Рішення

від 04.05.2007 по справі 6/098-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/098-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" травня 2007 р.                                                                              Справа № 6/098-07

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Технополіс –2”, с. Проліски, Бориспільський  район

до відповідач 1 : Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Металіст”,    с.  Проліски, Бориспільський район

відповідач 2 : Щасливської сільської Ради, с. Щасливе, Бориспільський район

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.01.2002 року

Суддя Маляренко А.В.

за участю представників сторін:

від позивача:  Сітько М.І. (довіреність № 5 від 26.03.2007р.)

від відповідача:  Серпутько Г.М. (довіреність  б/н від  07.11.2006 р.)

                            Величенко А.І. (протокол № 3 від 03.04.2006 р.)

від відповідача 2:  не зґявився

                                                   Обставини справи:       

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Технополіс –2” (далі - позивач)  до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Металіст”( далі - відповідач 1) до Щасливської сільської Ради (далі - відповідач 2) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.01.2002 року

      Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2007 р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 26.03.2007 р.

           Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим фактом, що спірний  договір оренди було укладено без наявної та належно оформленої технічної документації про оформлення земельної ділянки в оренду та відсутності проекту відведення земельної ділянки.  Крім того, Акт про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки не складався, тобто договір оренди був укладений  з порушенням вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні 04.05.2007 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових пояснень поданих в судовому засіданні 26.03.2007 р.  

 Представник   відповідача 1 проти позову заперечує, про що подав до суду письмовий відзив на позов  вихідний № 55/1 юр  від 26.03.2007 р. та доповнення до відзиву на позовну заяву,  вхідний № 5360  від 11.04.2007 р  .

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,  господарський суд, -

                                                 встановив

В позовній заяві позивач просить визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки від 11 січня 2002 року, яка знаходиться в адмінмежах  Щасливської сільської ради, Бориспільського району, Київської області, укладеного між Щасливською сільською Радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма „Металіст” (далі - договір оренди),  як такий, що суперечить чинному законодавству  

Підставою недійсності договору оренди  позивач зазначає той факт, що :

       -  в порушення вимог ч.9 ст. 118 та частини другої статті 123 Земельного кодексу України земельна ділянка була передана  відповідачу 1 без належно оформленої технічної документації про оформлення земельної ділянки в оренду та при відсутності проекту відведення земельної ділянки;

- крім цього, спірний договір оренди, укладений між Щаслівською сільською Радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма „Металіст” порушує права позивача на користування власною земельною  ділянкою, що належить позивачу на праві оренди, відповідно Договору оренди земельної ділянки від 24.09.2003 р., оскільки   відповідач 1 своїми  діями перешкоджає позивачу  реалізувати його право на оренду земельної ділянки

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що твердження позивача щодо незаконності договору оренди не грунтується на вимогах чинного законодавства та не підтверджено документально,  а позов - таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне:

Частиною   першою   статті   1    Господарського   процесуального   кодексу   України   визначено: „ підприємства, установи,  організації,  інші юридичні особи  (у тому числі іноземні),  громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта  підприємницької діяльності  (далі -  підприємства та  організації),  мають право звертатися  до господарського  суду згідно з  встановленою  підвідомчістю  господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття  передбачених цим Кодексом заходів,  спрямованих на запобігання  правопорушенням".

Частиною другою статті 21 Господарського процесуального кодексу України позивачами визначено ті підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Таким чином, умовою для подання позову до господарського суду повинно бути наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до Рішення Конституційного рішення суду України від 01.12.2004 року N 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Порушення своїх прав і охоронюваних законом інтересів позивач обумовлює тим, що: „В порушення вимог ч.9 ст. 118 та частини 6 статті 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки площею 29,71 га, яка знаходиться в адмінмежах  Щасливської сільської ради, Бориспільського району, Київської області, не виготовлявся і відповідно не погоджувався з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та не подавався на розгляд органу місцевого самоврядування,  тобто Відповідачу 2” а тому спірний договір є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Суд не бере до уваги вищезазначене, оскільки позивач не належить до кола осіб, які мають право згідно до чинного законодавства оскаржувати договір оренди.

Відповідно до частини  1  ст. 207 Господарського кодексу України, яка передбачає, що: господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсний повністю або в частині.

В процесі розгляду справи,  судом встановлено, що позивач не є стороною спірного договору, а тому, суд приходить висновку, що у позивача відсутнє право вимагати визнання договору оренди недійсним.

          Крім цього, позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне :

Частина друга статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначає: „сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами".

Згідно із частиною першою статті 33 цього кодексу: „кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень".

Позивач стверджує, що спірний договір оренди, укладений між Щасливською сільською Радою (відповідач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма „Металіст” ( відповідач 1) порушує право позивача на користування власною земельною  ділянкою, яка була надана позивачу в оренду, на підставі Договору оренди земельної ділянки від 24.09.2003р. укладеного між Щасливською сільською Радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Технополіс-2”,  оскільки, відповідач 1, своїми  діями перешкоджає позивачу  реалізувати право позивача на оренду земельної ділянки.

В той же час, позивач в позовній заяві та доданих до неї документах не зробив посилання на жодний доказ, який би фіксував або  підтверджував  факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма „Металіст” право позивача на користування земельною  ділянкою яка належить позивачу на праві Договору оренди земельної ділянки від 24.09.2003 р.

У відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Згідно з п. 3 Розґяснення ВГСУ від 10.12.96 р. N 02-5/422 „Про судове рішення" -  рішення господарського суду має грунтуватись на повному з'ясуванні такого:

3.1.   чи мають місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими Доказами вони підтверджуються;

3.2.   чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

3.3. яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. "                                                                         

З огляду на вищезазначене, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши подані докази, суд приходить висновку, що позивач не довів суду, обставини, на які він посилається як на докази в обгрунтування позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд  Київської області, –

вирішив:

      1.   В задоволенні позовних вимог відмовити.

      2 . Копію рішення надіслати сторонам.

Дата складення рішення в повному обсязі 21.05.2007 р.

Суддя