Постанова

від 29.04.2020 по справі 916/2342/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2342/17 м. Одеса, проспект Шевченка, 29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: М.А.Мишкіної,

суддів: К.В. Богатиря, В.В. Бєляновського

Розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Одеського обласного центру зайнятості

на рішення господарського суду Одеської області від 22 січня 2020 року

у справі №916/2342/17

за позовом Одеського обласного центру зайнятості

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна"

про стягнення 40933,71грн.

суддя суду першої інстанції: Волков Р.В.

час і місце ухвалення рішення: 22.01.2020., 10:14, м.Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №15,

повне рішення складено 03.02.2020р.

встановив:

26.09.2017р. Южненський міський центр зайнятості звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНД" (надалі найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА ВІЛМАР УКРАЇНА") про стягнення 40933,71 грн.

В обґрунтування позову позивач з посиланням на норми ст.ст. 7, 8, абз. 1 ч. 4 ст. 35 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , ст. 43 ЗУ Про зайнятість населення зазначав, що до Южненського міського центру зайнятості з метою отримання соціальних послуг державної служби зайнятості, вирішення питання у працевлаштування та отримання статусу безробітного та матеріального забезпечення звернувся ОСОБА_1 , який відповідно до його трудової книжки був 12.05.2015р. звільнений за п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 вперше після звільнення звернувся до Южненського міського центру зайнятості 03.06.2015р.з метою отримання соціальних послуг із заявою про реєстрацію як такий, що шукає роботу, та із заявою про надання статусу безробітного, який отримав 03.06.2015р.. 19.08.2015р. ОСОБА_1 був працевлаштований за направленням центру зайнятості до КП "Южненська паляниця" на умовах цивільно-правового договору №26, у зв`язку з цим припинена реєстрація безробітного. По закінченню строку договору громадянин звернувся вдруге до центру зайнятості із заявами 26.08.2015. З 26.08.2015р.відповідно до ст. 43 ЗУ"Про зайнятість населення" йому вдруге було надано статус безробітного, призначено та розпочато з 02.09.2015р.виплату допомоги по безробіттю по 17.06.2016р.. Під час двох реєстрацій в центрі зайнятості з 03..06.2015р.по 17.06.2016р.була призначена допомога по безробіттю за період з 10.06.2015р.по 17.06.2016, відповідно до ч.1, ч.3, ч.4 ст. 22 та ч.1 ст. 23 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яка була нарахована і виплачена у сумі 40933,71 грн.

06.12.2016р. ОСОБА_1 був поновлений на попередній посаді за рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.11.2016р. у справі №519/702/15-ц, яке рішенням Апеляційного суду Одеської області від 15.02.2017р. було залишено без змін в частині питання поновлення на роботі. Відповідно до запису за №11 у трудовій книжці 11.04.2017р. ОСОБА_1 був звільнений за угодою сторін.

Позивач вказує, що відповідно до абз.1 ч.4 ст. 35 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, на підставі чого Южненський міський центр зайнятості направив лист-претензію відповідачу з вимогою про добровільне повернення отриманої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, однак 40933,71 грн. не були сплачені відповідачем. Відповідач звертався за роз`ясненнями щодо чинності призначення допомоги, її розміру тощо, на що було надано відповідь. Однак, відповідачем на дату подання позову так і не сплачено суму боргу.

22.11.2017р. відповідачем подано клопотання про зупинення провадження по справі №916/2342/17 до набрання законної сили рішенням суду по справі № 519/702/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Дельта Вільмар СНД" про поновлення на роботі.

Відповідач зазначав, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасовано рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.11.2016р. по справі №519/702/15-ц, яким було задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ "Дельта Вільмар СНД" про поновлення на роботі та рішення апеляційного суду Одеської області від 15.02.2017р., яким рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.11.2016р.в частині поновлення на роботі було залишено без змін, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв`язку з цим просить суд зупинити провадження по справі №916/2342/17 до набрання законної сили остаточним рішення суду по справі №519/702/15-ц.

Ухвалою Господарського суду Одеської області 22.11.2017р. зупинено провадження у справі №916/2342/17 до набрання законної сили рішенням суду по справі № 519/702/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Дельта Вільмар СНД" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

06.11.2019 від Одеського обласного центру зайнятості надійшло клопотання про заміну позивача його правонаступником.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2019р. провадження у справі поновлено у з в`язку з тим, що ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.08.2018р. позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вільмар СНД" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.01.2020р. клопотання представника Одеського обласного центру зайнятості про заміну позивача його правонаступником задоволено. Замінено позивача у справі №916/2342/17 - Южненський міський центр зайнятості на його правонаступника Одеський обласний центр зайнятості.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.01.2020р. у задоволенні позову Одеського обласного центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА ВІЛМАР УКРАЇНА" про стягнення 40933,71 грн. відмовлено.

Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст. 35 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст. 4 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України та вмотивоване тим, що відповідач є роботодавцем по відношенню до ОСОБА_1 , втім, положеннями частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що саме судове рішення про поновлення працівника на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному. Водночас судове рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі було скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.10.2017р., а тому відсутні будь-які підстави для стягнення з роботодавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.

13.02.2020р. безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Одеського обласного центру зайнятості на рішення від 22.01.2020р., в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Одеський обласний центр зайнятості, з посиланням на норми ч.3 ст.З, ч.І ст.4, ст..43 ЗУ Про зайнятість населення ,ч. 1 ст.7, ст.8, п.1 ч.2 ст. 16, ч.І ст.22, ст.31, ч.4 ст.35, ст. 39 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття зазначає наступне:

- Суд першої інстанції посилаючись положення ч. 4 ст. 35 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , не прийняв до уваги, що на момент прийняття рішення щодо відмови у задоволенні позову центру зайнятості ОСОБА_1 був поновлений на роботі наказом ТОВ Дельта Вілмар Україна від 06.12.2016р.№ 602-к і цей наказ не скасовано. Саме із дня видання наказу про поновлення па роботі вважається виконаним рішення суду (п.34 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.1992).

- Рішення Комінтернівського районного суду від 14.08.2018 про залишення позову ОСОБА_1 щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди у справі № 519/702/15-ц без розгляду не може бути прийняте до уваги, оскільки рішення суду першої та другої інстанції у справі № 519/702/15-ц при набранні чинності, було виконане ТОВ Дельта Вілмар Україна . Наказ від 06.12.2016р.№ 602-к щодо поновлення його на роботі не скасовано. ОСОБА_1 був поновлений на роботі наказом відповідача від 06.12.2016р.№ 602-к, а тому автоматично став зайнятою особою у період з 12.05.2015р.по 06.12.2016, отже не мав права на отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг, які отримав не з його вини. Разом з тим, він отримав і заробітну плату за час вимушеного прогулу і допомогу по безробіттю за один і той самий період, що являється порушенням законодавства про зайнятість, тому розмір виплачених йому допомоги по безробіттю та надання соціальних послуг повинні бути стягнені з відповідача на користь Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття відповідно до ст. 34 Закону 1533-ІІІ.

-Внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 своєчасно не отримав заробітну плату, яка йому гарантована чинним законодавством, а служба зайнятості була вимушена здійснити виплату допомоги по безробіттю та соціальних послуг ОСОБА_1 , як особі, яка не мала будь-яких доходів за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України па випадок безробіття.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.02.2020р. витребувано у господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2342/17; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеського обласного центру зайнятості на рішення господарського суду Одеської області від 22.01.2020р. у справі №916/2342/17 до надходження матеріалів даної справи з господарського суду Одеської області. 18.02.2020р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2342/17.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.02.2020р. апеляційну скаргу Одеського обласного центру зайнятості залишено без руху; встановлено Одеському обласному центру зайнятості строк 7 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів надсилання (з описом вкладення) копії апеляційної скарги з додатками ТОВу "Дельта Вілмар Україна"; роз`яснено скаржнику, що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвалою від 26.02.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеського обласного центру зайнятості на рішення господарського суду Одеської області від 22.01.2020р. у справі №916/2342/17. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст.263 ГПК України строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено право подати будь-які заяви чи клопотання з процесуальних до 20.03.2020р.

23.03.2020р. від ТОВа Дельта Вілмар Україна надійшов відзив на апеляційну скаргу (надісланий поштою 20.03.2020р.), в якому відповідач просить рішення господарського суду Одеської області від 22.01.2020р. по справі № 916/2342/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеського обласного центру зайнятості без задоволення, зазначаючи наступне:

-за наявності судових рішень у справі №22- ц/785/1590/17про поновлення ОСОБА_1 на посаді оператора технологічних установок 6-го розряду позивач звернувся із позовом до роботодавця ОСОБА_1 - ТОВ Дельта Вілмар СНД про стягнення суми виплаченого забезпечення в сумі 40 933,71грн., однак судові рішення у справі №22- ц/785/1590/17були оскаржені та скасовані, підстави для стягнення з ТОВ Дельта Вілмар СНД сум виплаченого забезпечення ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.35 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відпали.

-Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.08.2018р. по справі №22-ц/785/1590/17 позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ Дельта Вілмар СНД про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди було залишено без розгляду, отже ОСОБА_1 не було поновлено на роботі за рішенням суду, правові підстави для стягнення з ТОВ Дельта Вілмар Україна на користь Позивача отриманого працівником забезпечення в сумі 40 933,71грн. відсутні, із чим цілком правомірно погодився суд першої інстанції, відмовляючи у позові Одеському обласному центру зайнятості.

- з логікою апелянта неможливо погодитись та стягнути грошові кошти на підставі рішень, визнаних судом касаційної інстанції незаконними. Рішення ж про поновлення ОСОБА_1 на роботі, яке набрало чинності - відсутнє.

- позивачем не дотримано вимог п.3 ст.162 ГПК України і не додано до позовної заяви обґрунтований розрахунок сум, що стягуються. Замість обгрунтованого розрахунку до позовної заяви надано розрахунковий листок та довідку про суми виплаченої допомоги по безробіттю, які ніяким чином не відповідають вимогам обґрунтованості.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши питання дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 03.06.2015р. до Южненського міського центру зайнятості ОСОБА_1 звернувся із заявою з метою отримання соціальних послуг державної служби зайнятості , а також із заявою про надання статусу безробітного (а.с.14-15).

Наказом Южненського міського центру зайнятості від 03.06.2015р. №НТ150603 ОСОБА_1 надано статус безробітного з 03.06.2015р. (а.с. 16).

Наказом Южненського міського центру зайнятості від 10.06.2015р. №150610 ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю з 10.06.2015р. по 03.06.2016р., скорочено виплату допомоги по безробіттю на строк 90 календарних днів з 10.06.2015р. по 07.09.2015р.

18.08.2015р. ОСОБА_1 направлений на працевлаштування на вільне робоче місце КП Южненська паляниця , професія/посада:слюсар-ремонтник.

З 19.08.2015р. ОСОБА_1 був працевлаштований за направленням центру зайнятості до КП "Южненська паляниця" на умовах цивільно-правового договору №26, (а.с. 21).

Наказом Южненського міського центру зайнятості від 20.08.2015р. №НТ150820 припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , припинено реєстрацію безробітного у зв`язку з працевлаштуванням за наймом з ІНФОРМАЦІЯ_1 р . (а.с.19 зворот).

26.08.2015р. ОСОБА_1 звернувся до центру зайнятості із заявою метою отримання соціальних послуг державної служби зайнятості та просив зареєструвати як такого, що шукає роботу в Южненському міському центрі зайнятості, з заявою про надання статусу безробітного та із заявою про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю (а.с.20).

Наказом Южненського міського центру зайнятості від 28.08.2015р.№НТ150828 ОСОБА_1 надано статус безробітного з 26.08.2015р.(а.с.24).

Наказом Южненського міського центру зайнятості від 02.09.2015р.№НТ150902 ОСОБА_1 вирішено призначити допомогу по безробіттю з 02.09.2015р.по 17.06.2016р.; розпочати (поновити) виплату допомоги по безробіттю з 02.09.2015р. (а.с.25).

17.06.2016р. ОСОБА_1 звернувся до центру зайнятості із заявою, якою просив зняти з обліку центру зайнятості у зв`язку із тим, що пробувши на обліку цілий рік гідної роботи з гідною платнею так і не знайшли , а всі пропоновані роботи не відповідали задекларованим статистикою Южненського центру зайнятості середнім заробітним платам в 9000грн., всі роботи, які були пропоновані в середньому становили 3000грн., які не відповідають умовам по країні (а.с.26).

Наказом Южненського міського центру зайнятості від 17.06.2016р.№160617 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю, припинено реєстрацію безробітного з 17.06.2016р.(а.с.27).

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2

12.05.2015р.(запис 7, наказ №217-к від 12.05.2015) він був звільнений за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку, п.3 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.11.2016р.у справі №519/702/15-ц (а.с.30-34) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Дельта Вілмар" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди позовні вимоги були задоволені частково, у тому числі, скасовано наказ ТОВ "Дельта Вілмар СНД" №217 К від 12.05.2015р."Про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України, поновлено ОСОБА_1 на посаді оператора технологічних установок 6-го розряду ТОВ "Дельта Вілмар СНД" допустивши негайне виконання рішення суду відповідно до п.4 ч.1 ст. 367 ЦПК України.

Згідно з записом №10 від 06.12.2016р.у трудовій книжці ОСОБА_1 , запис №7 є недійсним, особу поновлено на попередній посаді (а.с.29).

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 15.02.2017р. у справі №519/702/15-ц (а.с. 35-42), рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.11.2016р.було змінено в частині стягнення заробітної плати, в решті рішення суду було залишено без змін.

Відповідно до запису за №11 у трудовій книжці 11.04.2017р. ОСОБА_1 був звільнений за угодою сторін.

25.05.2017р. за вих.№719/06/04 центром зайнятості було направлено лист-претензію ТОВ "Дельта Вілмар СНД" з вимогою повернути 40933,71 грн. отриманої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 .До претензії додано розрахункові листи за вересень2015року- серпень 2016року (а.с. 43-55).

Відповідно до наявного в матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення лист-претензію ТОВ Дельта Вілмар СНД було отримано 30.05.2017р. (а.с.56).

У відповідь на лист (вих.№839 від 15.06.2017р.) ТОВ Дельта Вілмар СНД просило надати докази отримання ОСОБА_1 сум допомоги, наведених в розрахунках, що є додатками до листа-перетензії(платіжні доручення, відомості про отримання коштів готівкою, тощо), навести обґрунтування нарахування ОСОБА_1 сум допомоги в обсягу більшому, ніж передбачено ч.3 ст. 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", надати відомості про запропоновані ОСОБА_1 вакансії та про факти його працевлаштування, отримання ним доходу (за наявності) (а.с. 57).

Листом від 30.06.2017р..№759/06/04 Центр надав відповідь на лист відповідача за вих.№839 від 15.06.2017р. (а.с. 58-62), в якому повторно нагадав, що у разі згоди з вимогами листа-претензії від 25.05.2017р. № 719/06/04, вказані в листі-претензії кошти у сумі 40933,71 гри. повинні бути перераховані протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів від дня отримання цього листа на розрахунковий рахунок Южненського міського центру зайнятості. Вказаний лист був отриманий відповідачем 05.07.2017р. (а.с.63).

Звертаючись до господарського суду з позовом, позивач зазначав, що ТОВ Дельта Вілмар СНД проігнорувало вимогу Южненського міського центру зайнятості про добровільне повернення коштів виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_1 у сумі 40933,71 грн. у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду, які утримуються з роботодавця відповідно до абзацу 1 ч.4 ст.35 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 02 березня 2000 року № 1533- III .

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 7 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття одним із видів матеріального забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.31 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття із роботодавця утримується: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 45 ЗУ Про зайнятість населення реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Тобто, єдиною безумовною підставою для стягнення з роботодавця на користь Центу зайнятості суми страхових коштів та вартості соціальних послуг, наданих безробітному, законодавець вказує наявність рішення суду про неправомірність звільнення особи та поновлення її на роботі у зв`язку із цим.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на виконання рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.11.2016р. у справі №519/702/15-ц 06.12.2016р. поновлено ОСОБА_1 на попередній посаді оператора технологічних установок 6-го розряду ТОВ "Дельта Вілмар СНД". Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 15.02.2017р. залишене без змін рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.11.2016р. в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Проте, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.10.2017р. рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.11.2016р. та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 15.02.2017р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.08.2018р. позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Дельта Вілмар СНД" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду у зв`язку з надходженням від позивача заяви про залишення заяви без розгляду. Вказана ухвала Комінтернівського районного суду Одеської області не оскаржена та набрала законної сили 28.08.2018р.

Згідно висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 24.06.2015р.у справі № 907/544/14, якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Таким чином, оскільки рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.11.2016р. скасоване, то таке рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, у тому числі тих наслідків, на які посилається позивач, як на підставу позову.

Судова колегія вважає необґрунтованим посилання апелянта на наявність підстав для стягнення суми забезпечення, з огляду на те, що рішення про поновлення на роботі ОСОБА_1 було виконане та має наслідком настання відповідальності роботодавця відповідно до ст. 35 ЗУ "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Оскільки рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.11.2016р. та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 15 .02.2017р. р. у справі № 519/702/15-ц були оскаржені в касаційному порядку, за наслідками чого скасовані, відповідно, останні не породжують будь-яких правових наслідків, пов`язаних з виданням наказу ТОВ "Дельта Вільмар СНД" про поновлення ОСОБА_1 на роботі. .

В свою чергу, положення чинного законодавства не пов`язують підстави, з якими пов`язана відповідальність роботодавця здійснити виплату відшкодування у відповідності до ст. 35 вищезазначеного Закону, з фактичним виконанням рішення суду про поновлення на роботі за рішенням суду, яке в подальшому скасовано судом вищої інстанції.

Твердження скаржника, що відповідач, визнавши свої неправомірні дії, поновив ОСОБА_1 на попередній посаді та спричинив майнову шкоду позивачу колегія суддів вважає помилковими, оскільки поновлення ОСОБА_1 на попередній посаді відбулося на виконання рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.11.2016р., а не за власним рішенням роботодавця. Про незгоду ТОВ Дельта Вілмар СНД з рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.11.2016р. про поновлення ОСОБА_1 на роботі свідчить факт оскарження Товариством вказаного рішення в апеляційному та касаційному порядку.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на постанову Одеського апеляційного господарського суду у справі №916/3007/17, з огляду на те, що, по-перше, обставини, які мали місце під час розгляду вказаної справи є відмінними з тими, що мають місце у розглядуваній справі, зокрема у справі №916/3007/17 відсутні обставини скасування рішення про поновлення особи на роботі; по-друге, зі змісту ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує лише висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, судова колегія погоджується висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 40933,71грн. є такими, що не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що скаржником не наведено заслуговуючи на увагу доводів для скасування чи зміни оскарженого рішення господарського суду. Доводи апеляційної скарги не містять важливих та доречних аргументів на користь його позиції та не впливають на правильність висновку місцевого господарського суду по суті спору про відмову у задоволенні позову.

Підстав для виходу судом апеляційної інстанції за межі доводів апелянта не убачається, оскільки при апеляційному розгляді справи не встановлено порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, у зв`язку із чим рішення господарського суду Одеської області від 22.01.2020р. залишається без змін, а апеляційна скарга Одеського обласного центру зайнятості без задоволення.

Відповідно до п."в" ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України,

колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Одеської області від 22.01.2020р. у справі №916/2342/179 залишити без змін .

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Одеський обласний центр зайнятості

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.287, 288 ГПК України.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя К.В. Богатир