У Х В А Л А
28 квітня 2020 року
м. Київ
справа №374/82/19
провадження № 61-4278ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжя Інвест про стягнення коштів ,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 03 квітня 2019 року позов задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з ТОВ Запоріжжя Інвест на користь ОСОБА_2 кошти за договором позики від 22 грудня 2018 року у розмірі 13 000 000 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року рішення Ржищівського міського суду Київської області від 03 квітня 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
05 березня 2020 року представник ОСОБА_1 , діючий в інтересах ОСОБА_2 , подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків, а саме: для надання касаційної скарги з зазначеними підставами касаційного оскарження.
У квітні 2020 року до суду надійшла виправлена касаційна скарга ОСОБА_2 , якою вимоги ухвали Верховного Суду від 25 березня 2020 року виконані.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень скаржник зазначає те, що:
1. суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права щодо вирішення оскаржуваним рішенням суду першої інстанції питання про права та обов`язки особи, яка не приймала участі у справі, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі 759/19873/13-ц, від 19 лютого 2020 року у справі №523/18090/18 та від 24 липня 2019 року у справі №755/20883/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
2. суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права щодо відмови у задоволенні позову за умови визнання позову відповідачем (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);
3. суд апеляційної інстанції встановив обставини справи, що мають суттєве значення для справи, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Таким чином, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, подана в строк, передбачений статтею 390 ЦПК України.
Скаржником сплачений судовий збір у розмірі 21 020 грн та кошти зараховані до спеціалізованого фонду Державного бюджету України.
Відповідно до частини п`ятої статті 394 ЦПК України, якщо суд дійде висновку, що подана касаційна скарга є обґрунтованою, він відкриває провадження, про що постановляє відповідну ухвалу.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Разом з касаційною скаргою представник ОСОБА_1 , діючий в інтересах ОСОБА_2 , подав клопотання про зупинення дії оскаржуваної постанови, в обґрунтування якого посилається на те, що на підставі рішення суду першої інстанції відступив право вимоги за договором позики третій особі. У випадку продовження дії оскаржуваної постанови у кредитора існують обґрунтовані претензії щодо відступленого права вимоги, наслідком якого є вимога про розірвання договору про відступлення та повернення сторін у первісний стан, що суттєво ускладнить майновий стан позивача.. На підставі наведеного просить зупинити дію постанови Київського апеляційного суду від 25лютого 2020 року.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Тлумачення частини восьмої статті 394 ЦПК України свідчить, що клопотання про зупинення виконання чи дії судового рішення має містити обґрунтування необхідності такого зупинення.
За правилами статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Доводи заявника зводяться до формальної незгоди з судовим рішенням та необґрунтовані належним чином, відтак не є безумовною підставою для вжиття такої процесуальної дії, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 394, 395 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року .
Витребувати з Ржищівського районного суду Київської області матеріали цивільної справи №374/82/19 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжя Інвест про стягнення коштів.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали суду.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
В. М. Сімоненко
С. П. Штелик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2020 |
Оприлюднено | 30.04.2020 |
Номер документу | 89006100 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Калараш Андрій Андрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні