Рішення

від 23.04.2020 по справі 909/1359/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1359/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіосервіс"

до відповідача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та скасування внесення змін до відомостей про юридичну особу

за участю:

представники сторін не з"явилися

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіосервіс" та Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та скасування внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіосервіс", оформлене протоколом №2 від 24.06.19, порушує права позивача внаслідок недотримання порядку скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Ухвалою суду від 24.12.19 зазначену позовну заяву залишено без руху та постановлено ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

02.01.20 за вх.34/20 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відтак ухвалою суду від 02.01.20 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 28.01.2020.

Ухвалою суду від 28.01.19, занесеною до відповідного протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 20.02.20, за наслідками якого підготовче засідання відкладено на 25.02.20.

19.02.20 від відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіосервіс"(далі за текстом - відповідач-1) надійшла заява б/н від 19.02.20 ( вх.№2698/20) про визнання позову.

24.02.20 позивачем подано заяву вх.№2932/20 від 24.02.20 про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 25.02.20 залишено без розгляду та повернуто заяву ОСОБА_1 вх.№2932/20 від 24.02.20 про уточнення позовних вимог, продовжено строк підготовчого провадження до 12.03.20 та відкладено підготовче засідання на 12.03.20.

10.03.20 позивачем подано заяву вх.№3830/20 про уточнення позовних вимог, яку судом прийнято до розгляду, та клопотання вх.33829/20 щодо розгляду справи за відсутності представника позивача.

Ухвалою суду від 12.03.20 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.20.

09.04.20 Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіосервіс" подано суду заяву вх.№5217/20 від 09.04.20 про визнання позову у повному обсязі та розгляд справи за відсутності представника товариства.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Пунктом 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

За приписами ст/191 ГПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом перевірено повноваження представника Товариства з обмеженою відповідальністю Радіосервіс на подання заяви про визнання позову та не встановлено підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову. Крім того, судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб та відповідача. Відтак, судом прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Радіосервіс про визнання позову.

Пунктом 6 статті 236 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

В судове засідання 23.04.20 представники сторін не з"явилися, хоча про дату, час та місце судового розгляду належним чином повідомлені. Водночас, позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіосервіс" подано суду заяви вх.№ 3829/20 від 10.03.20 та вх.№5217/20 від 09.04.20 щодо розгляду справи за відсутності своїх представників.

Відповідач - Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради явку повноважного представника в судові засідання жодного разу не забезпечив (явка представника не визнавалась обов`язковою), хоча про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень; відзиву на позов не подав, причини неявки в судове засідання суду не повідомляв.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом в повній мірі забезпечено можливість реалізації сторонами процесуальних засобів захисту своїх прав, дотримання засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності в судочинстві.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, оскільки містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Фактичні обставни справи, встановлені судом.

Згідно статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Радіосервіс в редакції від 12.122005 учасниками товариства є:

ОСОБА_2 паспорт серія НОМЕР_2 виданий Івано- Франківським МУВС МВС 22.10.1996 р., частка у статутному капіталі 69,39 %;

ОСОБА_3 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Івано- Франківським МУВС МВС 18.03.1998 р., частка у статутному капіталі 6,34%;

ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Івано-Франківським МУВС МВС 04.03.1997 р.,частка у статутному капіталі 14,52 % ;

ОСОБА_4 , паспорт серія НОМЕР_5 , виданий Івано- Франківським МУВС МВС 03.10.1996 р., частка у статутному капіталі 3,96 % ;

ОСОБА_5 , паспорт серія НОМЕР_6 , виданий Івано-Франківським МУВС МВС 19.12.2000 р., частка у статутному капіталі 4,48 %;

ОСОБА_6 , паспорт серія НОМЕР_7 , виданий Івано-Франківським МУВС МВС 26.09.1996 р., частка у статутному капіталі 1,31 %.

24 червня 2019 року проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Радіосервіс за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з наступним порядком денним:

про обрання голови та секретаря загальних зборів та надання їм повноважень;

про виключення учасників із складу Товариства;

про затвердження нової редакції статуту Товариства.

За результатами зборів прийнято рішення, оформлене протоколом №2 від 24.06.2019, яким змінено склад учасників, статут товариства та розмір статутного капіталу товариства.

Відповідно до витягу з ЄДР на підставі вказаного протоколу зареєстровано наступні зміни:

внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 26.06.2019 11191070018001010; реєстратор Тихомиров Олег Володимирович,Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників;

державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 27.06.2019 11191050019001010; реєстратор Струтинський Василь Олексійович; Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради; інші зміни;

внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 04.07.2019 11191070020001010; реєстратор Струтинський Василь Олексійович; Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради; зміна складу або інформації про засновників.

Позивач вважає, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Радіосервіс , оформлене протоколом №2 від 24.06.2019, та вчинені на підставі цього рішення реєстраційні дії підлягають скасуванню, оскільки ці збори проведено з порушенням ст.32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Господарський процесуальний кодекс України установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, третьої статті 167 Господарського кодексу України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув.

З огляду на зазначене суд констатує, що оскільки оспорюване рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіосервіс", оформлене протоколом №2 від 24.06.2019, стосується відповідних прав і обов`язків позивача як учасника товариства щодо участі у діяльності та управлінні цього Товариства, то відносини, які виникли між позивачем та відповідачем-1, за своєю правовою природою є корпоративними відносинами щодо володіння, користування й розпорядження належними позивачу корпоративними правами у цьому Товаристві.

Окрім того, відповідно до пункту 13 частини 1 цієї статті господарські суди розглядають також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Отже, позовні вимоги щодо реєстраційних дій, що порушують права на майно (майнові права), підлягає розгляду в господарському суді, якщо такі вимоги є похідними від спору, що виник з корпоративних відносин.

Згідно зі статтею 80 Господарського кодексу України до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Відповідно до частини третьої статті 80 цього Кодексу товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Згідно зі статтею 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства (частини 1,2,4 статті 98 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Реалізація права участі в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через участь учасника господарського товариства у вищому органі товариства, яким є загальні збори учасників товариства.

Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018, який набрав чинності 17.06.2018, визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про господарські товариства" у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, а також внесено зміни зокрема до Цивільного кодексу України, а саме назву підрозділу 4 § 1 глави 8 "4. Товариство з обмеженою відповідальністю" та статті 140-151 виключено.

Отже станом на 24.06.19 - дату проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Радіосервіс , на яких було прийнято спірне рішення, є чинним Закон України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , положення якого як спеціального підлягають застосуванню до спірних правовідносин у цій справі.

Згідно зі статтею 29 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 32 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Згідно з ч.3 ст. 32 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Відповідно до частин 1, 3, 7 статті 33 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно. Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Згідно з частиною 5 статті 32 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю у повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Отже, відомості щодо місця проведення загальних зборів є обов`язковими для їх зазначення у повідомленні про загальні збори учасників (Постанова Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 922/333/19). При цьому інформація, що міститься в повідомленні, має бути зрозумілою, відповідати принципу достовірності і повноти (статті 2 Закону України Про інформацію ).

Особа, яка скликає загальні збори учасників Товариства, повинна вжити всіх розумних заходів для належного повідомлення учасників товариства про проведення цих зборів. При цьому повідомлення про їх проведення не може бути формальним. Відомості у повідомленні мають бути конкретними, докладними, вичерпними та точними для надання можливості особі, яка отримує ці відомості, зрозуміти їх правильно та однозначно. Адже необізнаність учасника товариства про конкретні дату, час та місце проведення загальних зборів учасників товариства або неоднозначність відомостей у повідомленні може перешкодити учаснику товариства реалізувати його права на участь в управлінні товариством шляхом участі у відповідних загальних зборах, голосування з питань порядку денного, підписання протоколу загальних зборів тощо.

Передбачених чинним законодавством та статутом відповідача-1 повідомлень про час та місце проведення, а також порядок денний загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіосервіс", рішення яких оформлене спірним протоколом, матеріали справи не містять. Позивач підтверджує, що про прийняття такого рішення не знав, участі у прийнятті такого рішення не брав. Наявності належних доказів письмового повідомлення чи обізнаності позивача про проведення 24.06.19 загальних зборів товариства матеріали справи не містять.

Відповідач-1 не надав будь-яких доказів повідомлення позивача про проведення спірних загальних зборів, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлений, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку також є порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Таким чином, неповідомлення позивача як учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Радіосервіс" про проведення 24.06.19 загальних зборів товариства свідчить про недотримання процедури скликання і проведення загальних зборів що, у свою чергу, свідчить про проведення цих зборів з порушенням приписів чинного законодавства.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіосервіс", оформлене протоколом №2 від 24.06.19, порушує права позивача внаслідок недотримання порядку скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства на отримання інформації про дату та порядок денний зборів, на участь у цих зборах, участь в управлінні справами товариства, отримання інформації про діяльність товариства тощо.

Пленумом Верховного Суду України в п. 17 Постанови від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" наголошено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Зважаючи на встановлені судом порушення суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіосервіс", оформленого протоколом №2 від 24.06.19, недійсним.

Щодо вимоги про скасування державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу, суд виходить з того, що у Господарському процесуальному кодексі України відсутнє визнання поняття похідних вимог. Водночас, виходячи з буквального тлумачення вказаних положень пункту 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України такі вимоги має бути похідними не від заявлених вимог, а спору, що виник з корпоративних відносин. Словосполучення "спір, що виник з корпоративних відносин" за своїм обсягом є ширшим від поняття " викладеної в позові основної вимоги". Закріплення названих положень є гарантією забезпечення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, що є завданням господарського судочинства, визначеному у статті 2 Господарського процесуального кодексу України, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, для встановлення, чи є позовна вимога щодо реєстраційних дій у цьому спорі похідною, слід з`ясувати щодо яких відносин виник спір у справі та на захист, яких прав та інтересів заявлений позов, а відповідно, чи призведе до повного відновлення порушеного суб`єктивного права особи та ефективного захисту корпоративних прав та законних інтересів позивача задоволення лише основної вимоги без похідної. При цьому, слід брати до уваги те, що задоволення похідної вимоги прямо залежить від задоволення іншої позовної вимоги. Така вимога не може бути самостійною ( Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 листопада 2019 року у справі № 910/9834/18).

З предмета й підстав позову, викладених у позовній заяві, вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом у цій справі на захист порушених корпоративних прав внаслідок неправомірного позбавлення його права на участь у загальних зборах учасників товариства та прийняття відповдіних рішень. Звідси випливає, що вимога позивача щодо скасування реєстраційних дій, є похідною від спору про визнання недійсним рішення загальних зборів, що оскаржується, оскільки в іншому випадку повне поновлення прав позивача на участь у загальних зборах товариства та прийняття відповідних рішень не є можливим.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону(ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців(ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

За змістом ст.4 вищезазначеного закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" ( в редакції, чинній на момент державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу-відповідача-1), в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, відомості про перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв`язку з державною реєстрацією; розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розмір частки кожного із засновників (учасників); вид установчого документа (установчий акт, статут, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо); відомості про установчий документ, на підставі якого діє громадське формування, - у разі створення юридичної особи на підставі установчого документа іншого громадського формування та ін.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі: судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Встановивши наявність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Радіосервіс", яке оформлене протоколом від 24.06.19, враховуючи те, що відомості про зміну складу або інформації про засновників підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення, як похідних, позовних вимог про скасування реєстраційних дій, проведених на підставі вказаного рішення.

Висновок суду.

З огляду на вимоги частини 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст.75 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

За змістом ст.76-78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем документально підтверджено та доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідачі тверджень позивача не спростували. При цьому, відповідач-1 позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Пунктом 6 статті 236 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

В контексті наведеного, позов підлягає до задоволення.

Судові витрати.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору(ч.9ст.129 Господарського процесуального кодексу України ).

За змістом ч.1ст.130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма закріплена і в ч.3 с.7 Закону України "Про судовий збір".

Позивач як судові витрати визначив судовий збір у розмірі 3842,00 гривень.

При вирішенні питання про розподіл судового збору суд, відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони-відповідача-1, а також враховучи визнання відповідачем-1 позову до початку розгляду справи по суті та вимоги частини 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", дійшов висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору (1921,00грн.), а також про необхідність компенсації йому іншої частини судового збору (1921,00грн.) за рахунок відповідача-1.

Керуючись ст. 129, 129-1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 46, 73-79, 86, 118, 129, 178, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіосервіс" та Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та скасування внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіосервіс", оформлене протоколом №2 від 24.06.2019.

Скасувати державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу №11191070018001010 (реєстратор Тихомиров Олег Володимирович; Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради; зміна статуного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників); №11191050019001010 (реєстратор Стутинський Василь Олексійович; Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради; інші зміни); №11191070020001010 (реєстратор Стутинський Василь Олексійович; Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради; зміна складу або інформації про засновників.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіосервіс"(м. Івано-Франківськ, вул.Ребета, буд.8, код ЄДРПОУ 13663647) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКПП НОМЕР_8 ) 1921,00(одну тисячу дев"ятсот двадцять одну гривню) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКПП НОМЕР_8 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1921,00(одну тисяча дев"ятсот двадцять одна гривня), який сплачений згідно квитанції №ПН2098612 від 22.04.20.

Засвідчений гербовою печаткою суду примірник даного рішення є підставою для повернення ОСОБА_1 судового збору у встановленому цим рішенням розмірі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.04.2020

Суддя Матуляк П. Я.