3 ,власника майна ОСОБА_4 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні старшогослідчого ЛозівськогоВП ГУНПв Харківськійобласті ОСОБА_3 про арештмайна покримінальному провадженні № 12020220380000311 від 10.03.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 1 ст. 246 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчий Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на земельні ділянки, які перебувають у власності у ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кадастровим номером 6324586500:13:000:0005 площею 2 га, яка розташована на території Роздольської селищної ради, Первомайського району, Харківської області та земельна ділянка з кадастровим номером 6323955400:01:000:0716 площею 1 га, яка розташована на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району, Харківської області з метою забезпечення відшкодування ОСОБА_4 завданої майнової шкоди, для забезпечення заявленого в майбутньому, цивільного позову, заборонивши підозрюваному ОСОБА_4 здійснювати будь-які дії щодо відчуження та розпорядження вказаними земельними ділянками

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Лозівського ВП ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12020220380000311 від 10.03.2020 року за ст. 197-1 ч.2 КК України, за фактом виявлення самовільного зайняття земельної ділянки невідомою особою в прибережній захисній смузі земельної ділянки водного фонду на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області. В ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Шульське, Первомайського району, Харківської області, громадянин України, фізична особа підприємець, не одружений, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, в липні 2015 року, точної дати під час проведення досудового розслідування не представилося можливим встановити, маючи умисел на зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, діючи всупереч вимогам статей 112, 116,118, 123,124, 125,126 Земельного Кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та державної реєстрації про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, а також статей 60,61 Земельного Кодексу України, в порушення ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», та у порушення ст.ст. 87, 88, 89 Водного кодексу України, відповідно до яких у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів, а також вказаними статями, передбачений правовий порядок користування землями водного фонду, самовільно зайняв земельну ділянку загальною площею 0,1347 га в водоохоронній зоні та прибережній захисній смузі, водного об`єкту (ставку), який зареєстрований за кадастровим номером 6323955400:01:000:0303, площею 9,9803 га, на території Краснопавлівської сільської ради Лозівського району Харківської області. Продовжуючи свій злочинний умисел, у період часу з липня 2015 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, по теперішній час, за відсутності відповідного рішення про передачу земельної ділянки у власність або передання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї та державної реєстрації, в прибережній захисній смузі на земельній ділянці, зареєстровані за кадастровим номером6323955400:01:000:0303, площею 9,9803 га, на території Краснопавлівської сільської ради Лозівського району Харківської області, здійснив будівництво трьох споруд господарчого призначення, площами 0,0034 га, 0,0047 га, 0,0006 га, та розорав дві земельні ділянки для здійснення садівництва та огородництва площами 0,0847 га та 0,0413 га, таким чином самовільно зайнявши земельну ділянку в прибережній захисній смузі загальною шгощею0Д347 га, чим порушив вимоги статей 60, 61 Земельного кодексу України щодо обмеженняу використанніземельних ділянокприбережних захиснихсмуг навколоводойм.Таким чином, ОСОБА_4 ,обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнізлочину,передбаченого ч.2ст.197-1КК України,тобто усамовільному зайняттіземельної ділянкив охороннійзоні. Крімтого, відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше ОД гектара. Згідно ч. 1 ст. 66 Лісового кодексу України у порядку спеціального використання лісових ресурсів здійснюється, зокрема заготівля деревини. Крім того, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток. Згідно ч. 2 п. 9 ППВСУ № 17 від 10.12.2004 року визначається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: зокрема, без відповідного дозволу. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (ч.ч.1,2 ст. 69 Ж і України). Крім того, відповідно до пункту 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761 Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого, зокрема здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів. Так, в невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у ОСОБА_4 виник умисел на незаконну порубку дерев у лісових насадженнях ,в порушення вказаних норм. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою задоволення своїх особистих потреб з обігріву, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, вирішив заготувати дрова, випилявши їх в лісових насадженнях, які знаходилися поблизу незаконно зайнятої земельної ділянки з кадастровим номером 6323955400:01:000:0303 на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області. Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , в продовж 2019 року, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись на ділянці лісового насадження, яка розташована поряд з земельною ділянкою з кадастровим номером 6323955400:01:000:0303 на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області та яка перебуває на балансі Краснопавлівської селищної ради, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно- небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що ним не отримано вищевказаних дозволів для вирубки дерев у лісах та лісосмугах, за допомогою бензинової пили, спиляв та в подальшому розпиляв на колоди у вказаному лісовому насадженні 15 сухостійних та 2 сирорастучих дерева породи «Ясен», діаметром на пні: 39 см., 45 см., 50 см., та «Клен», діаметром на пні: 32 см., 40 см., 16 см., 19 см, 20 см, 21 см, 27 см, 28 см., 29 см, ЗО см. Розпиляю ним дрова у подальшому склав на самовільно зайнятій ним земельній ділянці з кадастровим номером 6323955400:01:000:0303.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв майнову шкоду Краснопавлівській селищній раді Лозівського району Харківської області на загальну суму 69847,46 гривень.

23 квітня 2020 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 1 ст. 246 КК України.

Встановлено, що державі в особі Краснопавлівської селищної ради Лозівського району' Харківської області ЄДРПОУ 04397017, представником якої є - спеціаліст 1 категорії з раціонального використання земельних ресурсів Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області ОСОБА_5 , діями ОСОБА_4 , злочином передбаченим 246 КК України завдано матеріальної шкоди на суму 69847,46 гривень. При встановленні наявності майна наявного ОСОБА_4 , відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, виявлено, що останній має у власності земельні ділянки з кадастровим номером 6324586500:13:000:0005 площею 2 га, яка розташована на території Роздольської селищної ради, Первомайського району, Харківської області та земельна ділянка з кадастровим номером 6323955400:01:000:0716 площею 1 га, яка розташована на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району, Харківської області. З метою забезпечення відшкодування ОСОБА_4 завданої майнової шкоди, для забезпечення заявленого в майбутньому, цивільного позову, виникла необхідність в накладенні арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 6324586500:13:000:0005 та 6323955400:01:000:0716 з метою заборони в частині відчуження та розпорядження вказаними земельними ділянками.

Вислухавши міркуванняслідчого,який підтримавклопотання,власника майна,який протизадоволення клопотаннязаперечував, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

СВ Лозівського ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12020220380000311 від 10.03.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 1 ст. 246 КК України.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1ст.170КПКУкраїни арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 2ст.170КПК Українипередбачено,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: 1)збереженняречовихдоказів; 2)спеціальноїконфіскації; 3)конфіскаціїмайнаяк видупокаранняабозаходу кримінально-правовогохарактерущодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїст. 170 КПК України.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Кримінальним процесуальним кодексом Україничітко передбачені підстави для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

При цьому,ст. 171 КПК Українипередбачено вимоги щодо змісту клопотання про накладення арешту на майно. Серед всього іншого зазначено, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути вказано підстави і мету відповідно до положеньст. 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Тобто, у клопотанні про арешт майна, слідчий повинен чітко вказати мету зазначену в законі та довести необхідність арешту саме з цією метою.

Даних вимог закону щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6324586500:13:000:0005 площею 2 га, яка розташована на території Роздольської селищної ради, Первомайського району, Харківської області та земельна ділянка з кадастровим номером 6323955400:01:000:0716 площею 1 га, яка розташована на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району, Харківської області, слідчим не дотримано. Належного обґрунтування, відповідно до якої слідчий вважав можливим накладення арешту на вищезазначене приміщення, ним не наведено.

Крім того, кримінальний процесуальнийкодекс України не передбачає такої мети, як забезпечення відшкодування шкоди за заявленим у майбутньому цивільним позовом.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що оскільки слідчим не доведено розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у задоволенні клопотання про арешт земельної ділянки з кадастровим номером 6324586500:13:000:0005 площею 2 га, яка розташована на території Роздольської селищної ради, Первомайського району, Харківської області та земельна ділянка з кадастровим номером 6323955400:01:000:0716 площею 1 га, яка розташована на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району, Харківської області - необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.170-173,395 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

В задоволенніклопотання слідчогоЛозівського ВПГУНП вХарківській області ОСОБА_3 проарешт майнапо кримінальномупровадженні № 12020220380000311 від 10.03.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 1 ст. 246 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 5-денний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1