Постанова

від 29.04.2020 по справі 924/691/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 924/691/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Кролевець О.А., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю магазин Лелека ,

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Крейбух О.Г., судді - Тимошенко О.М., Юрчук М.І.)

від 09.01.2020,

за позовом Хмельницької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю магазин Лелека

про стягнення 259 333, 00 грн,

В С Т А Н О В И В:

у липні 2019 року Хмельницька міська рада звернулась до Господарського суду Хмельницької області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю магазин Лелека 259 333,00 грн збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури м. Хмельницького.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач при здійсненні реконструкції нежитлових приміщень під магазин продовольчих товарів та аптеку з надбудовою мансардного поверху за адресою: Львівське шосе, 49 в м. Хмельницькому не уклав із міською радою договір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького та не сплатив на користь міської ради грошові кошти (пайову участь), чим порушив вимоги ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та заподіяв міській раді збитки у вигляді упущеної вигоди на суму 259 333,00 грн.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.09.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2020 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ магазин Лелека на користь Хмельницької міської ради 73 515,00 грн збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі та судові витрати.

Відмовлено у задоволенні позову про стягнення 185 818,00 грн збитків.

29.01.2020 ТОВ магазин Лелека подало касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2020, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.09.2019 залишити в силі.

Підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції зазначає, що апеляційним судом було неправильно розтлумачено ст. 178 ГК України, що призвело до створення нової правової норми на користь позивача. Вказує, що ця стаття містить іншу редакцію, ніж зазначено судом апеляційної інстанції. Вважає, що суд апеляційної інстанції односторонньо та упереджено оцінює декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 05.04.2018. Стверджує, що з п. 6 ч. 4 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності вбачається, що до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва об`єктів за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури, до яких належать заклади охорони здоров`я (лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України № 7/15-18193 від 09.11.2012). Вказує, що відповідно до п. 3 Переліку закладів охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України № 385 від 28.10.2002, аптека є фармацевтичним (аптечним) закладом охорони здоров`я. На думку відповідача, суд помилково зазначає, що головне призначення об`єкта будівництва - торгівля (відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації об`єкт нерухомого майна магазин продовольчих товарів та аптека прийняті в експлуатацію як об`єкт будівництва). Вважає неправильним висновок апеляційного суду про наявність в бездіяльності відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення.

У відзиві на касаційну скаргу Хмельницька міська рада зазначає, що апеляційним судом, за результатами дослідження змісту декларації про готовність до експлуатації об`єкта, правильно зроблено висновок, що головне призначення збудованого об`єкта - будівля торгівлі (торгові центри, універмаги, магазини), що відображено в коді об`єкта будівництва 1230.1. Стверджує, що з аналізу Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, Закону України Про регулювання містобудівної діяльності вбачається, що звільнення відповідача, як замовника, на законодавчому рівні від сплати пайової участі (у разі одночасного будівництва основного об`єкта та спорудження на цій земельній ділянці об`єкта соціальної інфраструктури) здійснюється за умови добровільного погодження об`єкту соціальної інфраструктури із органом місцевого самоврядування, що попередньо зазначається у рішенні міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Однак, матеріали справи не містять, а відповідачем не підтверджено відповідне погодження Хмельницькою міською радою спорудження об`єкту соціальної інфраструктури, зокрема соціальної аптеки на земельній ділянці за адресою: Львівське шосе, 49 у м. Хмельницькому. Вказує, що відповідачем не надано доказів, що аптека є необхідним елементом соціальної інфраструктури згідно з затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні. Стверджує, що постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, а касаційна скарга відповідача - безпідставною. Просить касаційну скаргу ТОВ магазин Лелека залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2020 без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.12.2008 Хмельницькою міською радою прийнято рішення № 23 Про затвердження Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького .

20.11.2014 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області зареєстровано декларацію за № ХМ 082143270134 про початок виконання будівельних робіт замовником ТОВ магазин Лелека з реконструкції нежитлових приміщень під магазин продовольчих товарів та аптеку з надбудовою мансардного поверху за адресою: вул. Львівське шосе, 49, м. Хмельницький (а.с. 211-213, т. 1).

10.03.2015 Управління капітального будівництва Хмельницької міської ради направлено ТОВ магазин Лелека лист № 01-16-175, у якому зазначало про необхідність останнього укласти із Хмельницькою міською радою договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького. Пропонувалося у 10-денний термін надати управлінню відповідні документи для укладення договору (а.с. 209, т. 1).

16.03.2015 ТОВ магазин Лелека повідомило Управління капітального будівництва Хмельницької міської ради про те, що товариство не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури міста у зв`язку зі спорудженням на земельній ділянці об`єкту соціальної інфраструктури - аптеки. У листі посилалось на Перелік закладів охорони здоров`я, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України № 385 від 28.10.2002, та на лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 7/15-18193 від 09.11.2012.

05.04.2018 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області зареєстровано декларацію за № ХМ141180950950 про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), в якій зазначено, що замовник - ТОВ магазин Лелека проводив реконструкцію нежитлових приміщень під магазин продовольчих товарів та аптеку з надбудовою мансардного поверху, за адресою: вул. Львівське шосе, 49, м. Хмельницький. Код класифікатора будівель та споруд ДК 018 -2000 -1230.1 - торгові центри, універмаги, магазини (а.с. 16-21, т. 1).

Згідно з п. 20 декларації кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією: 980,2 тис. грн, у тому числі витрати на будівельні роботи: 860,8 тис. грн, витрати на машини, обладнання та інвентар: - тис. грн.

Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва (реконструкція нежитлових приміщень під магазин продовольчих товарів та аптеку з надбудовою мансардного поверху за адресою: вул. Львівське шосе, 49 у м. Хмельницькому) станом на 27.10.2014 складає 980,219 тис. грн (а.с. 72-76, т. 1).

03.06.2019 Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління капітального будівництва Хмельницької міської ради звернувся до ТОВ магазин Лелека із листом № 01-16-363, у якому зазначив про зобов`язання відповідача протягом 20 днів підписати договір пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького. До вказаного листа було додано проект договору і розрахунок розміру пайової участі, які 05.06.2019 були отримані уповноваженою особою ТОВ магазин Лелека , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2900702907240 (а.с. 13-15, 22, т. 1).

Листом від 11.06.2019 ТОВ магазин Лелека повідомило Управління капітального будівництва, що об`єктом будівництва є аптека, яка є об`єктом соціальної інфраструктури, а тому, враховуючи положення ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , замовник у випадку будівництва таких об`єктів не залучається до сплати пайової участі. З урахуванням вказаного відмовилось укласти договір пайової участі у створенні і розвитку інженерно -транспортної та соціальної інфраструктури міста (а.с. 23, т. 1).

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач, як замовник об`єкта будівництва, який в тому числі передбачає аптеку, не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до вимог ч. 4 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції неможливо з огляду на таке.

Частиною 3 ст. 179 ГК України встановлено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

За ч. ч. 2, 3, 5 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Частиною 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Таким чином, положеннями ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено зобов`язання замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті), що має відбуватись згідно з Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, затвердженим органом місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

За ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

17.12.2008 Хмельницька міська рада прийняла рішення № 23 Про затвердження Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького

Згідно з п. 1.2 вказаного Порядку замовник, який має намір здійснити будівництво об`єкта містобудування у м. Хмельницькому, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених пунктом 1.7 цього Порядку.

Пунктом 1.3 Порядку встановлено, що пайова участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького полягає у відрахуванні замовником коштів до місцевого бюджету для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Дія цього Положення поширюється на всіх замовників, незалежно від їх форми власності (п. 1.5 Порядку).

Відповідно до п. 4.1 Порядку договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького (договір про пайову участь) укладається між міською радою та замовником не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, а з 01.01.2013 кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Отже, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності і зазначеним Порядком установлено, що саме на замовника покладено обов`язок взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого теж є обов`язком замовника (що узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 572/2848/17).

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов`язання, прямо передбаченого чинним законодавством.

Судом встановлено, що ТОВ магазин Лелека здійснено реконструкцію нежитлових приміщень під магазин продовольчих товарів та аптеку з надбудовою мансардного поверху, за адресою: м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, 49 (код об`єкта згідно з державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000-1230.1), що підтверджується декларацією за № ХМ141180950950 про готовність до експлуатації об`єкта, зареєстрованою 05.04.2018. З урахуванням вказаного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про виникнення у відповідача обов`язку укласти договір про пайову участь та сплатити відповідні кошти в силу ст. 40 Закону (що згоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.10.2019 у справі № 911/594/18 та висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.12.2019 у справі № 924/71/18).

Однак ТОВ магазин Лелека договір про пайову участь з Хмельницькою міською радою не уклало, кошти пайової участі не сплатило.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди встановлені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду.

У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Протиправність поведінки боржника або кредитора у позадоговірних правовідносинах полягає у порушенні правової норми.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій щодо такого звернення та укладення договору. Вказане є протиправною формою поведінки, внаслідок якої (причинно-наслідковий зв`язок) міська рада не отримала на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущена вигода (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 924/71/18). При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Отже, апеляційним судом, на відміну від суду першої інстанції, було правильно встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка у вигляді бездіяльності відповідача у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій, наявність у позивача збитків у вигляді упущеної вигоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками та вина відповідача.

Також, суд апеляційної інстанції, встановивши, що заявлена позивачем сума збитків є такою, що не відповідає ч. 6 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 2.2 Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького та, здійснивши власний перерахунок, дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 73 515,00 грн збитків (980 200,00 грн - загальна кошторисна вартість будівництва * 7,5 % - відповідно до п. 2.2 Порядку), завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі.

З урахуванням вказаного, суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, правомірно задовольнив позовні вимоги частково та стягнув з відповідача на користь позивача 73 515,00 грн збитків.

Щодо аргументів касаційної скарги про віднесення вказаного об`єкта будівництва (зокрема аптеки) до об`єктів соціальної інфраструктури, то вони були предметом перегляду суду апеляційної інстанції, який на підставі дослідження наявних у матеріалах справи доказів (зокрема, декларації № ХМ141180950950 про готовність до експлуатації об`єкта, містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 178/ГП-25.1-04 від 09.10.2014, виданих управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради на об`єкт будівництва ТОВ магазин Лелека за адресою: м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, 49), належного аналізу вказаного Порядку, Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , встановив, що в результаті реконструкції об`єкта будівництва загальною площею 199,3 кв.м, розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, 49, відповідачем було збудовано в цілому будівлю торгівлі, що класифікується, як торгові центри, універмаги, магазини (код об`єкта будівництва - 1230.1), а тому відсутні підстави для незалучення відповідача до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 1.7.18 Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького.

Щодо аргументів касаційної скарги про неправильне тлумачення судом апеляційної інстанції ст. 178 ГК України, оскільки ця стаття містить іншу редакцію, ніж зазначено судом апеляційної інстанції, то необхідно зазначити, що помилкове посилання суду на ст. 178 ГК України, замість ст. 179 ГПК України, зміст якої правильно викладено у судовому рішенні, за своєю суттю є опискою і не призвело до ухвалення незаконної постанови у справі.

Також судом апеляційної інстанції відповідно до правил ст. 86 ГПК України було ретельно досліджено всі наявні в матеріалах справи докази, надана належна оцінка Декларації про готовність об`єкта до експлуатації і доводи касаційної скарги вказаного не спростовують.

Решта доводів касаційної скарги зводяться до переоцінки зібраних у справі доказів, що відповідно до ст. 300 ГПК України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України).

Частиною 5 ст. 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням вимог матеріального права, з дотриманням принципів справедливості, добросовісності, розумності, а тому підстав для її скасування і залишення в силі рішення суду першої інстанції немає.

Оскільки підстав для скасування постанови апеляційного суду немає, то судовий збір згідно з ст. 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю магазин Лелека залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 січня 2020 року у справі за № 924/691/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Кролевець

І. Ткач