Ухвала

від 30.04.2020 по справі 904/214/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

30.04.2020 м. ДніпроСправа № 904/214/20

За позовом Вільногірської міської Ради Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ", м. Дніпро

про розірвання договору оренди земельної ділянки від 08 червня 2007 року.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Вільногірська міська рада Дніпропетровської області звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали", в якому просить суд:

- розірвати договір оренди земельної ділянки, загальною площею 1,3818, для промислового використання, розташовану в м. Вільногірськ по вул. Транспортна, укладений 08 червня 2007 року між Вільногірською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали";

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" (49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 5/28, код ЄДРПОУ 32495368) повернути земельну ділянку загальною площею 1,3818 кадастровий номер 1210200000:01:002:0003, для промислового цілей, розташовану в Дніпропетровській області м. Вільногірськ по вул. Транспортна, Вільногірській міській раді Дніпропетровській області (51700, Вільногірськ, вул. ім.В.В. Варена, 15-а, код ЄДРПОУ 21929734) за актом приймання-передачі її у стані, в якому він її одержав в оренду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2020 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати згідно вимог п. 5.27 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" належним чином засвідчені копії документів, що є додатками до позовної заяви та докази сплати судового збору за заявлену другу позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 1 921,00 грн.

30.01.2020 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 28.01.2020 року про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки, загальною площею 1,3818, для промислового використання, розташовану в м. Вільногірськ по вул. Транспортна, укладений 08 червня 2007 року між Вільногірською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали".

Розглянувши подану заяву Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 та 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно пунктів 3.10., 3.11. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - "Постанова") права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об`єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

У пункті 3.12. Постанови зазначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Зменшено може бути лише розмір вимог майнового характеру. У даному випадку у заяві про зменшення розміру позовних вимог мова йде про зміну предмету позову - змінилася вимога, з якою позивач звернувся до відповідача.

Виходячи із змісту заяви про зменшення розміру позовних вимог, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд розцінює дану заяву як заяву про зміну предмета позову.

Беручи до уваги викладене, суд вважає за необхідне прийняти до свого розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог і розцінювати її як заяву про зміну предмета позову.

31.01.2020 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 29.01.2020 року про усунення недоліків позовної заяви, а саме позивач надав належним чином засвідчені копії документів, що є додатками до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 03.03.2020 року о 11:20 год.

У підготовче судове засідання 03.03.2020 року представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи неявку представника відповідача, з метою всебічного, повного та об`єктивного вирішення спору, суд вважає за необхідне відкласти підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 03.03.2020 відкладено підготовче судове засідання до 31.03.2020 року о 12:00 год.

Представники відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930011274201, яке повернулось до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи неявку представників сторін, з метою всебічного, повного та об`єктивного вирішення спору, суд вважає за необхідне відкласти підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 31.03.2020 підготовче судове засідання відкладено на 30.04.2020 року о 12:20 год.

У підготовче судове засідання 30.04.2020 року представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року постановою КМУ від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" встановлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Крім того, 16.03.2020 року Рада суддів України з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, рекомендую, на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року, встановила особливий режим роботи судів України, а саме:

- роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;

- припинити всі заходи, не пов`язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо);

- припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду;

- обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;

- обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;

- ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну

- адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв`язку;

- зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня;

- по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;

- суддям та працівникам апарату суду при найменших ознаках захворювання вжити заходів щодо самоізоляції, повідомити про свій стан здоров`я відповідну установу охорони здоров`я та керівництво суду телефоном, е-mail.

Також Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:

- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд» , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку;

- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;

- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

При визначенні особливостей роботи суду на період карантинних заходів слід враховувати спеціалізацію суду, інстанційність та відповідні категорії справ.

При вирішенні питання про можливість розгляду справ в режимі відеоконференції слід враховувати, що такий режим роботи суду не у повній мірі убезпечує від поширення захворювання, оскільки все ж передбачає необхідність явки громадян у декілька судів, які забезпечують проведення судового засідання у такому режимі.

Відповідно до частин 1-3 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Разом з тим згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012року).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання для належної підготовки справи для розгляду по суті, у зв`язку з обставинами, які зумовили неможливість проведення підготовчого засідання.

Пунктом 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк який встановлюється судом у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину.

Таким чином, строк для надання відзиву вже є продовженим на строк дії такого карантину.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 182, 183, 185, 202, 216, 232 - 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк розгляду підготовчого провадження до 02.06.2020 року включно.

2. Підготовче судове засідання відкласти на 13.05.2020 року о 12:00 год.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Дніпропетровської області в кабінеті № 3-401 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка , 1.

3. Запропонувати учасникам справи подати до суду:

позивачу:

- у строк до 13.05.2020 року : відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду);

відповідачу:

- у строк до 05.05.2020 року: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України; заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду);

сторонам:

- оригінали документів, що додані до позовної заяви та відзиву надати для огляду в судове засідання;

- належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).

4. Повідомити сторін про час та місце розгляду справи у встановлений законом спосіб.

5. Звернути увагу учасників справи, що заяви, клопотання і заперечення при розгляді справи судом подаються за правилами, встановленими статями 169, 170 Господарського процесуального кодексу України.

6. Попередити учасників справи про те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\.

Суддя В.Г. Бєлік