Рішення

від 24.02.2020 по справі 160/12912/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Справа № 160/12912/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. при секретарі судового засіданняПрогонній В.В. за участю: представника позивача представника відповідача Пашнінної А.В. Свиди Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС ПРОМСЕРВІС до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС ПРОМСЕРВІС (далі позивач, ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу у сумі 751 140 грн. уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2912/1854/АВ/ТД-ФС/591 від 27 листопада 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС ПРОМСЕРВІС , за результатом якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, № ДН2912/1854/АВ від 28.10.2019 та протокол про адміністративне правопорушення № ДН2912/1854/АВ/П/ПТ від 28.10.2019. В ході інспекційного відвідування відповідачем було виявлені випадки укладання цивільно-правових договорів, які мають ознаки трудових договорів, та як наслідок відсутність офіційного працевлаштування шести працівників. 06.11.2019 року інспектором праці винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН2912/1854/АВ/П, згідно з яким зобов`язано генерального директора Волошина Юрія Григоровича усунути такі порушення: у строк до 15.11.2019 року офіційно працевлаштувати наступних фізичних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . На підставі висновків акту відповідачем також прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2912/1854/АВ/ТД-ФС/591 від 27.11.2019 року у розмірі 751 140,00 грн. З вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною та винесеною з порушенням норм чинного законодавства, оскільки позивачем з вищевказаними особами були укладені цивільно-правові договори про виконання робіт, предметом яких є послуги з виготовлення певної, визначеної у договорі, кількості деталей. Тобто, громадяни, вказані в акті, повинні були виконати конкретну роботу із кінцевим результатом, а саме виготовлення певної кількості деталей. Позивач зазначив, що нормами цивільного законодавства укладання такого роду договорів не заборонено, а тому, у відповідача були відсутні підстави для притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС ПРОМСЕРВІС до відповідальності.

Ухвалою суду від 26.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у судову засідання 27 січня 2020 року о 10:00 год.

22 січня 2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що підставою для проведення інспекційного відвідування позивача стала інформація, надана листом Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області від 28.08.2019 №17516/05-05/26. На підставі вищезазначеного листа було видано наказ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 07.10.2019 № 711-1 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 07.10.2019 № 375-Н. За результатами інспекційного відвідування складений акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю №ДН2912/1854/АВ від 28.10.2019 року, який підписаний позивачем із запереченнями. На підставі Акту №ДН2912/1854/АВ від 28.10.2019 та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17 липня 2013 року № 509 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2912/1854/АВ/ТД-ФС/591 від 27 листопада 2019 року за порушення вимог ч.1 ст. 21, ч.1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, оскільки позивачем було допущено укладення з фізичними особами договорів цивільно-правового характеру, хоча виконувана робота за цими договорами притаманна трудовій діяльності. Таким чином, відповідач вважає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України.

27 січня 2020 року від позивача до суду надійшов відповідь на відзив, в якій він заперечив виявлення в ході інспекційного відвідування неоформлених трудових відносин. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС ПРОМСЕРВІС зазначає, що має у своєму штаті 32 оформлених працівників. У податковій звітності позивач звітував про 6 осіб як про осіб, які працювали у нього за цивільно-правовими договорами, а також сплатив до бюджету податки та єдиний соціальний внесок, нараховані на виплачені цим особам винагороду. Вказане свідчить про відсутність у позивача наміру за рахунок не оформлення трудових відносин зменшити податкове навантаження. Зауважив, що угоди, які укладалися позивачем з вказаними вище особами, не визнані недійсними у встановленому законом порядку.

27 січня 2020 року у судовому засіданні оголошена перерва до 10.02.2020 до 09:00 год.

10 лютого 2020 року судове засідання було відкладено до 24.02.2020 до 09:45 год.

Ухвалою суду від 24.02.2020 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС ПРОМСЕРВІС про забезпечення позову - задоволено частково. Зупинено стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2912/1854/АВ/ТД-ФС/591 від 27 листопада 2019 року в рамках виконавчого провадження №61135952 від 04.02.2020 року, що відкрито Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). В іншій частині заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

24 лютого 2020 року у судовому засіданні було допитано ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 у якості свідків.

У судовому засіданні 24.02.2020 представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі із викладених у позові підстав.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві, та просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі інформації, наданої листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.08.2019 № 17516/05-05/26 (вх. № 18556 від 05.09.2019 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області) (а.с.175, т.2), щодо фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року, за № ДН-2912 внесення до Реєстру інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця, відповідачем прийнято наказ від 07.10.2019 №711-І (а.с.173, т.2) про призначення інспекційного відвідування та направлення від 07.10.2019 №375-Н (а.с.25, т.1; а.с.174, т.2) на проведення інспекційного відвідування ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС .

За результатами проведення інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 28.10.2019 №ДН2912/1857/АВ (а.с.28-32, т.1).

Вказаною перевіркою встановлено наступні порушення: між ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС , як Замовником, та шістьма фізичними особами, як Виконавцями, було укладено типові цивільно-правові договори (далі по тексту - Договори ЦПХ) на виготовлення деталей з використанням обладнання Замовника, а саме: з ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (і.п.н. НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 (і.п.н. НОМЕР_6 ). У зазначених Договорах ЦПХ не вказано, які саме деталі виготовляє Виконавець на замовлення Замовника. Враховуючи вищенаведене, у діях керівництва ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС при укладенні договорів ЦПХ з фізичними особами вбачаються порушення вимог статей 21 та 24 Кодексу законів про працю України, внаслідок наступного:

- для ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС виробництво виробів із пластмас, відповідно до КВЕД 22.29, є основним видом господарської діяльності, на який Підприємство має дозвіл. Отже, праця фізичних осіб за вищевказаними Договорами ЦПХ не є юридично самостійною, а здійснюється у межах господарської діяльності ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС , при цьому, відповідно до штатних розкладів в штаті підприємства зазначається посади ливарників на машинах лиття під тиском;

- відповідно до умов зазначених Договорів ЦПХ виготовлення деталей Виконавцями здійснюється з використанням обладнання Замовника (п.2.2 Договорів ЦПХ) та за адресою місцезнаходження Замовника (п. 2.3 Договорів ЦПХ), отже фізичні особи виконують роботи під керівництвом ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС , що прийняло на себе обов`язок організовувати працю:

- договори цивільно-правового характеру зазвичай укладаються для виконання разових робіт, а відповідно до умов п. 6.1 зазначених Договорів ЦПХ строк їх дії встановлюється на три місяця, а потім Договір ЦПХ з тим же Виконавцем укладається знову та знову, що свідчить про постійний характер виконання робіт;

- відповідно до умов п. 5.3 зазначених Договорів ЦПХ Виконавець мас право у будь-який час перевіряти хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність Виконавця отже, ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС прийняло на себе обов`язок контролювати працю Виконавця.

Таким чином, фізичні особи, з якими ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС було укладено Договори ЦПХ, фактично виконували трудові функції штатних працівників з договірною оплатою праці, а саме ливарників, які працюють по трудовим договорам.

Таким чином, директором ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС фактично було допущено до роботи шість фізичних осіб, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що порушує вимоги ч.1 ст.21, ч.1, 3 ст. 24 КЗПП України та свідчить про відсутність офіційного працевлаштування шести працівників.

Також, 28 жовтня 2019 року відповідачем складено протокол про адміністративне порушення №ДН2912/1854/АВ/П/ПТ, відповідно до якого 28 жовтня 2019 року під час проведення перевірки ТОВ Виробничий комплекс ПРОМСЕРВІС , яке розташоване в м.Дніпро на пр-ті Богдана Хмельницького, 151, директором якого є ОСОБА_8 , щодо додержання законодавства України про працю було виявлено порушення, а саме: фактично було допущено до роботи шість працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що порушує вимоги ч. 1 ст. 21, ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України та свідчить про відсутність офіційного працевлаштування найманих працівників.

Не погодившись із висновками, викладеними в акті інспекційного відвідування, позивачем було подано заперечення за вих. № 31/10 від 31.10.2019 (а.с.34-40, т.1), які були розглянуті листом відповідача від 05.10.2019 № 113/4.1-3 (а.с.41-42, т.1), відповідно до якого надані заперечення не прийнято до уваги.

06 листопада 2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено припис про усунення виявлених порушень № ДН2912/1854/АВ/П (а.с.43-44, т.1), згідно з яким зобов`язано генерального директора ОСОБА_8 усунути такі порушення: у строк до 15.11.2019 офіційно працевлаштувати наступних фізичних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Не погоджуючись із даним приписом, позивач подав скаргу (а.с.45-48, т.1) на припис про усунення виявлених порушень № ДН2912/1854/АВ/П на ім`я керівника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. Відповіді на вказану скаргу матеріали даної адміністративної справи не містять.

На підставі статті 259 Кодексу законів про працю України, статті 53 Закону України Про зайнятість населення , частини третьої статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України 27 листопада 2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2912/1854/АВ/ТД-ФС/591 від 27.11.2019 року, згідно з якою на Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс ПРОМСЕРВІС накладено штраф у розмірі 751 140,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон №877-V).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 4 Положення № 96).

Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 пункту 6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення №96 встановлено, що Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Отже, відповідач у справі є суб`єктом владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції щодо реалізації державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

За змістом пункту 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів.

Згідно з пунктом 19 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування (пункт 20 Порядку № 823).

У відповідності до пункту 21 Порядку № 823, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Пунктом 23 Порядку № 823 визначено, що припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з пунктом 27 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк, заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються (пункт 28 Порядку № 823).

Сторонами у даній справі не висловлюються доводи щодо порушення процедури інспекційного відвідування, а судом самостійно не встановлено.

Вирішуючи питання щодо наявності порушення трудового законодавства з боку позивача, суд враховує, що трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини, регламентуються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Згідно з частиною 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності до статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

З аналізу викладених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору.

При цьому, сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами 1-2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 839 ЦК України закріплено порядок виконання роботи з матеріалу підрядника та його засобами.

Так, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

За приписами статті 840 ЦК України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

У відповідності до частини 1 статті 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Згідно з частиною 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Як встановлено судом, між ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС (замовник) та громадянами України (виконавець) було укладено цивільно-правові договори (договори про надання послуг) на виготовлення деталей з використанням обладнання замовника, а саме:

- з ОСОБА_1 : від 01.01.2018 № 01/01-2 зі строком дії до 31.03.2018 (а.с.164-166, т.1); від 01.04.2018 № 01/04-02/18 зі строком дії до 30.06.2018 (а.с.170-172, т.1); від 02.07.2018 № 02/07-3 зі строком дії до 30.09.2018 (а.с.176-178, т.1); від 01.10.2018 № 01/10-2 зі строком дії до 31.12.2018 (а.с.182-184, т.1); від 01.01.2019 № 01/01-2 зі строком дії до 31.03.2019 (а.с.188-190, т1); від 01.04.2019 № 01/04-2 зі строком дії до 30.06.2019 (а.с.194-196, т1); від 01.07.2019 № 01/07-2 зі строком дії до 30.09.2019 (а.с.200-202, т1);

- з ОСОБА_2 : від 01.01.2018 № 01/01-3 зі строком дії до 31.03.2018 (а.с.206-208, т.1); від 01.04.2018 № 01/04-3/18 зі строком дії до 30.06.2018 (а.с.212-214, т.1); від 02.07.2018 № 02/07-4 зі строком дії до 30.09.2018 (а.с.218-220, т.1); від 01.10.2018 № 01/10-3 зі строком дії до 31.12.2018 (а.с.224-226, т.1); від 01.01.2019 № 01/01-3 зі строком дії до 31.03.2019 (а.с.230-232, т.1); від 01.04.2019 №01/04-3 зі строком дії до 30.06.2019 (а.с.236-238, т1); від 01.07.2019 № 01/07-3 зі строком дії до 30.09.2019 (а.с.242-244, т.1);

- зі ОСОБА_3 :, від 01.01.2018 № 01/01-4 зі строком дії до 31.03.2018 (а.с.248-250, т.1); від 01.04.2018 № 01/04-4/18 зі строком дії до 30.06.2018 (а.с.4-6, т.2); від 02.07.2018 № 02/07-1 зі строком дії до 30.09.2018 (а.с.10-12, т.2);

- з ОСОБА_4 : від 01.10.2018 № 01/10-5 зі строком дії до 31.12.2018 (а.с.16-18, т.2); від 01.01.2019 № 01/01-5 зі строком дії до 31.03.2019 (а.с.22-24, т.2); від 01.04.2019 № 01/04-5 зі строком дії до 30.06.2019 (а.с.28-0, т.2); від 01.07.2019 № 01/07-5 зі строком дії до 30.09.2019 (а.с.33-35, т.2);

- з ОСОБА_5 : від 01.10.2018 № 01/10-6 зі строком дії до 31.12.2018 (а.с.39-41, т.2); від 01.01.2019 № 01/01-6 зі строком дії до 31.03.2019 (а.с.45-47, т.2); від 01.04.2019 № 01/04-6 зі строком дії до 30.06.2019 (а.с.51-53, т.2); від 01.07.2019 № 01/07-6 зі строком дії до 30.09.2019 (а.с.57-59, т.2);

- з ОСОБА_6 : від 01.01.2018 № 01/01-5 зі строком дії до 31.03.2018 (а.с.63-65, т.2); від 01.04.2018 № 01/04-5/18 зі строком дії до 30.06.2018 (а.с.69-71, т.2); від 02.07.2018 № 02/07-5 зі строком дії до 30.09.2018 (а.с.75-77, т.2); від 01.10.2018 № 01/10-4 зі строком дії до 31.12.2018 (а.с.81-83, т.2); від 01.01.2019 № 01/01-4 зі строком дії до 31.03.2019 (а.с.87-89, т.2); від 01.04.2019 №01/04-4 зі строком дії до 30.06.2019 (а.с.93-95, т.2); від 01.07.2019 № 01/07-4 зі строком дії до 30.09.2019 (а.с.99-101, т.2).

За умовами вказаних договорів фізичні особи - Виконавці зобов`язуються надати Замовнику послуги (виконати роботу) в обсязі і на умовах, передбачених даним договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги (роботи) (п.1.).

Пунктом 1.2 договорів передбачено, що Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт), у тому числі використовує власні засоби та матеріали.

Конкретні роботи визначено у пункті 2.2 кожного договору (виготовлення деталей у відповідній кількості з використанням обладнання Замовника).

У розділі 4 договорів визначено ціну та порядок оплати послуг.

Так, вартість послуг (робіт) по цивільно-правовому договору визначається згідно з Актом приймання - передачі наданих послуг (робіт). Оплата послуг Виконавця здійснюється Замовником протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Замовник виступає податковим агентом по відношенню до Виконавця та здійснює сплату та нарахування всіх передбачених законодавством платежів.

Згідно з пунктом 5.3 договорів, Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність Виконавця.

Матеріалами справи підтверджується, що між виконавцями та позивачем регулярно підписувалися акти прийняття-передачі виконаних робіт за цивільно-правовими угодами, а саме:

1) на виконання умов договорів, укладених з ОСОБА_1 :

- по договору від 01.01.2018 № 01/01-2: акти прийому наданих послуг від 31.01.2018 на суму 7603,20 грн. (а.с.167, т.1), від 28.02.2018 на суму 8370,00 грн. (а.с.168, т.1), від 31.03.2018 на суму 9819,88 грн.;

- по договору від 01.04.2018 № 01/04-02/18: акти прийому наданих послуг від 30.04.2018 на суму 6732,00 грн. (а.с.173, т.1), від 31.05.2018 на суму 7347,83 грн. (а.с.174, т.1), від 30.06.2018 на суму 9006,12 грн. (а.с.175, т.1);

- по договору від 02.07.2018 № 02/07-3: акти прийому наданих послуг від 30.09.2018 на суму 10 021,00 грн. (а.с.179, т.1), від 31.08.2018 на суму 4621,12 грн. (а.с.180, т.1), від 31.07.2018 на суму 9819,88 грн. (а.с.181, т.1);

- по договору від 01.10.2018 № 01/10-2: акти прийому наданих послуг від 31.10.2018 на суму 11 900,00 грн. (а.с.185, т.1), від 30.11.2018 на суму 11 745,34 грн. (а.с.186, т.1), від 31.12.2018 на суму 8211,00 грн. (а.с.187, т.1);

- по договору від 01.01.2019 № 01/01-2: акти прийому наданих послуг від 31.01.2019 на суму 10 204,00 грн. (а.с.191, т.1), від 28.02.2019 на суму 10 782,00 грн. (а.с.192, т.1), від 31.03.2019 на суму 10 397,00 грн. (а.с.193, т.1);

- по договору від 01.04.2019 № 01/04-2: акти прийому наданих послуг від 30.04.2019 на суму 8664,00 грн. (а.с.197, т.1), від 31.05.2019 на суму 9819,00 грн. (а.с.198, т.1), від 30.06.2019 на суму 6931,00 грн. (а.с.199, т.1);

- по договору від 01.07.2019 № 01/07-2: акти прийому наданих послуг від 31.07.2019 на суму 9 627,00 грн. (а.с.203, т.1), від 31.08.2019 на суму 569800 грн. (а.с.204, т.1), від 30.09.2019 на суму 10 204,00 грн. (а.с.205, т.1);

2) на виконання умов договорів, укладених з ОСОБА_2 :

- по договору від 01.01.2018 № 01/01-3: акти прийому наданих послуг від 31.01.2018 на суму 9892,80 грн. (а.с.209, т.1), від 28.02.2018 на суму 9486,00 грн. (а.с.210, т.1), від 31.03.2018 на суму 8664,60 грн. (а.с.211, т.1);

- по договору від 01.04.2018 № 01/04-3/18: акти прийому наданих послуг від 30.04.2018 на суму 8165,00 грн. (а.с.215, т.1), від 31.05.2018 на суму 5776,40 грн. (а.с.216, т.1), від 30.06.2018 на суму 8086,40 грн. (а.с.217, т.1);

- по договору від 02.07.2018 № 02/07-4: акти прийому наданих послуг від 31.07.2018 на суму 11 273,29 грн. (а.с.221, т.1), від 31.08.2018 на суму 8086,96 грн. (а.с.222, т.1), від 30.09.2018 на суму 8086,00 грн. (а.с.223, т.1);

- по договору від 01.10.2018 № 01/10-3: акти прийому наданих послуг від 31.10.2018 на суму 10 397,00 грн. (а.с.227, т.1), від 30.11.2018 на суму 7894,41 грн. (а.с.228, т.1), від 31.12.2018 на суму 8049,00 грн. (а.с.229, т.1);

- по договору від 01.01.2019 № 01/01-3: акти прийому наданих послуг від 31.01.2019 на суму 9242,00 грн. (а.с.233, т.1), від 28.02.2019 на суму 10 590,00 грн. (а.с.234, т.1), від 31.03.2019 на суму 8670,00 грн. (а.с.235, т.1);

- по договору від 01.04.2019 № 01/04-3: акти прийому наданих послуг від 31.04.2019 на суму 7894,00 грн. (а.с.239, т.1), від 31.05.2019 на суму 10 981,00 грн. (а.с.240, т.1), від 30.06.2019 на суму 6161,00 грн. (а.с.241, т.1);

- по договору від 01.07.2019 № 01/07-3: акти прийому наданих послуг від 31.07.2019 на суму 12 515,00 грн. (а.с.245, т.1), від 31.08.2019 на суму 12 708,00 грн. (а.с.246, т.1), від 30.09.2019 на суму 9627,00 грн. (а.с.247, т.1);

3) на виконання умов договорів, укладених зі ОСОБА_3 :

- по договору від 01.01.2018 № 01/01-4: акти прийому наданих послуг від 31.01.2018 на суму 10 339,20 грн. (а.с.1, т.2), від 28.02.2018 на суму 12 897,60 грн. (а.с.2, т.2), від 31.03.2018 на суму 11 283,23 грн. (а.с.3, т.2);

- по договору від 01.04.2018 № 01/04-4/18: акти прийому наданих послуг від 30.04.2018 на суму 10 205,00 грн. (а.с.7, т.2), від 31.05.2018 на суму 8024,84 грн. (а.с.8, т.2), від 30.06.2018 на суму 7525,00 грн. (а.с.9, т.2);

- по договору від 02.07.2018 № 02/07-1: акти прийому наданих послуг від 31.07.2018 на суму 12 708,07 грн. (а.с.13, т.2), від 31.08.2018 на суму 10 975,16 грн. (а.с.14, т.2), від 20.09.2018 на суму 2857,00 грн. (а.с.15, т.2);

4) на виконання умов договорів, укладених із ОСОБА_4 :

- по договору від 01.10.2018 № 01/10-5: акти прийому наданих послуг від 31.10.2018 на суму 12 708,07 грн. (а.с.19, т.2), від 30.11.2018 на суму 12 881,99 грн. (а.с.20, т.2), від 31.12.2018 на суму 8745,00 грн. (а.с.21, т.2);

- по договору від 01.01.2019 № 01/01-5: акти прийому наданих послуг від 31.01.2019 на суму 10 136,00 грн. (а.с.25, т.2), від 28.02.2019 на суму 12 130,00 грн. (а.с.26, т.2), від 31.03.2019 на суму 11 751,00 грн. (а.с.27, т.2);

- по договору від 01.04.2019 № 01/04-5: акти прийому наданих послуг від 30.04.2019 на суму 6354,00 грн. (а.с.31, т.2), від 31.05.2019 на суму 11 552,00 грн. (а.с.32, т.2);

- по договору від 01.07.2019 № 01/07-5: акти прийому наданих послуг від 31.07.2019 на суму 5391,00 грн. (а.с.36, т.2), від 31.08.2019 на суму 10 204,00 грн. (а.с.37, т.2), від 30.09.2019 на суму 10 012,00 грн. (а.с.38, т.2);

5) на виконання умов договорів, укладених із ОСОБА_5 :

- по договору від 01.10.2018 № 01/10-6: акти прийому наданих послуг від 31.10.2018 на суму 10 360,00 грн. (а.с.42, т.2), від 30.11.2018 на суму 9223,60 грн. (а.с.43, т.2), від 31.12.2018 на суму 8838,00 грн. (а.с.44, т.2);

- по договору від 01.01.2019 № 01/01-6: акти прийому наданих послуг від 31.01.2019 на суму 9819,00 грн. (а.с.48, т.2), від 28.02.2019 на суму 10 870,00 грн. (а.с.49, т.2), від 31.03.2019 на суму 10 397,00 грн. (а.с.50, т.2);

- по договору від 01.04.2019 № 01/04-6: акти прийому наданих послуг від 30.04.2019 на суму 4428,00 грн. (а.с.54, т.2), від 30.04.2019 на суму 4428,00 грн. (а.с.54, т.2), від 31.05.2019 на суму 13 670,00 грн. (а.с.55, т.2), від 30.06.2019 на суму 7316,00 грн. (а.с.56, т.2);

- по договору від 01.07.2019 № 01/07-6: акти прийому наданих послуг від 31.07.2019 на суму 10 975,00 грн. (а.с.60, т.2), від 31.08.2019 на суму 8086,00 грн. (а.с.61, т.2), від 30.09.2019 на суму 9242,00 грн. (а.с.62, т.2);

6) на виконання умов договорів, укладених із ОСОБА_6 :

- по договору від 01.01.2018 № 01/01-5: акти прийому наданих послуг від 31.01.2018 на суму 9172,80 грн. (а.с.66, т.2), від 28.02.2018 на суму 10 969,60 грн. (а.с.67, т.2), від 31.03.2018 на суму 10 361,49 грн. (а.с.68, т.2),

- по договору від 01.04.2018 № 01/04-5/18: акти прийому наданих послуг від 30.04.2018 на суму 7509,00 грн. (а.с.72, т.2), від 31.05.2018 на суму 5776,40 грн. (а.с.73, т.2), від 30.06.2018 на суму 8664,60 грн. (а.с.74, т.2);

- по договору від 02.07.2018 № 02/07-5: акти прийому наданих послуг від 31.07.2018 на суму 12 939,13 грн. (а.с.78, т.2), від 31.08.2018 на суму 5776,40 грн. (а.с.79, т.2), від 30.09.2018 на суму 8857,00 грн. (а.с.80, т.2);

- по договору від 01.10.2018 № 01/10-4: акти прийому наданих послуг від 31.10.2018 на суму 10 012,00 грн. (а.с.84, т.2), від 30.11.2018 на суму 12 906,83 грн. (а.с.85, т.2), від 31.12.2018 на суму 8552,00 грн. (а.с.86, т.2);

- по договору від 01.01.2019 № 01/01-4: акти прийому наданих послуг від 31.01.2019 на суму 9819,00 грн. (а.с.90, т.2), від 28.02.2019 на суму 11 552,00 грн. (а.с.91, т.2), від 31.03.2019 на суму 10 975,00 грн. (а.с.92, т.2);

- по договору від 01.04.2019 № 01/04-4: акти прийому наданих послуг від 30.04.2019 на суму 8279,00 грн. (а.с.96, т.2), від 31.05.2019 на суму 11 167,00 грн. (а.с.97, т.2), від 30.06.2019 на суму 7701,00 грн. (а.с.98, т.2);

- по договору від 01.07.2019 № 01/07-4: акти прийому наданих послуг від 31.07.2019 на суму 8279,00 грн. (а.с.102, т.2), від 31.08.2019 на суму 9627,00 грн. (а.с.103, т.2), від 30.09.2019 на суму 6739,00 грн. (а.с.104, т.2).

Судом встановлено, що позивач за вказаних осіб сплачувало податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок, що підтверджується податковими звітами (а.с.56-163, т.1).

Зокрема, у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку форми №1-ДФ за період січень 2018 - вересень 2019, а також у звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів форми №Д-4 таблиці 5, 6) за вказані періоди позивач звітував про вказаних 6 осіб як про осіб, які працювали у нього за цивільно-правовим договором, а також сплатив до бюджету податки та єдиний соціальний внесок, нараховані на виплачену цим особам винагороду.

При цьому, судом встановлено, що ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС зареєстровано за адресою: 49052, місто Дніпро, вулиця Богдана Хмельницького (Героїв Сталінграда), буд. 151.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, юридична та фактична адреси Товариства збігаються.

Основним видом діяльності позивача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Код КВЕД 22.29: Виробництво інших виробів із пластмас.

Відповідно до висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 20.11.2015 №05.03.02-04/51X34 зазначені вироби із полімерних матеріалів призначені для пакування та зберігання харчової продукції, а також як вироби господарського призначення.

На підставі Дозволу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №1064.17.12 від 20.09.2017 ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС дозволяється експлуатувати технологічне устаткування для переробки полімерних матеріалів.

У своєму штаті ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС має 32 оформлені працівники, про що також зазначено в акті від 28.10.2019 №ДН2912/1857/АВ.

Як було встановлено в ході судового засідання, громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 залучались позивачем для робіт допоміжного характеру, а саме, упаковка пластмасових виробів в проміжну тару.

Так, допитаний в ході розгляду справи директор ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС ОСОБА_8 суду пояснив, що цивільно - правові угоди із вказаними особами укладались лише з метою відпрацьовувати значні замовлення в періоди активної роботи підприємства, у зв`язку із чим, вони переукладались кожний квартал. Зазначені особи не підпорядковувались графіку роботи підприємства (з 08:00 до 17:00 год.), та могли виконувати роботу в будь - який час в період робочого дня, оскільки до їх обов`язку входило лише пакування пластмасових виробів в транспортну тару. З верстатами та іншим обладнанням, що знаходиться на підприємстві вони не взаємодіяли, оскільки такі роботи виконувались операторами - налагоджувальниками, які являються штатними працівниками ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС . Кількість деталей, які необхідно було упакувати кожному із виконавців, вказувалась при підписанні договорів, оскільки було відомо загальний об`єм замовлення. Кількість пластмасових виробів, що були упаковані, фіксувались представником підприємства і по закінченню місяця складався акт прийому наданих послуг. Оплата за надані послуги здійснювалась шляхом перерахунку грошових коштів на картковий рахунок виконавця. Також зазначив, що в 2018 - 2019 роках не було необхідності приймати на посади підсобних працівників такої кількості осіб, оскільки підприємство отримувало закази на виробництво продукції періодично. У зв`язку із цим, коли виникала потреба в швидкому виконанні робіт по упаковці продукції та відправці її покупцям, за наявності підписаних договорів вказані особи і виконували такі роботи.

Допитані у якості свідків в судовому засіданні ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , також підтвердили, що відповідно до укладених з ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС договорів виконували конкретні роботи на підприємстві, а саме - упаковували пластмасову продукцію в транспортну тару. Для виконання робіт їх особисто викликали в цех, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та видавали завдання щодо кількості продукції (шт.), яку необхідно упакувати. Виконували вони роботу з упакування продукції не кожного дня, а тільки коли отримували певне завдання від представника підприємства. При цьому, в цеху вони дійсно знаходились в той час, коли підприємство працювало, але не протягом всього робочого часу, оскільки виконавши завдання по кількості упакованої продукції, йшли додому. До роботи верстатів, що виробляли пластмасову продукцію вони не допускались, цю роботу (засипка сировини в бункер верстату, запуск, налагодження режиму роботи, контроль за якістю виготовленої продукції та ін.) виконували штатні працівники підприємства. В ті дні, що вони виконували роботи, кількість упакованої продукції (приблизно 1500 шт. щоденно) фіксувалась представником підприємства, а в кінці місяця складався акт виконаних робіт і здійснювалась оплата. Фактично, протягом місяця кожний із них виходив на підприємство в середньому 10-15 разів. При цьому, їх задовольняли такі умови договору (тільки при необхідності та в обумовлені дати), оскільки кожний із них мав ще й другі місця роботи і міг суміщати такі види робіт з іншою роботою. Також зазначали, що виконували роботи самостійно, спілкувалися практично лише з директором підприємства та не були підпорядковані правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Відтак, у цьому випадку цивільно-правові угоди, що укладені між позивачем та вищевказаними фізичними особами, не містять ознак трудових договорів, зокрема: обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; обов`язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.

Між виконавцями та позивачем регулярно підписувалися акти прийняття-передачі виконаних робіт за цивільно-правовими угодами.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів під час інспектування, які б підтверджували що вищезазначені договори, є трудовими договорами.

Крім того, чинним законодавством не передбачено обмежень на укладання цивільно-правових договорів у разі якщо відповідні послуги стосуються основної діяльності суб`єкта господарювання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №160/8664/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 21, ч. 1,3 ст. 24 Кодексу законів про працю України є помилковими, а тому, прийнята на підставі цих висновків постанова №ДН2912/1854/АВ/ТД-ФС/591 від 27 листопада 2019 року про накладення штрафу у сумі 751 140 грн. є протиправною та такою, що прийнята без врахування всіх істотних обставин.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС ПРОМСЕРВІС (49052, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда, будинок 151; код ЄДРПОУ 40264016) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, буд. 3; код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2912/1854/АВ/ТД-ФС/591 від 27.11.2019 у сумі 751 140,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС ПРОМСЕРВІС за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 11 267,00 грн. (одинадцять тисяч двісті шістдесят сім гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02 березня 2020 року.

Суддя І.В. Тулянцева