Постанова

від 28.04.2020 по справі 913/663/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2020 р. Справа № 913/663/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Хачатрян В.С. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі судового засідання Беккер Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" (вх.№890Л/1-43) на рішення господарського суду Луганської області від 19.02.2020 (суддя С.В. Смола, повне рішення складено 20.02.2020) у справі №913/663/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпромпоставка", м.Лисичанськ, луганська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м.Сєвєродонецьк, Луганська область,

про стягнення 194143,60 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донпромпоставка" (далі - ТОВ "Донпромпоставка") звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" (далі - ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит") про стягнення заборгованості за договором поставки від 08.12.2014 за №1627-СА у сумі 147752,88 грн., інфляційних втрат у сумі 34979,55 грн., 3% річних у сумі 11411,17 грн.

В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем зобов`язань зі своєчасної та повної оплати товару за договором поставки. В якості правових підстав посилається на умови вказаного договору, положення ст. 625 ЦК України.

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.02.2020 у справі №913/663/19 позов задоволено повністю.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Луганської області від 19.02.2020 у справі №913/663/19 скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що строк оплати продукції з боку відповідача не настав, а тому звернення позивача до господарського суду є передчасним.

Також вказує, що для відповідача склалися надзвичайні події та обставини, які унеможливили виконання зобов`язань з оплати по договору до теперішнього часу.

Системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями 20.03.2020 для розгляду даної справи визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Шутенко І.А., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" на рішення Господарського суду Луганської області від 19.02.2020 у справі №913/663/19та призначено її до розгляду на 28.04.2020.

09.04.2020 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3404), в якому він просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Крім того, представник позивача просить розглянути справу без його участі.

Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю сторін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні уповноваженого представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2014 між ТОВ «Донпромпоставка» як постачальником та ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» як покупцем укладено договір поставки №1627-СА, за умовами якого в порядку і на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов`язується поставити у власність покупця продукцію і/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК (далі - продукція) в асортименті, кількості, у строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору (п.1.1 договору).

Покупець зобов`язується прийняти і оплатити продукцію, що поставляється в його власність відповідно до умов цього договору (п.1.2 договору).

У відповідності до п.4.1 договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в строки, узгоджені сторонами в специфікаціях до цього договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, яка супроводжується одним документом про якість і/або одним товаросупровідним документом.

Відповідно до п.4.2 договору умови поставки продукції - DDP, згідно Інкотермс 2010, з урахуванням умов і застережень, що містяться у цьому договорі і/або відповідних специфікаціях до договору. Узгоджене місце призначення поставки зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе усі витрати, пов`язані з поставкою продукції, до моменту її поставки в узгоджене місце призначення поставки. У випадках, коли сторонами у специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватися положеннями, узгодженими сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на видатковій накладній. При поставці залізничним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена в залізничній накладній, що свідчить про прибуття продукції на залізничну станцію призначення (в обумовлене місце призначення поставки) (п.4.7 договору).

Згідно з п.5.1 договору загальна сума договору визначається загальною сумою усіх специфікацій, що є невід`ємною частиною цього договору. У випадку відхилення кількості фактично поставленої продукції від узгодженої до поставки кількості, загальна сума договору змінюється пропорційно кількості фактично поставленої продукції із розрахунку її ціни, зазначеної у відповідних специфікаціях до договору. Толеранс (відхилення за кількістю) поставки продукції складає 0, якщо інше не обумовлено сторонами у відповідних специфікаціях до договору. У будь-якому випадку загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати 69 000 000 грн.00 коп. з ПДВ на дату укладення договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на те органу управління покупця.

Ціна на продукцію, що поставляється постачальником установлюється сторонами у відповідних специфікаціях до договору (п.5.2 договору).

У відповідності до п.5.4 договору розрахунки за продукцію, що поставляється постачальником за цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Згідно з п.8.1 договору він набирає чинності з 01.01.2015 за умови його підписання уповноваженими представниками сторін і засвідчення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобов`язань, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. У випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов`язань за цим договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. У випадку укладення сторонами на виконання цього договору специфікації (ій) до договору до закінчення строку дії договору, установленого в абзаці 1 п.8.1 цього договору, строки виконання зобов`язань за якими виходять за межі строку дії договору, зазначеного в абзаці 1 п.8.1 цього договору, дія договору продовжується на строк виконання сторонами зобов`язань за зазначеними специфікаціями. Строк дії договору продовжується тільки у відношенні специфікацій, які укладені у порядку, указаному в даному пункті договору, і тільки на період виконання сторонами зобов`язань за зазначеними специфікаціями.

15.09.2015 між сторонами укладена додаткова угода до договору поставки, якою внесено зміни до п.5.4 договору та викладено його у новій редакції: «Розрахунки за продукцію, що поставляється постачальником, за цим договором здійснюється покупцем у порядку і строки узгоджені сторонами у відповідних специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця» .

27.12.2016 між сторонами укладена додаткова угода до договору поставки, якою внесено зміни, зокрема, щодо продовження строку дії договору до 31.12.2018.

21.12.2016 між сторонами підписана специфікація до договору поставки від 08.12.2014 №1627-СА, у якій сторони обумовили поставку продукції на загальну суму 201 091 грн 44 коп. зі строком поставки до 01.02.2017 (п.1 специфікації).

27.12.2016 між сторонами підписана специфікація до договору поставки від 08.12.2014 №1627-СА, у якій сторони обумовили поставку продукції на загальну суму 124 275 грн 84 коп. зі строком поставки до 01.02.2017 (п.1 специфікації).

На виконання умов договору поставки та вказаних специфікацій позивачем були здійснені наступні поставки продукції: 31.01.2017 частково за специфікацією від 21.12.2016 на суму 70 277 грн 04 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000003; 31.01.2017 частково за специфікацією від 27.12.2016 на суму 45 797 грн 40 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000004; 03.02.2017 за специфікацією від 27.12.2016 на суму 27 478 грн 44 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000007; 13.02.2017 за специфікацією від 21.12.2016 на суму 4 200 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000009. Усього на суму 147 752 грн 88 коп.

Щодо здійснених поставок були виписані відповідні рахунки на сплату від 31.01.2017 №СФ-0000003, від 31.01.2017 №СФ-0000004, від 03.02.2017 №СФ-0000007, від 13.02.2017 №СФ-0000009.

Відповідач поставлену на суму 147 752 грн 88 коп. продукцію не оплатив, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд визнав їх доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 08.12.2014 №1627-СА є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На виконання умов договору поставки від 08.12.2014 №1627-СА та специфікацій до нього від 21.12.2016 і від 27.12.2016 позивач поставив відповідачеві товар, що підтверджується наданими до матеріалів справи видатковими накладними (а.с.51-54), товарно-транспортними накладними (а.с.56-59), рахунками-фактурами (а.с.61-64).

Приписами ст.530 ЦК України, зокрема, встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5.4 договору в редакції додаткової угоди від 15.09.2016 розрахунки за продукцію, що поставляється постачальником, за цим договором здійснюється покупцем у порядку і строки узгоджені сторонами у відповідних специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Згідно з п.5 специфікацій від 21.12.2016 та від 27.12.2016 розрахунки за продукцію, що поставляється постачальником за специфікацією до договору, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 45 календарного дня з дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної і документів, передбачених умовами договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Таким чином, враховуючи умови п.5 специфікацій від 21.12.2016 та від 27.12.2016, строк оплати поставленої продукції за видатковими накладними від 31.01.2017 №РН-0000003 та №РН-0000004 настав 23.03.2017, за видатковою накладною від 03.02.2017 №РН-0000007 - 27.03.2017; за видатковою накладною від 13.02.2017 №РН-0000009 - 06.04.2017.

Відповідач у зазначений строк оплату не здійснив, внаслідок чого має місце неналежне виконання своїх зобов`язань за зазначеним договором відповідачем.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" посилається на те, що з огляду на відсутність на видаткових накладних дати поставки, зазначеної представником покупця в момент передачі продукції, позивачем не доведено дату поставки та, як наслідок, у відповідача відсутнє порушення зобов`язання по оплаті продукції.

Відповідно до п.4.7 договору датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на видатковій накладній. При поставці залізничним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена в залізничній накладній, що свідчить про прибуття продукції на залізничну станцію призначення (в обумовлене місце призначення поставки).

У даному випадку поставка здійснювалась автомобільним транспортом, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с.56-59) та видатковими накладними (а.с.51-54).

Колегія суддів зазначає, що враховуючи умови п.4.7 договору зазначення представником покупця на відповідних товаросупровідних документах дати поставки повинно виходити саме від покупця і ніяким чином не залежить від постачальника. Не зазначення представником покупця на видаткових накладних дати поставки не ставить під сумнів того, що поставка мала місце саме в дату, яка зазначена в накладній, і підпис відповідальної особи відповідача на ній свідчить саме про це.

З огляду на викладене доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Судова колегія також не приймає до уваги доводи апелянта, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки рішенню Господарського суду м.Києва у справі №910/14881/15 від 15.07.2015 за позовом ТДВ «Шахта «Білозерська» до ТОВ «Еквівес» про тлумачення пункту договору про визначення дати поставки.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідачем не надано до матеріалів справи у письмовому вигляді рішення Господарського суду м.Києва у справі №910/14881/15 від 15.07.2015 ні підчас розгляду справи в суді першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції, що унеможливлює надання судами оцінки вказаному доказу.

Крім того, в апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що для нього склалися надзвичайні події та обставини, які унеможливили виконання зобов`язань з оплати по договору до теперішнього часу, з посиланням на сертифікат Торгово-промислової палати як на підставу для звільнення від стягнення заявленої суми.

За змістом ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Аналогічні положення передбачені ст.218 ГК України.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VIІ від 02.09.2014, який набрав чинності з 15.10.2014, в ст.10 передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до абз.3 ч.3 ст.14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею ст.14 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

З наданого відповідачем сертифікату (висновку) про настання обставин непереборної сили від 15.06.2017 №7601, який виданий Торгово-промисловою палатою України, вбачається, що він засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): захоплення підприємства, протиправні дії третіх осіб, Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: виконувати належним чином усі умови та зобов`язання за договором, зокрема складати і подавати розрахунки сум нарахованих амортизаційних відрахувань; концесійного платежу; звіти; виконувати поліпшення державного майна у порядку відповідно до умов договору, за концесійним договором від 01.12.2011 з додатками до нього, укладеним між ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» та Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Початок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - 13.03.2017. Дата закінчення - тривають на 15.06.2017.

Тобто вказаний сертифікат стосується концесійного договору від 01.12.2011 з додатками до нього і не стосується договору поставки від 08.12.2014 №1627-СА.

Колегія суддів вказує, що відповідачем не надано до матеріалів справи відповідного сертифікату про наявність форс-мажорних обставин за договором поставки від 08.12.2014 №1627-СА, з огляду на що вказані доводи апелянта судова колегія вважає необґрунтованими.

З огляду на те, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти неї ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого суду щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені відповідачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 19.02.2020 у справі №913/663/19 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 29.04.2020.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя В.С. Хачатрян

Суддя І.А. Шутенко