Рішення

від 30.04.2020 по справі 160/2314/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 рокуСправа № 160/2314/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін у м. Дніпро (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю УРС ГРУП до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

27.02.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю УРС ГРУП (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 12.09.2019 року:

- № 0026071417, яким неправомірно визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 155485,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 38871,25 грн.;

- № 0026121417, яким неправомірно визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість із виробленим в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 163476,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 40869,00 грн.;

- № 0026111417, яким неправомірно зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 9285,00 грн., прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були отримані 02.12.2019 р. Саме 02.12.2019 р. ТОВ УРС ГРУП дізналось про факт проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ УРС ГРУП у період з 10.06.2019 р. по 14.06.2019 р., за результатом якої складно акт від 24.06.2019 р. №34708/04-36-14-17-09/35447359. Позивач зазначає, що категорично не погоджується з висновком відповідача про виявлені в ході перевірки порушення податкового законодавства. Перевірка була проведено безпідставно, в порушення вимог ст.ст. 75, 78, 79 Податкового кодексу України. Запит про надання інформації від 22.03.2019 р., про який йдеться у акті перевірки, ТОВ УРС ГРУП не отримувало. Отже, підстава для проведення перевірки, яка зазначена в акті, як і посилання на пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, є незаконною, відтак і перевірка є незаконною. Крім того, перевырка проведена була проведена без відома ТОВ УРС ГРУП , позивач був позбавлений можливості надати документи на перевірку та пояснення щодо обставин здійснення господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП . Що стосується суті виявлених та зафіксованих в акті перевірки порушень, позивач зазначає, що в акті перевірки ревізор аналізував та досліджував діяльність контрагента ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП , спираючись на вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 р. у справі №209/3986/18. Проте, позивач вважає, що ТОВ УРС ГРУП мало законні фінансові господарські відносини з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП . Зазначене підприємство на підставі укладеного Договору виконувало роботи, які були отримані ТОВ УРС ГРУП . За результатами виконаних робіт були оформлені первинні бухгалтерські документи. Ці господарські операції були враховані в бухгалтерському обліку, між підприємствами проведені розрахунки. Всі первинні документи з господарських операцій між ТОВ УРС ГРУП з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП належним чином оформлені, мають всі необхідні реквізити. При наданні послуг та придбанні робіт, відповідно до договірних взаємовідносин з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП відповідно до п. 198.1. п. 198.3 ст. 198, і 200.1 ст. 200 ПК України мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних. Зазначені податкові накладні ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП (код ЄДРПОІ 40331223) на законних підставах надало ТОВ УРС ГРУП , оскільки ТОВ ЛІАГРО СЕРВК ГРУП (код ЄДРПОУ 40331223) станом на листопад - грудень 2016 року було зареєстровано як платник податку на додану вартість та у зазначений період, відповідно до вимог чинного законодавства з питань оподаткування в Україні, в установленому порядку надавало до податкових органів за місцем податкового обліку документи податкової звітності. Зазначені обставини встановлені в ході перевірки та зазначені в акті перевірки. Виконані роботи були прийняті ТОВ УРС ГРУП від ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП та були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані ТОВ УРС ГРУП на підставі актів виконаних робіт із занесенням відповідних операцій в бухгалтерський облік, між підприємствами проведені розрахунки, що у свою чергу призвело до змін в активах підприємства ТОВ УРС ГРУП та його зобов`язаннях і реальні спричинило зміни майнового стану платника податків. Крім того, при придбанні робіт (послуг), відповідно до договірних взаємовідносин, у ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП (код ЄДРПОУ 40331223) на підставі чинного законодавства України виникали валові доходи, що підтверджується документами бухгалтерського обліку, які є у розпорядженні ТОВ УРС ГРУП , а також були у розпорядженні контролюючого органу, оскільки листом від 05.12.2017 року були надані до контролюючого органу. У свою чергу, у ТОВ УРС ГРУП при оплаті ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП за виконані роботи (послуги) згідно з договірними взаємовідносинами, виникали валові витрати на підставі вимог чинного законодавства. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що порушень податкового законодавства з боку товариства не було, відтак, не було і підстав для донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, як і підстав для висновку про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, тому просить скасувати оспорювані податкові повідомлення-рішення як протиправні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

11.03.2020 року відповідачем надано письмовий відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що доводи позивача про безпідставність донарахування зобов`язань та зняття від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Саме на підставі повідомлення від 29.05.2019 № 952, виданого Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, у зв`язку з ненаданням відповіді ТОВ УРС Груп на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.03.2019 №33305/10/04-36-14-09, відповідно до п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ілі.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 3132-п від 28.05.2019, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ УРС Груп з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Ліагро Сервіс Груп (код ЄДРПОУ 40331223) за період з 11.01.2016 по 31.12.2016. При проведенні перевірки було використано: податкову декларацію з податку на додану вартість (0110 Загальна) за грудень 2016 року №9267084236 від 19.01.2017 та додаток 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)(0110) до неї №9267084214 від 19.01.2017; податкові накладні від 08.12.2016 №256, від 28.12.2016 №99,908,910,911,912; податкову декларацію з податку на прибуток за 2016 рік №9270133225 від 18.02.2017 р., бази даних ДФС України, інформація з Єдиного реєстру податкових накладних, вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 р. у справі №209/3986/18. Відповідач зауважив, що позивачу був направлений запит від 22.03.2019 №33305/10 про надання пояснень документальних підтверджень стосовно взаємовідносин ТОВ УРС Груп з ТОВ Ліагро Сервіс Груп (код ЄДРПОУ 40331223) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016. Проте, лист повернено без отримання. До перевірки ТОВ УРС Груп не надано жодних бухгалтерських та первинних документів. Відповідно до АІС Податковий блок та Детальної інформації по платнику щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2016 року є розбіжності на суму 172761 грн., які виникли у зв`язку з невизнанням податковою звітністю декларації з ТОВ Ліагро Сервіс Груп за грудень 2016 року №1700011928 від 24.01.2017 року та №1700051997 від 20.03.2017 року. Результати дослідження діяльності ТОВ Ліагро Сервіс Груп вказують на те, що метою його створення є лише оформлення документообігу по господарським операціям, фактично не були виконані, для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, в т.ч. ТОВ УРС Груп . Також, Головним Управлінням ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209/3986/18 (пр.1-кп/209/502/18), відповідно до якого ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального провадження за 32018080000000067 від 10.12.2018, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України. А саме, дії ОСОБА_1 виразилися у придбанні (перереєстрації на себе) суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ Ліагро Сервіс Груп (код ЄДРПОУ 40331223) за винагороду, з метою прикриття незаконної діяльності та призвело до того, що невстановлені особи отримали можливість здійснювати фінансово-господарські операції за межами податкового контролю від імені формального призначення засновника та директора, в порушення встановленого законодавством порядку. Умисні дії ОСОБА_2 , які виразилися у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, кваліфікуються за ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України. Між прокурором та підозру вальним було складено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог КПК України. Враховуючи викладене, неможливо підтвердити правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту та до складу валових витрат за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 по взаємовідносинам з цим контрагентом-постачальником. Таким чином, первинні документи, які складені ТОВ Ліагро Сервіс Груп по взаємовідносинам з ТОВ УРС Груп , є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами. Фактично, ТОВ УРС ГРУП здійснено безпідставне оформлення господарських операцій, які не були виконані, з ТОВ Ліагро Сервіс Груп з постачання послуг і неправомірно складені первинні документи, інформація з яких перенесена до облікових реєстрів. Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення постачання послуг та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, метою їх оформлення є мінімізація податкових зобов`язань ТОВ УРС ГРУП . Зважаючи на викладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, підстави для задоволення позову відсутні.

26.03.2020 року позивачем надано відповідь на відзив, в обґрунтування якої надано пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві. Зауважено, що запиту від 22.03.2019 року ТОВ УРС ГРУП не отримало. Крім того, позивач зазначає, що досить дивним є факт направлення контролюючим органом запиту від 22.03.2019 року, у той час коли контролюючий орган у 2017 році вже отримував копії документів по взаємовідносинам ТОВ УРС ГРУП з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП , відтак, відповідач мав їх у своєму розпорядженні і саме зазначені документи досліджувались під час позапланової невиїзної перевірки ТОВ УРС ГРУП . Позивач акцентує, що висновки в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки вони базуються на фактах, які не мають свого підтвердження. Всі документи по господарським взаємовідносинам між ТОВ УРС ГРУП з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП складені у відповідності до вимог чинного законодавства, містять обов`язкові реквізити, мають юридичне значення та є доказовими. Також вказує, що вирок відносно ОСОБА_1 не ухвалювався. Жодних відомостей щодо підписання чи непідписання ОСОБА_1 бухгалтерських документів від імені ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП , у тому числі і по взаємовідносинам з ТОВ УРС ГРУП , ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні не повідомляв. В ухвалі суду є лише посилання на висновок експертизи, у ході якої досліджувались документи на предмет підпису їх ОСОБА_1 по господарських операціях з ПП ВКФ Еліт-Дизайн . Таким чином, враховуючи безпідставність проведення перевірки, а також те, що на період перевірки наявні всі необхідні складові, які доводять реальність та правомірність здійснення ТОВ УРС ГРУП господарських операцій з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП у перевіряємий період, прийняті податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються, є протиправними та підлягають скасуванню.

09.04.2020 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначено, що предметом спору є не оскарження наказу на перевірку, а тому викладена у відповіді на відзив інформація щодо підстав проведення перевірки є недоречною та не стосується предмету спору. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП відповідач зауважив, що останнім за весь період своєї діяльності до органів ДФС подано податкову декларацію з ПДВ за вересень, жовтень 2016 р. та грудень 2016 р., яка має статус не визнано податковою звітністю . Наведена декларація підписана директором ОСОБА_1 . Податкових декларацій з податку на прибуток не подано. Фінансовий звіт ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП за 2016 рік не подано, наявність основних засобів встановити неможливо. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) не подано, що свідчить про відсутність найманих працівників. Окрім того, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, і свою вину ОСОБА_1 визнав, але за закінченням строків давності був звільнений від кримінальної відповідальності. В ухвалі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209/3986/18 (пр.1-кп/209/502/18) до переліку суб`єктів підприємницької діяльності, з якими були здійснені безтоварні операції та, у свою чергу, сформований податковий кредит з ПДВ, є ТОВ УРС ГРУП (код ЄДРПОУ 35447359).

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантинних заходів.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав клопотання про відкладення засідання у зв`язку з оголошенням загальнодержавного карантину.

Частиною 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

31.03.2020 року судом ухвалено продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до вимог ст. ст. 205, 243 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю УРС ГРУП зареєстроване юридичною особою, про що 10.10.2007 року вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації за кодом 35447359; юридична адреса: 49130, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Усенка, будинок 15, кв. 72.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про основний вид економічної діяльності - 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.

Товариство з обмеженою відповідальністю УРС ГРУП зареєстроване платником ПДВ, що підтверджуються свідоцтвом №100075693 від 07.11.2007 р.

У період з 10.06.2019 року по 14.06.2019 року на підставі наказу № 3132-п від 28.05.2019 р. та повідомлення від 29.05.2019 р. №952, виданих ГУ ДФС у Дніпропетровській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Дніпропетровській області) та відповідно до п.19 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю УРС ГРУП (код ЄДРПОУ 35447359) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Ліагро Сервіс Груп (код ЄДРПОУ 40331223) за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 24.06.2019 року №34708/04-36-14-09/35447359, згідно з висновками якого контролюючим органом встановлено порушення ТОВ УРС ГРУП :

1. п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 155485,00грн., в т.ч. за 2016 рік на суму 155485,00грн.

2. п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 163 476,00грн., в т.ч.: у грудні 2016 року на суму 163476,00 грн.;

3. абз. в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено значення податкового кредиту, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 9285 грн. т.ч.: за грудень 2016 року на суму 9285 грн.

Порушення обґрунтовані в акті перевірки наступним.

Платнику надано запит від 22.03.2019 року №33305/10 про надання пояснень та документальних підтверджень стосовно взаємовідносин ТОВ УРС ГРУП з ТОВ Ліагро Сервіс Груп за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.

До перевірки ТОВ УРС ГРУП не надано жодних бухгалтерських та первинних документів.

У ході проведення перевірки ТОВ УРС Груп встановлено взаємовідносини з ТОВ Ліагро Сервіс Груп (код ЄДРПОУ 403312232) у грудні 2016 року на загальну суму 1036566 грн., в т.ч. ПДВ 172761 грн.

Згідно з Реєстром отриманих та виданих податкових накладних ТОВ УРС Груп отримано від ТОВ Ліагро Сервіс Груп податкові накладні: від 28.12.2016 р. №912 на суму ПДВ 14214,00грн., від 28.12.2016 р. №99 на суму ПДВ 43247,80грн., від 28.12.2016 р. №910 на суму ПДВ 11722,40грн., від 28.12.2016 р. №911 на суму ПДВ 25620,00грн., від 28.12.2016 р. №908 на суму ПДВ 47656,00грн., від 08.12.2016р. №256 на суму ПДВ 30300,80грн., всього 172761,00грн.

Відповідно до АІС Податковий блок та Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2016 року рахуються розбіжності на суму ПДВ 172761,00грн., які виникли у зв`язку з невизнанням податковою звітністю декларацію з ПДВ ТОВ Ліагро Сервіс Груп за грудень 2016 року №1700011928 від 24.01.2017 р. та №1700051997 від 20.03.2017 р.

Результати дослідження діяльності ТОВ Ліагро Сервіс Груп вказують на те, що метою його створення є лише оформлення документообігу по господарським операціям, які фактично не були виконані, для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, в т.ч. ТОВ УРС Груп .

Так, ТОВ Ліагро Сервіс Груп за весь період своєї діяльності до органів ДФС подано податкову звітність декларацію з податку додану вартість з додатками за вересень, жовтень 2016 року та грудень 2016 року, яка має статус не визнано податковою звітністю .

Зазначена декларація з ПДВ ТОВ Ліагро Сервіс Груп підписана директором ОСОБА_1 .

Податкові декларації з податку на прибуток не подано.

Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва ТОВ Ліагро Сервіс Груп за 2016 рік не подано, наявність основних засобів встановити не можливо.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма № 1ДФ) не подано, що свідчить про відсутність найманих працівників.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 грудня 2018 року у справі № 209/3986/18 (пр. 1-кп/209/502/18), відповідно до якого ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального провадження за № 32018080000000067 від 10.12.2018, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України. А саме, дії ОСОБА_1 виразилися у придбанні (перереєстрації на себе) суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ Ліагро Сервіс Груп (код ЄДРПОУ 40331223) за винагороду, з метою прикриття незаконної діяльності та призвело до того, що невстановлені особи отримали можливість здійснювати фінансово-господарські операції за межами податкового контролю від імені формального призначення засновника та директора, в порушення встановленого законодавством порядку. Умисні дії ОСОБА_2 , які виразилися у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, кваліфікуються за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України. Між прокурором та підозру вальним було складено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог КПК України.

Оскільки вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі №209/3986/18 (пр.1-кп/209/502/18) визнано фіктивним, тому неможливо підтвердити правомірність віднесення сум податкового кредиту та до складу валових витрат за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. по взаємовідносинам з цим контрагентом-постачальником.

Таким чином, первинні документи, які складені ТОВ Ліагро Сервіс Груп по взаємовідносинам з ТОВ УРС Груп є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами.

Враховуючи викладене, податкові накладні та паперові носії первинних бухгалтерських документів ТОВ Ліагро Сервіс Груп оформлені неналежним чином, не несуть юридичну силу та не містять доказовість первинного документу, тобто такі документи не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку ТОВ УРС Груп .

При перенесенні ТОВ УРС Груп неправомірно відображеної інформації у регістрах бухгалтерського обліку до фінансової звітності порушено норми п. 3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868.

Згідно з Балансом (фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва) ТОВ УРС Груп (вх.№ 9270133222 від 18.02.2017) запаси в рядку 1100 на початок року (01.01.2016) становили 722,1 тис.грн., а на кінець періоду (31.12.2016) становили 1097,1 тис. грн.

Згідно із звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2016 рік (Форма №2, вх.№ 9270133222 від 18.02.2017), ТОВ УРС Груп задекларовано фінансовий результат до оподаткування: прибуток у сумі 8,4 тис.грн. (ряд. 2290 звіту), що складається з:

- чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), ряд.2000 звіту -4891,9 тис.грн.;

- інші операційні доходи, ряд.2120 звіту - 23,7 тис.грн.;

- собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), ряд.2050 звіту -4766,1 тис.грн.;

- інші операційні витрати, ряд.2180 звіту - 141,1 тис.грн.;

- фінансовий результат до оподаткування: прибуток, ряд. 2290 звіту -8,4 тис.грн.;

- чистий прибуток (збиток): ряд.2350 звіту - 8,4 тис.грн.

У зв`язку з реалізацією номенклатури послуг придбаних у ТОВ Ліагро Сервіс Груп покупцям слідує, що ТОВ УРС Груп вартість придбаних у ТОВ Ліагро Сервіс Груп послуг протягом 2016 року було враховано при визначенні фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2016 рік (зазначений показник по рядку 02 Декларації відображено у розмірі 8415,00 грн).

Зазначені документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 ПКУ вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Зважаючи на те, що ТОВ УРС Груп подано звітність з податку на прибуток за 2016 рік та враховано витрати, понесені від операцій з постачання послуг ТОВ Ліагро Сервіс Груп (відображено у фінансовому звіті суб`єкта малого підприємництва до декларації з податку на прибуток за 2017 рік), в порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ підприємством занижено податок на прибуток за 2016 рік у сумі 155485 грн.

Таким чином, в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПКУ ТОВ УРС Груп занижено об`єкт оподаткування з податку на прибуток за 2016 рік на загальну суму 863805 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 155485 грн., у тому числі за 2016 рік - 155485 грн.

З урахуванням декларування підприємством в грудні 2016 року по декларації з ПДВ значення по рядку 21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду... та допущених порушень податкового законодавства, що описано вище акта перевірки встановлено заниження повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на загальну суму 163476 грн., у тому числі за грудень 2016 року - 163476 грн. та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 9285,грн., у тому числі за грудень 2016 - 9285 грн.

Таким чином, в порушення п. 44.1 ст.44, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.198 п.201.1 ст.201, абз. в) п.200.4 ст.200 ПКУ ТОВ УРС Груп занижено податок на додану вартість на загальну суму 163476 грн., у тому числі за грудень 2016 року - 163476 грн. та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 9285 грн., у тому числі за грудень 2016 р. -9285 грн.

На підставі висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 24.06.2019 року №34708/04-36-14-09/35447359, ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 12.09.2019 року №0026071417, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 194356,25 грн., з яких: 155485,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та 38871,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- від 12.09.2019 р. №0026111417 про зменшення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 9285,00 грн., т.ч.: за грудень 2016 року на суму 9285 грн. по декларації від 19.01.2017 р. №9267084236.

- від 12.09.2019 р. №0026121417, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 204345,00 грн., з яких: 163476,00грн. - за податковими зобов`язаннями та 40869,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з наведеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до із скаргами в адміністративному порядку.

Рішення про результати адміністративного оскарження означених податкових повідомлень-рішень сторонами не надано.

27.02.2020 року позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.09.2019 року № 0026071417, № 0026121417, № 002611141 як протиправні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПК України для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки визначені в п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Так, відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Також згідно з пп. 78.1.4. п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до пп. 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючим органам надано право у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Згідно з п. 73.1 ст. 73 ПК України інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

Відповідно до п. 73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Отже, законодавцем визначено, що підставою для проведення документальної позапланової перевірки платника може бути, окрім іншого, не надання таким платником пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу.

При цьому, п. 42.2 ст. 42 ПК України запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Розділу III Податок на прибуток підприємств ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд зазначає, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХIV (далі - Закон №996).

Згідно із ст. 1 Закону №996 первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Пунктом 2 ст. 3 Закону №996 передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2 ст. 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції .

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 р. №88, відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що за перевіряємий період ТОВ УРС ГРУП мало взаємовідносини з ТОВ Ліагро Сервіс Груп на підставі договору №16/11 від 19.11.2016 року.

На підтвердження господарських взаємовідносин ТОВ УРС ГРУП з ТОВ Ліагро Сервіс Груп позивачем надано договір №16/11 від 19.11.2016 р., довідку про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2016 року від 08.12.2016 р., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 р. від 08.12.2016 р., довідку про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2016 року від 28.12.2016 р., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 р. від 28.12.2016 р., довідку про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2016 року від 28.12.2016 р., акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 р. від 28.12.2016 р., довідку про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2016 року від 28.12.2016 р., акт №б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 р. від 28.12.2016 р., довідку про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2016 року від 28.12.2016 р., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 р. від 28.12.2016 р., довідку про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2016 року від 28.12.2016 р., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 р. від 28.12.2016 р., платіжні доручення від 23.01.2017 р. №3 на 100000,00грн., від 27.01.2017 р. №11 на 100000,00грн., від 07.02.2017 р. №15 на 100000,00грн., звіти про використання коштів, квитанції до прибуткового касового ордеру.

Судом досліджено вказані документи і встановлено таке.

Так, згідно з предметом договору №16/11 від 19.11.2016 року ТОВ УРС ГРУП в особі генерального директора Юрків В.І. (замовник) доручає, а ТОВ Ліагро Сервіс Груп в особі директора Лукаш Р.Я. (підрядник) приймає на себе зобов`язання по виконанню ремонтно-будівельних робіт на об`єктах замовника.

Підрядник у межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними і притягнутими силами і способами всі передбачені Договором роботи, здає в обумовлений термін об`єкт в експлуатацію замовнику, усуває протягом гарантійного терміну експлуатації об`єкта недоробки, обумовлені неякісним виконанням робіт.

Відповідно до п. 1.3 Договору №16/11 від 19.11.2016 року об`єм, характер, вартість робіт, передбачених в п.1.1 цього Договору, узгоджуються сторонами і вказуються в Додатках, які являються невід`ємною частиною Договору.

Окрім того, відповідно до умов договору (п. 2) договірна ціна розрахована відповідно до ДБН Д 1.1-1-2000 на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах.

Договірна ціна коригується додатковими угодами.

Термін дії договору: з моменту підписання договору до повного виконання зобов`язання сторін.

Згідно з п. 3.1 договору сума договору складає 2520000,00грн., в т.ч. 420000,00грн. ПДВ.

Проте, Додатків до договору №16/11 від 19.11.2016 року, в яких в обов`язковому порядку визначаються об`єм виконуваних робіт, характер і вартість робіт, а головне їх узгодженість (домовленість) сторонами договору, та які є невід`ємною частиною Договору, позивачем як замовником таких послуг не надано.

Суд вважає, що відсутність Додатків до договору №16/11 від 19.11.2016 року унеможливлює конкретизацію запитуваної послуги тобто, які саме ремонтні роботи замовлені замовником, на яких об`єктах замовника, обсяг таких робіт та їх вартість, і відповідно, виконання її контрагентом у певних обсягах.

Окрім того, відсутність Додатків до договору №16/11 від 19.11.2016 року унеможливлює узгодження довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 р., актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 р. та платіжних доручень з Договором №16/11 від 19.11.2016 року та його виконання.

Не надано позивачем і документів щодо узгодженості вартості робіт, замовлених підряднику ТОВ Ліагро Сервіс Груп , з урахуванням договірності ціни.

Більш того, у довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 р. від 08.12.2016 р. та акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 р. від 08.12.2016 р. міститься посилання на інший Договір. Пояснень щодо цього позивачем не надано.

Також відповідно до п. 3.3. Договору замовник зобов`язується остаточно розрахуватись з підрядником після підписання актів виконаних робіт (КБ-2в) і довідки про вартість робіт (КБ-3).

Згідно з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 р. від 08.12.2016 р. та акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 р. від 08.12.2016 р. останні підписані позивачем як замовником послуг 08.12.2016 року.

Відповідно до інших довідок про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2016 року та актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 р., останні підписані позивачем як замовником 28.12.2016 р.

Втім, згідно з платіжними дорученнями від 23.01.2017 р. № 3, від 27.01.2017 р. № 11 та від 07.02.2017 р. № 15 оплата за ремонтно-будівельні роботи згідно з договором № 16/11 від 16.11.2016 р. відбулась 23.01.2017 р., 27.01.2017 р. та 07.02.2017 р. відповідно.

Також сума по цим платіжним дорученням не відповідає сумі договору. Інших платіжних документів суду не надано.

Податкові накладні на підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ Ліагро Сервіс Груп також суду не надані.

Враховуючи наведене, позивачем надано недостатньо первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Ліагро Сервіс Груп у грудні 2016 року, а надані суду первинні документи містять суперечливі дані.

Суд зазначає, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту та понесених витрат належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Стаття 44 ПК України визначає вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Так, відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до абз. 1 п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абзац другий цього пункту).

Зміст наведених правових норм свідчить про те, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці органами державної податкової служби.

Ненадання таких документів нормами п. 44.6 ст. 44 ПК України прирівнюється до їх відсутності.

Як видно з акту перевірки та не заперечується сторонами, до перевірки ТОВ УРС ГРУП не надано жодних бухгалтерських та первинних документів.

Такі документи також не були надані контролюючому органу після закінчення перевірки та до прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами такої перевірки.

Доказів надання їх під час адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень також не надано.

Суд не враховує доводи позивача щодо неотримання запиту, наказу на перевірку, повідомлення на перевірку в якості обґрунтувань незаконності перевірки.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Отже, за наведеними положеннями документи вважаються належним чином врученим, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з наданими суду документами (списки згрупованих поштових відправлень) документи органу ДФС направлялись позивачу рекомендованим поштовим відправленням на юридичну адресу: АДРЕСА_1 , відтак, є належним чином врученими.

Безпідставними суд вважає доводи позивача про проведення перевірки за відсутності та без відома ТОВ УРС ГРУП з урахуванням тієї обставини, що проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства.

Щодо ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі №209/3986/18 (провадження № 1-кп/209/502/18), на яку міститься посилання в акті перевірки, суд зазначає наступне.

В Єдиному реєстрі судових рішень міститься ухвала Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209/3986/18, якою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України закрито на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухвала Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209/3986/18 (провадження № 1-кп/209/502/18) набрала законної сили 01.04.2019 року.

В ухвалі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209/3986/18 (провадження № 1-кп/209/502/18) встановлені такі обставини.

ОСОБА_1 , виступаючи посібником у вчиненні злочину, діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, умисно, маючи умисел на здійснення фіктивного підприємництва, у відповідності до відведеної йому ролі у квітні 2016 року сприяв здійсненню невстановленій особі, у придбанні ТОВ Ліагро Сервіс Груп шляхом державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу в частині зміни відомостей про засновників юридичної особи, про що державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві 29.04.2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за №10701070002062220.

Після придбання ТОВ Ліагро Сервіс Груп шляхом державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу, ОСОБА_1 став єдиним засновником та власником вказаного підприємства з 29.04.2016 року, проте, фактично жодної участі в діяльності підприємства не брав.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи у співучасті з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у порушення ст.ст.81, 87, 89 Цивільного кодексу України (у редакції, зі змінами та доповненнями станом на 03 вересня 2015 року), ст.ст.56, 57, 62, 79, 80, 89 Господарського кодексу України (у редакції, зі змінами та доповненнями станом на 16 липня 2015 року), ст.ст.8, 24 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (№755-IV від 15 травня 2003 року в редакції, зі змінами та доповненнями станом на 03 вересня 2015 року), вчинив пособництво у фіктивному підприємництві, тобто придбанні (перереєстрації) суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ Ліагро Сервіс Груп , що в подальшому надало змогу невстановленим особам використовувати реквізити ТОВ Ліагро Сервіс Груп з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в наданні послуг іншим суб`єктам підприємницької діяльності в конвертації безготівкових грошових коштів в готівку та незаконному формуванню їм податкового кредиту з податку на додану вартість.

Невстановлені особи отримали можливість, використовувати реквізити ТОВ Ліагро Сервіс Груп , укладати господарські угоди та первинні бухгалтерські документи, що свідчили про нібито реалізацію товарів, робіт (послуг) ТОВ Ліагро Сервіс Груп для підприємств реального сектору економіки, відображати їх дані в податковій звітності, чим сприяли незаконному формуванню з податку на додану вартість. Окрім цього, невстановлені слідством особи отримали можливість складати та подавати від імені ОСОБА_1 офіційні документи податкової звітності ТОВ Ліагро Сервіс Груп до місцевих органів Державної Фіскальної Служби за місцем реєстрації.

Таким чином, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів з метою отримання грошової винагороди, за попередньою змовою з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, придбав з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ Ліагро Сервіс Груп , яке не мало на балансі основних та оборотних фондів (активів), власних або орендованих виробничих потужностей, складських приміщень, автотранспорту, тобто не мало господарських можливостей здійснювати власну статутну діяльність та її не здійснювало.

У подальшому, в період з 29.04.2016 року по 13.04.2017 року, невстановлена досудовим розслідуванням особа, всупереч встановленого законами України порядку здійснення підприємницької діяльності, у порушення обов`язків суб`єкта господарювання - платника податків щодо належного ведення бухгалтерського та податкового обліку фінансово-господарської діяльності, ведення в установленому порядку обліку об`єктів оподаткування та доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, здійснювала незаконну підприємницьку діяльність, шляхом проведення оформлення безтоварних операцій щодо реалізації від імені фіктивного суб`єкта господарювання ТОВ Ліагро Сервіс Груп та виписала податкові накладні на реалізацію товарів (робіт, послуг) на загальну суму 112 695 420 грн., в т.ч. ПДВ 18 782 570 грн., чим забезпечено формування податкового кредиту з ПДВ покупців на загальну суму 18 782 570 грн. суб`єктам підприємницької діяльності, серед яких також зазначено і ТОВ УРС ГРУП (код ЄДРПОУ 35447359).

Далі, невстановленою у ході досудового розслідування особою від імені ТОВ Ліагро Сервіс Груп та номінального директора ОСОБА_1 складались первинні бухгалтерські документи (договори купівлі-продажу, податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні), які оформлювались з порушенням вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність щодо повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, та не містили особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто виписані невстановленою особою документи не можуть бути належними доказами реальності вчинення цих господарських договорів. Проте, на підставі таких документів невстановленою особою проводилось оформлення продажу та придбання продукції, надавання послуг, виконання робіт контрагентам-покупцям, які за такими правочинами та господарськими операціями отримали податкову вигоду у вигляді зменшення об`єкта оподаткування з податку на додану вартість, податку на прибуток, а саме враховували такі витрати при визначенні об`єкта оподаткування з податкових зобов`язань платників податків за період з 29.04.2016 року по 13.04.2017 року на суму 112 695 420 грн., в т.ч. ПДВ 18 782 570 грн. Зокрема, таку податкову вигоду отримано контрагентами-покупцями, в тому числі ТОВ УРС ГРУП (код ЄДРПОУ 35447359).

Таким чином, 29.04.2016 року ОСОБА_1 , діючи умисно, маючи умисел на сприяння невстановленій у ході досудового розслідування особі у здійсненні фіктивного підприємництва, за попередньою змовою з зазначеною невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вчинив пособництво у фіктивному підприємництві, а саме придбанні юридичної особи - ТОВ Ліагро Сервіс Груп (код за ЄДРПОУ 40331223), де виступив номінальним засновником та директором з метою прикриття незаконної діяльності.

Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська у судовому засіданні шляхом опитування обвинуваченого ОСОБА_1 та вивченням матеріалів кримінального провадження, було встановлено, що діяння, яке поставлене в провину останньому, дійсно мало місце, діяння містить склад злочину, передбаченого ч.5ст.27 ч.1 ст. 205 КК України.

В ухвалі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209/3986/18 (провадження № 1-кп/209/502/18) також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив встановлені органом досудового розслідування обставини, за яких він вчинив дане кримінальне правопорушення, провину визнав.

Проте, оскільки з дня вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст. 205 КК України, яке відноситься до злочинів невеликої тяжкості, минуло понад 2 роки, крім того, по справі відсутні обставини, які б зупиняли або переривали перебіг строків давності, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська закрив кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З урахуванням викладеного, суд у цій справі враховує обставини, встановлені в ухвалі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209/3986/18 (провадження № 1-кп/209/502/18), яка набула законної сили 01.04.2019 року, оскільки кримінальне провадження у ній відносно ОСОБА_1 закрито з нереабілітуючих підстав.

Аналогічні висновки зробив Верховний Суд у постанові від 12 липня 2019 року у справі №825/3541/14.

З матеріалів справи встановлено, що первинні документи по господарським взаємовідносинам позивача з ТОВ Ліагро Сервіс Груп (договір, довідки про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2016 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 р.), від імені контрагента підписано директором підприємства Лукашем Р ОСОБА_3 при цьому, фінансово-господарську діяльність ТОВ Ліагро Сервіс Груп , згідно ухвали суду, ОСОБА_1 не здійснював, а отже послуг не надавав, розрахунковими рахунками не керував, податкову звітність не складав, нікому цього не доручав, при цьому документальне оформлення господарських операцій, в тому числі з позивачем, ОСОБА_1 також не здійснював.

Суд зазначає, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, оскільки подані суб`єктом господарювання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими податковим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагента свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Наведена в ухвалі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року інформація дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та заниження податку на прибуток, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена ухвалою суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту та сум придбання до складу витрат є безпідставними.

За таких обставин, суд робить висновок про те, що документи підписані від імені ТОВ Ліагро Сервіс Груп директором підприємства ОСОБА_4 Р. ОСОБА_5 , фіктивність господарської діяльності якого встановлена ухвалою суду від 22.12.2018 року у справі № 209/3986/18 (провадження № 1-кп/209/502/18), яка набрала законної сили 01.04.2019 року, не можуть слугувати належними та допустимими підставами для формування показників податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю УРС ГРУП .

Необхідно зазначити, що несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Виходячи з наведеного, суд робить висновок про відсутність розумних економічних причин для укладання угод з контрагентом, понесення витрат у зв`язку з цим та їх в обліку та, відповідно, формування спірних сум податкових вигод.

Відтак, з урахуванням викладеного у сукупності необхідно зазначити, що під час розгляду справи не надано тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а відтак, не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача.

Таким чином, під час розгляду справи, в порядку виконання вимог ст. 77 КАС України, не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій та свідчить про необґрунтованість отриманої позивачем податкової вигоди.

З урахуванням наведеного, суд робить висновок про законність та обґрунтованість висновків акту перевірки щодо оцінки обставин взаємовідносин позивача із зазначеним контрагентом та безпідставності формування спірних сум податкових вигод у перевіряємому періоді.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем у справі, як суб`єктом владних повноважень, виконано покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.09.2019 року №0026071417, від 12.09.2019 року №0026111417 та від 12.09.2019 року №0026121417 прийняті відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відтак, відповідають критеріям, визначеним ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, позовна заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Згідно з положеннями ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови у задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю УРС ГРУП (вул. Усенка, буд. 15, кв. 72, м. Дніпро, 49130, код ЄДРПОУ 35447359) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський