Ухвала

від 30.07.2020 по справі 904/214/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

30.07.2020м. ДніпроСправа № 904/214/20

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ", м. Дніпро

до Вільногірської міської Ради Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ

про визнання пункту договору недійсним

у справі

за позовом Вільногірської міської Ради Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ", м. Дніпро

про розірвання договору оренди земельної ділянки від 08 червня 2007 року.

Суддя Бєлік В.Г.

Секретар судового засідання Єпік А.М.

Представники:

від позивача (відповідача за первісним позовом): не з`явився;

від відповідача (позивача за первісним позовом): не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Вільногірська міська рада Дніпропетровської області звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали", в якому просить суд:

- розірвати договір оренди земельної ділянки, загальною площею 1,3818, для промислового використання, розташовану в м. Вільногірськ по вул. Транспортна, укладений 08 червня 2007 року між Вільногірською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали";

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" (49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 5/28, код ЄДРПОУ 32495368) повернути земельну ділянку загальною площею 1,3818 га, кадастровий номер 1210200000:01:002:0003, для промислового цілей, розташовану в Дніпропетровській області м. Вільногірськ по вул. Транспортна, Вільногірській міській раді Дніпропетровській області (51700, Вільногірськ, вул. ім.В.В. Варена, 15-а, код ЄДРПОУ 21929734) за актом приймання-передачі її у стані, в якому він її одержав в оренду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2020 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати згідно вимог п. 5.27 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" належним чином засвідчені копії документів, що є додатками до позовної заяви та докази сплати судового збору за заявлену другу позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 1 921,00 грн.

30.01.2020 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 28.01.2020 року про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки, загальною площею 1,3818 га, кадастровий номер 1210200000:01:002:0003 для промислового використання, розташовану в м. Вільногірськ по вул. Транспортна, укладений 08 червня 2007 року між Вільногірською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали".

Розглянувши подану заяву Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 та 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно пунктів 3.10., 3.11. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - "Постанова") права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об`єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

У пункті 3.12. Постанови зазначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Зменшено може бути лише розмір вимог майнового характеру. У даному випадку у заяві про зменшення розміру позовних вимог мова йде про зміну предмету позову - змінилася вимога, з якою позивач звернувся до відповідача.

Виходячи із змісту заяви про зменшення розміру позовних вимог, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд розцінює дану заяву як заяву про зміну предмета позову.

Беручи до уваги викладене, суд вважає за необхідне прийняти до свого розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог і розцінювати її як заяву про зміну предмета позову.

31.01.2020 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 29.01.2020 року про усунення недоліків позовної заяви, а саме позивач надав належним чином засвідчені копії документів, що є додатками до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 03.03.2020 року о 11:20 год.

У підготовче судове засідання 03.03.2020 року представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 року підготовче судове засідання відкладено до 31.03.2020 року о 12:00 год.

31.03.2020 року у підготовче судове засідання представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2020 року підготовче судове засідання відкладено до 30.04.2020 року о 12:20 год.

У підготовче судове засідання 30.04.2020 року представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2020 року продовжено строк розгляду підготовчого до 02.06.2020 року включно та підготовче судове засідання відкладено до 13.05.2020 року о 12:00 год.

У підготовче судове засідання 13.05.2020 року представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2020 року підготовче судове засідання відкладено на 09.06.2020 року о 11:40 год.

27.05.2020 року від відповідача (позивача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла зустрічна позовна заява вих. № 20/05/1 від 20.05.2020 року.

Відповідно до приписів частини першої - четвертої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2020 року об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом та прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом, та призначено до спільного розгляду у підготовчому судовому засіданні на 09.06.2020 року о 11:40 год.

05.06.2020 року електронною поштою від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 05.06.2020 року про відкладення розгляду справи.

05.06.2020 року електронною поштою від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 05/06/1 від 05.06.2020 року про відкладення розгляду справи.

У підготовче судове засідання 09.06.2020 року представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження в межах розумного строку та підготовче судове засідання відкладено на 09.07.2020 року о 11:40 год.

03.07.2020 року від позивача (відповідача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 05.06.2020 року про відкладення підготовчого судового засідання та клопотання вих. № б/н від 11.06.2020 року про відкладення розгляду справи на строк дії карантину.

У підготовче судове засідання 09.07.2020 року представники сторін не з`явились.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року постановою КМУ від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" встановлено карантин на усій території України, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Крім того, 16.03.2020 року Рада суддів України з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, рекомендовано на період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме:

- роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;

- припинити всі заходи, не пов`язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо);

- припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду;

- обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;

- обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;

- ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну

- адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв`язку;

- зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня;

- по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;

- суддям та працівникам апарату суду при найменших ознаках захворювання вжити заходів щодо самоізоляції, повідомити про свій стан здоров`я відповідну установу охорони здоров`я та керівництво суду телефоном, е-mail.

Також Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:

- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд» , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку;

- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;

- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

При визначенні особливостей роботи суду на період карантинних заходів слід враховувати спеціалізацію суду, дінстанційність та відповідні категорії справ.

При вирішенні питання про можливість розгляду справ в режимі відеоконференції слід враховувати, що такий режим роботи суду не у повній мірі убезпечує від поширення захворювання, оскільки все ж передбачає необхідність явки громадян у декілька судів, які забезпечують проведення судового засідання у такому режимі.

Відповідно до частин 1-3 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Разом з тим згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи необхідність забезпечення участі сторін у судовому засіданні, та їх право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, та приймаючи до уваги неявку в підготовче судове засідання представників сторін, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду підготовчого провадження в межах розумного строку та відкласти підготовче судове засідання з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи та належної підготовки справи для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2020 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження в межах розумного строку та відкладено підготовче судове засідання на 30.07.2020 року о 11:45 год.

На визначену судом дату представники сторін не з`явилися, пояснень причин неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду справи учасники повідомлені завчасно та належним чином, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів для повідомлення учасників справи, про дату, час та місце судового слухання, проте позивач відповідач за зустрічним позовом не з`явилися в судове засідання за викликом суду.

В судовому засіданні 30.07.2020 року, розглянувши наявні матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Суд зазначає, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ч. 4 202 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз приписів ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України приводить суд до висновку про встановлення законодавцем імперативного правила щодо обов`язку суду залишати позов без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки за відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності.

На відміну від пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду.

Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Суд, доходить висновку про те, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 року у справі №916/3616/15.

Приймаючи до уваги, що позивач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судових засідань, у судове засідання, призначене на 30.07.2020 року не з`явилися, про поважність причин незявлення суд не сповістили, матеріали справи не містять клопотання позивач за первісним позовом та позивач за зустрічним про розгляд справи за їх відсутності, враховуючи те, що неявка позивача за первісним позовом та позивача за зустрічним перешкоджає вирішенню спору, суд вбачає правові підстави для залишення позову без розгляду.

Водночас суд вважає за необхідне роз`яснити, що згідно з ч. 4 ст. 226 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач за первісним позовом та позивач за зустрічним мають право звернутись до суду повторно.

Згідно ч. ч.2, 3, 4 ст.226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сторони мають право подати клопотання про повернення суми сплаченого судового збору за подання позову (зустрічного позову) до суду з Державного бюджету України у зв`язку із залишенням позову без розгляду.

Отже, за умови подачі сторонами до суду відповідного клопотання, судом буде здійснено повернення судового збору платнику.

На підставі викладеного, керуючись статтями 42, 202, 226, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ" до Вільногірської міської Ради Дніпропетровської області про визнання пункту договору недійсним - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано - 31.07.2020 року.

Суддя В.Г. Бєлік