Постанова

від 30.04.2020 по справі 922/3840/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2020 р. Справа № 922/3840/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Черкас В.М.,

за участю представників сторін:

від позивача - Яровенко О.Ю., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 22.10.2019 серії ПТ №3131) - на підставі ордера від 12.03.2020 серія ВІ №1009684;

від відповідача - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Стальспецмонтаж завод , м.Харків,

на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2020 (суддя Жиляєв Є.М.), ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові о 10 год 46хв,

у справі 922/3840/19

за позовом: Приватного підприємства ХС Груп , м.Харків,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Стальспецмонтаж завод , м.Харків,

про стягнення 60119,47грн,

ВСТАНОВИЛА:

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 13.02.2020 у справі №922/3840/19 стягнуто з ТОВ Стальспецмонтаж завод на користь ПП ХС Груп 33250,00грн витрат на професійну правничу допомогу (т.1, а.с. 198-201).

Додаткове рішення місцевого господарського суду із посиланням на ст. ст. 126, 129, 221, 238, 244 ГПК України мотивоване наявністю доказів фактичної сплати гонорару на підставі договору про надання правової допомоги від 21.01.2019 №ХГС. Крім того, судом зазначено про обґрунтованість вимог ПП ХС Груп щодо стягнення з ТОВ Стальспецмонтаж завод 33250,00грн витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи ціну позову, з яким позивач звернувся до місцевого господарського суду, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами.

ТОВ Стальспецмонтаж завод із додатковим рішенням місцевого господарського суду не погодилось та 27.02.2020 звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2020 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у стягненні з ТОВ Стальспецмонтаж завод на користь ПП ХС Груп 33250,00грн витрат на професійну правничу допомогу (т.1, а.с.216-225).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що заявлений позивачем розмір судових витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності витрат на послуги адвоката у розумінні п.4 ст. 126 ГПК України. Також зазначає, що відповідачем погашено заборгованість за договором поставки від 19.08.2019 №95-19 до початку розгляду справи, що свідчить про завищений розмір витрат на послуги адвоката. Крім того, скаржник зазначає, що надані ПП ХС Груп розрахунки щодо витрат на правову допомогу не відповідають складності розглянутого позову, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт, та їх обсягу.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП ХС Груп заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2020 у справі №922/3840/19 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що матеріалами справи підтверджені витрати позивача, пов`язані з оплатою ним послуг, наданих адвокатом, а також представництво інтересів позивача у судових засіданнях. Крім того, вказує, що вартість наданих адвокатом послуг та витрачений адвокатом час є обґрунтованими та пропорційними предмету позову.

30.04.2020 ТОВ Стальспецмонтаж завод засобами електронного зв`язку подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку запровадженням карантину.

Вказане клопотання ТОВ Стальспецмонтаж завод не засвідчено електронним цифровим підписом, про що складений акт Східного апеляційного господарського суду від 30.04.2020 №13-35/234.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Частиною 1 статті 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до частини 2 статті 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина 4 статті 170 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, клопотання ТОВ Стальспецмонтаж завод , подане без додержання вимог частини 2 статті 170 ГПК України, не підлягає розгляду в силу приписів частини 4 статті 170 ГПК України.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, вважає додаткове рішення законним та обґрунтованим та просить його залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2, а.с.8), проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов`язковою, та відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника скаржника за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

13.12.2019 ПП ХС Груп звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до ТОВ Стальспецмонтаж завод про стягнення заборгованості за договором поставки від 19.08.2019 №95-19 у розмірі 1005911,40грн, з яких: основний борг у розмірі 945791,93грн, пеня у сумі 47529,82грн, інфляційні витрати у сумі 8138,93грн, 3% річних у сумі 4450,72грн; судові витрати покласти на відповідача (т.1, а.с. 5-116).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою позову стало невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати товару за договором поставки від 19.08.2019 №95-19, на виконання умов якого позивачем поставлено відповідачеві товар на підставі десяти накладних на суму 1240120,93грн, а відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару на суму 294329,00грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3840/19 (т.1, а.с.2,3).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання умов договору платіжними дорученням від 22.11.2018, від 25.11.2018, від 28.11.2018 та від 23.12.2019 сплачено 945791,90грн (т.1, а.с.97-99,129).

У відзиві на позов відповідач не заперечує факт поставки товару (т.1, а. с.93-116).

У відповіді на відзив позивач зазначає, що сума заборгованості з урахуванням здійснених відповідачем сплат становить 472895,97грн, пеня 47529,82грн, інфляційні втрати - 8138,93грн, 3% річних 4450,72грн (т.1, а.с.117-119).

У запереченні від 14.01.2020 відповідач заперечив проти розміру судових витрат позивача на професійну правничу допомоги (т.1, а.с.130-133).

15.01.2020 позивачем до місцевого господарського суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки від 19.08.2019 №95-19 у розмірі 60119,47грн, з яких: 47529,82грн пені, 8138,93грн інфляційних втрат та 4450,72грн 3% річних (т.1, а.с. 136-140).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.01.2020 у цій справі прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог (від 15.01.2020 №884) та встановлено подальший розгляд справи здійснювати з її урахуванням; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.01.2020 (т.1, а.с. 164-166).

Отже, ціна позову у цій справи становить 60119,47грн, з яких: пеня, інфляційні втрати та 3% річних.

28.01.2020 місцевим господарським судом прийнято рішення у справі №922/3840/19, яким позов задоволено повністю (т.1, а.с.174-179).

29.01.2020 ПП ХС Груп до Господарського суду Харківської області подано клопотання про стягнення з ТОВ Стальспецмонтаж завод судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000,00грн та додаткового гонорару адвоката у сумі 13250,00грн (т.1, а.с. 181-184).

До вказаного клопотання позивачем надано:

- акт приймання-передачі наданих послуг від 28.01.2020 до договору про надання правової допомоги від 21.01.2019 №ХСГ, в якому визначено вид правової допомоги, вартість наданих послуг, обсяг наданих послуг та їх загальна вартість, а саме: правовий аналіз документів щодо стягнення заборгованості за договором від 19.08.2019 (2000,00грн х 2години) - 4000,00грн; складання позовної заяви та подання її до суду (2000,00грн х 4 години) - 8000,00грн; складання відповіді на відзив (2000,00грн х 1година) - 2000,00грн; участь у судових засіданнях (2000,00грн х3 рази) - 6000,00грн (т.1, а.с.183);

- додаткову угоду від 13.01.2020 до договору про надання правової допомоги від 21.01.2019 №ХСГ, у п.3 якої сторони домовились, що вартість послуг виконавця за надання професійної правничої допомоги у спорі, зазначеному у п.1 даної додаткової угоди, становить 33250,00грн та складається з плати за надання правової допомоги у розмірі 20000,00грн, з розрахунку 2000,00грн за годину роботи, та додаткового гонорару адвоката, який складає 13250,00грн та обумовлений ціною позову та значенням справи для замовника (т.1,а.с.184).

13.02.2020 місцевим господарським судом ухвалене додаткове рішення, за яким стягнуто з ТОВ Стальспецмонтаж завод на користь ПП ХС Груп 33250,00грн витрат на професійну правничу допомогу з підстав, зазначених вище(т.1, а.с.198-201).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду таке.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 ГПК України).

За приписами статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до частини 1, пунктів 1,4 частини 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1-3 статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Разом з тим відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція відображена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18 від 04.02.2020 у справі №5023/5027/12.

У п.п.27.2, 27.3 постанови від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 Верховний Суд дійшов висновку, що суд, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

У постанові від 23.01.2020 у справі № 910/16322/18 Верховний суд дійшов висновку, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі №5023/5027/12 та у постанові від 07.11.2019 у справі №905/1795/18.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача 33250грн витрат на професійну правничу допомогу, з яких, як зазначає позивач, 20000,00грн - витрати на професійну правничу допомогу та 13250,00грн - додатковий гонорар адвоката.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до позову наданий, зокрема, договір про надання правової допомоги від 21.01.2019, укладений між адвокатським об`єднанням «Корд Райд» (виконавцем) та ПП «ХС ГРУП» , п.1.1 якого встановлено, що замовник доручає виконавцю, а останній приймає на себе зобов`язання по наданню правової допомоги (юридичних послуг) на умовах, передбачених цим договором.

У п.1.2 цього договору встановлено, що на умовах цього договору виконавець зобов`язується здійснювати представництво (захист) інтересів замовника в судах всіх інстанцій, зі всіма без виключення правами сторони, третьої особи , в тому числі з правом підписання та подання будь-яких документів, в тому числі позовних заяв, апеляційних, касаційних скарг, відзивів, заяв , пояснень, відповідей на відзив, заперечень та будь-яких інших документів, передбачених чинним законодавством , в тому числі, але не виключено про зміну предмета та підстав позовних вимог, збільшення/зменшення позовних вимог, визнання позову, відмову від позову, укладення мирової угоди, оскарження рішень судів всіх інстанції тощо.

Пунктом 5.1 цього договору встановлено, що вартість послуг за цим договором вказується в актах виконаних робіт (наданих послуг), які складаються сторонами по мірі необхідності за результатами наданих послуг. До вартості послуг включаються послуги, надані адвокатом та або його помічником(помічниками ).

Відповідно до п.п. 5.2, 5.3 цього договору замовник підписує акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 3-х днів з моменту їх надання виконавцем або надає мотивовану відмову від підписання з переліком внесення необхідних коригувань і термінів їх здійснення. Замовник сплачує вартість послуг протягом 10 календарних днів після підписання акту виконаних робіт (наданих послуг), який підтверджує обсяг та вартість наданих послуг.

31.10.2019 між тими ж сторонами укладена додаткова угода № ХСГ-1 до договору про надання правової допомоги №ХСГ, у п.3 якої сторони домовились, що вартість послуг виконавця за надання професійної правничої допомоги у спорі, зазначеному у п.1 цього договору (стягнення з ТОВ «СТАЛЬСПЕЦМОНТАЖ ЗАВОД» заборгованості за договором поставки від 19.08.2019 №95-19 у розмірі 1005911,40грн), становить 70295,57грн та складається з плати за надання правової допомоги у розмірі 20000,00грн з розрахунку 2000грн за годину роботи, та додаткового гонорару адвоката, який складає 5% від ціни позову - 50295,57грн та обумовлений ціною позову та значенням справи для замовника (т.1, а.с.83).

Платіжними дорученням від 04.11.2019 №1043 та №1362 позивачем перераховано 8250,00грн та 25000,00грн, відповідно (т.1, а.с.86,87).

З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2020 позивачем до місцевого господарського суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки від 19.08.2019 №95-19 у розмірі 60119,47грн, з яких: 47529,82грн пені, 8138,93грн інфляційних втрат та 4450,72грн 3% річних (т.1, а.с. 136-140).

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражаються позовна вимога, в тому числі ціна позову. Згідно з вимогами ГПК ціну позову визначає позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.01.2020 у цій справі прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог (від 15.01.2020 №884) та встановлено подальший розгляд справи здійснювати з її урахуванням; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.01.2020 (т.1, а.с. 164-166).

Отже, ціна позову у цій справі становить 60119,47грн , з яких: пеня, інфляційні втрати та 3% річних.

29.01.2020 ПП ХС Груп заявлено до стягнення з відповідача 33250грн витрат на професійну правничу допомогу ,з яких, як зазначає позивач, 20000,00грн - витрати на професійну правничу допомогу та 13250,00грн - додатковий гонорар адвоката.

До вказаного клопотання позивачем надано:

- акт приймання-передачі наданих послуг від 28.01.2020 до договору про надання правової допомоги від 21.01.2019 №ХСГ, в якому визначено вид правової допомоги, вартість наданих послуг, обсяг наданих послуг та їх загальна вартість, а саме: правовий аналіз документів щодо стягнення заборгованості за договором від 19.08.2019 (2000,00грн х 2години) - 4000,00грн; складання позовної заяви та подання її до суду (2000,00грн х 4 години) - 8000,00грн; складання відповіді на відзив (2000,00грн х 1година) - 2000,00грн; участь у судових засіданнях (2000,00грн х 3 рази) - 6000,00грн (т.1, а.с.183);

- додаткову угоду від 13.01.2020 до договору про надання правової допомоги від 21.01.2019 №ХСГ, у п.3 якої сторони домовились, що вартість послуг виконавця за надання професійної правничої допомоги у спорі, зазначеному у п.1 даної додаткової угоди, становить 33250,00грн та складається з плати за надання правової допомоги у розмірі 20000,00грн, з розрахунку 2000,00грн за годину роботи, та додаткового гонорару адвоката, який складає 13250,00грн та обумовлений ціною позову та значенням справи для замовника (т.1,а.с.184).

Зі змісту додаткової угоди не вбачається підстав збільшення відсоткового розміру додаткового гонорару адвоката, який згідно п.3 додаткової угоди від 31.10.2019 № ХСГ-1, укладеної між позивачем та Адвокатським об`єднанням Корт Райдер , становив 5% від ціни позову, та після зміни ціни позову (зменшення ціни позову) між сторонами укладена додаткова угода №ХСГ-2, за умовами якої додатковий гонорар у відсотковому розмірі становить 22% від ціни позову. У клопотанні про стягнення судових витрат позивач також не обґрунтував підстав збільшення розміру додаткового гонорару.

Крім того, у п. 5.1 договору про надання правової допомоги від 21.01.2019 №ХСГ встановлено, що вартість послуг за цим договором вказується в актах виконаних робіт (наданих послуг), які складаються сторонами по мірі необхідності за результатами наданих послуг. До вартості послуг включаються послуги, надані адвокатом та або його помічником(помічниками).

Отже, в порушення вимог статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та умов п.5.1 договору про надання правової допомоги від 21.01.2019 №ХСГ позивачем не доведено які саме послуги виконані Адвокатським об`єднанням Корт Райдер на суму13250,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що спір, що виник між сторонами, для кваліфікованого юриста є спором незначної складності та відноситься до категорії спорів , що виникають у зв`язку з невиконанням договору поставки (купівлі-продажу).

Спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного та Господарського кодексів України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

У спорах такого характеру, за відсутності особливостей поставки товару у спірних правовідносинах, відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту поставки товару і його повної оплати в процесі розгляду справи, судова практика є сталою.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що дана справа є звичайним розрахунковим спором, а тому адвокат мав дослідити умови договору, вирахувати загальну суму поставки і відрахувати від цієї суми часткову оплату, здійснену відповідачем, а на суму заборгованості нарахувати пеню, 3% річних і інфляційні втрати за період прострочення. З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору поставки від 19.08.2019 №95-19 поставлено товар за 7 накладними, який відповідачем був частково оплачений, отже, спір є доволі простим та не потребує значної кількості часу для визначення юрисдикції спору, характеру спірних правовідносин, розміру заборгованості та штрафних санкцій.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що предметом позову після прийняття судом заяви позивача про зменшення позовних вимог (від 15.01.2020 №884) та здійснення подальшого розгляду справи з її урахуванням є стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені за період 22.09.2019 по 19.11.2019 на загальну суму 60119,47грн. Тобто період прострочення відповідачем є незначним, а отже для здійснення розрахунків цих нарахувань необхідно незначний період часу, оскільки вони є доволі простими.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу складають більше половини ціни позову, при цьому матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив б значний час, отже розмір судових витрат є непропорційним до предмета спору. Також акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 21.01.2019 №ХСГ містить детальний опис наданих послуг, а саме: правовий аналіз документів щодо стягнення заборгованості за договором від 19.08.2019 №95-19 (2 години) - 4000,00грн, складання позовної заяви (4 години) -8000,00грн, складання відповіді на відзив на позов (1 година) - 2000,00грн, участь в судових засіданнях (3) - 6000,00грн. Які саме додаткові послуги, надані адвокатським об`єднанням у сумі 13250,00грн, позивачем не обґрунтовано, а з матеріалів справи не вбачається якими саме критеріями керувалися позивач та Адвокатське об`єднання, збільшуючи розмір гонорару при зменшенні ціни позову та обсягу позовних вимог.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, враховуючи критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, співмірності витрат з наданими послугами, складність справи, час, використаний адвокатом на виконані роботи, ціну позову та значення справи для позивача, дійшов висновку, що розмір заявлених до стягнення позивачем витрат на професійну правничу допомогу є непропорційним до предмета спору.

У зв`язку з наведеним суд апеляційної інстанції, керуючись принципами справедливості та верховенства права, дійшов висновку, що розмір гонорару, визначений позивачем та його адвокатом, є завищеним щодо відповідача, а тому апеляційна скарга ТОВ Стальспецмонтаж підлягає частковому задоволенню, додаткове рішення Господарського суду Харківської області слід скасувати в частині задоволення заяви ПП ХС Груп про стягнення 13250,00грн витрат на професійну правничу допомогу у вигляді додаткового гонорару адвокату. В решті додаткове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 233, 269, 270, 273, п.2 ч.1 ст. 275, п.3 ч.1 ст.277, ст.ст. 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ Стальспецмонтаж задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2019 у справі №922/3840/19 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальспецмонтаж завод" (61003, м. Харків, пров. Слюсарний, б. 1/11, оф. 2, код ЄДРПОУ 41613849) на користь Приватного підприємства "ХС Груп" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 15, код ЄДРПОУ 36459475) 13250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

3.Викласти резолютивну частину додаткового рішення в такій редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальспецмонтаж завод" (61003, м. Харків, пров. Слюсарний, б. 1/11, оф. 2, код ЄДРПОУ 41613849) на користь Приватного підприємства "ХС Груп" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 15, код ЄДРПОУ 36459475) 20000,00грн витрат на професійну правничу допомогу .

4.В решті додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2020 у справі №922/3840/19 залишити без змін.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.04.2020.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза