Постанова

від 30.09.2020 по справі 160/12912/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 160/12912/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі №160/12912/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс" Промсервіс" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс" Промсервіс" звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у сумі 751 140,00 грн. уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2912/1854/АВ/ТД-ФС/591 від 27 листопада 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено інспекційне відвідування товариства за результатом якого, складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, № ДН2912/1854/АВ від 28.10.2019 та протокол про адміністративне правопорушення № ДН2912/1854/АВ/П/ПТ від 28.10.2019. В ході інспекційного відвідування відповідачем виявлені випадки укладання цивільно-правових договорів, які мають ознаки трудових договорів, та як наслідок відсутність офіційного працевлаштування шести працівників. 06.11.2019 року інспектором праці винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН2912/1854/АВ/П, згідно з яким зобов`язано генерального директора ОСОБА_1 усунути такі порушення: у строк до 15.11.2019 року офіційно працевлаштувати наступних фізичних осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . На підставі висновків акту відповідачем також прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2912/1854/АВ/ТД-ФС/591 від 27.11.2019 року у розмірі 751 140,00 грн. З вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною та винесеною з порушенням норм чинного законодавства, оскільки позивачем з вищевказаними особами укладені цивільно-правові договори про виконання робіт, предметом яких є послуги з виготовлення певної, визначеної у договорі, кількості деталей. Тобто, громадяни, вказані в акті, повинні були виконати конкретну роботу із кінцевим результатом, а саме виготовлення певної кількості деталей. Позивач зазначив, що нормами цивільного законодавства укладання такого роду договорів не заборонено, а тому у відповідача відсутні підстави для притягнення товариства до відповідальності.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року позов задоволено у повному обсязі.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на підставі Акту №ДН2912/1854/АВ від 28.10.2019 та у відповідності до постанови КМУ Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17 липня 2013 року № 509 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2912/1854/АВ/ТД-ФС/591 від 27 листопада 2019 року за порушення вимог ч.1 ст. 21, ч.1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, оскільки позивачем допущено укладення з фізичними особами договорів цивільно-правового характеру, хоча виконувана робота за цими договорами притаманна трудовій діяльності. Таким чином, відповідач вважає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.

Сторони повідомлені про день розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на підставі інформації, наданої листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.08.2019 № 17516/05-05/26 (вх. № 18556 від 05.09.2019 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області) (а.с.175, т.2), щодо фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року, за № ДН-2912 внесення до Реєстру інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця, відповідачем прийнято наказ від 07.10.2019 №711-І (а.с.173, т.2) про призначення інспекційного відвідування та направлення від 07.10.2019 №375-Н (а.с.25, т.1; а.с.174, т.2) на проведення інспекційного відвідування ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС .

За результатами проведення інспекційного відвідування складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 28.10.2019 №ДН2912/1857/АВ (а.с.28-32, т.1).

Перевіркою встановлено наступні порушення:

між ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС , як Замовником, та шістьма фізичними особами, як Виконавцями, було укладено типові цивільно-правові договори (далі по тексту - Договори ЦПХ) на виготовлення деталей з використанням обладнання Замовника, а саме: з ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 (і.п.н. НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 (і.п.н. НОМЕР_5 ), ОСОБА_7 (і.п.н. НОМЕР_6 ). У зазначених Договорах ЦПХ не вказано, які саме деталі виготовляє Виконавець на замовлення Замовника. Враховуючи вищенаведене, у діях керівництва ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС при укладенні договорів ЦПХ з фізичними особами вбачаються порушення вимог статей 21 та 24 Кодексу законів про працю України, внаслідок наступного:

- для ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС виробництво виробів із пластмас, відповідно до КВЕД 22.29, є основним видом господарської діяльності, на який Підприємство має дозвіл. Отже, праця фізичних осіб за вищевказаними Договорами ЦПХ не є юридично самостійною, а здійснюється у межах господарської діяльності ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС , при цьому, відповідно до штатних розкладів в штаті підприємства зазначається посади ливарників на машинах лиття під тиском;

- відповідно до умов зазначених Договорів ЦПХ виготовлення деталей Виконавцями здійснюється з використанням обладнання Замовника (п.2.2 Договорів ЦПХ) та за адресою місцезнаходження Замовника (п. 2.3 Договорів ЦПХ), отже фізичні особи виконують роботи під керівництвом ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС , що прийняло на себе обов`язок організовувати працю:

- договори цивільно-правового характеру зазвичай укладаються для виконання разових робіт, а відповідно до умов п. 6.1 зазначених Договорів ЦПХ строк їх дії встановлюється на три місяця, а потім Договір ЦПХ з тим же Виконавцем укладається знову та знову, що свідчить про постійний характер виконання робіт;

- відповідно до умов п. 5.3 зазначених Договорів ЦПХ Виконавець мас право у будь-який час перевіряти хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність Виконавця отже, ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС прийняло на себе обов`язок контролювати працю Виконавця.

Таким чином, фізичні особи, з якими ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС укладено Договори ЦПХ, фактично виконували трудові функції штатних працівників з договірною оплатою праці, а саме ливарників, які працюють по трудовим договорам. Отже директором ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС фактично допущено до роботи шість фізичних осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що порушує вимоги ч.1 ст.21, ч.1, 3 ст. 24 КЗПП України та свідчить про відсутність офіційного працевлаштування шести працівників.

28 жовтня 2019 року відповідачем складено протокол про адміністративне порушення №ДН2912/1854/АВ/П/ПТ, відповідно до якого 28 жовтня 2019 року під час проведення перевірки ТОВ Виробничий комплекс ПРОМСЕРВІС , яке розташоване в м. Дніпро на пр. Богдана Хмельницького, 151, директором якого є ОСОБА_1 , щодо додержання законодавства України про працю було виявлено порушення, а саме: фактично допущено до роботи шість працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що порушує вимоги ч. 1 ст. 21, ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України та свідчить про відсутність офіційного працевлаштування найманих працівників.

Не погодившись із висновками, викладеними в Акті інспекційного відвідування, позивачем подано заперечення за вих. № 31/10 від 31.10.2019 (а.с.34-40, т.1), які розглянуті листом відповідача від 05.10.2019 № 113/4.1-3 (а.с.41-42, т.1), відповідно до якого надані заперечення не прийнято до уваги.

06.11.2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено припис про усунення виявлених порушень № ДН2912/1854/АВ/П (а.с.43-44, т.1), згідно з яким зобов`язано генерального директора ОСОБА_1 усунути такі порушення: у строк до 15.11.2019 офіційно працевлаштувати наступних фізичних осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Не погоджуючись із даним приписом, позивач подав скаргу (а.с.45-48, т.1) на припис про усунення виявлених порушень № ДН2912/1854/АВ/П на ім`я керівника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. Відповіді на вказану скаргу матеріали даної адміністративної справи не містять.

27.11.2019 року на підставі статті 259 Кодексу законів про працю України, статті 53 Закону України Про зайнятість населення , частини третьої статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України 27 листопада 2019 року, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2912/1854/АВ/ТД-ФС/591 згідно з якою, на Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс ПРОМСЕРВІС накладено штраф у розмірі 751 140,00 грн.

Вважаючи вказану постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2912/1854/АВ/ТД-ФС/591протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що висновки ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про порушення позивачем вимог ст.ст. 21, 24 КЗпП України є помилковими та необґрунтованими, а оскаржена постанова прийнята без врахування всіх істотних обставин, оскільки законодавство не містить обов`язкових приписів у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, сторони договору (роботодавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення трудових відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується з наступних підстав.

Як свідчать встановлені обставини справи, між ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС (замовник) та громадянами України (виконавець) було укладено цивільно-правові договори (договори про надання послуг) на виготовлення деталей з використанням обладнання замовника, а саме:

- з ОСОБА_2 : від 01.01.2018 № 01/01-2 зі строком дії до 31.03.2018 (а.с.164-166, т.1); від 01.04.2018 № 01/04-02/18 зі строком дії до 30.06.2018 (а.с.170-172, т.1); від 02.07.2018 № 02/07-3 зі строком дії до 30.09.2018 (а.с.176-178, т.1); від 01.10.2018 № 01/10-2 зі строком дії до 31.12.2018 (а.с.182-184, т.1); від 01.01.2019 № 01/01-2 зі строком дії до 31.03.2019 (а.с.188-190, т1); від 01.04.2019 № 01/04-2 зі строком дії до 30.06.2019 (а.с.194-196, т1); від 01.07.2019 № 01/07-2 зі строком дії до 30.09.2019 (а.с.200-202, т1);

- з ОСОБА_3 : від 01.01.2018 № 01/01-3 зі строком дії до 31.03.2018 (а.с.206-208, т.1); від 01.04.2018 № 01/04-3/18 зі строком дії до 30.06.2018 (а.с.212-214, т.1); від 02.07.2018 № 02/07-4 зі строком дії до 30.09.2018 (а.с.218-220, т.1); від 01.10.2018 № 01/10-3 зі строком дії до 31.12.2018 (а.с.224-226, т.1); від 01.01.2019 № 01/01-3 зі строком дії до 31.03.2019 (а.с.230-232, т.1); від 01.04.2019 №01/04-3 зі строком дії до 30.06.2019 (а.с.236-238, т1); від 01.07.2019 № 01/07-3 зі строком дії до 30.09.2019 (а.с.242-244, т.1);

- з ОСОБА_4 :, від 01.01.2018 № 01/01-4 зі строком дії до 31.03.2018 (а.с.248-250, т.1); від 01.04.2018 № 01/04-4/18 зі строком дії до 30.06.2018 (а.с.4-6, т.2); від 02.07.2018 № 02/07-1 зі строком дії до 30.09.2018 (а.с.10-12, т.2);

- з ОСОБА_5 : від 01.10.2018 № 01/10-5 зі строком дії до 31.12.2018 (а.с.16-18, т.2); від 01.01.2019 № 01/01-5 зі строком дії до 31.03.2019 (а.с.22-24, т.2); від 01.04.2019 № 01/04-5 зі строком дії до 30.06.2019 (а.с.28-0, т.2); від 01.07.2019 № 01/07-5 зі строком дії до 30.09.2019 (а.с.33-35, т.2);

- з ОСОБА_6 : від 01.10.2018 № 01/10-6 зі строком дії до 31.12.2018 (а.с.39-41, т.2); від 01.01.2019 № 01/01-6 зі строком дії до 31.03.2019 (а.с.45-47, т.2); від 01.04.2019 № 01/04-6 зі строком дії до 30.06.2019 (а.с.51-53, т.2); від 01.07.2019 № 01/07-6 зі строком дії до 30.09.2019 (а.с.57-59, т.2);

- з ОСОБА_7 : від 01.01.2018 № 01/01-5 зі строком дії до 31.03.2018 (а.с.63-65, т.2); від 01.04.2018 № 01/04-5/18 зі строком дії до 30.06.2018 (а.с.69-71, т.2); від 02.07.2018 № 02/07-5 зі строком дії до 30.09.2018 (а.с.75-77, т.2); від 01.10.2018 № 01/10-4 зі строком дії до 31.12.2018 (а.с.81-83, т.2); від 01.01.2019 № 01/01-4 зі строком дії до 31.03.2019 (а.с.87-89, т.2); від 01.04.2019 №01/04-4 зі строком дії до 30.06.2019 (а.с.93-95, т.2); від 01.07.2019 № 01/07-4 зі строком дії до 30.09.2019 (а.с.99-101, т.2).

За умовами вказаних договорів фізичні особи - Виконавці зобов`язуються надати Замовнику послуги (виконати роботу) в обсязі і на умовах, передбачених даним договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги (роботи) (п.1.).

Пунктом 1.2 договорів передбачено, що Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт), у тому числі використовує власні засоби та матеріали. Конкретні роботи визначено у пункті 2.2 кожного договору (виготовлення деталей у відповідній кількості з використанням обладнання Замовника).

У розділі 4 договорів визначено ціну та порядок оплати послуг. Так, вартість послуг (робіт) по цивільно-правовому договору визначається згідно з Актом приймання - передачі наданих послуг (робіт). Оплата послуг Виконавця здійснюється Замовником протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Замовник виступає податковим агентом по відношенню до Виконавця та здійснює сплату та нарахування всіх передбачених законодавством платежів.

Згідно з пунктом 5.3 договорів, Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність Виконавця.

Між виконавцями та позивачем регулярно підписувалися акти прийняття-передачі виконаних робіт за цивільно-правовими угодами, а саме:

1) на виконання умов договорів, укладених з ОСОБА_2 : а.с.167 т.1, а.с.168 т.1, а.с.173 т.1, а.с.174 т.1, а.с.175 т.1, а.с.179 т.1, а.с.180 т.1, а.с.181 т.1, а.с.185 т.1, а.с.186 т.1, а.с.187 т.1, а.с.191 т.1, а.с.192 т.1, а.с.193 т.1, а.с.197 т.1, а.с.198 т.1, а.с.199 т.1), а.с.203 т.1, а.с.204 т.1), а.с.205 т.1;

2) на виконання умов договорів, укладених з ОСОБА_3 : а.с.209 т.1, а.с.210 т.1, а.с.211 т.1, а.с.215 т.1), а.с.216 т.1, а.с.217 т.1, а.с.221 т.1, а.с.222 т.1, а.с.223 т.1, а.с.227 т.1, а.с.228 т.1, а.с.229 т.1, а.с.233 т.1, а.с.234 т.1, а.с.235 т.1, а.с.239 т.1, а.с.240 т.1, а.с.241 т.1, а.с.245 т.1, а.с.246 т.1, а.с.247 т.1;

3) на виконання умов договорів, укладених зі ОСОБА_4 : а.с.1 т.2, а.с.2 т.2, а.с.3 т.2, а.с., т.2, а.с.8 т.2, а.с.9 т.2, а.с.13 т.2, а.с.14 т.2, а.с.15 т.2;

4) на виконання умов договорів, укладених із ОСОБА_5 : а.с.19 т.2, а.с.20 т.2, а.с.21 т.2, а.с.25 т.2, а.с.26 т.2, а.с.27 т.2, а.с.31 т.2, а.с.32 т.2, а.с.36 т.2, а.с.37 т.2, а.с.38 т.2;

5) на виконання умов договорів, укладених із ОСОБА_6 : а.с.42 т.2, а.с.43 т.2, а.с.44 т.2, а.с.48 т.2, а.с.49 т.2, а.с.50 т.2, а.с.54 т.2, а.с.54 т.2, а.с.55 т.2, а.с.56 т.2, а.с.60 т.2, а.с.61 т.2, а.с.62, т.2;

6) на виконання умов договорів, укладених із ОСОБА_7 : а.с.66 т.2, а.с.67 т.2, а.с.68 т.2, а.с.72 т.2, а.с.73 т.2, а.с.74 т.2, а.с.78 т.2, а.с.79 т.2, а.с.80 т.2, а.с.84 т.2, а.с.85 т.2, а.с.86 т.2, а.с.90 т.2, а.с.91 т.2, а.с.92 т.2, а.с.96 т.2, а.с.97 т.2, а.с.98 т.2, а.с.102 т.2, а.с.103 т.2, а.с.104 т.2.

Позивач за вказаних осіб сплачував податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок, що підтверджується податковими звітами (а.с.56-163, т.1). Зокрема, у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку форми №1-ДФ за період січень 2018 - вересень 2019, а також у звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів форми №Д-4 таблиці 5, 6) за вказані періоди позивач звітував про вказаних 6 осіб як про осіб, які працювали у нього за цивільно-правовим договором, а також сплатив до бюджету податки та єдиний соціальний внесок, нараховані на виплачену цим особам винагороду.У своєму штаті ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС має 32 оформлені працівники, про що також зазначено в акті від 28.10.2019 №ДН2912/1857/АВ.

Так, громадяни ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 залучались позивачем для робіт допоміжного характеру, а саме, упаковка пластмасових виробів в проміжну тару.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що цивільно - правові угоди із вказаними особами укладались лише з метою відпрацьовувати значні замовлення в періоди активної роботи підприємства, у зв`язку із чим, вони переукладались кожний квартал. Зазначені особи не підпорядковувались трудовому графіку роботи підприємства, та могли виконувати роботу в будь - який час в період робочого дня, оскільки до їх обов`язку входило лише пакування пластмасових виробів в транспортну тару.

З верстатами та іншим обладнанням, що знаходиться на підприємстві вони не взаємодіяли, оскільки такі роботи виконувались операторами - налагоджувальниками, які являються штатними працівниками ТОВ ВК ПРОМСЕРВІС . Кількість деталей, які необхідно було упакувати кожному із виконавців, вказувалась при підписанні договорів, оскільки відомо загальний об`єм замовлення. Кількість пластмасових виробів, що були упаковані, фіксувались представником підприємства і по закінченню місяця складався акт прийому наданих послуг. Оплата за надані послуги здійснювалась шляхом перерахунку грошових коштів на картковий рахунок виконавця. Також в 2018 - 2019 роках не було необхідності приймати на посади підсобних працівників такої кількості осіб, оскільки підприємство отримувало закази на виробництво продукції періодично. У зв`язку із цим, коли виникала потреба в швидкому виконанні робіт по упаковці продукції та відправці її покупцям, за наявності підписаних договорів вказані особи і виконували такі роботи.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 50 Закону України Про зайнятість населення роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Характерними ознаками трудових відносин є:

- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);

- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 Класифікатор професій, затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327;

- обов`язок роботодавця надати робоче місце;

- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Взаємовідносини фізичної особи і суб`єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване чинним законодавством України.

Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №160/8664/18.

Крім того, згідно із ст. ст. 1, 2 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору.

За приписами ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, відносини, що виникають з цивільно-правового договору про надання послуг, не є тотожними з трудовими правовідносинами, а укладання цивільно-правового договору про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між замовником та наданими виконавцем фізичними особами і може обумовлюватися свободою договору, визначеною Цивільним кодексом України. При цьому у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Таким чином, цивільно-правові угоди, що укладені між позивачем та вищевказаними фізичними особами, не містять ознак трудових договорів, зокрема, обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; обов`язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.

В свою чергу відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували що вищезазначені договори, є трудовими договорами. Крім того, чинним законодавством не передбачено обмежень на укладання цивільно-правових договорів у разі якщо відповідні послуги стосуються основної діяльності суб`єкта господарювання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 311, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі №160/12912/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак